05 серпня 2022 року справа № 580/4189/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в письмовому провадженні у порядку загального позовного провадження за наявними матеріалами адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-
Головне управління ДПС у Черкаській області звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути на користь бюджету податковий борг в сумі 139063,62 грн.
Ухвалою судді від 19.10.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи.
Ухвалою від 01.02.2021 суд перейшов до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.04.2021 провадження по справі зупинене до набрання законної сили рішенням у справі №580/1405/21, оскільки в цій справі позивачем оскаржено податкові повідомлення-рішення на підставі яких виник податковий борг в сумі 139063,62 грн.
Ухвалою від 14.07.2022 судом поновлено провадження у справі, закрито підготовче провадження у справі та вирішено здійснити розгляд адміністративної справи по суті в порядку письмового провадження.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що відповідач всупереч вимог законодавства не сплатила податковий борг в сумі 139063,62 грн., з наступних податків:
- по податку з доходів фізичних осіб в сумі 128379,50 грн. що виник згідно акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №11/23-00-33-0214/ НОМЕР_1 від 02.09.2018 та податкових повідомлень-рішень від 25.10.2019 №0002323305 на суму 104419,11грн. та №0002233305 на суму 170 грн.
- з військового збору в сумі 10684,12 грн., що виник згідно акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №11/23-00-33-0214/ НОМЕР_1 від 02.09.2018 року та податкового повідомлення-рішення від 25.10.2019 року №0002333305 на суму 10684,12грн.
Вказану заборгованість позивач просить стягнути в судовому порядку.
У поданому до суду клопотанні від 13.07.2022 позивач просив остаточно стягнути податковий борг в сумі 138868,62 грн.
Представник відповідача у відзиві проти позову заперечив проти задоволення позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, що прощена (анульована) ПАТ "УкрСиббанк" сума боргу за кредитом в іноземній валюті, що отримувалась позивачкою на придбання єдиного житла (іпотечний кредит), відповідно до підпункту 165.1.59 пункт 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та не підлягає оподаткуванню.
На підставі наведеного відповідач вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку як платник податків і зборів.
Матеріалами справи встановлено, що за відповідачем обліковувався податковий борг на загальну суму 139063,62 грн., з наступних податків:
- по податку з доходів фізичних осіб в сумі 128379,50 грн. що виник згідно акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №11/23-00-33-0214/ НОМЕР_1 від 02.09.2018 та податкових повідомлень-рішень від 25.10.2019 №0002323305 на суму 104419,11 грн. та №0002233305 на суму 170 грн.
- з військового збору в сумі 10684,12 грн., що виник згідно акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №11/23-00-33-0214/ НОМЕР_1 від 02.09.2018 року та податкового повідомлення-рішення від 25.10.2019 року №0002333305 на суму 10684,12 грн.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України).
У відповідності до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.п. 20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.4 ПК України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п.49.2 ст.49 ПК України).
Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п.57.1 ст.57 ПК України).
ПК України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
В силу вимог п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
З наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що платник податків після визначення контролюючим органом суми грошового зобов'язання має право оскаржити відповідне рішення цього органу.
Якщо платник податків ініціював процедуру оскарження податкового повідомлення-рішення, грошове зобов'язання визначене податковим органом набуває статусу узгодженого після набрання законної сили відповідним судовим рішенням про відмову в задоволенні позовних вимог і платник зобов'язаний сплатити визначену суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем такого узгодження.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 оскаржила податкові повідомлення-рішення від 25.10.2019 №0002323305 на суму 104419,11 грн.; від 25.10.2019 №0002233305 на суму штрафних санкцій 170,00 грн.; від 25.10.2019 №0002333305 на суму штрафних санкцій 8701,59 грн.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року у справі № 580/1405/21 адміністративний позов задоволено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 580/1405/21 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року скасовано.
Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано прийняте Головним управлінням ДПС у Черкаській області податкове повідомлення-рішення від 25 жовтня 2019 року №0002323305 в частині визначення податкового зобов'язання на суму 144 гривні 00 копійок та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 36 гривень 00 копійок.
Визнано протиправним та скасовано прийняте Головним управлінням ДПС у Черкаській області податкове повідомлення-рішення від 25 жовтня 2019 року №0002333305 в частині визначення податкового зобов'язання на суму 12 гривень 00 копійок та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3 гривні 00 копійок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Отже, податкові зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 25.10.2019 №0002323305 вважаються узгодженими на суму 104239,11 грн. (104419,11 - 144 - 39); за податковим повідомленням-рішенням від 25 жовтня 2019 року №0002333305 - на суму 8686,59 грн. (8701,59 - 12 - 3); за податковим повідомленням-рішенням від 25.10.2019 №0002233305 - на суму штрафних санкцій 170,00 грн., що загалом складає 113095,70 грн.
За змістом пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
У відповідності до п. 129.4 ст. 129 ПК України на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
За даними інтегрованих карток відповідача за платежем - податок з доходів фізичних осіб, останньому здійснено нарахування пені в сумі 23790,39 грн., а також з військового збору в сумі 1982,53 грн.
Таким чином загальна сума податкового боргу відповідача становить 138868,62 грн. (113095,70+23790,39+1982,53).
Щодо твердження відповідача про не вірне визначення суми податкових зобов'язань, суд зазначає, що предметом доказування є обставини, що свідчать про наявність чи відсутність правових підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку. Виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання протягом установленого строку.
Факт узгодження грошового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк. Невиконання обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу, що є підставою для формування та надсилання (вручення) платнику податків податкової вимоги, та, в подальшому, здійснення контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу.
Правова позиція з цього питання викладена Верховним Судом у постанові від 01 квітня 2021 року у справі №826/21868/15.
З огляду на викладене, суд відхиляє доводи відповідача щодо незаконності нарахування грошових зобов'язань, тому визначена цими податковими повідомленнями-рішеннями сума грошових зобов'язань вважається узгодженою в нескасованій частині.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п. 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п.59.5 ст.59 ПК України).
Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, позивачем сформовано податкову вимогу від 17.12.2019 №150365-50 на суму податкового боргу 139108,62 грн., яка направлялась відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до правової позиції, викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду України у адміністративній справі 818/1117/16 від 19.02.2019, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому, грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною в розумінні підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, а у разі виникнення в майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.
Оскільки податковий борг не погашений відповідачем у повному обсязі з моменту направлення податкової вимоги, тому погашенню підлягає вся сума податкового боргу.
Відповідно до пп. 19.1.45 п. 19.1 ст. 19 Податкового кодексу України, контролюючі органи звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Оскільки, у матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем у встановлені законодавством строки податкового боргу в повному обсязі, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення податкового боргу в сумі 138868,62 грн. та вважає їх такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.
Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору не підлягають стягненню з відповідача, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 77, 241-246, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь бюджету податковий борг в сумі 138868 (сто тридцять вісім тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 62 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО