Рішення від 25.07.2022 по справі 910/21682/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.07.2022Справа № 910/21682/15 (910/12376/21)

За позовом Державного підприємства "Конярство України"

до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство економіки України

про скасування рішень, визнання права постійного користування та припинення права власності

В межах справи № 910/21682/15

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ"

до Державного підприємства "Конярство України"

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

від позивача Нестеришин Т.С. - представник

від відповідача Іванова І.А. - представник

від третьої особи Івашковський Д.В. - представник

прокурор Київської міської прокуратури Лиховид О.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/21682/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" про банкрутство Державного підприємства "Конярство України" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.10.2015.

30.07.2021 Державне підприємство "Конярство України" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про скасування рішень, визнання права постійного користування та припинення права власності.

05.08.2021 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання Міністерства економіки України про залучення до участі у справі № 910/21682/15 (910/12376/21) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.08.2021 позовну заяву Державного підприємства "Конярство України" до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про скасування рішень, визнання права постійного користування та припинення права власності прийнято до розгляду в межах справи № 910/21682/15 про банкрутство Державного підприємства "Конярство України". Залучено Міністерство економіки України до участі у справі № 910/21682/15 (910/12376/21) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Підготовче засідання призначено на 30.08.2021.

20.08.2021 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання відповідача про проведення судових засідань в режимі відеоконференції.

27.08.2021 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.08.2021 розгляд справи відкладено на 18.10.2021.

06.09.2021 до Господарського суду м. Києва надійшлов відзив відповідача на позовну заяву.

20.09.2021 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання відповідача про проведення судових засідань в режимі відеоконференції.

08.10.2021 до Господарського суду м. Києва надійшли письмові пояснення третьої особи на позовну заяву.

18.10.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява відповідача про відкладення розгляду справи.

18.10.2021 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про приєдання доказів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.10.2021 розгляд справи відкладено на 15.11.2021.

15.11.2021 до Господарського суду м. Києва надійшли письмові пояснення Міністерства економіки України.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.11.2021 розгляд справи відкладено на 10.01.2022.

Судове засідання 10.01.2022 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Чеберяка П.П. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.01.2022 розгляд справи призначено на 07.02.2022.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено заяву Державного підприємства "Конярство України" до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство економіки України про скасування рішень, визнання права постійного користування та припинення права власності в межах справи № 910/21682/15 про банкрутство Державного підприємства "Конярство України" до судового розгляду по суті на 21.03.2022.

Судове засідання 21.03.2022 не відбулось, у зв'язку з запровадженням Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" воєнного стану з 5:30 год. 24.02.2022.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.06.2022 розгляд справи призначено на 04.07.2022.

29.06.2022 до Господарського суду м. Києва надійшло пояснення позивача

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.07.2022 розгляд справи відкладено на 25.07.2022.

У судовому засіданні 25.07.2022 представник позивача надав пояснення по суті заявлених позовних вимог.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечив.

Прокурор Київської міської прокуратури та представник третьої особи - Міністерства економіки України підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Онуфріївський кінний завод № 175 був постійним користувачем земель на території Онуфріївського району Кіровоградської області про що свідчить запис, який вчинений у шостому місяці 1973 року в Державній земельній книзі, порядковий номер « 13», у розділі 3 - «Землі радгоспів» в колонці п'ятій «Види користування землею» зазначено «постійне» щодо Онуфріївського кінного заводу № 175, загальна площа - « 4206,6» га.

Згідно із частиною першою статті 71 Земельного кодексу Української РСР "Склад земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств і організацій", передбачалося лише безстрокове користування землею, які складалися із основного (виробничого) призначення та присадибних земель. Відповідно до статті 72 того ж Кодексу землі основного (виробничого) призначення радгоспів використовуються ними для ведення сільськогосподарського виробництва та інших галузей господарства у відповідності з їх спеціалізацією, організаційно-господарським планом і внутрігосподарським землеустроєм з додержанням правил, передбачених статтями 23, 28-33, 55 цього Кодексу.

Онуфріївський кінний завод № 175 використовував землі основного (виробничого) призначення у відповідності до плану внутрігосподарського землеустрою, про що свідчить «Технічний звіт по землеустрійним вишукуванням для розроблення проекту внутрішньогосподарського землеустрою конезаводу № 175 Онуфріївського району Кіровоградської області».

13 липня 1992 року розпорядженням представника Президента України в Онуфріївському районі Кіровоградської області № 81 затверджено технічну документацію по формуванню території району, згідно якої за Державним підприємством «Онуфріївський кінний завод № 175» визнано право постійного користування на закріплені та передані в користування земельні угіддя, які знаходяться на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області, загальною площею 2211,7 га, в тому числі сільськогосподарських угідь площею 1809,1 га.

Вищевказане, також, підтверджується довідками відділу Держкомзему в Онуфріївському районі Кіровоградської області від 31 січня 2011 року № 212, 213.

В подальшому, на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 2305-р від 1 грудня 2010 року «Про деякі питання розвитку конярства» та наказу Міністерства аграрної політики України № 33 від 1 лютого 2011 року «Про реорганізацію державних підприємств, діяльність яких пов'язана з розвитком конярства» Державне підприємство «Онуфріївський кінний завод № 175» реорганізовано шляхом приєднання до Державного підприємства «Конярство України» зі створенням на базі Державного підприємства «Онуфріївський кінний завод № 175» відокремленого підрозділу (філії) без прав юридичної особи. Відповідно до пункту вказаного 2 наказу ДП «Конярство України» визнано правонаступником майнових прав і обов'язків реорганізованих державних підприємств, зокрема ДП «Онуфріївський кінний завод № 175».

11 серпня 2011 року Комісією з реорганізації Державного підприємства «Онуфріївський кінний завод №175» було підписано передавальний акт, відповідно до якого Державне підприємство «Конярство України» (далі позивач) стає правонаступником всіх майнових та немайнових прав, а також обов'язків Державного підприємства «Онуфріївський кінний завод №175».

На підставі вищевказаного передавального акта, до позивача перейшли права щодо користування земельними ділянками, в тому числі на території Онуфріївського району Кіровоградської області, зокрема, на території Онуфріївської селищної ради площею 2138,50 га та Павлиської селищної ради площею 1551,20 га.

Вказана обставина також встановлена постановою Вищого господарського суду України у постанові від 2 листопада 2015 року у справі № 912/1677/14.

У довідках відділу Держкомзему в Онуфріївському районі Кіровоградської області від 7 лютого 2012 року № 47 і № 48 вказано про те, що ДП «Конярство України» на праві постійного користування належить 2137,59 га на території Онуфріївської селищної ради та 1551,2 га на території Павлиської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області.

У відповідності до підпункту 1 пункту 1 постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» Онуфріївська селищна територіальна громада була включена до складу Олександрійського району Кіровоградської області.

Про належність та постійне використання позивачем земель на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, за переконанням останнього, свідчать також ті обставини, що позивачем здійснено дії з реєстрації права постійного користування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельні ділянки площею 1378,2826 га, декларується і сплачується плата за землю за земельні ділянки на території Онуфріївської та Павлиської селищних рад Олександрійського (Онуфріївського) району Кіровоградської області площею 3495,1900 га, а також здійснюється засівання земельних ділянок, подається відповідна статистична звітність про наявність земельних ділянок, про здійснені посіви на них, зібраний врожай.

Позивач також зазначає, що станом на день звернення до суду з даним позовом, на земельних ділянках на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського (Онуфріївського) району Кіровоградської області, які перебуваються в постійному користуванні позивача, посіяні сільськогосподарські культури, які є власністю останнього.

Згідно наказів Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області № 11-14801/14-20-СГ від 21 жовтня 2020 року, № 11-15375/14-20-СГ від 30 жовтня 2020 року, № 11-15964/14-20-СГ від 9 листопада 2020 року, № 11-15966/14-20-СГ від 9 листопада 2020 року, № 11-15967/14-20-СГ від 9 листопада 2020 року, № 11-16551/14-20-СГ від 26 жовтня 2020 року, № 11-16604/14-20-СГ від 26 листопада 2020 року, № 11-17554/14-20-СГ від 28 грудня 2020 року було зареєстровано за позивачем право постійного користування земельними ділянками, розташованими на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського (Олександрійського) району Кіровоградської області загальною площею 1378,2826 га.

Окрім того, Головним управлінням Держгеокадастру в Кіровоградській області було прийнято наказ про надання позивачу дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Онуфріївської селищної ради Онуфріївського (Олександрійського) району Кіровоградської області, орієнтовним розміром 1939,8000 га, в тому числі% 1571,3000 га - рілля, 185,6000 га - сіножаті, 98,5000 га - пасовища, 63,3000 га - землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами, 21 га - під господарськими шляхами та прогонами.

Позивач вказує, що 13 липня 2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо про те, що у Державному реєстрі прав наприкінці червня 2021 року державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області Смалиусом Віталієм Володимировичем були прийняті наступні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), на підставі яких до Державного реєстру прав були внесені записи про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні позивача, за Онуфріївською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області, зокрема:

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 59053572 від 01.07.2021 20:02:19, на підставі якого до Державного реєстру прав внесено запис про право власності 42777059 від 24.06.2021 14:55:40 на земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0717, площею 86,1759 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2398467735246. Підстава для державної реєстрації: рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 860, виданий 15.06.2021, видавник: Онуфріївська селищна рада. Форма власності: комунальна. Власники: Онуфріївська селищна рада, код ЄДРПОУ 04366347;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 59053620 від 01.07.2021 20:08:27, на підставі якого до Державного реєстру прав внесено запис про право власності 42777090 від 24.06.2021 14:57:47 на земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0713, площею 51,3197 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2398469235246. Підстава для державної реєстрації: рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 860, виданий 15.06.2021, видавник: Онуфріївська селищна рада. Форма власності: комунальна. Власники: Онуфріївська селищна рада, код ЄДРПОУ 04366347;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 59053303 від 01.07.2021 19:28:53, на підставі якого до Державного реєстру прав внесено запис про право власності 42776815 від 24.06.2021 14:53:21 на земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0715, площею 88,3456 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2398456035246. Підстава для державної реєстрації: рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 860, виданий 15.06.2021, видавник: Онуфріївська селищна рада. Форма власності: комунальна. Власники: Онуфріївська селищна рада, код ЄДРПОУ 04366347;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 59065468 від 02.07.2021 12:35:05, на підставі якого до Державного реєстру прав внесено запис про право власності 42787299 від 25.06.2021 13:56:59 на земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:50:035:0049, площею 5.6453 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2398997335203. Підстава для державної реєстрації: рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 860, виданий 15.06.2021, видавник: Онуфріївська селищна рада. Форма власності: комунальна. Власники: Онуфріївська селищна рада, код ЄДРПОУ 04366347.

За переконанням позивача, рішення про державну реєстрацію є незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки спірні земельні ділянки є землями державної власності, що перебувають у постійному користуванні позивача, відтак, Онуфріївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області не наділена повноваженнями приймати рішення щодо спірних земельних ділянок, бути замовником землевпорядної документації та вилучати їх з постійного користування позивача.

Згідно норм статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет норм міжнародного права за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права задля вирішення конкретного спору (правова позиція Верховного Суду, що міститься в постанові від 18 липня 2018 року у справі № 211/1578/13).

В абзаці 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 вказано, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених ст. 16 Цивільного кодексу України із урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення (дана правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 3 вересня 2018 року у справі № 683/1540/16-ц).

У відповідності до статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За приписами частин 2, 3 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Одним зі способів захисту, прямо передбачених законом, є визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України) та визнання незаконним та скасування правового акта індивідуальної дії, виданого органом місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 21, ст. 393 ЦК України).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» від 5 грудня 2019 року № 340-IX, було внесено зміни до низки законодавчих актів, в тому числі й статей 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Зокрема, в частині третій статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на даний час міститься положення про те, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

З огляду на викладені обставини, позивач, окрім вимог про визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора, просить суд припинити право комунальної власності Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3524655100:02:000:0717, площею 86,1759 га, 3524655100:02:000:0713, площею 51,3197 га, 3524655100:02:0715, площею 88,3456 га, 3524655100:50:035:0049, площею 5,6453 га та визнати право постійного користування вказаними земельними ділянками за позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 2011 року є правонаступником майна, всіх прав і обов'язків ДП «Онуфріївський кінний завод № 175», в тому числі й права постійного користування земельними ділянками площею 2137,59 га на території Онуфріївської селищної ради та 1551,2 га на території Павлиської селищної ради Онуфріївського району Кіровоградської області. Вказане право виникло у правопопередника ДП «Конярство України» - ДП «Онуфріївський кінний завод № 175» до 1990 року.

Земельний кодекс Української РСР 1970 року (стаття 15) встановлював безстрокове і тимчасове користування землею. Землекористувачами визначалися: колгоспи, радгоспи, інші сільськогосподарські державні, кооперативні, громадські підприємства, організації і установи; промислові, транспортні, інші несільськогосподарські державні, кооперативні, громадські підприємства, організації та установи; громадяни.

Відповідно до пункту 5 Постанови Верховної Ради УРСР «Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР» від 18 грудня 1990 року № 562-XII громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування.

За змістом пунктів 1, 7 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи зберігають право на земельні ділянки, отримані ними до 1 січня 2002 року у власність, тимчасове користування або на умовах оренди у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством.

Згідно із абзацом першим пункту 2 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 823/1984/16 міститься правовий висновок про те, що відсутність у юридичної особи акта про право постійного користування земельною ділянкою не є достатньою підставою для позбавлення права землекористування. Державний акт про право постійного користування земельною ділянкою є документом, який посвідчує наявність такого права. Існування права постійного користування земельною ділянкою у відповідного суб'єкта не залежить від наявності чи відсутності у нього такого державного акта.

Аналогічна за змістом правова позиція міститься й у постанові Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 903/704/20.

Верховний Суд у постановах від 05.11.2019 у справі № 906/392/18, від 12.01.2021 у справі № 908/1947/19 дійшов висновку, що право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не припиняється. Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 914/839/18, а також від 10.10.2018 у справі № 907/916/17.

Право користування земельною ділянкою, як і будь-яке інше право юридичної особи (яка припиняється в результаті реорганізації) переходить до її правонаступника (постанови Верховного Суду від 10.01.2018 у справі № 922/2310/16, від 06.02.2018 у справі № 911/46/15, від 02.04.2018 у справі № 910/3561/16, від 19.04.2018 у справі 910/9322/16, від 26.04.2018 у справі № 914/1874/17, від 08.05.2018 у справі № 926/2346/16, від 27.06.2018 у справі № 920/676/1739).

Також слід врахувати, що згідно частини 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Тобто право постійного користування, яке виникло на підставі державних актів за законодавством, що діяло до 01.01.2013, визнається дійсним.

Отже, не зважаючи на факт реєстрації чи нереєстрації права постійного користування землею у Державному реєстрі прав, позивач має право постійного користування.

Державна реєстрація прав не є підставою набуття речового права, а вважається лише засвідченням державою вже набутого особою речового права, що унеможливлює ототожнення факту набуття речового права з фактом його державної реєстрації. Досліджуючи обставини існування в особи речового права, суд має передусім встановлювати підстави, на якій особа набула таке право, оскільки за законом сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення речового права, така підстава виникнення речового права законом не передбачена. Відповідну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, від 05.06.2019 у справі № 392/1829/17, від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18, від 29.08.2019 у справі № 910/10984/18, від 11.06.2020 у справі № 910/10006/19.

Вказане дає підстави для висновку про те, що позивач є постійним користувачем земельної ділянки площею 2137,59 га, розташованої на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області

При цьому, факт відсутності оригіналу державного акта у зв'язку зі сплином значного періоду часу чи нереєстрації права постійного користування у Державному реєстрі прав не є обставиною, яка свідчить про відсутність у ДП «Конярство України» права постійного користування землею площею 2137,59 га на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.

У Рішеннях про державну реєстрацію як підстава для державної реєстрації вказане рішення Онуфріївської селищної ради № 860 від 15 червня 2021 року.

З вказаного рішення «Про державну реєстрацію права комунальної власності за територіальною громадою» вбачається, що відповідно до статей 151, 117, 122 Земельного Кодексу України пункту 24 розділу Х Перехідних положень Земельного Кодексу України, Закону України №1423-IX від 28.04.2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», та статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» селищна рада вирішила: 1. Доручити начальнику відділу земельних відносин Онуфріївської селищної ради Колосу Андрію Юрійовичу звернутись до органу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно для проведення державної реєстрації права комунальної власності за громадою Онуфріївської селищної ради на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебували у державній власності, згідно додатку.

Тобто, з наведеного вбачається, що державна реєстрація права власності за Онуфріївською селищною радою була здійснена, зокрема, на підставі пункту 24 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, Закону України №1423-IX від 28.04.2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».

У відповідності до підпункту «а» пункту 24 Прикінцевих та перехідних положень Земельного кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», який набрав чинності 27.05.2021, з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук.

Тобто, у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» не вважаються землями комунальної власності територіальних громад землі державної власності, що використовуються державними підприємствами на праві постійного користування.

Зважаючи на те, що станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» позивач використовував на праві постійного користування земельні ділянки з кадастровими номерами: 3524655100:02:000:0717, площею 86,1759 га, 3524655100:02:000:0713, площею 51,3197 га, 3524655100:02:0715, площею 88,3456 га, 3524655100:50:035:0049, площею 5,6453 га сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, то вказані земельні ділянки не вважаються землями комунальної власності територіальної громади. Тому державний реєстратор речових прав на нерухоме майно Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області не був наділений повноваженнями приймати рішення про державну реєстрацію щодо реєстрації права власності на вказані земельні ділянки за Онуфріївською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області.

Також слід звернути увагу на те, що суб'єктами права власності на землю в Україні є громадяни та юридичні особи, територіальні громади та держава (стаття 80 Земельного кодексу України).

Суб'єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади (частина 1 статті 374 Цивільного кодексу України).

Вказане кореспондується із суб'єктами права власності, що передбачено статтями 2, 318, 325, 326, 327 Цивільного кодексу України.

За приписами частини 1 статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

Частиною 1 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Водночас, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (частина 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Тобто, суб'єктом права комунальної власності є саме територіальна громада, а не рада, яка є лише представницьким органом територіальної громади, через який можуть здійснюватися повноваження власника, а не визначеним законом суб'єктом права власності.

Згідно відомостей з Державного реєстру прав, власником земельних ділянок з кадастровими номерами: 3524655100:02:000:0717, площею 86,1759 га, 3524655100:02:000:0713, площею 51,3197 га, 3524655100:02:000:0715, площею 88,3456 га, 3524655100:50:035:0049, площею 5,6453 га вказана Онуфріївська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області, а не відповідна територіальна громада.

Крім наведених вище положень законодавства, також і пунктом 24 Прикінцевих та перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що за винятком земельних ділянок державної власності, прямо вказаних у цьому пункті, земельні ділянки, які розташовані за межами населеного пункту територіальної громади вважаються власністю саме такої територіальної громади. Тобто і спеціальними положеннями закону, які вказані як підстава для державної реєстрації права власності згідно Рішень про державну реєстрацію, передбачено суб'єкта права власності - територіальну громаду, а не представницький орган такої громади.

Також у відповідності до згаданого вище пункту 24 Прикінцевих та перехідних положень Земельного кодексу України перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки.

Частиною 1 ст. 92 Земельного кодексу України встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно статті 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Оскаржуваними рішеннями державного реєстратора порушується право постійного користування землею позивача, оскільки внаслідок прийняття рішень державного реєстратора незаконно вибули з державної власності земельні ділянки, які перебувають в постійному користуванні позивача, та вказані земельні ділянки можуть бути передані у власність або користування іншим особам.

Водночас, Земельним кодексом України не допускається передання в оренду земельних ділянок, які перебувають в постійному користуванні.

Наведене свідчить про порушення оскаржуваними рішеннями права постійного користування позивача земельними ділянками, розташованими на території Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Як вбачається з матеріалів справи, в результаті проведення Українським незалежним інститутом судових експертиз земельно - технічної експертизи було складено відповідний висновок від 12.10.2021 № 200/08-201 у якому судовий експерт надав висновки з приводу права постійного землекористування та належності спірних земельних ділянок за відповідними кадастровими номерами до єдиного земельного комплексу, що знаходився в межах плану землекористування Онуфріївського кінного заводу № 175.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, як: не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Зважаючи на обґрунтованість та законність вимог позивача, суд дійшов висновку про те, що даний позов підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконними та скасувати прийняті державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області Смалиусом Віталієм Володимировичем наступні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:

- індексний номер 59053572 від 01.07.2021 20:02:19, на підставі якого до Державного реєстр прав внесено запис про право власності 42777059 від 24.06.2021 14:55:40 на земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0717, площею 86,1759 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2398467735246. Підстава для державної реєстрації: рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 860, виданий 15.06.2021, видавник: Онуфріївська селищна рада. Форма власності: комунальна. Власники: Онуфріївська селищна рада, код ЄДРПОУ 04366347;

- індексний номер 59053620 від 01.07.2021 20:08:27, на підставі якого до Державного реєстру прав внесено запис про право власності 42777090 від 24.06.2021 14:57:47 на земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0713, площею 51,3197 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2398469235246. Підстава для державної реєстрації: рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 860, виданий 15.06.2021, видавник: Онуфріївська селищна рада. Форма власності: комунальна. Власники: Онуфріївська селищна рада, код ЄДРПОУ 04366347;

- індексний номер 59053303 від 01.07.2021 19:28:53, на підставі якого до Державного реєстру прав внесено запис про право власності 42776815 від 24.06.2021 14:53:21 на земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:02:000:0715, площею 88,3456 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2398456035246. Підстава для державної реєстрації: рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 860, виданий 15.06.2021, видавник: Онуфріївська селищна рада. Форма власності: комунальна. Власники: Онуфріївська селищна рада, код ЄДРПОУ 04366347;

- індексний номер 59065468 від 02.07.2021 12:35:05, на підставі якого до Державного реєстру прав внесено запис про право власності 42787299 від 25.06.2021 13:56:59 на земельну ділянку кадастровий номер 3524655100:50:035:0049, площею 5,6453 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2398997335203. Підстава для державної реєстрації: рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 860, виданий 15.06.2021, видавник: Онуфріївська селищна рада. Форма власності: комунальна. Власники: Онуфріївська селищна рада, код ЄДРПОУ 04366347.

3. Припинити право комунальної власності Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (28100, Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, с. Онуфріївка, вул. Центральна, буд. 7; ідентифікаційний код 04366347) на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3524655100:02:000:0717, площею 86,1759 га, 3524655100:02:000:0713, площею 51,3197 га, 3524655100:02:0715, площею 88,3456 га, 3524655100:50:035:0049, площею 5,6453 га.

4. Визнати за Державним підприємством «Конярство України» (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1; ідентифікаційний код 37404165) право постійного користування на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3524655100:02:000:0717, площею 86,1759 га, 3524655100:02:000:0713, площею 51,3197 га, 3524655100:02:0715, площею 88,3456 га, 3524655100:50:035:0049, площею 5,6453 га.

5. Стягнути з Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (28100, Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, с. Онуфріївка, вул. Центральна, буд. 7; ідентифікаційний код 04366347) на користь Державного підприємства «Конярство України» (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1; ідентифікаційний код 37404165) 13 620 (тринадцять тисяч шістсот двадцять) грн. 00 коп. судового збору.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7. Копію рішення направити сторонам, розпоряднику майна, Міністерству економіки України та Київській міській прокуратурі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 03.08.2022.

Суддя П.П. Чеберяк