Справа № 175/395/22
Провадження № 2/175/121/22
20 липня 2022 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Бойко О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Кучеренка О.Ю.,
розглянувши у судовому засіданні в смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 28 жовтня 2006 року, Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №1028.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що вона зареєструвала шлюб з відповідачем у Ленінському відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №1028, про що свідчить свідоцтво про шлюб (повторно) серії НОМЕР_1 від 28 жовтня 2006 року.
Разом з тим, позивач зазначила, що спільне життя з відповідачем не склалося через те, що відсутнє взаєморозуміння та мають різні погляди на життя та сімейні стосунки, що в кінцевому результаті привело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Між сторонами взагалі відсутні будь-які взаємні сімейні права та обов'язки, мають окремий бюджет, спільне господарство не ведуть та не проживають однією сім'єю. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе. Від даного шлюбу сторони мають спільних дітей - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які, як зазначила позивачка, проживають разом з нею. Враховуючи, усе вищевикладене позивачка змушена звернутися до суду з даним позовом і просить суд розірвати шлюб між ними.
До початку слухання справи представник позивач надала до суду письмову заяву, згідно якої просить справу розглядати за її з позивачкою відсутністю, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.
Відповідачем до канцелярії суду було надано відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позовні вимоги про розірвання шлюбу визнає у повному обсязі та проти їх задоволення не заперечує, проте просив звернути увагу суду на те, що між подружжям не досягнуто згоди, щодо проживання дітей саме разом із матір'ю і це питання буде вирішуватись окремо.
Разом з тим, до початку слухання відповідач надав суду письмову заяву, згідно якої просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнав у повному обсязі та проти розірвання шлюбу не заперечував.
Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.
Розглянувши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.
Факт перебування сторін у шлюбних відносинах підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 від 28 жовтня 2006 року, актовий запис про шлюб №1028, видане Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області.
Згідно позовної заяви, вбачається що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 1540 від 25 грудня 2007 року, видане Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , актовий запис № 916 від 01 вересня 2010 року, видане Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , актовий запис № 1212 від 30 жовтня 2013 року, видане Індустріальним відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції.
Судом встановлено, що шлюбні відносини та ведення спільного господарства між сторонами припинені, у сторін є спільні діти. Мотивом до розірвання шлюбу є втрата інтересу один до одного, різні погляди на життя та відсутнє взаєморозуміння, що призвело до фактичного розірвання шлюбних відносин. Розірвання шлюбу є зваженим та обґрунтованим рішенням.
Таким чином, суд вважає наявність фактів, якими позивач обґрунтовує свої вимоги встановленими, а подальше збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що має істотне значення, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, як обґрунтовані та підтвердженні документально.
Згідно зі ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 Сімейного кодексу України ). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Згідно ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Разом з тим, відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Вирішуючи питання про розірвання шлюбу, з огляду на те, що позивачка у своєму позові та письмовій заяві наданої судове засідання не зазначала про бажання змінити своє прізвище на дошлюбне, тому суд, після розірвання шлюбу, вважає за необхідне залишити позивачці прізвище « ОСОБА_6 ».
Згідно з ч.3 ст.115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Крім того, відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивачки слід стягнути суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 992 грн. 40 коп. сплачену нею при подачі позову.
Керуючись ст. 12, 81, 141, 142, 259, 260, 265,268 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 28 жовтня 2006 року, Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №1028 - вважати розірваним.
Після розірвання шлюбу прізвище сторін залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) суму судового збору у розмірі 992,40 грн.
Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати до органу реєстрації актів цивільного стану.
На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, може бути подано апеляційну скаргу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Бойко