16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202
Справа №730/243/22
Провадження № 2/730/141/2022
"05" серпня 2022 р. м. Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Луговця О.А.
з участю секретаря судового засідання - Стрижак Я.О.
позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни в порядку спрощеного позовного провадження (з повідомленням сторін) справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 20 вересня 1997 року між ними було укладено шлюб, від якого мають двох дітей: малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; на даний час їх сімейні стосунки припинені, між ними зникло почуття взаємоповаги та взаєморозуміння, чоловік зловживає спиртними напоями, веде аморальний спосіб життя, застосовує домашнє насильство до неї та дітей, з квітня 2022 року вони не проживають разом і не ведуть спільного господарства, їх шлюб носить формальний характер, що унеможливлює їх подальше спільне подружнє життя, а тому просить шлюб розірвати, залишивши їй прізвище ОСОБА_5 .
Позивачка в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала і просила їх задовольнити з вищевказаних підстав; наполягає на винесенні рішення про розірвання шлюбу без надання часу для примирення, оскільки вона з молодшим сином проживають окремо від чоловіка, подружніх відносин не підтримують, не спілкуються, кожен має свої життєві інтереси, в зв'язку з чим подальше збереження шлюбу неможливе.
Відповідач у судовому засіданні не заперечував проти розірвання шлюбу, існування якого вважає неможливим.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка; примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч.1 ст.55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
За змістом положень ч.3, 4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_6 ) 20 вересня 1997 року уклали між собою шлюб, який був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Борзнянського районного управління юстиції у Чернігівській області за актовим записом №64. Від даного шлюбу сторони є батьками двох спільних дітей: повнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає з матір'ю.
З квітня місяця 2022 року сторони разом не проживають, ведуть окреме господарство, подружніх стосунків не підтримують, спільних інтересів не мають, примиритися не бажають, обоє наполягають на припиненні подружніх відносин, шлюб між подружжям носить формальний характер.
Таким чином, виходячи з викладеного, з огляду на принцип добровільності шлюбу, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя неможливе, буде суперечити їхнім інтересам та інтересам дитини, а тому заявлений позов необхідно задовольнити.
Наведений висновок суду також узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 30 травня 2019 року по справі №442/6319/16-ц.
Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Зважаючи, що право вибору прізвища після припинення шлюбу є дискреційним правом самої позивачки, то після розірвання шлюбу позивачці за її клопотанням слід залишити прізвище ОСОБА_5 .
На підставі викладеного, керуючись ст.24, 55, 56, 110-113 СК України, ст.2-4, 12, 13, 19, 23, 76-89, 141, 258-268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб, зареєстрований 20 вересня 1997 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Борзнянського районного управління юстиції у Чернігівській області за актовим записом №64 між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованим у АДРЕСА_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (дошлюбне прізвище ОСОБА_6 ), зареєстрованою в АДРЕСА_2 , - розірвати, залишивши за позивачкою прізвище ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 992,40 грн сплаченого нею при подачі позовної заяви судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.
Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець