ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.08.2022Справа № 910/2266/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «П'ята Стража Київ» (вул. Будіндустрії, буд. 7, м. Київ, 01013; ідентифікаційний код 35838823)
до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 24584661)
про стягнення 1 197 617 грн,
Представник сторін:
від позивача: Ковальов Ю.Ю.
від відповідача: не з'явився
1. Стислий виклад позиції позивача
Товариство з обмеженою відповідальністю «П'ята Стража Київ» (далі за текстом - ТОВ «П'ята Стража Київ», позивач, підрядник) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі за текстом - ДП «НАЕК «Енергоатом», відповідач, замовник) 894 179, 00 грн - втрат від інфляції та 303 438, 00 грн - 3% річних, а всього 1 197 617 грн за прострочене виконання (невиконання) грошових зобов'язань за Договором від 23.07.2019
№ 20946/30-121-01-19-08318 (далі за текстом - Договір).
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на той факт, що ним виконано відповідні роботи по Договору, про що сторонами відповідно до пунктів 3.1. та 4.1. останнього підписано Акти форми Кб-2в та Довідки форми КБ-3 про вартість виконання будівельних робіт та витрат № 92, 186, 324, 373, строк оплати яких відповідачем прострочено з огляду на що позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Також позивач просить суд судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000, 00 грн покласти на відповідача.
Із поданої відповіді на відзив вбачається, що на думку позивача, відповідачем не спростовано обставини щодо прострочення виконання грошового зобов'язання та відповідно підстав для нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
Із поданого відповідачем відзиву на позовну заяву вбачається, що станом на дату подання відзиву відповідачем здійснена оплата виконаних робіт у повному обсязі, що підтверджується випискою № 236 з регістрів аналітичного обліку ВП ЗАЕС станом на 24.02.2022, а відтак відповідач стверджує, що борг відсутній у зв'язку з чим вимога про сплату 3 % річних та інфляційних втрат є безпідставною.
Також відповідач посилається на те, що неможливість своєчасного виконання зобов'язання з оплати виконаних робіт викликана об'єктивними негативними чинниками, а саме криза в енергетиці, яка виникла внаслідок безпрецедентного зростанням заборгованості за фактично відпущену електроенергію, обмеження генерації ДП «НАЕК «Енергоатом», її заміщенням іншими видами генерації), що не залежать від волі відповідача, але спричинили його скрутне фінансове становище.
Таким чином, відповідач посилається на відсутність в його діях вини, як обов'язкової умови настання відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 ЦК України.
Відповідач, заперечуючи щодо заявлених вимог посилається на те, що позивачем безпідставно включено до періоду нарахувань інфляційні втрати за жовтень 2021 та в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства України.
Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу відповідач заперечує з огляду на те, що позивачем не надано жодного документу, який би підтверджував понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000, 00 грн., а також відсутній детальний опис наданих адвокатом робіт.
Крім того, відповідач зазначає, що дана справа не є складаною (враховуючи розгляд її судом за правилами спрощеного позовного провадження), не містить великої кількості документів, які необхідно було б вивчити, а адвокат Ковальов Ю.Ю. вже представляв інтереси позивач у справі № 910/11018/21, що в свою чергу не потребувало додаткового вивчення судової практики в аналогічних спорах та не вимагало значних усиль та навичок.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
11.04.2022 через загальний відділ діловодства (електронною поштою) до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
27.04.2022 через загальний відділ діловодства (електронною поштою) до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про надання інформації по справі.
Листом Господарського суду міста Києві від 02.05.2022 надано відповідь на подане відповідачем клопотання щодо інформації по справі № 910/2266/22.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.06.2022 вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 13.06.2022.
06.06.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про розподіл судових витрат та приєднання доказів щодо витрат до матеріалів справи.
09.06.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.06.2022 підготовче засідання відкладено на 04.07.2022.
16.06.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача, в якому сторона просить суд зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу та відмовити у їх стягненні.
23.06.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
24.06.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.07.2022 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 18.07.2022.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у судовому засідання оголошено перерву до 01.08.2022.
26.07.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшло клопотання від ВП «Запорізька атомна електрична станція» ДП «НАЕК «Енергоатом» про відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану на території України у зв'язку із неможливістю забезпечити явку представника у судове засідання, зокрема в режимі відеоконференції, з огляду на перебування міста Енергодар в окупації військ Російської Федерації та проведення активних бойових дій на території Запорізької області.
У судовому засіданні 01.08.2022 представник позивача заперечував щодо відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану на території України та закінчення окупації міста Енергодар.
Представник відповідача у дане засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про місце, дату та час розгляду справи.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши клопотання про відкладення ВП «Запорізька атомна електрична станція» ДП «НАЕК «Енергоатом», дійшов висновку відмовити у його задоволенні з підстав необґрунтованості, оскільки відповідачем у даній справі є безпосередньо ДП «НАЕК «Енергоатом», з місцезнаходженням
вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, а відтак відповідач не був позбавлений права направити до суду представника з метою захисту своїх інтересів.
Додатково, суд звертає увагу, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору по суті, зокрема відзив на позовну заяву, заперечення щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, що відповідно забезпечить прийняття рішення з урахування позицій та доводів обох сторін, з дотриманням принципу змагальності та рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, заслухавши вступні слова представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, у судовому засіданні 01.08.2022 відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
23.07.2019 між ТОВ «П'ята Стража Київ» та ДП «НАЕК «Енергоатом» укладено Договір № 20946/30-121-01-19-08318 (далі за текстом - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати на свій ризик власними силами в межах вартості робіт, визначеної на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації, роботи на об'єкті ВП ЗАЕС за темою: «Реконструкція ВРП-750 кВ Запорізької АЕС в м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, з заміни пристроїв ПА та алгоритмів з розробкою таблиці вихідних дій автоматики розвантаження станції пристроїв - АРС АЛАР, АРС ПП та АРС ВЛ ЗАЕС на базі мікропроцесорної техніки для підключення ПЛ-750 кВ «Каховська». Будівельно-монтажні роботи.», і передати виконані роботи замовникові у встановлені строки у стані, який відповідає ПКД, будівельним нормам та Технічним вимогам (додаток №2 до цього Договору).
Згідно пункту 2.2. Договору оплата виконаних робіт за договором здійснюється за фактично виконаний обсяг робіт протягом 45 (сорока п'яти) календарних днів на підставі довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) оформленої відповідно до розділу 4 з моменту підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника. Оплата частини вартості робіт у розмірі суми ПДВ - здійснюється після отримання Замовником від Підрядника належно оформленої податкової накладної.
При цьому, відповідно до п. 3.1. Договору закінчення робіт фіксується актом виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) в обсязі проектно-кошторисної документації та Технічних вимог (додаток № 2 до цього Договору).
Пунктом 4.1. Договору визначено, що підрядник щомісячно в строк до 20 числа надає Замовнику акт виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) та довідку про вартість виконаних робіт (ф. КБ-3) в 4 екземплярах. Замовник протягом 5-ти робочих днів перевіряє реальність акту в частині об'ємів і вартості виконаних робіт, оформлює акт (ф. КБ-2В) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт (ф.КБ-3) у встановленому порядку або направляє мотивовану відмову від приймання робіт.
Договір набуває чинності з моменту підписання обома сторонами і діє до 30.07.2020 (пункт 14.1. договору).
09.12.2019 між ТОВ «П'ята Стража Київ» та ДП «НАЕК «Енергоатом» укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 20946/30-121-01-19-08318 від 23.07.2019 (далі за текстом - Додаткова угода №1).
23.03.2020 ТОВ «П'ята Стража Київ» та ДП «НАЕК «Енергоатом» укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 20946/30-121-01-19-08318 від 23.07.2019 (далі за текстом - Додаткова угода №2), якою сторони погодилися змінити пункт 2.1. договору та визначили вартість робіт - 19 446 457, 21 грн (з ПДВ). Також введено новий додаток № 1 до Договору.
15.06.2020 між ТОВ «П'ята Стража Київ» та ДП «НАЕК «Енергоатом» укладено Додаткову угоду № 3 до Договору № 20946/30-121-01-19-08318 від 23.07.2019 (далі за текстом - Додаткова угода № 3), якою сторони виклали пункт 3.1. договору наступним чином: «Підрядник зобов'язується виконати роботи в строк: липень 2019 - 31 серпня 2020). Закінчення робіт фіксується актом виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) в обсязі проектно-кошторисної документації та Технічних вимог (додаток № 2 до цього договору).
Як вбачається з матеріалів справи позивачем виконані роботи за Договором, у зв'язку з чим на виконання пунктів 3.1. та 4.1. Договору підписано Довідки форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати: № 92 від 31.03.2020 за березень 2020 на суму
1 846 740, 14 грн; № 186 від 29.05.2020 за травень 2020 на суму 6 410 171, 46 грн; № 324 від 31.07.2020 за липень 2020 на суму 707 970, 08 грн; № 373 від 31.08.2020 за серпень 2020 на суму 49 628, 71 грн.
Суд вказує, що зазначені вище Довідки форми КБ-3 підписані уповноваженими представниками сторін, чиї підписи скріплено печатками, що в свою чергу підтверджує фактичне виконання позивачем умов Договору (виконання робіт) та виникнення у відповідача обов'язку здійснити оплати таких робіт у відповідності до умов пункту 2.2. Договору у наступні строки:
- за Довідкою № 92 за березень 2020 року на суму 1 846 740, 14 грн. - до 15.05.2020;
- за Довідкою № 186 за травень 2020 року на суму 6 410 171, 46 грн. - до 13.07.2020;
- за Довідкою № 324 за липень 2020 року на суму 707 970, 08 грн. - до 14.09.2020;
- за Довідкою № 373 за серпень 2020 року на суму 49 628, 71 грн. - до 15.10.2020.
Водночас як вбачається з доводів позивача, відповідачем допущене неналежне виконання (невиконання, порушення) визначеного умовами п. 2.2. Договору обов'язку з своєчасної та повної оплати виконаних позивачем робіт за Довідками № 92, 186, 324, 373, що відповідно, призвело до порушення прав позивача на отримання таких коштів у строки та у розмірі визначеному Договором.
Так, за Довідкою № 92 за березень 2020 року фактична оплата здійснена 21.10.2021 в сумі 1 200 163,72 грн (платіжне доручення № 18284 від 21.10.2021) та лише 09.11.2021 - решту суми 646 576, 42 грн (платіжне доручення № 19724 від 09.11.2021). Тобто загальне прострочення в оплаті коштів у сумі 1 538 950, 12 грн. за Довідкою № 92 склало 542 дня.
За Довідкою № 186 за травень 2020 року фактична оплата частини коштів у сумі 4 334 495,70 грн. була здійснена 09.11.2021 (платіжне доручення № 19722 від 09.11.2021), тобто із простроченням на 483 дні; оплата іншої частини коштів у сумі 1 007 313, 85 грн. здійснена 29.11.2021 (платіжне доручення № 20475 від 29.11.2021), тобто із простроченням в оплаті такої частини коштів на 503 днів;
За Довідкою № 324 за липень 2020 року кошти сплачені лише 29.11.2021 (платіжне доручення № 20470 від 29.11.2021), тобто із простроченням в оплаті такої частини коштів на 440 днів.
За Довідкою № 373 за серпень 2020 року кошти були сплачені лише 29.11.2021 (згідно платіжного доручення № 20472 від 29.11.2021), тобто із простроченням в оплаті такої частини коштів на 407 днів.
Суд вказує, що факт оплати позивачем заборгованості за Довідкою № 373 за серпень 2020 року 29.11.2021 в повному обсязі відповідачем не заперечується, а відтак визнається встановленою обставиною.
Крім того, суд звертає увагу сторін, що в матеріалах справи відсутні акти здачі-приймання виконаних робіт, як це передбачено пунктом 2.2. Договору, в той час як факт підписання позивачем та відповідачем останніх за спірний період (березень-серпень 2020) не заперечується сторонами, а відтак є встановленим судом фактом.
Таким чином, враховуючи прострочення відповідачем оплат за виконані роботи позивачем на існуючі суми заборгованості по Довідці № 92 за березень 2020, № 186 за травень 2020 та № 324 за липень здійснено нарахування інфляційних втрат на загальну суму 894 179, 00 грн та 3 % річних - 303 438, 00 грн., із врахуванням дат оплат здійснених відповідачем.
Нарахування інфляційних втрат та 3 % річних по Довідці № 373 за серпень позивачем не здійснювалося з огляду на малозначність сум.
Відповідач у поданому відзиві звертає увагу суду на те, що при здійсненні позивачем розрахунку інфляційних втрат, останнім безпідставно включено до періоду нарахувань за жовтень 2021 року.
Також позивачем заявлено до відшкодування витрати на професійну правову допомогу в розмірі 50 000, 00 грн, на підтвердження понесення яких позивачем до суду надано ордер серії АІ № 1217878 від 01.02.2022, виданий Адвокатським об'єднанням «Юрексперт», а в подальшому разом із заявою про розподіл судових витрат договір про надання правничої (правової) допомоги № 09/04 ПТ від 09.04.2021, акт № 03 приймання наданої правничої допомоги від 26.05.2022 та рахунок № 03 від 26.05.2021 на суму 50 000, 00 грн.
Із акту № 03 приймання наданої правничої допомоги від 26.05.2022 вбачається, що Адвокатським об'єднанням «ЮрЕксперт» надано клієнту (позивачу) адвокатські послуги на суму 50 000, 00 грн, які прийняті без зауважень та претензій.
Із рахунку № 03 від 26.05.2021 на суму 50 000, 00 грн. вбачається, що адвокатом надано послуги, а саме: правнича (правова) допомога в складанні позову по справі № 910/2266/22 та складання відповіді на відзив по справі № 910/2266/22, на що в свою чергу витрачено 10 годин часу, вартість 50 000, 00 грн.
Відповідач у своєму відзиві, заперечуючи щодо суми заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу зазначає, що позивачем до позову не додано жодного документа, який би підтверджував понесення позивачем таких витрат у розмірі 50 000, 00 грн., в тому числі відсутній детальний опис наданих послуг, як це передбачено частиною 3 статті 126 ГПК України.
Також позивачем не подано до матеріалів справи документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу, у зв'язку з чим такі витрати не є фактично понесеними та такими, що не є співмірними зі складністю справи, витраченим адвокатом часом та обсягом наданих адвокатом послуг.
Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що Адвокатське об'єднання «ЮрЕксперт» вже здійснювалося представництво інтересів позивача по спірному договору у справі № 910/11018/21, у зв'язку з чим підготовка даного позову не потребувала додаткового вивчення договірних матеріалів та багато часу на складання позову.
Відповідач також завертає увагу суду на завищеність вартості однієї нормо години робочого часу адвоката, яка в даній справі складає 5 000, 00 грн.
З огляду на зазначене, відповідач просить суд зменшити розмір заявлених позивачем витрат та відмовити у їх стягненні у повному обсязі.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою є договором підряду.
Частиною 7 статті 179 Господарський кодекс України (далі за текстом - ГК України) встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Положення частини 1 статті 180 ГК України кореспондуються зі статтею 628 ЦК України.
Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до пункту 1 статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна або способи її визначення.
Згідно з пунктом 1 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Згідно з частиною 1 статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Як встановлено судом вище, позивачем належним чином були виконані роботи, які відповідно були прийняті відповідачем без зауважень у зв'язку з чим між сторонами на виконання пунктів 3.1. та 4.1. Договору були підписані Акти форми КБ-2в та Довідки форми КБ-3, що в сувою чергу підтверджується доводами сторін та наявними в матеріалах справи доказами, у зв'язку з чим у відповідача настав обов'язок здійснити оплату виконаних робіт.
Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
З огляду на викладене вище, враховуючи подані сторонами заяви по суті спору та як встановлено судом вище, відповідачем здійснено оплату виконаних робіт із пропуском строку та відповідно з порушенням пункту 2.2. Договору, а відтак позивачем правомірно здійснено нарахування інфляційні втрати та 3 % річних.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Додатково суд звертає увагу, що у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду роз'яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Суд, дослідивши наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, зазначає, що такі розрахунки є правомірними та такими, що не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору, однак позивачем при здійсненні додавання сум нарахованих 3 % річних допущено арифметичну помилку, оскільки 66 603, 30 грн + 213 513, 23 грн + 21 321, 77 грн = 301 438, 30 грн, а не 303 438, 00 грн, як просить стягнути позивач.
Крім того, з огляду на викладене вище, суд не погоджується з доводами відповідача щодо безпідставності включення в розрахунки позивачем місяця жовтня 2021 року, з огляду на фактичні дати здійснених відповідачем оплат та порядок нарахування інфляційних втрат із врахуванням періоду прострочення платежів.
Також відповідач не заперечує правильність визначення позивачем дат, до яких відповідачем необхідно було оплатити в повному обсязі виконані роботи.
Також суд не погоджується з доводами відповідача щодо обов'язковості досудового врегулювання спору та посиланням на положення статті 222 ГК України, оскільки положеннями останньої передбачено право учасника господарських відносин з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником має право звернутися до нього з письмовою претензією.
В даному випадку досудове врегулювання спору не є обов'язковим виходячи зі змісту правовідносин, що склалися між сторонами, оскільки право особи на звернення до суду передбачено статтею 55 Конституції України, статтями 15, 16 ЦК України та відповідними нормами ГПК України.
Що стосується відшкодування відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Так, згідно статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі статтею 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, виходячи з аналізу статті 126 ГПК України можливе покладення на сторони у справі судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.
Витрати сторін, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд вказує, що в цілому нормами процесуального та матеріального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. (пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Суд погоджується з доводами відповідача та приходить до висновку про неспівмірність та необґрунтованість заявлених позивачем витрат на послуги адвоката із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також що розмір таких витрат є необґрунтованим з огляду на наступне.
Дана справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, при тому суд звертає увагу позивача, що договір про надання правничої (правової) допомоги № 09 ПТ від 09.04.2021 разом з актом від 26.05.2022 та рахунком № 03 від 26.05.2021 поданий не разом з позовом, а вже після переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Ціна даного позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не є складною враховуючи, що предметом спору є стягнення 3% річних та інфляційних втрат за договором №20946/30-121-01-19-0831 від 23.07.2019, нарахованих у зв'язку з простроченням відповідачем виконання своїх зобов'язань з оплати виконаних робіт.
Як вбачається із матеріалів справи документами, що регулюють взаємовідносини сторін, є укладений сторонами Договір № 20946/30-121-01-19-0831 від 23.07.2019 (із врахуванням додаткових угод), 4 довідки про вартість виконаних робіт та витрат (КБ-3), 4 платіжних доручення.
З наданого адвокатом розрахунку вбачається, що ним витрачено 10 годин часу загальною вартістю 50 000, 00 грн на написання позовної заяви незначної складності про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за невиконання умов Договору, враховуючи подібність вимог у справі № 910/11018/21 (рішення якої позивачем додано до позову) та складання відповіді на відзив на 3 аркуша, половина якої складається із резюмування заперечень відповідача по суті спору та зазначення щодо відсутності належних доказів з боку відповідача на спростування заявлених вимог в цілому.
Відтак, співставляючи вартість наданих юридичних послуг адвокатом в межах даної справи та середньостатистичну вартість юридичних послуг у місті Києві у категорії таких справ, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем до відшкодування судові витрати на правову допомогу у загальному розмірі 50 000, 00 грн. не відповідають критеріям розумності, співмірності та пропорційності до предмету спору у даній справі.
В спростування заперечень відповідача в цій частині суд вказує, що згідно правової позиції, викладеної в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Також суд вказує, що представництво інтересів позивача у справі № 910/11018/21 здійснювалося адвокатським об'єднанням «Новіков та партнери», в той час як адвокатським об'єднанням, яке надає адвокатські послуги у даній справі є «ЮрЕксперт».
З огляду на викладене вище, враховуючи висновки суду щодо не співмірності заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомоги, їх завищеність, наявність клопотання відповідача, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет спору, суд дійшов висновку здійснити розподіл заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та зменшити останні до суми 10 000, 00 грн (із врахуванням часткового задоволення позову), яку стягнути з відповідача.
Судом також враховано часткове задоволення заяви ТОВ «П'ята Стража Київ» про відшкодування судових витрат додатковим рішенням у справі № 910/11018/21 від 09.11.2021 (залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2022), а саме стягнення з Відповідача суми судових витрат в розмірі 20 % (47 800, 00грн ) від заявлених 239 000, 00 грн.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).
Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи факт порушення відповідачем договірного зобов'язання в частині здійснення оплат за виконані роботи, правомірність нарахування позивачем інфляційних втрат та 3 % річних, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову та стягнення з відповідача інфляційних втрат - 894 179, 00 грн та 3 % річних - 301 438, 3 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача в розмірі 10 000, 00 грн.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «П'ята Стража Київ» - задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «П'ята Стража Київ» (вул. Будіндустрії, буд. 7, м. Київ, 01013; ідентифікаційний код 35838823) інфляційні втрати - 894 179 (вісімсот дев'яносто чотири тисячі сто сімдесят дев'ять) грн., 3 % річних - 301 438 (триста одна тисяча чотириста тридцять вісім) грн 30 коп., судовий збір - 17 934 (сімнадцять тисяч дев'ятсот тридцять чотири) грн 26 коп. та витрати на професійну правничу допомогу - 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
4. У задоволенні іншої частини витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «П'ята Стража Київ» на професійну правничу допомогу адвоката - відмовити.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 05.08.2022
Суддя Антон ПУКАС