Ухвала від 10.10.2007 по справі 2-25/156-2006А

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

09 жовтня 2007 року

м. Севастополь Справа № 2-25/156-2006А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Черткової І.В.,

суддів Плута В.М.,

Гоголя Ю.М.,

секретар судового засідання Рєвєнко М.Ю.

за участю представників сторін:

позивача не з'явився;

відповідача не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В.) від 23.01-07.02.2006 у справі № 2-25/156-2006А

за позовом закритого акціонерного товариства "УКпостач" (вул. Північна, 1а, місто Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (вул. Північна, 2, місто Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.01-07.02.2006 у справі № 2-25/156-2006А позов закритого акціонерного товариства "УКпостач" задоволено, податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 29.11.2005 № 0000242304/0 скасовано.

Постанова суду мотивована тим, що передані за отриману продукцію позивачем векселі відповідно до статті 21 Закону України «Про цінні папері і фондову біржу» є цінними паперами та є такими, що передані у якості розрахунку за отриману продукцію.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову, у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що передані за отриману продукцію позивачем векселі слідує розглядати як товар, а не як засіб платежу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.04.2006 у справі № 2-25/156-2006А апеляційну скаргу залишено без задоволення, постанову суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.09.2007 у справі № 2-25/156-2006А касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим задоволено частково, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.04.2007 скасовано, справу передано на новий розгляд до Севастопольського апеляційного господарського суду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні 24.09.2007 відповідач підтримав свої вимоги.

Позивач у судові засідання не з'явився. Відповідно до статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України позивач належним чином повідомлений про час і місце засідання суду, проте він не реалізував своє процесуальне право на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції, тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача.

Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим провела документальну позапланову перевірку підтвердження вірогідності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість закритим акціонерним товариством "УКпостач" за період з 01.08.2005 по 31.08.2005, про що 16.11.2005 складено акт перевірки № 158/30169718/23-4/257 (т. 1, а. с. 24).

На підставі зазначеного акту Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим 29.11.2005 прийняла та надіслала на адресу позивача податкове повідомлення-рішення № 0000242304/0 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 294 595, 00 грн (т. 1, а. с. 23).

Бюджетне відшкодування зменшено згідно з підпунктами «б», «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення платником податків підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Підставою для зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість стали наступні обставини.

04.01.2005 між дочірнім підприємством «Українська пивна компанія» (Постачальник) та позивачем (Покупець) укладено договір постачання № 28-01-3/04 обладнання для розливу та охолодження пива та безалкогольних напоїв (т. 1, а. с. 46). Згідно розділу 3 цього договору оплата може бути здійснена шляхом перерахування грошових коштів на поточній рахунок Постачальника або у вексельній формі.

У рахунок погашення заборгованості за цим договором у сумі 1 472 975, 29 грн позивач передав Постачальникові прості векселі, що підтверджується актом прийому-передачі векселя від 29.07.2005 (т. 1, а. с. 8). В акті перевірки зазначено, що операція по передачі простих векселів, що відображені в акті прийому-передачі від 29.07.2005, не знайшла відображення в податковому обліку позивача. Враховуючи те, що операція з передачі цих векселів, на думку відповідача, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, то позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 294 595, 00 грн.

Але відповідно до підпункту 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» не є об'єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах. Тобто Законом України «Про податок на додану вартість» прямо передбачено, що операції з погашення цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, не є об'єктом оподаткування.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Векселедавцем векселів, якими позивач погасив заборгованість за договором постачання № 28-01-3/04 від 04.01.2005, є дочірнє підприємство «Українська пивна компанія» (т. 1, а. с.10-22). Враховуючи те, що погашення векселя - це здійснення платежу за векселем векселедавцем, то повернення векселя векселедавцю в рахунок погашення заборгованості перед ним слід розглядати також як його погашення, оскільки таке погашення припиняє грошове зобов'язання векселедавця.

Отже, позивачем здійснено розрахунок за договором постачання № 28-01-3/04 від 04.01.2005 у сумі 1 472 975, 29 грн шляхом передачі (погашення) векселів, а тому така операція не є об'єктом оподаткування.

Слід також зазначити, що частиною 4 статті 1 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» передбачено, що цінні папери можуть бути використані для здійснення розрахунків.

Доводи відповідача про те, що у даному випадку векселі є товаром, а не засобом платежу, не відповідають чинному законодавству, виходячи з того, що пунктом 1.6 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що цінні папери є товарами, якщо вони використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення. Оскільки в даному випадку є погашення векселів, то операція по передачі векселів не є бартерною і не буде підлягати оподаткуванню податком на додану вартість. Тому зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 294 595, 00 грн є неправомірним.

Отже, позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 29.11.2005 № 0000242304/0 підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

2.Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.01-07.02.2006 у справі № 2-25/156-2006А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя І.В. Черткова

Судді В.М. Плут

Ю.М. Гоголь

Попередній документ
1055867
Наступний документ
1055869
Інформація про рішення:
№ рішення: 1055868
№ справи: 2-25/156-2006А
Дата рішення: 10.10.2007
Дата публікації: 26.10.2007
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Севастопольський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Спір про визнання акта недійсним, документ, що оспорюється, видано:; Держ.податковою адміністрацією або її територіальним органом; Сплата ПДВ