Справа № 369/6827/21
Провадження № 2-а/369/32/22
Іменем України
05.08.2022 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Волчко А.Я. за участю секретаря судового засідання Миголь А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у місті Києві адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Луганській області, лейтенанта поліції інспектора батальйону №1 роти №3 управління патрульної поліції в Луганській області Тернового Дениса Сергійович про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
До Києво-Святошинського районного суду Київської області 20.05.2021 року звернувся позивач з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Луганській області, лейтенанта поліції інспектора батальйону №1 роти №3 управління патрульної поліції в Луганській області Тернового Дениса Сергійович про скасування постанови про адміністративне стягнення серії ЕАН № 4168004 від 06.05.2021 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що постановою Управління патрульної поліції в Луганській області, лейтенанта поліції інспектора батальйону №1 роти №3 управління патрульної поліції в Луганській області Тернового Дениса Сергійович серії ЕАН № 4168004 від 06.05.2021 року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП, з огляду на те, що керуючим транспортним засобом, позивач рухався зі швидкістю 94 км. на годину в зоні дорожнього знаку 5.45, чим порушив п. 12.4 ПДР - швидкісного режиму в населених пунктах.
Позивач зазначив, що жодних дорожніх знаків, що позначали би початок населеного пункту, на шляху його руху не було, адже він рухався за містом, на наданих інспектором доказах цих знаків також не видно у момент фіксації. Також інспектором не надано жодного доказу, що саме позивач знаходився за кермом під час фіксації правопорушення.
Просив скасувати постанову від 06.05.2021 року серії ЕАН № 4168004 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.05.2021 року позов залишено без руху.
21.09.2021 позивачем усунуто недоліки зазнані в ухвалі суду.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.05.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву не скористався, відзив на позов не подав.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно із п.1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За нормою п.1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Рішення відповідача - постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства. Це право передбачено ч. 2 ст.55 Конституції України та статтею 6 КАС України.
Статтею 7 КУпАП гарантовано, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України). Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Судом встановлено, що постановою серії ЕАН № 4168004 від 06.05.2021 року лейтенанта поліції ОСОБА_2 1 бат. 3 роти Управління патрульної поліції в Луганській області, позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП, з огляду на те, що керуючим транспортним засобом CHEVROLET CRUZE д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 06.05.2021 року о 12:49 год., позивач рухався у м. Сєверодонецьк по вул. Об'їзна Парк фестивалів, зі швидкістю 94 км. на годину в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.45, при дозволеній 50 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР - швидкісного режиму в населених пунктах (швидкість вимірювалася лазерним вимірювачем TruCam LTI20/20 ТС000670), у зв'язку з чим його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 340,00 грн.
У відповідності до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У статтях 72,73 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.
Диспозицією ч. 1 ст. 122 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відсотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення правил дорожнього руху.
Тобто, прилад ТгuСаm при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу не може триматися руками інспектора поліції, а повинен бути стаціонарно вмонтованим, що доводиться приписами.
Отже, відповідно до наведеної норми працівники поліції можуть розміщувати автоматичну фото та відсотехніку по периметру доріг, зокрема стаціонарно встановлювати вимірювальний пристрій, оскільки термін «монтувати/розміщувати» не можна ототожнювати із використанням в інший спосіб, зокрема тримати в руках.
Контроль швидкості повинен відбуватися лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком Про здійснення відеофіксації (дорожній знак 5.70, 5,45), оскільки вказане обумовлено ч. 2 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», згідно якої інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відео техніку,що здійснює фіксацію, повинна бути розміщена на видному місці.
Відповідне положення міститься у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду міста Львова від 21 січня 2021 року у справі № 157/703/20 п.
Тобто, застосування працівником поліції фіксації швидкості транспортного засобу, технічним приладом, який не закріплений стаціонарно та тримається у поліцейського в руках є протиправним та незаконним, а відомості про вчинення особою правопорушення, отримані в такий спосіб, не можуть бути покладені в основу притягнення до адміністративної відповідальності.
Окрім того відповідно до постанови Верховного Суду від 15 листопада 2018 року № 524/5536/17 вказано, що Статтею 40 Закону № 580-УШ встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювані на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому періметру доріг і будівель автоматичну - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходяться у чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд звертає увагу на те, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч.2ст.77 КАС України, зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно ч. 1ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частин 1, 2статті 77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до правової позиції викладеної в постанові Верховного суду від 08 липня 2020 року у справі Ад 177/525/17-а вказано, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, відповідно до вимог частини 2 статті 71 КАС України, повинен надати належні і допустимі у розумінні статті 70 КАС України докази, які б підтверджували правомірність винесення ним оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, спростувати твердження позивача.
Оскільки, обов'язок доказування в даних справах покладається на відповідача, суд вважає, що саме відповідачем не надано суду доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно позивача ним виконані вимоги ст. ст.268,280 КУпАП, сам факт правопорушення належними та допустимими доказами не підтверджено, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та не у спосіб, передбачений нормами КУпАП.
Відповідно до ч.3 ст.286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Аналіз зазначених норм права та встановлені в судовому засіданні обставини, дають суду підстави для висновку про неправомірність винесеної відповідачем постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, тому її необхідно скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 139 ч. 1 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Належним способом відновлення прав ОСОБА_1 , на захист яких був поданий цей адміністративний позов, є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4168004 від 06.05.2021 року та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ст.139КАС України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача розмір судових витрат, що складаються з судових витрат - 454,00 грн.
Керуючись ст.ст.90,245,246,255,271,272,286, КАС України, суд,
Адміністративний позов - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАН № 4168004 від 06.05.2021 року лейтенанта поліції Тернового Дениса Сергійович 1 бат. 3 роти Управління патрульної поліції в Луганській області, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 454,00 грн.
Відповідно до ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.Я. Волчко