ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.06.2022Справа № 910/16691/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Астра Пак»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Київхліб»
про визнання недійсним правочину,
Представники:
від позивача Сербулов О.В.
від відповідача Симбірцев Є.В..
обставини справи:
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Астра Пак» до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Торговий дім «Київхліб» про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви № 1136 від 14.09.2021 про припинення зобов'язання шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог за договором поставки № 12-09/19 від 12.09.2019 (далі - Договір) з моменту його вчинення.
Суд своєю ухвалою від 22.10.2021 відкрив провадження у справі № 910/16691/21, постановив розглядати справу в порядку загального позовного провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог вимогам законодавства - приписам ст. 601 ЦК України: відсутня безспірність вимог як необхідна умова зарахування, а також їх однорідність. Обґрунтовуючи свої доводи позивач стверджує, що він не є кредитором відповідача, виключно у останнього обліковується заборгованість перед позивачем на суму 494 088,61 грн, а тому припинення зобов'язань відповідача шляхом зарахування є неправомірним.
Відповідач відхилив позовні вимоги (відзив а.с. 61-66). Не заперечуючи наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 494 088,61 грн, відповідач стверджує, що позивачем, всупереч встановленого специфікацією № 5 від 28.12.2020 до Договору строку, на 63 дні прострочено постачання товару за видатковою накладною № 60 від 12.05.2021, та за цією ж накладною поставлено неякісний товар. У зв'язку з простроченням постачання у позивача виник обов'язок зі сплат 836 309,88 грн штрафу, а внаслідок постачання неякісного товару - 26 549,53 грн штрафу. На час подачі ним заяви про зарахування зустрічних вимог у позивача існував обов'язок перед відповідачем зі сплати 862 859,41 грн штрафу.
Позивач заперечив порушення ним своїх зобов'язань, передбачених специфікацією № 5 від 28.12.2020 до Договору, та зазначив, що на кожну партію товару надавав відповідачу належним чином оформлені супровідні документи (видаткова, товарно-транспортна та податкова накладна, рахунок-фактура, сертифікат якості). Відповідач не надав жодного доказу на підтвердження невідповідності якості товару ТУ У 22.2-38671042-001:2018 «Вироби пакувальні. Технічні умови» чи сертифікатам якості. Акт, про невідповідність якості товару, на який посилається відповідач, не є обов'язковим до складення, а також не має для позивача юридичної сили, оскільки складений виключно представниками відповідача.
Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позовних вимог, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
12 вересня 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Астра пак» (постачальник) та товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Київхліб» (покупець) уклали договір поставки № 12-09/19 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах визначених цим Договором, специфікаціями, затвердженим сторонами макетів, технічним завданням (у разі необхідності), що узгоджені сторонами та є невід'ємною частиною цього Договору (надалі - специфікації).
Отже специфікація є складовою Договору як правовідношення щодо постачання, яка визначає предмет постачання, кількість, строк, вартість.
Умови поставки та порядок приймання продукції врегульовано розділом 2 Договору.
Відповідно до п. 2.10 Договору товар, що поставляється за цим Договором, повинен відповідати вимогам ТУ У 22.2-38671042-001:2018 «Вироби пакувальні. Технічні умови».
У разі виявлення невідповідності товару за якістю, що зазначені у відповідних супровідних документах, покупець пред'являє відповідні вимоги постачальнику письмово. Додатково, покупець може зафіксувати цей факт у формі акту, який підписується комісією, визначеною останнім. Покупець направляє на електронну адресу зазначену у п. 2.1 договору письмову вимогу зміни неналежного товару на товар належної якості та/або з вимогою вивезення товару та/або повернення коштів за сплачений товар (далі - вимога). Така вимога підлягає негайному виконанню за рахунок постачальника, але не пізніше 7 (семи) робочих днів з моменту її отримання. У випадку, якщо постачальник не виконав дану вимогу у зазначені строки, постачальник погоджується, що після спливу 7 (семи) робочих днів з моменту отримання вимоги покупець не несе жодної від повільності за схоронність такого товару. Постачальник зобов'язаний за власний рахунок вивезти неузгоджений товар, замінити всі супровідні документи на належні та повернути на рахунок покупця отримані за неузгоджений товар грошові кошти (п. 2.10 Договору).
Пунктом 2.13 Договору встановлено, що при прийнятті товару за якістю і кількістю в частині умов, що не передбачені цим договором сторони керуються вимогами Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СССР за № П-6 від 15.06.1965 (зі змінами та доповненнями), та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СССР за № П-7 від 25.04.1966 (зі змінами та доповненнями)
Відповідно до п. 4.4 Договору оплата здійснюється покупцем протягом 45 робочих днів з моменту поставки товару на підставі рахунку-фактури, виставленого постачальником, або документів з прийому-передачі товару, якщо інший порядок оплати не зазначений у специфікації.
На виконання п. 1.2 Договору сторони склали специфікацію № 5 від 28.12.2020, відповідно до умов якої, позивач зобов'язується поставити відповідачу товар (плівку ТМ «TARTA» 350, ВООРР20+НР30, бар'єрна з атифогом, easy ppel, 55 мкм,2+0) у кількості 3500 кг на загальну суму 741174, 00 грн з ПДВ (дати поставки 1000 кг до 26.01.2021, 1000 кг до 15.02.2021, 1500 кг до 10.03.2021) (п. 1), толеранс поставки +/-10% (п. 4).
Згідно з п. 6.1 Договору у разі несвоєчасної поставки погодженого у специфікації сторонами товару, постачальник сплачує покупцю неустойку розмірі в подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення поставки товару, від вартості (ціни) несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення поставки. Якщо прострочення поставки товару перевищує 10 (десять) календарних днів, постачальник зобов'язується додатково сплатити покупцю штраф у розмірі 5 % (п'ять) від вартості (ціни) несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення поставки товару, а покупець має право відмовитись від прийняття товару та/або від цього договору в односторонньому порядку.
Відповідно до п. 6.4 Договору (у редакції протоколу узгодження розбіжностей до Договору) в разі, якщо постачальник поставив товар, який не відповідає товару, погодженому у специфікації або погодженому макету, він сплачує на користь покупця штраф в розмірі 10% від ціни товару, поставленого з зазначеними порушеннями.
На виконання умов специфікації № 5 позивач поставив товар вагою 3337,18 кг (відхилення 4,65%, що в межах толерансу) на загальну суму 685638,44 грн, а саме:
- визначена специфікацією № 5 перша партія в кількість 1000 кг повністю поставлена 27.01.2021 (прострочення 1 день) за видатковою накладною № 8 від 27.01.2021, за цією накладною поставлено 1091,90 кг, 91,9 кг з якої слід врахувати в наступну поставку;
- визначена специфікацією № 5 друга партія в кількості 1000 кг поставлена 17.02.2021 у кількості 957,24 кг (прострочення 2 дні) шляхом постачання 865,34 кг 17.02.2021 за видатковими накладними № 26 від 17.02.2021, № 27 від 17.02.2021, та з урахуванням залишку у кількості 91,9 кг, поставленого у рамках першої партії (толеранс 4,28 %);
- визначена специфікацією № 5 третя партія в кількості 1500 кг поставлена 23.03.2021 у кількості 1379,94 кг (прострочення 13 днів) за видатковою накладною № 38 від 23.03.2021 (толеранс 8,004 %).
23 вересня 2021 року на адресу ТОВ «Астра пак» від ТОВ «Торговий дім «Київхліб» надійшла заява № 1136 від 14.09.2021 про припинення зобов'язання шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог за договором поставки № 12-09/19 від 12.09.2019 (далі - Заява) та акт звіряння, відповідно до якого у відповідача перед позивачем є погоджена заборгованість у розмірі 494088,61 грн з ПДВ.
У заяві зазначено, що розмір зустрічних однорідних вимог ТОВ «Торговий дім «Київхліб» до ТОВ «Астра пак» складає 862859,61 грн, які є штрафними санкціями порушення за порушення договірних зобов'язань з боку ТОВ «Астра пак».
На підставі наведено ТОВ «Торговий дім «Київхліб» заявляє про застосування механізму, передбаченого статтею 601 Цивільного кодекс України та ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України, а саме: зарахування зустрічних однорідних вимог у розмірі:
- 494088,61 грн - зобов'язання «Торговий дім «Київхліб» з оплату за поставку товару за Договором;
- 494088,61 грн - штрафні санкції ТОВ «Астра пак» за порушення умов Договору.
До цією заяви відповідач додав вимогу щодо стягнення штрафних санкцій за порушення умов Договору, відповідно до якої 862859,61 грн штрафних санкцій, які складаються з 836309,88 грн штрафу за прострочення строку постачання, встановленого специфікацією № 5, здійсненого за видатковою накладною № 60 від 12.05.2021, та 26549,53 грн штрафу за постачання товару неналежної якості за цією ж накладною.
Правовий інститут зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою процедури припинення зобов'язань, загальні правила якої сформовано у главі 50 «Припинення зобов'язань» розділу І книги п'ятої «Зобов'язальне право» Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Застосування цього інституту має наслідком погашення внаслідок дій правоприпиняючих юридичних фактів прав і обов'язків сторін, що становлять його зміст. Юридична спроможність таких дій бути підставою для припинення зумовлена сукупністю умов здійснення зарахування (ст. 601 ЦК України), та відсутності законодавчих заборон такого зарахування (ст. 602 ЦК України).
Умови припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних наведені у ст. 601 ЦК України. Згідно з цим законодавчим приписом умовами застосування цього способу припинення цивільного-правового зобов'язання є:
- зустрічність вимог, тобто сторони одночасно беруть участь у декількох зобов'язаннях, в яких сторона, що є кредитором в одному зобов'язанні, в іншому є боржником, і навпаки;
- однорідність вимог, під якими розуміють як їх однорідний предмет (зміст), так і однорідність підстав виникнення;
- настання строку виконання цих вимог.
Обрана законодавцем правова конструкція зарахування вказує на те, що воно може здійснюватися за заявою однієї із сторін без згоди на це іншої сторони. Тобто, припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог може здійснюватися не лише за взаємною згодою боржника і кредитора, але і в односторонньому порядку однієї із сторін. Такий спосіб припинення зобов'язання кореспондується зі ст. 598 ЦК України, якою передбачено, що припинення зобов'язань на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Право на припинення зобов'язання шляхом зарахування в односторонньому порядку є тим випадком, на який вказує закон.
У зв'язку з цим заяву про зарахування слід розглядати як односторонній правочин, для вчинення якого достатньо волевиявлення однієї сторони. Таке волевиявлення однієї сторони не потребує погодження з боку іншої сторони. А тому дійсність правочину про зарахування, тобто його спроможність бути підставою для припиняти зобов'язання, залежить від наявності визначених ст. 601 ЦК України умов, і не залежить від незгоди іншої сторони з заявленими зустрічним вимогами, їх розміром, строками виконання тощо.
Особливість зарахування зустрічних однорідних вимог як способу припинення зобов'язань полягає в тому, що його правовим наслідком є одночасне припинення кількох зобов'язань, тобто припинення прав і обов'язків сторін в рамках кількох зобов'язань, за якими сторони мають однорідні вимоги один до одного. З огляду на це вирішення спору потребує дослідження зобов'язання як цивільного правовідношення і підстав його виникнення.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Суб'єктами зобов'язання є його сторони: управомочена сторона - кредитор, та зобов'язана сторона - боржник. У переважній більшості зобов'язань кожний із суб'єктів зобов'язання є водночас і кредитором і боржником один щодо одного. А тому, відповідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін зобов'язання має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Отже, використання терміну «зобов'язання» застосовується як для позначення зобов'язального правовідношення в цілому, так і для позначення окремого обов'язку боржника (боргу).
Зобов'язальні правовідносини, як цивільні правовідносини, виникають з обставин, які мають значення юридичних фактів. Перелік юридичних фактів, що є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, встановлений в ст. 11 ЦК України і з їх настанням норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин.
Договір як правочин є різновидом юридичного факту, дії, в основі якого лежить погоджена воля двох або більше сторін, спрямована на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Попри це, інститут припинення зобов'язань зарахуванням є окремим інститутом, який не є тотожним припиненню зобов'язання шляхом його виконання, що має інше правове регулювання (ст. 599 ЦК України). Метою його запровадження є уникнення необхідності переміщенням однорідних предметів матеріального світу від однієї сторони до іншої та навпаки, яке може мати додаткове організаційне і вартісне навантаження, та спрощення таких організаційних стосунків між сторонами. Зустрічність вимог, як умова зарахування, полягає в реальності таких вимог.
Оцінюючи наявні докази у суду відсутні підстави вважати реальність заявлених вимог відповідачем до позивача щодо 862859,61 грн, які є штрафними санкціями за порушення договірних зобов'язань з боку ТОВ «Астра пак».
Як зазначено судом вище, виконання ТОВ «Астра пак» умов специфікації № 5 мало місце таким чином:
- постачання за видатковою накладною № 8 від 27.01.2021;
- постачання за видатковими накладними № 26 від 17.02.2021, № 27 від 17.02.2021;
- постачання за видатковою накладною № 38.
За цими видатковими накладним всього було поставлено 3337,18 кг товару, що, відповідно до умов специфікації № 5, є її повним виконанням, оскільки визначений нею толеранс поставки, тобто можливість відхилення від заявленої кількості, становить 10%. Постачання товару в межах заявленого показника відхилення (відхилення склало 4,65%) свідчить про повне виконання зобов'язання.
З огляду на це, припинення позивачем свого обов'язку щодо постачання товару за специфікацією № 5 свідчить про необґрунтованість доводів відповідача про те, що постачання товару за видатковою накладною № 60 від 12.05.2021 мало місце також на виконання зобов'язань за специфікацією № 5. Необґрунтованість цих доводів, у свою чергу, свідчить про необґрунтованість застосування при обчисленні строку постачання за видатковою накладною № 60 від 12.05.2021 строків, врегульованих специфікацією № 5. Таким чином, доводи відповідача про наявність у позивача обов'язку зі сплати 836309,88 грн штрафу за прострочення строку постачання, встановленого специфікацією № 5, здійсненого за видатковою накладною № 60 від 12.05.2021, є безпідставними.
Оцінюючи доводи відповідача щодо поставки неякісного товару суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 688 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленим законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 674 ЦК України).
Наразі, виходячи з постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР», відповідність товару за якістю здійснюється в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР № П-7 від 25.04.1966 (далі - Інструкція П-7).
Згідно з Інструкцією П-7 від 25.04.1966 прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявленими при звичайній для даного виду продукції перевірці і виявлені тільки в процесі переробки, підготування до монтажу, в процесі монтажу, випробовування, використання і зберігання продукції (абзац 6 пункту 9).
Акт про приховані недоліки, виявлені в продукції, складається в порядку, передбаченому Інструкцією П-7 від 25.04.1966, якщо інше не передбачено Основними і Особливими умовами поставки іншими обов'язковими правилами і договором (п. 33 Інструкції П-7 від 25.04.1966).
Абзацом 3 п. 9 Інструкції П-7 від 25.04.1966 встановлений 5-ти денний строк складання акту про приховані недоліки, які виявлені в продукції з гарантійним строком служби, з моменту їх виявлення, однак в межах встановленого гарантійного строку. Якщо для участі у складанні акту викликається представник виробника (відправника), то до даного 5-денного строку добавляється час, необхідний для його проїзду (абз. 4 п. 9 Інструкції П-7 від 25.04.1966).
Відповідно до п. 16 Інструкції П-7, при виявленні невідповідності якості поставленої продукції, одержувач призупиняє приймання продукції та складає акт, в якому вказується кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції та складання двостороннього акту представника відправника, якщо такий виклик передбачений в договорі.
Згідно з п. 22 Інструкції П-7 для участі у прийманні продукції повинні виділятися особи, компетентні (по роду роботи, за освітою, з досвіду трудової діяльності) у питаннях визначення якості та комплектності підлягає приймання продукції.
Матеріально відповідальні та підлеглі їм особи, а також особи, які здійснюють облік, зберігання, приймання та відпуск матеріальних цінностей, в якості представників громадськості підприємств-одержувачів виділятися не повинні. Зокрема, не можуть виділятися як представники громадськості підприємства-одержувача керівники підприємств та їх заступники (і в тих випадках, коли вони не є матеріально відповідальними особами), працівники відділу технічного контролю, бухгалтери, товарознавці, пов'язані з обліком, зберіганням, відпуском та прийманням матеріальних цінностей, працівники юридичної служби цих підприємств.
Відповідно до п. 23 Інструкції П-7 представникові, уповноваженому для участі в прийманні продукції за якістю і комплектності, видається належно оформлене і завірене печаткою підприємства разове посвідчення за підписом керівника підприємства (організації) або його заступника.
Пунктами 26, 27 Інструкції П-7 передбачено, що у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, договором для визначення якості продукції передбачений відбір проб, особи, які приймають участь у прийманні продукції за якістю, зобов'язані відбирати такі проби. Відбір проб здійснюється у точній відповідності з вимогами зазначених нормативних актів. Відібрані проби опечатуються або опломбовуються і забезпечуються етикетками, підписаними особами, які приймають участь у відборі. Про відбір проб складається акт, який підписується всіма особами, які беруть участь у відборі проб.
За результатами приймання продукції за якістю та комплектністю з участю представників, вказаних у п.п. 19 та 20 Інструкції П-7, складається акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції, (п.29 Інструкції П-7).
Відповідно до п.30 Інструкції П-7, акт повинен бути підписаний всіма особами, які брали участь у перевірці якості та комплектності продукції. В акті перед підписом осіб, які брали участь у прийманні, повинно бути вказано, що ці особи попереджені про те, що вони несуть відповідальність за підписання акту, який містить дані, що не відповідають дійсності.
З огляду на це, допустимим доказом в розумінні ст. 77 ГПК України, який засвідчує поставку неякісної продукції, є акт, складений відповідно до вимог Інструкції П-7.
Водночас, акт на невідповідну сировину/матеріали № У11ЛТ000004 від 25.05.2021 складений з порушенням та всупереч вимог Інструкції П-7. Приймання продукції мало місце без виклику представника позивача, без участі представників громадськості, його зміст та суб'єктний склад комісії не відповідають приписам п. 27, п. 20, п. 22 Інструкції П-7.
Також, всупереч вимогам підпункту «т» пункту 29 Інструкції П-7, акт не містить інформації про те, що під час приймання здійснювався відбір продукції і куди ці зразки відправлені.
Сам відбір зразків для позивача повинен відповідати регламентованій Інструкцією П-7 процедурі відбору. Зокрема, відповідно до п. 26 Інструкції П-7, у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки, другими обов'язковими правилами або договором для визначення якості продукції передбачений відбір зразків (проб), особи, що приймають участь у приманні продукції по якості, зобов'язані відібрати зразки (проби) цієї продукції.
З наведеного слідує, що відбір зразків (проб) здійснюється тими особами, які здійснюють приймання продукції по якості. Дані особи зобов'язані відібрати декілька зразків продукції, один з яких залишається у отримувача, а другий надсилається відправнику продукції. Для передачі на аналіз або випробування у лабораторію чи науково-дослідний інститут відбирається ще один зразок (п. 28 Інструкції П-7).
Визначена Інструкцією П-7 процедура відбору зразків для постачальника пов'язана з забезпеченням права іншої сторони провести власне дослідження продукції експертною або іншою компетентною організацією, у зв'язку з чим необхідність дотримання вказаної процедури є гарантією даного права постачальника.
Наявні процедурні порушення порядку приймання продукції та відбору зразків унеможливлюють використання акту як допустимого доказу поставки позивачем неякісного товару.
Недоведеність даної обставини, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав покладення на позивача відповідальності за порушення Договору за поставку неякісного товару.
Наведені вище обставини свідчать про те, що вимоги заяви про зарахування суперечать приписам ст. 601 ЦК України.
Отже, заява про зарахування як односторонній правочин не відповідає такій умові зарахування як зустрічність (ст. 601 ЦК України).
Також суд вважає, що правова природа боргу та правова природа відповідальності є різними за своїми підстави виникнення, що свідчить про відсутність такого критерію зарахування як однорідність.
Одним із способів захисту, встановлених законом (ст. 16 ЦК України), є визнання правочину недійсним.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судові витрати на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовольнити повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю «Астра Пак» до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Київхліб».
Визнати недійсним односторонній правочин товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Київхліб» - заяву № 1136 від 14.09.2021 про припинення зобов'язання шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог за договором поставки № 12-09/19 від 12.09.2019.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Київхліб» (вул. Костянтинівська, 64, м. Київ, 04080, код 41202432) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Астра Пак» (вул. Сирецька, 84, м. Київ, 04073, код 38671042) 2270,00 грн судового збору.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 05.08.2022.
Суддя С. А. Ковтун