04 серпня 2022 року справа № 580/2378/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С. О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні позивачу пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами, передбаченими п.п. 1, 2, 4, 5, 6, 18 частини 1 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", як учаснику війни;
- зобов'язати відповідача провести з дати звернення нарахування пільг позивачу у розмірі 50-відсоткової знижки при оплаті за користування житлово-комунальними послугами, передбаченими п.п. 1, 2, 4, 5, 6, 18 частини 1 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", як учаснику війни.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, що мають право на пільги за статусом: "учасник війни", "дитина війни", "особа з інвалідністю ІІ групи", "пенсіонер за віком". Позивач звернулася до відповідача із заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг. Відповідач листом від 30.12.2021 повідомив позивача, що у зв'язку з тим, що розмір середньомісячного сукупного доходу позивача за попередні шість місяців перевищує величину доходу, яка дає право на податкову соціальну пільгу, позивачу відмовлено у нарахуванні пільг. Позивач вважає вказану відмову протиправною та такою, що порушує її права на соціальний захист.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 06.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач проти позову заперечив, надавши до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з 01.07.2015 пільги надаються за умови, якщо середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, яка станом на 01.01.2021 становить 3 180 грн. Позивач втратив право на пільги на житлово-комунальні послуги за статусом "учасник війни" з 01.07.2015, оскільки його розмір середньомісячного сукупного доходу перевищує величину доходу, яка дає право на податкову соціальну пільгу. За вказаних обставин просив у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 має статус учасника війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 17.10.2002.
З листа Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради від 30.12.2021 №10210/255/01-10 вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Єдиному держаному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги за статусами: "учасник війни", "дитина війни", "особа з інвалідністю ІІ групи", "пенсіонер за віком".
Позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування пільг на отримання 50-ти відсоткової знижки з оплати житлово-комунальних послуг.
Департамент соціального захисту населення Черкаської міської ради листом від 30.12.2021 №10210/285/01-10 повідомив позивача, що відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 18 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасники війни мають право на 50-відсоткову знижку при платі за користування житлово-комунальними послугами у межах норм споживання за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (у 2021 році - 3 180 грн). Розмір середньомісячного сукупного доходу за попередні шість місяців перевищує величину доходу, яка дає право на податкову соціальну пільгу. У зв'язку із чим позивачу відмовлено у наданні пільг відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 18 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Вважаючи зазначені дії відповідача щодо відмови у наданні пільг протиправними, позивач звернулася до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ (далі - Закон №3551) передбачено, що цей закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я й активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.
Відповідно до ст. 14 Закону №3551 учасникам війни (статті 8, 9) надаються, зокрема, такі пільги:
- 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);
- 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю;
- 50-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.
З 01.07.2015 набрала чинності Постанова КМУ №389 від 04.06.2015, якою затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї (далі - Порядок №389), який визначає механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, а також послуг із встановлення квартирних телефонів залежно від середньомісячного сукупного доходу сім'ї осіб, які мають право на пільги.
Відповідно до п.2 Порядку №389, його дія, зокрема, поширюється на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно з Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (учасники війни; особи, на яких поширюється чинність зазначеного Закону; особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдови (вдівці) та батьки померлих осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною).
Згідно з пунктом 3 Порядку №389, пільги, зазначені у пункті 1 цього Порядку, надаються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.
Відповідно до п. 5 Порядку №389 до сукупного доходу сім'ї пільговика включаються нараховані: пенсія; заробітна плата; грошове забезпечення; стипендія; соціальна допомога (крім частини допомоги при народженні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, частини допомоги при усиновленні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, допомоги на поховання, одноразової допомоги, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, організацій незалежно від форми власності); доходи від підприємницької діяльності.
Слід зазначити, що врахування середньомісячного сукупного доходу сім'ї при наданні пільг учасникам війни було передбачено частиною 6 статті 14 Закону №3551, зокрема встановлено, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, відповідно до рішення Конституційного Суду №12-р/2018 від 18.12.2018 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, частину шосту статті 14, частину другу статті 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII, зі змінами.
Суд зазначає, що в разі якщо середньомісячний сукупний дохід сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, низка пільг учасникам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, не надається. Тобто наслідком запровадження умови для надання окремих пільг стало їх скасування для певного кола осіб.
Суд враховує позицію Конституційного Суду України викладену у рішенні №12-р/2018 від 18.12.2018, відповідно до якого, забезпечення державою соціального захисту осіб, які відповідно до обов'язку, покладеного на них частиною першою статті 65 Конституції України, захищали Вітчизну, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України, та членів їхніх сімей згідно з частиною п'ятою статті 17 Конституції України в поєднанні з частиною першою цієї статті означає, що надання пільг, інших гарантій соціального захисту ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, не має залежати від матеріального становища їхніх сімей та не повинне обумовлюватися відсутністю фінансових можливостей держави.
Розглянувши матеріали справи та законодавство України у сфері соціального захисту громадян, Конституційний Суд України дійшов висновку, що рівноцінної заміни або компенсації скасованих пільг для учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, законодавець не передбачив.
Обмеження або скасування положеннями Закону №76, які є предметом конституційного контролю, пільг, установлених Законом №3551, фактично є відмовою держави від її зобов'язань, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей.
Отже, підпунктами 1, 3, абзацом другим підпункту 2 пункту 9 розділу I Закону №76 знижено досягнутий рівень соціального захисту учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. У зв'язку з цим абзац другий підпункту 1, абзац другий підпункту 2, абзаци другий, третій, четвертий підпункту 3 пункту 9 розділу I Закону № 76, якими виключено положення Закону № 3551 щодо пільг на проїзд для учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та частина шоста статті 14, частина друга статті 16 Закону № 3551, якими встановлено умову для отримання окремих пільг, суперечать частинам першій, п'ятій статті 17 Основного Закону України.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Рішенням Конституційного Суду №12-р/2018 від 18.12.2018 встановлено, що частина шоста статті 14, частина друга статті 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII, зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а саме з 18.03.2019.
З аналізу викладених норм слідує, що починаючи з 19.03.2019 при наданні пільг учасникам війни не враховується умова, яка була передбачена частиною 6 статті 14 Закону №3551, зокрема, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців має не перевищувати величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відтак, з 19.03.2019 застосуванню підлягають положення частини першої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ, чинної до внесення змін Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII.
Пунктом 5 частини першої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ встановлено, що учасникам війни надаються пільги з 50-процентної знижки плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.
Отже, з 19.03.2019 позивач має право на вказані пільги, відтак суд вважає позовні вимоги обґрунтованими.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність власних дій при відмові позивачу у наданні пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами, у зв'язку із чим адміністративний позов належить задовольнити.
Згідно положень статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору у відповідності до положень ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295, КАС України суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради у наданні ОСОБА_1 пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами, передбаченими пунктами 1, 2, 4, 5, 6, 18 частини 1 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" як учаснику війни.
Зобов'язати Департамент соціальної політики Черкаської міської ради (бул.Шевченка, 307, м. Черкаси, 18005, код ЄДРПОУ 37853109) здійснити нарахування ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами, передбаченими пунктами 1, 2, 4, 5, 6, 18 частини 1 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", як учаснику війни з дати її звернення.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ