Ухвала
05 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 522/21486/18
провадження № 61-6881ск22
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Танасогло Олександр Михайлович, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 липня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Осінцева Валентина Михайлівна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Буракова Олександра Ігорівна, про визнання недійсним договору дарування, скасування державної реєстрації, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсним іпотечного договору, скасування рішення про державну реєстрацію,
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Осінцева В. М., приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Буракова О. І., про визнання недійсним договору дарування, скасування державної реєстрації, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсним іпотечного договору, скасування рішення про державну реєстрацію.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06 липня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 01 липня 2022 року апеляційну скаргуОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 липня 2021 року у цій справі змінено в його мотивувальній частині, шляхом виключення висновків про неправильний спосіб захисту порушеного права, та висновків про віндикаційний позов, в резолютивній частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
22 липня 2022 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Танасогло О. М., через систему «Електронний Суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 липня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 01 липня 2022 року.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки частиною шостою статті 43 ЦПК України встановлено, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Пунктом 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Касаційна скарга була сформована в системі «Електронний суд», однак доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій цієї касаційної скарги, заявником не надано.
За таких обставин, заявнику необхідно надати до суду докази надсилання листом з описом вкладення копії касаційної скарги іншим учасникам справи.
Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті
392 ЦПК України до касаційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Танасогло О. М., заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення, з посиланням на скрутне майнове становище.
На підтвердження указаного надано копії виписок з банківських установ:
АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Універсал Банк» (Monobank).
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно з частинами першою, другою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
При вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору, суд повинен врахувати обставини, які б указували на можливість виконання особою, якою заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення, процесуального обов'язку щодо сплати такого збору у певний строк.
Порушуючи питання про відстрочення сплати судового збору, заявник повинен надати суду показники фінансових ресурсів у всіх джерелах акумулювання коштів станом на момент звернення до суду з відповідним клопотанням.
Копії виписок з банківських установ: АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Універсал Банк» (Monobank) на які посилається ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Танасогло О. М., як на підставу для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення, не може вважатись достатньою підставою для такого відстрочення, оскільки не характеризує майновий стан ОСОБА_1 , та відсутність у нього інших доходів.
Такими документами, наприклад, можуть бути довідки про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Зазначене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливим для всіх учасників процесу.
Суд повинен вирішувати питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, майновий стан у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Оскільки наведені доводи та надані документи не є беззаперечними доказами, які підтверджують скрутний майновий стан заявника та відсутність у неї можливості сплатити судовий збір, а також не дають змоги в повній мірі оцінити її майновий стан, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення необхідно відмовити.
Таким чином, касаційна скарга підлягає оплаті судовим збором.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України
від 8 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності
01 листопада 2011 року, з подальшими змінами.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК
у м. Києві/Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону у разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Зважаючи на те, що у вересні 2019 року ОСОБА_1 подано уточнену позовну заяву, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2019 року.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня
2019 року становив 1 921 грн.
Ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 768,40 грн (1 921 грн*0,4) (редакція закону на момент пред'явлення позовної заяви). Закон пов'язує сплату судового збору за подання касаційної скарги незалежно від вирішення спору по суті.
Розмір ставки судового збору за подання до суду касаційної скарги становить
200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви окремо за кожну вимогу немайнового характеру (визнання недійсним договору дарування; скасування державної реєстрації; визнання недійсним договору купівлі-продажу; визнання недійсним іпотечного договору; скасування рішення про державну реєстрацію) - 7 684 грн ((768,40 грн*5)*200%)
Таким чином, розмір судового збору складає 7 684 грн.
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею
392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Танасогло Олександр Михайлович, про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Танасогло Олександр Михайлович, на рішення Приморського районного суду
м. Одеси від 06 липня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від
01 липня 2022 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. В. Черняк