Справа № 308/9758/22
01 серпня 2022 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в особі якого діє представник адвокат Сочка Віталій Іванович до ОСОБА_2 про поділ майна в натурі,-
Позивач - ОСОБА_1 , в особі якого діє представник адвокат Сочка Віталій Іванович, звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про поділ майна в натурі.
Дослідивши матеріали позовної заяви суд приходить до наступного висновку.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки подана з порушенням вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно ч.ч. 1,2, 5ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить суд:
Поділити в натурі житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 957849421101) та припинити право спільної часткової власності на нього.
Виділити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) в натурі належну їй У частку житлового будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 957849421101), як окремий об'єкт нерухомого майна, з подальшим присвоєнням виділеному об'єкту окремої адреси та проведенням державної реєстрації права власності на виділений об'єкт нерухомого майна.
Відповідно до статей 183, 358, 364 ЦК України - виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.
Припинення права особи на частку в спільному майні поза її волею за рішенням суду на підставі позову інших співвласників (співвласника) можливе за наявності хоча б однієї з чотирьох передбачених частиною першою статті 365 ЦК України підстав, проте таке припинення в усякому випадку не повинно завдати істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї, і за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Згідно ч.1 ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що жодної зі передбачених підстав така не містить.
Окрім того слід зазначити, що майно, що є у власності двох або більше осіб(співвласників),належить їм на праві спільної власності (спільне майно).Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна,що є у спільній частковій власності.
Співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності,крім випадків,установлених законом.
У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається,що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Існують умови здійснення виділу у натурі частки із спільного майна. Виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна.
Виділення в натурі частки нерухомого майна можливе в разі дотримання наступних умов: поділ на самостійні об'єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами; виділення в натурі частки об'єкта нерухомого майна, що є спільною власністю, можливе, якщо кожному співвласнику може бути виділено відокремлене приміщення з власним входом; наявність реєстрації земельної ділянки на якій розташований об'єкт нерухомого майна в Державному земельному кадастрі та реєстрації права власності на неї в установленому законом порядку.
Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (майно є неподільним), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Право на частку управі спільної власності у співвласника, який отримав таку компенсацію,припиняється з дня її отримання.
Розрахунок часток у спільній власності на об'єкти нерухомого майна виконується за заявами всіх співвласників об'єктів нерухомого майна. У разі невідповідності розмірів часток, указаних у правовстановлюючих документах, реальним часткам за згодою всіх співвласників здійснюється розрахунок відповідних часток нерухомого майна з метою отримання відповідних правовстановлюючих документів.
Право кожного співвласника в спільній частковій власності визначається часткою, яка виражається в простих правильних дробах. При цьому вказані в правовстановлюючих документах розміри часток співвласників на об'єкт нерухомого майна в сумі повинні становити одиницю. Для визначення можливості виділення в натурі частки нерухомого майна необхідно звернутися до суб'єкта господарювання, який здійснює технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна (суб'єкти господарювання, у складі яких працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат для отримання висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки об'єкта нерухомого майна) та укласти договір про проведення технічної інвентаризації.
Для отримання висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки об'єкта нерухомого майна слід подати наступні документи: заяви всіх співвласників, справжність підпису на яких засвідчена нотаріально, нотаріально посвідчений договір чи рішення суду, щодо порядку користування нерухомим майном; правовстановлюючі документи на об'єкт нерухомого майна, документ, що підтверджує право власності (користування) земельною ділянкою, технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна . Після отримання вище зазначеного висновку співвласникам необхідно звернутись до нотаріуса для укладення договору про виділення в натурі частки з об'єкта нерухомого майна та його нотаріального посвідчення. Договори про виділ частки в натурі майна, право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються нотаріусом на підставі документів, що посвідчують право власності на таке майно, або на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якщо державну реєстрацію права власності на нерухоме майно проведено без видачі документа, що посвідчує таке право. Одночасно з посвідченням договору про виділ частки в натурі (поділ) житлового будинку, будівлі або споруди нотаріусом посвідчується договір про виділ частки в натурі на місцевості земельної ділянки. Для посвідчення останнього разом з іншими документами нотаріусу подається нотаріально посвідчений договір про спільну часткову власність на земельну ділянку . Укладення договору про виділ частки в натурі припиняє спільну часткову власність для особи, частка якої виділяється за цим договором. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію
Для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, необхідно надати: договір про виділ у натурі частки із спільного майна , технічний паспорт на новостворений об'єкт нерухомого майна, документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Для присвоєння поштової адреси новоутвореному об'єкту нерухомого майна власнику необхідно звернутись до органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням цього майна із заявою про присвоєння об'єкту нерухомості, який виник в результаті виділу, поштової адреси.
У випадку якщо між учасниками спільної власності виникають спори щодо виділу частки спільного майна в натурі, співвласник, який бажає такого виділу має право звернутись до суду з позовом про виділення в натурі частки нерухомого майна, що перебуває у спільній власності.
У позовній заві вказано на те, що між Позивачем та Відповідачем виник спір з приводу користування і володіння будинком, домовленості про поділ в натурі будинку між Позивачем та Відповідачами не досягнуто, у зв'язку з чим Позивач змушений звернутися з цим позовом до суду.
При цьому позовна заява містить підтвердження позивача про те, що заходи досудового врегулювання спору не вживалися.
Вказане фактично свідчить про відсутність доказів, що підтверджують відмову відповідача щодо виділення належної позивачу частини будинку, відповідно відсутні підстави для звернення до суду за захистом порушеного або не визнаного права позивача.
В даному випадку, позивач стверджує, що є співвласником спірного об'єкту нерухомого майна, однак до позовної заяви не додано доказу на підтвердження актуального права власності, а наявний у матеріалах справи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності датовано 05.09.2019 (позов подано 28.07.2022).
Окрім того, відсутня і актуальна інформація щодо права власності на спірний будинок відповідача, зокрема на підтвердження того, що ОСОБА_2 є співвласником буд. АДРЕСА_2 . Витяг з Державного реєстру речових прав на не рухоме майно, що наявний в матеріалах справи датовано 07.10.2021.
Слід вказати і на те, що ні позовна заява, ні матеріали що додані до неї не містять відомостей щодо права власності земельної ділянки на якій розташований спірний житловий будинок
При цьому як вбачається із наявного в матеріалах свідоцтва про право на спадщину, позивачу станом 07.10.2021, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на праві спільної часткової власності, а саме по Ѕ належить житлового будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 957849421101), до складу якого входять житловий будинок, А.А?, сарай, Б, Сарай В, вбиральня, Г, огорожа , 1-3, вимощення І, літня кухня ,Д, сарай Е.
Разом із тим, згідно прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 , не вказано конкретно частини домоволодіння, які вона просить виділити саме їй (із зазначенням конкретних складових частин житлового будинку), натомість вказано лише Ѕ частку. Крім того, в позовній заяві вказується, що «різницю стягнувши в грошовому виразі», що суд розуміє як присудження компенсації співвласнику (відповідачу), частка якого у випадку такого поділу підлягає зменшенню.
Виклад позовних вимог в зазначеній редакції не може бути визнаний конкретно-визначеним, та підлягає уточненню з чітким зазначенням частини домоволодіння, які вона просить виділити саме їй (із зазначенням конкретних складових частин житлового будинку), суми (вартості, розміру) грошової компенсації, яка, за позицією позивача, підлягає присудженню відповідачу у разі задоволення позовних вимог.
Перелічені недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про подальший розгляд справи та винесення законного та обґрунтованого рішення.
Наведене дає можливість дійти до однозначного висновку про те, що позовна заява надійшла до суду без додержання вимог, викладених у статтях 175,177 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст. 175 ЦПК України.
Згідно ст.185 ЦПКУкраїни, суддя,встановивши,що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175і177цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175і177цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Також, слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1.ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Керуючись ст. 185, 260 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі якої діє представник адвокат Сочка Віталій Іванович до ОСОБА_2 про поділ майна в натурі, - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунути зазначені недоліки позовної заяви протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош