П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 серпня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/23340/21
Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військово-медичного клінічного центру Південного регіону на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону про визнання протиправними бездіяльність та дії та зобов'язання вчинити дії,-
В листопаді 2021 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (надалі - відповідач), в якому просив:
- визнати бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Південного регіону щодо не виплати індексації грошового забезпечення з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно протиправною;
- визнати дії Військово-медичного клінічного центру Південного регіону щодо встановлення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) січень 2016 року протиправними;
- зобов'язати Військово-медичний клінічний центр Південного регіону нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно, застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - січень 2008 року;
- зобов'язати Військово-медичний клінічний центр Південного регіону нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що йому, починаючи з грудня 2015 року по лютий 2018 року під час проходження військової служби відповідачем індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась. Вказує, що і під час виключення його зі списків особового складу частини індексація за вказаний період теж не виплачена. Вважає таку бездіяльність відповідача, а також його дії щодо визначення базовим місяцем січня 2016 року протиправними.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Південного регіону щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року.
Визнано протиправними дії Військово-медичного клінічного центру Південного регіону щодо встановлення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - січень 2016 року.
Зобов'язано Військово-медичний клінічний центр Південного регіону нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно, застосувавши при нарахуванні та виплаті індексації місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - січень 2008 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до витягу з особової справи полковника ОСОБА_1 (а.с.37), витягу з наказу начальника центральної військово-лікарської комісії №41 від 12.04.2019 року (а.с.38) позивач проходив військову службу у військово-лікарській комісії Військово-медичного клінічного центру Південного регіону з 22.01.2008 року по 15.04.2019 року.
Відповідно до довідки про фактично нараховане та виплачене грошове забезпечення за період з 01.01.2016 року по 15.04.2019 року з урахуванням базових місяців січень 2016 року та березень 2018 року (а.с.45), позивачу за період 01.01.2016 року по 28.02.2018 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що оскільки доказів підвищення у період з 01.01.2008 року по 01.03.2018 року тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, до суду не надано та судом відповідні обставини не встановлено, суд дійшов висновку, що при нарахуванні позивачу індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року, базовим місяцем повинен бути січень 2008 року.
Колегія суддів при вирішенні даного спору виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, зокрема з довідки про фактично нараховане та виплачене грошове забезпечення за період з 01.01.2016 року по 15.04.2019 року ОСОБА_1 (а.с.45), позивачу за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась.
При цьому, у вказаній довідці зазначено, що такі види грошового забезпечення обчислюються з урахуванням, зокрема базового місяця січня 2016 року.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України №1282-ХІІ від 03.07.1991 року «Про індексацію грошових доходів населення».
Згідно зі ст.2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок №1078).
Згідно з п.2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Таким чином, відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку №1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Згідно з п.10-2 Порядку №1078 (в редакції, яка застосовується з 01.12.2015 року) для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
З наведеного вбачається, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових, в даному випадку окладу), є базовим при проведенні індексації. Дана норма стосується також і новоприйнятих військовослужбовців, що передбачено п.10-2 Порядку №1078.
На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 року №1294 (далі - постанова №1294), яка набрала чинності 01.01.2008 року, та якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Постанова №1294 діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01.03.2018 року.
Тобто з 01.12.2015 року базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення є січень 2008 року.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові по справі №400/1118/21 від 26.01.2022 року.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, відбулось на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294, яка набрала чинності 01.01.2008 року.
Отже, оскільки відсутні докази підвищення у період з 01.01.2008 року по 01.03.2018 року тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, тому при нарахуванні позивачу індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року, базовим місяцем повинен бути січень 2008 року, що вірно зазначено судом першої інстанції.
Крім того, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не рахувався в списках Військово-медичного клінічного центра Південного регіону, а проходив службу в Військово-лікарській комісії Південного регіону, у зв'язку з чим для позивача суб'єктом владних повноважень є Військово-лікарська комісія Південного регіону, оскільки апелянт приймав участь у розгляді справи, надавав пояснення і ці питання не були предметом розгляду у суді першої інстанції.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Військово-медичного клінічного центру Південного регіону - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий суддя Кравченко К.В.
Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.