05 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/23776/21 пров. № А/857/9652/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
Головуючого судді Улицького В.З.
суддів Кузьмича С.М., Довгої О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відвід суддів Улицького В.З., Кузьмича С.М., Хобор Р.Б. по справі №380/23776/21,-
У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебуває справа за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування вимоги про сплату боргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2022р., відкрито апеляційне провадження та ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2022 справу призначено до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження
03.08.2022р. позивачем скеровано на адресу суду апеляційної інстанції заяву про відвід суддів Улицького В.З., Кузьмича С.М., Хобор Р.Б.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 380/23776/21 між суддями від 05.08.2022р. визначено склад колегії суддів - Улицький В.З. (головуючий суддя), Кузьмич С.М., Довга О.І., у зв'язку з перебуванням судді Хобор Р.Б. у відпусці.
Заявлений відвід обґрунтовує тим, що справа була признячена у письмовому провадженні без виклику всіх сторін, що на його думку ставить під сумнів об'єктивність розгляду даної справи. Попри зазначене, також вважає що автоматичний розподіл справ між суддями не був зроблений, а зазначена колегія суддів на його думку є упередженою в розгляді даної справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку, що заява про відвід суддів Улицького В.З., Кузьмича С.М. та Хобор Р.Б. є необґрунтованою виходячи з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу (абз.1 ч.3 ст.39 КАС України).
Водночас, суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (ст.6 ч.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція)).
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Згідно ч.4 ст.36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З урахуванням викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що заява про відвід суддів Улицького В.З., Кузьмича С.М., Хобор Р.Б. є необґрунтованою, оскільки наведені позивачем доводи не можуть бути підтвердженням упередженості та небезсторонності колегії суддів по даній справі.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Загальна декларація з прав людини (ст.10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч.1 ст.14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ Другий показник. Об'єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).
Частина перша ст. 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду.
Зокрема, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення ЄСПЛ по справі Веттштайн проти Швейцарії та у п.50 рішення ЄСПЛ по справі Білуха проти України.
Колегія суддів вважає, що апелянт, подаючи заяву про відвід судді, не навів належних та допустимих доказів стосовно обґрунтованого сумніву в неупередженості та необ'єктивності суддів Шавеля Р.М., Кузьмича С.М., Улицького В.З.
Згідно з ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
З урахуванням того, що колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заяви про відвід суддів Улицького В.З., Кузьмича С.М. та Хобор Р.Б., тому справу № 380/23776/21 слід передати для визначення судді у порядку, передбаченому ч.1 ст.31 КАС України, для вирішення питання про відвід, зупинивши при цьому провадження у справі.
Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 236, 243, 248, 311, 321 КАС України, суд,
Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відвід суддів Улицького В.З., Кузьмича С.М., Хобор Р.Б. по справі № 380/23776/21 визнати необґрунтованою.
Зупинити провадження у справі №380/23776/21 до вирішення питання про відвід суддів.
Відповідно до ч.1 ст.31 КАС України справу передати для визначення судді/ складу суду, який буде вирішувати питання про відвід суддів.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. З. Улицький
судді О. І. Довга
С. М. Кузьмич