Іменем України
27 липня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/850/20
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Ткачової А.Ю.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ХІМРЕСУРС”,
код ЄДРПОУ 42957417, вул. Коцюбинського, 49 А, корпус А, офіс 403, м. Чернігів, 14000
Відповідач: MIR24 GMBH (Товариство з обмеженою відповідальністю “MIR24”),
податковий номер 00323977018, Федеративна Республіка Німеччина, Louisenstrasse 98, 61348, Bad Homburg
Предмет спору: про стягнення 60 449,14 євро
від позивача: Поліщук П.Я., адвокат
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБЄДНАННЯ ХІМРЕСУРС” звернулось з позовом до MIR24 GMBH (Товариство з обмеженою відповідальністю “MIR24”), у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 60 044,71 євро, з яких 58 046,40 євро основного боргу, 1598,65 євро пені та 399,66 євро - 3% річних.
Процесуальні дії у справі.
У зв'язку з недодержанням позивачем вимог, викладених у ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 22.09.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Після подання позивачем заяви по усунення недоліків позовної заяви, але до відкриття провадження у справі, позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача 60 449,14 євро, з яких 58 046,40 євро основного боргу, 1922,19 євро пені та 780,55 євро - 3% річних.
Ухвалою суду від 21.10.2020 позовну заяву, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 13.05.2021 о 10:00 та встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами.
Оскільки відповідачем у справі є іноземна юридична особа, місцезнаходження якої, згідно інформації з комерційного реєстру, є Федеративна Республіка Німеччина, тому виникла необхідність звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України та Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (надалі-Конвенція), до якої Україна приєдналася 19.10.2000, прийнявши відповідний нормативний акт - Закон України «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах».
Відповідно до ст. 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно зі ст. 367 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном (ст. 1 Конвенції).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Конвенції, Центральний Орган запитуваної Держави або будь-який орган, який вона може призначити для цього, складає підтвердження відповідно до формуляра, доданого до цієї Конвенції. У підтвердженні підтверджується факт вручення документу і зазначається спосіб, місце та дату вручення, а також особа, якій документ було вручено. Якщо документ не був вручений, в підтвердженні зазначаються причини, які перешкодили врученню.
Згідно п. 6.7. Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги у цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27.06.2008р., суд чи інший компетентний орган України надсилає доручення на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних 1965 року до Центрального органу іноземної держави напряму.
Відповідно до ст. 3, 5 Конвенції орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках. Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом, зокрема, у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території. Якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави.
Ухвалою суду від 21.10.2020 зобов'язано позивача в строк до 05.11.2020 надати суду надати суду нотаріально засвідчений переклад цієї ухвали та доданого до неї прохання про вручення за кордоном судових документів на німецьку мову в трьох примірниках.
Вищезазначеною ухвалою суду провадження у справі №927/850/20 зупинено до 13.05.2021, а також постановлено після надходження від компетентного органу Федеративної Республіки Німеччина до Господарського суду Чернігівської області матеріалів судового доручення направити їх позивачу для здійснення перекладу на українську мову та встановлено останньому п'ятнадцятиденний строк з дня отримання вищезазначених документів для здійснення їх нотаріально засвідченого перекладу на українську мову та направлення до Господарського суду Чернігівської області.
Крім того, даною ухвалою за клопотанням позивача було повернуто останньому з Державного бюджету України 272,79 грн сплаченого судового збору згідно платіжного доручення № 583 від 16.09.2020 в межах заявленого клопотання.
Ухвали суду від 21.10.2020 та прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів від 21.10.2020, які направлені 23.10.2020 позивачу за адресою, вказаною в позовній заяві - вул. Коцюбинського, 49А, корпус А, офіс 403, м. Чернігів, 14000, були повернуті на адресу суду відділенням поштового зв'язку з відміткою “адресат відсутній за вказаною адресою”, дата проставлення відмітки - 29.10.2020.
03.11.2020 на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про направлення копій документів на поштову адресу позивача: Поліщук П.Я., 02125 м. Київ, просп. Визволителів, 3, офіс 8.
Ухвали суду від 21.10.2020 отримані представником позивача 05.11.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400049925443.
23.11.2020 Господарським судом Чернігівської області на підставі ст. 3 Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15.11.1965 в місті Гаага, було надіслано до компетентного органу Федеративної Республіки Німеччина прохання про вручення за кордоном судових документів та доданої до нього ухвали Господарського суду Чернігівської області про відкриття провадження у справі № 927/850/20 від 21.10.2020, перекладеної на німецьку мову.
09.03.2021 на адресу Господарського суду Чернігівської області надійшли матеріали від компетентного органу Федеративної Республіки Німеччина на німецькій мові, зокрема, підтвердження про вручення ухвали Господарського суду Чернігівської області від 21.10.2020.
До початку судового засідання від позивача надійшов супровідний лист від 06.12.2021 до якого додано нотаріально засвідчений переклад підтвердження про вручення з польської мови на українську, який був залучений судом до матеріалів справи.
Як вбачається з перекладу повідомлення про вручення № 2АR 3/21 (1) ухвала Господарського суду Чернігівської області від 21.10.2020 була вручена відповідачу 02.02.2021 відповідно до підпункту а) частини першої статті 5 Конвенції, а саме шляхом поміщення її у відповідну поштову скриньку або подібне пристосування, що відноситься до службового приміщення за адресою: Луізенштрассе, 98, 61348 Бад-Хомбург, оскільки передача документу в службовому приміщенні була неможлива.
Відповідно до підпункту «а» абзацу 1 статті 5 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 15.11.1965) Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території.
Таким чином, вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву на позов, а днем вручення йому ухвали від 21.10.2020 є 02.02.2021.
Отже, останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 17.02.2022.
06.05.2021 через систему «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 07.05.2021 задоволено заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та постановлено підготовче засідання, призначене на 13.05.2021 о 10:00, провести в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення “EаsyCon” (https://easycon.com.ua/).
Ухвалою суду від 13.05.2021 поновлено провадження у справі № 927/850/20.
В підготовче засідання 13.05.2021, яке проводилось в режимі відеоконференції, з'явився повноважний представник позивача.
Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, але у підготовче засідання не з'явився. Про причини неявки в судове засідання відповідач не повідомив.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За таких обставин, підготовче засідання 13.05.2021 проводилось за відсутності відповідача (його представника).
Представник позивача зазначив про доцільність відкладення підготовчого засідання з огляду на епідеміологічну ситуацію в світі, першу неявку відповідача та відсутність повідомлення про причини неявки.
Суд зобов'язав позивача до наступного судового засідання надати суду оригінали повідомлення компетентного органу Федеративної Республіки Німеччина про вручення судових документів, оскільки позивачем було направлено суду лише копії цих документів.
У підготовчому засіданні 13.05.2021 суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 09.12.2021 о 11:00, зобов'язав позивача в строк до 28.05.2021 надати суду нотаріально засвідчений переклад цієї ухвали та доданого до неї прохання про вручення за кордоном судових документів на німецьку мову в трьох примірниках.
Вищезазначеною ухвалою суду провадження у справі №927/850/20 зупинено до 09.12.2021, а також постановлено після надходження від компетентного органу Федеративної Республіки Німеччина до Господарського суду Чернігівської області матеріалів судового доручення направити їх позивачу для здійснення перекладу на українську мову та встановлено останньому десятиденний строк з дня отримання вищезазначених документів для здійснення їх нотаріально засвідченого перекладу на українську мову та направлення до Господарського суду Чернігівської області.
Ухвала суду від 13.05.2021 отримана позивачем 18.05.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400051872241.
08.06.2021 Господарським судом Чернігівської області на підставі ст. 3 Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15.11.1965 в місті Гаазі, було надіслано до компетентного органу Федеративної Республіки Німеччина прохання про вручення за кордоном судових документів та доданої до нього ухвали Господарського суду Чернігівської області у справі № 927/850/20 від 13.05.2021, перекладеної на німецьку мову.
05.08.2021 на адресу Господарського суду Чернігівської області надійшли матеріали від компетентного органу Федеративної Республіки Німеччина на німецькій мові, зокрема, підтвердження про вручення ухвали Господарського суду Чернігівської області від 13.05.2021.
До початку судового засідання від позивача надійшов супровідний лист, до якого додано нотаріально засвідчений переклад з німецької мови підтвердження про вручення відповідачу ухвали суду від 13.05.2021, який був залучений судом до матеріалів справи.
03.12.2021 через систему «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 06.12.2021 задоволено заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та постановлено підготовче засідання, призначене на 09.12.2021 об 11:00, провести в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення “EаsyCon” (https://easycon.com.ua/).
Ухвалою суду від 09.12.2021 поновлено провадження у справі № 927/850/20.
В підготовче засідання 09.12.2021, яке проводилось в режимі відеоконференції, з'явився повноважний представник позивача.
Як вбачається з перекладу повідомлення про вручення № 2АR 60/21 (1), ухвала суду від 13.05.2021 була вручена відповідачу 16.07.2021 відповідно до підпункту «а» частини першої статті 5 Конвенції, а саме шляхом поміщення її у відповідну поштову скриньку або подібне пристосування, що відноситься до службового приміщення за адресою: Луізенштрассе, 98, 61348 Бад-Хомбург, оскільки передача документу в службовому приміщенні була неможлива.
Відповідно до підпункту «а» абзацу 1 статті 5 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 15.11.1965) Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території.
Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, але уповноваженого представника у підготовче засідання 09.12.2021 не направив, про причини неявки не повідомив, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву до суду та позивачу не надав.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За таких обставин, підготовче засідання 09.12.2021 проводилось за відсутності відповідача (його представника).
Представником позивача заявлено усне клопотання про закриття підготовчого провадження та проведення розгляду справи по суті у цьому судовому засіданні.
Судом відмовлено у задоволенні такого клопотання представника позивача.
У підготовчому засіданні суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.07.2022 о 10:30, зобов'язав позивача протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали надати суду нотаріально засвідчений переклад цієї ухвали та доданого до неї прохання про вручення за кордоном судових документів на німецьку мову в трьох примірниках.
Вищезазначеною ухвалою суду провадження у справі №927/850/320 зупинено до 27.07.2021, а також постановлено після надходження від компетентного органу Федеративної Республіки Німеччина до Господарського суду Чернігівської області матеріалів судового доручення направити їх позивачу для здійснення перекладу на українську мову та встановлено останньому десятиденний строк з дня отримання вищезазначених документів для здійснення їх нотаріально засвідченого перекладу на українську мову та направлення до Господарського суду Чернігівської області.
Ухвала суду від 09.12.2021 отримана представником позивача 21.12.2021 особисто в приміщенні суду.
14.01.2022 Господарським судом Чернігівської області на підставі ст. 3 Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15.11.1965 в місті Гаага, було надіслано до компетентного органу Федеративної Республіки Німеччина прохання про вручення за кордоном судових документів та доданої до нього ухвали Господарського суду Чернігівської області у справі № 927/850/20 від 09.12.2021 про призначення справи до судового розгляду по суті, перекладеної на німецьку мову.
22.02.2022 через систему «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
В поданій заяві представник позивача просить суд надати йому можливість участі у судовому засіданні по справі № 927/850/20, призначеному на 27.02.2022 о 10:30 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Також, 20.07.2022 через систему «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
В поданій заяві представник позивача зазначив, що позивачем 22.02.2022 помилково подано клопотання про призначення судового засідання в режимі відеоконференції на іншу дату ніж призначено судове засідання та просить суд відповідне клопотання залишити без розгляду.
Крім того, в заяві від 20.07.2022 представник позивача просить суд надати йому можливість участі у судовому засіданні по справі № 927/850/20, призначеному на 27.07.2022 о 10:30 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 21.07.2022 задоволено заяву позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та постановлено засідання, призначене на 27.07.2022 о 10:30, провести в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку (https://vkz.court.gov.ua).
Ухвалою суду від 27.07.2022 поновлено провадження у справі № 927/850/20.
У судове засідання 27.07.2022, яке проводилось в режимі відеоконференції, з'явився повноважний представник позивача.
Ухвала суду від 09.12.2021 відповідно до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах була направлена відповідачу через компетентний орган Федеративної Республіки Німеччина для подальшого вручення, повідомлення про вручення ухвали до суду не поверталось. Попередні ухвали суду були належним чином вручені відповідачу, відповідач в судове засідання не з'явився, заяв та клопотань з процесуальних питань до суду не подавав, що свідчить про його усвідомлену пасивну поведінку в розгляді цієї справи.
Відповідно до ст. 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах визначено, що якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території; b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту. Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:
a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією;
b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців;
c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.
Оскільки судом було вжито всі розумні зусилля, ухвала суду від 09.12.2021 була направлена через компетентний орган Федеративної Республіки Німеччина та з дати направлення минуло більше ніж 6 місяців до цього судового засідання, суд вважає за необхідне провести судове засідання та розглянути справу за відсутності відповідача.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За таких обставин, судове засідання 27.07.2022 проводилось за відсутності відповідача (його представника).
У судовому засіданні 27.07.2022 на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Контрактом 1/2020 EU від 07.04.2020 в частині оплати переданого товару в розмірі 58 046,40 Євро, в зв'язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 1922,19 Євро та 3 % річних у розмірі 480,55 Євро.
Відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень у встановлений строк до суду не надходило.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.
Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
07.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання Хімресурс» (далі - Продавець) та MIR24 GMBH (далі - Покупець) було укладено контракт № 1/2020EU (далі - Контракт) (а.с. 45-48).
Відповідно до п. 1.1 Контракту продавець зобов'язується здійснити поставку засобів для дезінфекції (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його в порядку, встановленому даним контрактом, а також згідно Додатків до даного Контракту.
Найменування товару, умови, строки поставки, оплати, вартість відвантажуваної партії вказуються в додатках, які оформляються на кожну відвантажувану партію товару. Вантажоотримувачем товару може бути як покупець, так і інший суб'єкт підприємницької діяльності, встановлений Додатком до даного Контракту (п. 1.2 Контракту).
Згідно п. 1.3 Контракту загальна вартість товару, поставляємого по даному контракту, складає 6 000 000,00 Євро. Загальна вартість може змінюватися при підписання Додатків до Контракту.
Кількість товару визначається в місці завантаження товару в транспортний засіб у відповідності з сертифікатом кількості, виданим продавцем. Кількість товару, яка прийнята покупцем в місці розвантаження, є кінцевим для здійснення розрахунків з продавцем (п. 1.5 Контракту).
Відповідно до п. 1.8 Контракту валюта розрахунків - євро.
Умови оплати - 100 % передоплата згідно виставляємих рахунків продавцем на кожну заплановану до поставки партію товару, якщо інше не передбачено Додатком до Контракту (п. 1.9 Контракту).
Згідно п. 2.1 Контракту умови поставки товару по цьому Контракту викладені сторонами у відповідності з вимогами Міжнародних правил об інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» (в редакції 2010 року) та вказуються в Додатках до Контракту.
Відповідно до п. 2.2 Контракту поставка товару повинна супроводжуватися наступними документами: рахунок - оригінал, товаро-транспортная накладна (CMR) - оригінал, сертифікат якості товару - оригінал, експортна митна декларація - копія, сертифікат походження - на вимогу покупця.
Згідно п. 4.1 Контракту покупець зобов'язаний своєчасно оплатити вартість товару на підставі рахунків продавця, які оплачуються в розмірі та порядку, обумовлених сторонами в Додатках до Контракту.
Згідно п. 5.1 Контракту в разі прострочення платежу або остаточної оплати товару/партії (частини партії) товару продавець має право вимагати від покупця оплату пені за кожен день прострочення від суми заборгованості в розмірі 0,1%.
Відповідно до п. 7.2 Контракту будь-який спір між сторонами, який виник в зв'язку з даним Договором, спочатку вирішується шляхом обговорення сторонами в спорі. В разі, якщо мирова угода не буде прийнята, даний спір передається на розгляд в господарський суд за місцезнаходженням продавця.
Даний Контракт вступає в силу з дати його підписання і діє до 31 грудня 2020 року, а в частині здійснення розрахунків по Контракту - до повного і належного виконання зобов'язань по розрахункам (п. 9.1 Контракту).
02.06.2020 між сторонами підписано Додаток № 3 до Контракту (далі - Додаток № 3) на поставку товару - гель дезінфікуючий «Хімресурс-Гель», країна походження - Україна:
- фасування - 50 мл - 99 720 шт., ціна за одиницю товару - 0,40 євро, загальною вартістю 39 888,00 євро;
- фасування - 100 мл - 108 864 шт., ціна за одиницю товару - 0,70 євро, загальною вартістю - 76 204,80 євро.
Загальна вартість - 116 092,80 євро. Строк поставки - 10 робочих днів від дати 50 % передоплати (а.с. 13).
Згідно п. 1 Додатку № 3 загальна вартість поставляємого у відповідності з даним Додатком товару складає 116 092,80 Євро.
Пунктом 2 Додатку № 3 визначено умови поставки: FCA - Дніпро, Україна («Інкотермс», редакція 2010 року) автомобільним транспортом за рахунок покупця. Покупець доручив, а продавець прийняв на себе зобов'язання організувати та оплатити доставку партій товару в адрес покупця, а покупець зобов'язаний оплатити витрати продавця по доставці товару. Оплата витрат здійснюється по окремому рахунку
Всі рахунки оплачуються покупцем на протязі трьох банківських днів від дати рахунку. Оплатою вважається зарахована на розрахунковий рахунок продавця сума перерахування. За порушення строків оплати покупець несе відповідальність у вигляді пені, в розмірі 1 % від суми порушеного фінансового зобов'язання, яка розраховується за кожен день прострочення оплати.
Позивачем було виставлено відповідачу рахунок/Invoice № 1/20EU-10 від 10.06.2020 на оплату товару - гель дезінфікуючий «Хімресурс-гель» фасування - 50 мл - 99 720 шт., ціна за одиницю товару - 0,40 євро, загальною вартістю 39 888,00 євро; фасування - 100 мл - 108 864 шт., ціна за одиницю товару - 0,70 євро, загальною вартістю - 76 204,80 євро; на загальну суму 116 092,80 євро. Вага брутто - 19 763,21 кг.
В рахунку зазначено про проведення оплати згідно рахунку № 1/20EU від 04.06.2020 в сумі 58 046,40 євро.
Рахунок/Invoice № 1/20EU-10 від 10.06.2020 позивачем виставлено відповідачу на суму 58 046,40 євро (а.с. 21).
Позивачем в позовній заяві вказано про оплату відповідачем попередньої оплати.
Згідно пакувального листа від 10.06.2020 вага товару становить 19 763,21 кг, умови поставки - FCA - Дніпро Україна («Інкотермс», редакція 2010 року) (а.с. 18).
Відповідно до митної декларації №UA102030/2020/111905 від 12.06.2020 LLC Empire Trans Group здійснено декларування вантажу - дезінфікуючий гель «Хімресурс-гель», пляшки по 50 мл в кількості 99 720,00 штук, пляшки по 100 мл в кількості 108 864 штуки, вага брутто 19 763,21 кг, вага нетто 18 702 кг, ціна товару 116 092,80 євро, відправником якої є ТОВ «НВО Хімресурс», а одержувачем - MIR24 GMBH (а.с. 15).
Згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №257434 від 11.06.2020 відправником ТОВ «НВО Хімресурс» направлено одержувачу MIR24 GMBH (місце розвантаження вантажу - Катаріна Паулюс штрассе, 6, 62824, Швальбах) вантаж - дезінфікуючий гель «Хімресурс-гель», пляшки по 50 мл в кількості 99 720,00 штук, пляшки по 100 мл в кількості 108 864 штуки, вага брутто 19 763,21 кг, дата отримання товару - 17.06.2020, перевізник - ТОВ «Емпайр Транс Груп» (а.с. 83).
Тобто, з урахуванням п.3 Додатку та правил обчислення строків, визначених ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був оплатити 50 % вартості товару у розмірі 58 046,40 євро до 22.06.2020.
Проте відповідач своїх зобов'язань належним чином не виконав, за отриманий товар в повному розмірі не розрахувався.
Згідно паспортів якості ТС У 20.2-42957417-001:2020 на дезінфікуючий гель «Хімресурс-гель» обсягом 50 мл та 100 мл ТОВ «НВП Хімресурс» гарантувало якість продукції та її відповідність вимогам ТС У 20.2-42957417-001:20 та зазначено, що аналіз контролю було здійснено акредитованою лабораторією ТОВ «НВО Хімрерурс» (а.с. 68).
Позивач звертався до відповідача з листами № 29/1 від 29.07.2020 та б/н від 06.08.2020 з проханням сплатити заборгованість за отриманий товар по рахунку № 1/20EU-10 від 10.06.2020. Доказів направлення (вручення) листів відповідачу позивачем суду не надано.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати товару по Контракту № 1/2020EU від 07.04.2020 в сумі 58 046,40 євро, а тому позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 1922/19 євро та 3 % річних у розмірі 480,55 євро.
Оцінка суду.
Відповідно до ст. 366 Господарського процесуального кодексу України Підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст. 73 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Пунктом п. 7.2 Контракту сторони передбачили, що будь-який спір між сторонами, який виник в зв'язку з даним Договором, спочатку вирішується шляхом обговорення сторонами в спорі. В разі, якщо мирова угода не буде прийнята, даний спір передається на розгляд в господарський суд за місцезнаходженням продавця.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дана справа підвідомча та підсудна Господарському суду Чернігівської області, а до спірних правовідносин підлягає застосуванню законодавство України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Укладений між сторонами контракт № 1/2020EU від 07.04.2020 за своєю правовою природою є договором поставки.
За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Щодо заявленої до стягнення суми основної заборгованості.
Як встановив суд, позивач передав відповідачу товар на суму 116 092,80 євро, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №257434 від 11.06.2020.
Відповідно до п. 3 Додатку № 3 до Контракту сторонами передбачено умови оплати:
- 50 % передоплата, від загальної вартості товару поставляємого по даному Додатку, на підставі рахунку продавця, що складає суму 58 046,40 євро.
- 50 %, що складає суму 58 046,40 євро, на протязі трьох днів від дати доставки партії товару покупцю на місце відвантаження товару, яке вказано в CMR.
Рахунок/Invoice № 1/20EU-10 від 10.06.2020 позивачем виставлено відповідачу на оплату товару на суму 58 046,40 євро, зазначено про проведення оплати згідно рахунку № 1/20EU від 04.06.2020 в сумі 58 046,40 євро. В рахунку вказано, що загальна вартість товару становить 116 092,80 євро.
Отже, враховуючи умови п. 3 Додатку до Контракту відповідач повинен був розрахуватися за товар в сумі 58 046,40 євро на протязі 3 днів з дати поставки товару, тобто до 22.06.2020. Прострочення відповідачем зобов'язання по оплаті починається з 23.06.2020.
Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов'язань не виконав та не сплатив кошти за отриманий ним товар у визначений Додатком № 3 До Контракту термін у повному обсязі, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за переданий товар у розмірі 58 046,40 євро є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо заявленої до стягнення пені.
Враховуючи порушення відповідачем строків оплати вартості поставленого товару по Контракту № 1/2020EU від 07.04.2020 та Додатку № 3 від 02.06.2020 позивач нарахував та заявив до стягнення 1922,19 євро пені за період з 23.06.2020 по 01.10.2020.
Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Зі ст. 230 Господарського кодексу України випливає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У пункті п. 3 Додатку № 3 до Контракту сторони передбачили, що за порушення строків оплати покупець несе відповідальність у вигляді пені, в розмірі 1 % від суми порушеного фінансового зобов'язання, яка розраховується за кожен день прострочення оплати.
Суд, здійснивши перевірку розрахунку пені, дійшов висновку про правомірне її нарахування.
Щодо заявлених до стягнення 3 % річних.
Позивач також просить стягнути з відповідача 480,55 євро 3 % річних за період з 23.06.2020 по 01.10.2020.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Суд, здійснивши перевірку розрахунку 3 % річних, дійшов висновку про правомірне їх нарахування.
Висновки суду.
Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", “Серявін та інші проти України” обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясовано усі питання, винесені на його розгляд.
За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо судових витрат.
За подання позовної заяви до господарського суду позивач повинен був сплатити 29753,29 грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 29 753,29 грн.
Згідно із с. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;
9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв'язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Позивачем у позовній заяві зазначено, що судові витрати на оплату правничої допомоги становлять 30 000,00 грн.
Як докази витрат на професійну правничу допомогу позивач надав: копію договору про надання правничої допомоги № 116/20 від 03.09.2020, укладений з адвокатом Поліщуком П.Я та позивачем (далі - Договір); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4704 від 25.10.2011, виданого Поліщуку П.Я.; копію ордеру на надання правової допомоги від 16.09.2020 серія АА № 1048892 на ім'я адвоката Поліщука П.Я., копію платіжного доручення № 616 від 29.09.2020 на суму 30 000,00 грн з призначенням платежу «за правову допомогу адвоката за позовом до MIR24 GVBH в госп. суді Чернігівської області»; копію рахунку № 116/20 від 24.09.2020 на оплату правової допомоги за позовом до MIR24 GМBH в господарському суді Чернігівської області на суму 30 000,00 грн.
Згідно з п. 1.1 Договору адвокат зобов'язується надавати клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в господарській справі щодо стягнення заборгованості з MIR24 GМBH (Німеччина) на користь клієнта за Контрактом № 1/2020EU від 07.04.2020.
Відповідно до п. 1.2 Договору правова допомога полягає в: зборі інформації та правовому аналізі інформації, документів і матеріалів, що стосуються справи клієнта; проведенні розрахунків до позовної заяви по справі клієнта; складанні необхідних процесуальних документів, клопотань, скарг, претензій та позовних заяв тощо; виконанні окремих доручень клієнта, що стосуються справи; представництві клієнта в Господарському суді Чернігівської області з усіх питань, що стосуються ведення його справи.
За надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду). Розмір гонорару (винагороди) встановлюється в розмірі 30 000,00 грн з розрахунку 2 000,00 грн за одну роботу адвоката (п. 3.1 Договору).
Згідно п. 3.2 Договору розмір гонорару складається з наступних сум:
1. Збір, перевірка, належне засвідчення копій письмових та електронних доказів по справі клієнта. Кількість годин - 3. Загальна вартість - 6000,00 грн.
2. Підготовка позовної заяви, направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, подача позовної заяви до господарського суду. Кількість годин - 5. Загальна вартість - 10 000,00 грн.
3. Здійснення розрахунків до позовної заяви. Кількість годин - 3. Загальна вартість - 6000,00 грн.
4. Підготовка до підготовчого судового засідання. Представництво інтересів клієнта в одному підготовчому засіданні. Кількість годин - 2. Загальна вартість - 4000,00 грн.
5. Підготовка до розгляду справи по суті. Представництво інтересів клієнта в одному судовому засіданні з розгляду справи по суті. Кількість годин - 2. Загальна вартість - 4000,00 грн.
Загальна кількість годин роботи адвоката - 15 годин, загальна вартість - 30 000,00 грн.
Вказаний в п. 3.1, 3.2 Договору гонорар адвоката сплачується клієнтом протягом 10 календарних днів з дня отримання рахунку адвоката (п. 3.3 Договору).
Відповідно до п. 4.1 Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2021, але в будь-якому разі до моменту досягнення позитивного результату або виконання адвокатом всіх дій, необхідних для досягнення позитивного результату по справі, за якою розпочато надання правової допомоги. На підтвердження факту досягнення позитивного результату, ним направляється звіт про виконану роботу. Закінчення дії Договору оформлюється актом прийому-передачі послуг, що має бути підписаний сторонами не пізніше ніж через три робочі дні після закінчення договору.
На підтвердження оплати наданих адвокатом послуг позивачем додано до матеріалів справи копію платіжного доручення № 616 від 29.09.2020 з призначенням платежу «за правову допомогу адвоката за позовом до MIR24 GVBH в госп. суді Чернігівської області» на суму 30 000,00 грн.
Крім того, надання послуг, передбачених умовами договору, підтверджується матеріалами справи (позовна заява, розрахунки, додані докази тощо), що підписані безпосередньо адвокатом Поліщуком П.Я., його фактичною участю у судових засіданнях та здійсненням відповідного захисту інтересів відповідача.
Таким чином, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката, який підтверджений належними доказами, становить 30 000,00 грн.
Заяви про неспівмірність або клопотання про зменшення витрат позивача на професійну правничу допомогу від відповідача не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Оскільки позов задоволено повністю, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню відповідачем, становить 30 000,00 грн.
Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 165, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з MIR24 GMBH (Товариство з обмеженою відповідальністю “MIR24”) (номер комерційного реєстру 11399, Bad Homburg v.d.Hone HRB, податковий номер 00323977018, Федеративна Республіка Німеччина, Louisenstrasse 98, 61348, Bad Homburg) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ ХІМРЕСУРС” (код ЄДРПОУ 42957417, вул. Коцюбинського, 49 А, корпус А, офіс 403, м. Чернігів, 14000) борг в сумі 58 046,40 євро, пеню в сумі 1922,19 євро, 3 % річних в сумі 480,55 євро, 29 753,29 грн витрат зі сплати судового збору та 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 05.08.2022.
Суддя В. В. Шморгун