Справа № 274/6957/21 Провадження № 2-др/0274/6/22
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
08.08.22 р.м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі - Суд), за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
проухвалення додаткового рішення
у цивільній справі за позовомОСОБА_1 , представником якого є ОСОБА_2 ,
доОСОБА_3
простягнення грошових коштів,
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , звернувся з заявою, у якій просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 9 600,00 грн. та судовий збір.
Заява обґрунтована тим, що під час ухвалення рішення у справі, яким позов було задоволено, не було вирішено питання про стягнення витрат на правничу допомогу.
Вимога про стягнення судового збору будь-якого обґрунтування не містить.
ОСОБА_3 своєї позиції щодо заяви у порядку, визначному нормами Цивільного процесуального кодексу України, не повідомив.
Судом з'ясовано, що ОСОБА_1 звернувся з позовом, у якому просив стягнути на його користь з ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 132 600,00 грн.
Заочним рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30.05.2022 р. позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 03.04.2021 р. у розмірі 29 287,4 грн., а також 292,87 грн. у якості відшкодування судових витрат (судового збору, сплаченого за подання позовної заяви).
Це рішення не оскаржувалось та не переглядалось, а відтак набрало законної сили.
Таким чином послання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , у заяві на те, що заочним рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30.05.2022 р. позов було задоволено є безпідставним (позов було задоволено частково).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Під час ухвалення зазначеного рішення Судом було вирішено питання про стягнення судового збору, проте не було вирішено питання про стягнення витрат на правничу допомогу.
Тобто вимога представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , у заяві про стягнення судового збору також є безпідставною (на відшкодування судового збору було стягнуто грошові кошти (292,87 грн.) пропорційно розміру задоволених позовних вимог).
За таких обставин Суд вважає за можливе та необхідне ухвалити додаткове рішення щодо питання про судові витрати, які складаються з витрат на правничу допомогу.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить стягнути на користь ОСОБА_1 ОСОБА_3 у якості відшкодування витрат на правничу допомогу грошові кошти у розмірі 9 600,00 грн.
Частинами першою - четвертою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
ОСОБА_1 не подано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З заяви про ухвалення додаткового рішення випливає, що адвокатом були виконані такі роботи (надано послуги): складання та подання досудової вимоги, позовної заяви до суду, складання та подання запиту по авто і нерухомості вартістю 4 400,00 грн., підготовка та виїзд в судове засідання 01.02.2022 р. - 2 600,00 грн., підготовка до судового засідання 30.05.2022 р., складання заяви про стягнення судових витрат - 2 600,00 грн.
Між тим, у матеріалах справи відсутні будь-яких запити, складені адвокатом, які б стосувались автомобіля та нерухомості, а тому Суд виходить з того, що ОСОБА_1 не довів, що такі запити складались, тобто що адвокатом такі роботи (послуги) були надані.
З довідки секретаря судового засідання та ухвали від 01.02.2022 р. вбачається, що у судове засідання 01.02.2022 р. ніхто не з'явився (а. с. 47, 48), тобто адвокат не здійснював виїзд у судове засідання 01.02.2022 р.
З довідки секретаря судового засідання випливає, що у судове засідання 30.05.2022 р. також ніхто не з'явився.
Визначаючи розмір витрат ОСОБА_1 на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, Суд враховує, що справа є типовою, а відтак має незначну складність, зважаючи на ціну позову - 132 600,00 грн., справа має середню значимість для ОСОБА_1 , адвокатом було складено позовну заяву та вимогу про досудове врегулювання спору, що, враховуючи типовість справи, не потребувало значної кількості часу, декілька типових клопотань з процесуальних питань та заяву про стягнення судових витрат, що також не потребувало значної кількості чачс, адвокат не приймав участі у судових засіданнях.
Приймаючи до уваги наведене, Суд вважає, що розмір цих витрат має становити 3 500,00 грн.
На підставі статі 141 Цивільного процесуального кодексу України з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування судових витрат, а саме - витрат на правничу допомогу, підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 773,05 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог), тобто заява ОСОБА_1 задовольняється Судом частково.
Керуючись статтями 141, 258, 259, 263 - 265, 270 Цивільного процесуального кодексу України,
1. Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за його позовом до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП (за відомостями позовної заяви) 338474570) задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування судових витрата, а саме - витрат на правничу допомогу, грошові кошти у розмірі 773,05 грн.
3. В задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Корбут