Справа № 320/6602/21
04 серпня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Василенка Я.М. та суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оформлене листом від 10.12.2020 № 19437-20161/4-02/8-0600/20, про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років у розмірі 90 % суми місячної (чинної) заробітної плати, без обмеження максимальним розміром, відповідно до довідки Житомирської обласної прокуратури від 12.11.2020 № 21-701вих-20;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок з 01.10.2020 призначеної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-УІІ у розмірі 90 % розміру заробітної плати, (грошового забезпечення), вказаної у довідці Житомирської обласної прокуратури від 12.11.2020 № 21-701вих-20, без обмеження граничного розміру пенсії з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії за період з 01.10.2020.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Із наявного в матеріалах справи повідомлення (а.с 80) вбачається, що копія оскаржуваного рішення отримана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області 02.11.2021, а тому строк на апеляційне оскарження сплив ще 02.12.2021, тоді як апеляційна скарга була подана лише 18.02.2022 (відповідно до поштового штампу на конверті), тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження. Разом із апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2021. При цьому, апелянтом не вказано поважних причин пропуску зазначеного строку та не додано доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України апелянтом подано апеляційну скаргу, однак, не додано документ, що підтверджує сплату судового збору за подачу апеляційної скарги.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2022 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 - залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання вищевказаної ухвали шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків та направлення такої заяви на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду з додаванням доказів на підтвердження поважності причин пропуску зазначених строків та доказів (оригіналів), що підтверджують сплату апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 1 362, 00 грн., або доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Із наявного у матеріалах справи зворотного повідомлення вбачається, що зазначена ухвала вручена апелянту 19.07.2022, тобто останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 29.07.2022.
На виконання вимог зазначеної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2022 апелянтом подано клопотання, в якому він просить продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.
Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Статтею 119 КАС України передбачено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
За змістом ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Стаття 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою виконання процесуального обов'язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Пунктом 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.
На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.
Отже, органи державної влади, в тому числі відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Колегія суддів також звертає увагу, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.
Однак, належних і відповідних доказів, які б підтверджували фінансову неспроможність відповідача сплатити судовий збір та непередбачення можливості використання коштів на фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи державної влади, в тому числі, на сплату судового збору, до вказаного клопотання не додано.
Таким чином, непідтверджені належними та допустимими доказами підстави для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: обставини пов'язані з тривалою внутрішньою процедурою виділення та погодження коштів на сплату судового збору, а також обставини щодо фінансування суб'єкта владних повноважень з Державного бюджету України, відсутність коштів, які призначені для цієї мети, блокування рахунків та здійснення безспірного стягнення коштів з рахунків боржника не можуть вважатися достатніми для продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги поза строками встановленими процесуальним законодавством, оскільки це є лише недоліками в організації внутрішньої діяльності та представництва інтересів суб'єкта владних повноважень, в судах.
Отже, зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Також, на виконання вимог зазначеної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2022 апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування поданого клопотання апелянт вказує на те, що до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щоденно надходить велика кількість процесуальних документів, що потребує значних, як людських, так і технічних ресурсів, та не дозволяє в повній мірі забезпечити реєстрацію кореспонденції в день її надходження. Отже, оскільки оскаржуване рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2021, яке отримано відповідачем засобами електронного зв'язку 02.11.2021, було зареєстровано в підсистемі електронний документообіг 11.02.2022, то саме з цієї дати необхідно відраховувати 30-денний строк на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2021.
Розглянувши вказане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає, що вказані доводи на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження колегія суддів не може взяти до уваги, з огляду на те, що такі причини пропуску строку не є поважними, оскільки організація внутрішньої роботи суб'єкта владних повноважень перебуває у прямій залежності від волі скаржника. Також, дата реєстрації відповідачем оскаржуваного рішення в підсистемі електронний документообіг не є належним доказом на підтвердження отримання такої кореспонденції 540/1418/20.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 04.06.2020 у справі № 826/15308/17, який зазначив, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої організації роботи суб'єкта владних повноважень, яка перебуває у прямій залежності від волі скаржника. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Також, колегія суддів зазначає, що вказані апелянтом обставини в обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження не є об'єктивно непереборними, тобто такими, що не залежали від його волевиявлення та/або були пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду з даною апеляційною скаргою.
Так, зокрема, відповідно до приписів положеннями ст. 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Згідно з ч.1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд про що останнім зазначається, зокрема, в ухвалі від 20.10.2020 у справі № 640/18388/18 та інших.
Разом з тим, наведені апелянтом доводи не свідчать про добросовісне користуватися позивачем процесуальними правами та виконання покладених законодавством обов'язків, у зв'язку з чим не можуть бути визнані судом поважною причиною не дотримання учасником справи вимог процесуального законодавства, а також порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що обставини, вказані у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не встановлено наявності непереборних обставин, які б перешкоджали апеляційному оскарженню судового рішення в межах визначеного законодавством строку.
За таких обставин, підстави для задоволення клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні.
На підставі ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, що оформлена не відповідно до вимог, встановлених ст. 296 зазначеного Кодексу, застосовуються правила ст. 169 КАС України, згідно яких така апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин, у відкритті апеляційного провадження у даній справі слід відмовити, а апеляційну скаргу необхідно повернути, оскільки скаржником не було усунуто її недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 296, 298, 321, 325, 328-331 КАС України, -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 - повернути апелянту разом із доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.