Постанова
Іменем України
17 жовтня 2007 року
Справа № 2-26/9163-2007
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко В.А.,
суддів Градової О.Г.,
Маслової З.Д.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідачів:
Сімеїзської селищної ради: не з'явився,
Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради:не з'явився,
Верховної Ради України:не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Кримської республіканської рятувально-водолазної служби на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Проніна О.Л.) від 02.08.2007 у справі №2-26/9163-2007
за позовом Сімеїзської селищної ради (вул. Зоряна, 2,Сімеїз, м. Ялта,98680)
до Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради (вул. Зоряна, 2,Сімеїз,98680)
Кримської республіканської рятувально-водолазної служби (пр. Перемоги, 82,Сімферополь,95034)
Верховної Ради України (вул. Грушевського, 5,Київ,01008)
про визнання недійсним рішення
Сімеїзська селищна рада звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради № 33 від 19.02.2004р. «Про оформлення права власності на будівлю рятувальної станції «Сімеїз»по вул. Луговського в смт. Сімеїз»та визнання права власності на об'єкт нерухомого майна - рятувальну станцію «Сімеїз», площею 364,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Ялта, смт Сімеїз, вул. Луговського, 26 за територіальною громадою Сімеїзської селищної ради.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Проніна О.Л. ) від 02.08.2007 у справі №2-26/9163 -2007 позов задоволено. Визнано недійсним рішення Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради № 33 від 19.02.2004р. «Про оформлення права власності на будівлю рятувальної станції «Сімеїз»по вул. Луговського в смт. Сімеїз». Визнано право власності на об'єкт нерухомого майна - рятувальну станцію «Сімеїз», площею 364,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Луговського, 26 за територіальною громадою Сімеїзської селищної ради.
Рішення суду мотивовано тим, що будівництво рятувальної станції «Сімеїз»по вул. Луговського, 26 в смт. Сімеїз здійснювалось за рахунок комунальної власності, підстав вважати таке майно державним не має, перехід майна з балансу на баланс не тягне передачу права власності, а тягне лише складову частину права власності - оперативне управління.
Не погодившись з вказаним рішенням, Кримська республіканська рятувально - водолазна служба звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та відмовити у задоволенні позову, вважаючи судове рішення прийнятим з порушенням норм матеріального права.
Доводи скарги мотивовані тим, що Кримська республіканська рятувально - водолазна служба основана на державній власності, об'єкти їх нерухомого майна є державною власністю, сама служба є бюджетною організацію, що згідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, є достатньо обґрунтованою підставою для оформлення від імені Держави в особі Верховної Ради України права власності та отримання свідоцтва на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться на балансі Кримської республіканської рятувально - водолазної служби.
Відзивів на апеляційну скаргу не надходило.
Сторони не скористались наданим правом на участь їх представників у судовому засіданні, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Відповідач -Верховна Рада України надав клопотання про розгляд справи у відсутність його представника у зв'язку з відрядженням. Інші учасники процесу не повідомили про причини неявки.
Враховуючи викладене, а також те, що явка у судове засідання це право, а не обов'язок сторін, неявка сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, так як в матеріалах справи достатньо доказів для повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин, судова колегія ухвалила: розглянути апеляційну скаргу у відсутність представників сторін.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.
Виконавчим комітетом Сімеїзської селищної ради прийнято рішення № 33 від 19.02. 2004 р. «Про оформлення права власності на будівлю рятувальної станції «Сімеїз»по вул. Луговського, 2-6 в смт. Сімеїз».
На виконання вказаного рішення Виконавчим комітетом Сімеїзської селищної ради 27.02.2004р. Кримській республіканській рятувально - водолазній службі видано свідоцтво про право власності на будівлю рятувальної станції «Сімеїз»літ. «А», розташованої за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Луговського (Морська), будинок 2-6.
Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради депутатів трудящих № 550-г від 25.07.1962р. Сімеїзській рятувальній станції відведена земельна ділянка орієнтовною площею 200кв.м. під будівництво приміщення рятувальної станції.
Згідно архівної виписки з протоколу № 19 засідань Виконавчого комітету Ялтинської міської ради депутатів трудящих від 29.06.1966р. «Про затвердження проектної документації на будівництво рятувальної станції в смт. Сімеїз»було затверджено проектне завдання на будівництво рятувальної станції в смт. Сімеїз у сумі 61,24 тис. руб.
Відповідно до архівної виписки з протоколу № 22 Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради депутатів трудящих від 30.08.1967р. була затверджена проектно-кошторисна документація на будівництво рятувальної станції в селищі Сімеїз у сумі 73,13 тис. руб, розроблена Ялтинським відділенням «Гидроград».
Рішенням Сімеїзської селищної ради народних депутатів № 104 від 14.09.1988р. «Про взяття на баланс ЦОСС Кримської області Сімеїзської рятувальної станції» рятувальна станція «Сімеїз»передана на баланс Кримської ЦОСС.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції за такими підставами.
Будівництво спірного об'єкту здійснено за рахунок централізованих коштів держави, тому що у тієї час не існувало комунальної власності.
Відповідно до Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 29.06.1992 р. «Про розмежування майна державної власності і власності адміністративно -територіальних одиниць (комунальної)» здійснено розмежування власності на державну та комунальну.
Згідно пункту 2 Постанови до державної власності віднесено майно підприємств, організації , установ згідно Додатку № 1.
Пунктом 3 Постанови передбачено, що підприємства, організації, установи, які не включені в додаток № 1, розташовані на території місцевої ради народних депутатів, віднесені до комунальної власності за винятком підприємств, організації, установ за власністю яких існують суперечки між республіканськими та місцевими органами управління (додаток № 2), а також які знаходяться у власності інших держав.
Оскільки спірний об'єкт не віднесений до Додатків № 1 і №2 Постанови, можливо зробити висновок, що спірний об'єкт є об'єктом комунальної власності.
Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги Кримської республіканської рятувально - водолазної служби про знаходження рятувальної станції «Сімеїз»на балансі Кримської республіканської рятувально - водолазної служби, яка є державною установою, як підставу для виникнення відповідного права власності.
Відповідно до абзацу 4 пункту 9 Листа Вищого арбітражного суду від 31.01.2001р № 01-8/98 «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом»редакція з 21.07.2006р. обумовлено, що перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності.
Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.
Згідно зі статтею 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.
Відповідно до підпункту 1.5. пункту 1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від О7.02.2002р. № 7/5 1.5. обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.
В порушення вимог Тимчасового положення власником спірного майна визначена Верховна Рада України, яка не є органом, уповноваженим управляти державним майном.
Відповідно до частини 1 статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до пункту 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
За таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради № 33 від 19.02.2004р. та визнав право власності на об'єкт нерухомого майна - рятувальну станцію «Сімеїз», площею 364,3 кв. м., яка знаходиться за адресою: м. Ялта, смт. Сімеїз, вул. Луговського, 26 за територіальною громадою Сімеїзської селищної ради.
Оскільки рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, воно скасуванню чи зміні не підлягає.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з мотивів, визначених у цієї постанові.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Кримської республіканської рятувально-водолазної служби залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.08.2007 у справі № 2-26/9163-2007 залишити без змін.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Судді О.Г. Градова
З.Д. Маслова