"09" жовтня 2007 р.
Справа № 17/290/07
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Картере В.І.
суддів: Пироговського В.Т., Жекова В.І.
при секретарі судового засідання -Буравльовій О.М.
за участю представників:
від позивача -не з'явився, належним чином повідомлений,
від відповідача -не з'явився, належним чином повідомлений,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малого приватного підприємства фірми «Ерідон»
на рішення господарського суду Миколаївської області від 25.06.2007р.
по справі № 17/290/07
за позовом ТОВ фірми “Ерідон»
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дружба»
про стягнення заборгованості
Мале приватне підприємство фірма «Ерідон» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просило стягнути з ТОВ “ Дружба » основний борг в сумі 14 691,16 грн., а також застосувати правові наслідки порушення зобов'язання у період з 02.11. 06р. по 27.03.07р., а саме стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні в сумі 558,26 грн., річні за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 543,37грн. та пеню в сумі 923,73 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на те, що МПП фірма “Ерідон» по накладній №438 від 08.06.2006р. та на виконання умов договору поставки №107 ЗЗР від 21.06.2006р. по накладних №480 від 22.06.2006р., №517 від 30.06.2006р., №545 від 10.07.2006р. поставило ТОВ «Дружба»засоби захисту рослин, які відповідач оплатив частково.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.06.2007р. позов задоволено частково. При цьому, вказаним рішенням до ТОВ “Дружба» застосовано правові наслідки порушення зобов'язання за договором поставки №107 ЗЗР від 21.06.2006р. у період з 20.06.06 по 02.11.06р. і на користь позивача стягнуто збитки від інфляції за час прострочення оплати поставленого товару у розмірі 2914,78 грн., 10% річних від простроченої суми у розмірі 1118,81 грн. та суму пені у розмірі 1901,98 грн.
В задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за поставлений товар суд першої інстанції відмовив з посиланням на те, що поставка товару по видаткових накладних №438 від 08.06.06р., №517 від 30.06.2006р., №545 від 10.07.2006р. відбулася поза межами договору поставки №107 ЗЗР від 21.06.2006р. і тому стягнення цієї заборгованості неможливе в даному позовному провадженні.
У застосуванні правових наслідків порушення зобов'язання за договором поставки №107 ЗЗР від 21.06.2006р.у період з 02.11. 06р. по 27.03.07р. суд першої інстанції відмовив, виходячи з того, що в даній період заборгованість за вказаним договором була відсутня.
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
Апелянт вважає помилковим висновок місцевого господарського суду стосовно того, що в межах договору поставки №107 ЗЗР від 21.06.2006р. товар поставлявся лише по накладній №480 від 22.06.2006р. і оплату за вказану продукцію здійснено відповідачем згідно платіжного доручення №18 від 02.11.2007р. і наполягає на тому, що поставка товару по накладних №438 від 08.06.06р., №517 від 30.06.2006р., №545 від 10.07.2006р. здійснювалась в межах договору поставки №107 ЗЗР від 21.06.2006р., що на думку апелянта підтверджується актами приймання-передачі продукції №517 від 30.06.2006р. та №545 від 10.07.2006р., а також тим, що платіжне доручення №18 від 02.11.2007р. не містить посилання на накладні чи договір.
Також, апелянт вважає безпідставною відмову у задоволені позовних вимог про стягнення заборгованості за накладними.
У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач просить відмовити у задоволені апеляційної скарги, оскільки вважає оскаржене рішення законним та обґрунтованим. Водночас, у відзиві відповідач стверджує про відсутність заборгованості за договором поставки №107 ЗЗР від 21.06.2006р., не укладення договору щодо поставки товару за накладними, а також неналежну якість поставленого товару та ненадання позивачем доказів наявності у нього відповідної ліцензії на право торгівлі засобами захисту рослин.
Позивач заявою від 03.10.07р. вих. №2524, з урахуванням позиції відповідача, уточнив розподіл коштів на погашення заборгованості за поставлений товар, сплачених відповідачем за платіжним дорученням №18 від 02.11.2007р. і наполягає на стягненні суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 14691,16грн., інфляційних та річних за період з 02.11.06р. по 27.03.07р. що відповідно складає 558,26грн. та 163,01грн.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених в ній фактичних обставин правильність застосування господарським судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
21 червня 2006р. сторони уклали договір поставки №107 ЗЗР, за умовами якого Мале приватне підприємство фірма “Ерідон» зобов'язалася поставити Товариству з обмеженою відповідальністю “Дружба» засоби захисту рослин в наступному асортименті, кількості, ціні та вартості:
- еластик кількістю 150кг., за ціною 100грн. за літр на загальну суму 15000,00грн.;
- Бі-58 новий 40% к.е. кількістю 500л., за ціною 34,82грн. за літр на загальну суму 17410,00грн..
Загальна вартість продукції, що підлягала поставці за вказаним договором разом з ПДВ склала 38892,00грн.
Вказана продукція була поставлена покупцю - ТОВ “Дружба» 22.06.2006р., що підтверджується накладною №480 від 22.06.2006р., довіреністю серії ЯЛО №391484 та актом приймання-передачі продукції №480 від 22.06.2006р.
Крім поставки, що була здійснена за вказаним вище договором МПП фірма “Ерідон» у червні-липні 2006 року здійснило поставку ТОВ “Дружба» засобів захисту рослин по видаткових накладних .
Зокрема:
- 8 червня 2006р. за видатковою накладною №438 позивач поставив відповідачу 120 літрів Бі-58 нового 40% к.е., загальною вартістю, разом з ПДВ, 5194,08грн.;
- 8 липня 2006р. за видатковою накладною №545 позивач поставив відповідачу 100 літрів золону 35% к.е. (5л.) загальною вартістю 5499,60грн.
Відповідач вказану продукцію прийняв, що підтверджується підписами представника відповідача на видаткових накладних. При цьому будь-яких заперечень стосовно асортименту, кількості та вартості продукції що була поставлена відповідачем заявлено не було, що свідчить про погодження всіх істотних умов поставки продукції за вказаними видатковими накладними.
За умовами договору поставки №107ЗЗР від 21.06.2006р. оплату поставленої продукції покупець був зобов'язаний здійснити до 20 липня 2006р. (пункт 3.1).
Що стосується оплати продукції, яка була поставлена за видатковими накладними №438 від 08.06.2206р., №517 від 30.06.2006р. та №545 від 08.07.2006р., то строк оплати цієї продукції сторонами не був погоджений, а відтак виконання зазначеного зобов'язання повинно було здійснюватися у відповідності до приписів ч.2 ст.530 ЦК України у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
У зв'язку із не оплатою покупцем поставленої продукції МПП фірма “Ерідон» 11.10.2006р. звернулась до ТОВ “Дружба» із вимогою про сплату боргу (вих. №1888), в якій вимагала від контрагента оплати продукції поставленої на підставі договору, а також за вказаними вище видатковими накладними.
Дана вимога отримана відповідачем 17.10.2006р.
Таким чином, у зв'язку із пред'явленням вказаної вимоги у відповідача, крім зобов'язання щодо сплати до 20.07.2006р. вартості засобів захисту рослин, поставлених за договором поставки №107 ЗЗР від 21.06.2006р. на загальну суму 38892грн. виникло зобов'язання сплатити до 25.10.2006р. вартість засобів захисту рослин отриманих від позивача по видаткових накладних №438 від 08.06.2006р., №517 від 30.06.2006р. та №545 від 10.07.2006р. у загальній сумі, з урахуванням ПДВ, 19886,88грн.
Не надавши відповідь на вимогу про сплату боргу (вих. №1888 від 11.101.2006р.), ТОВ “Дружба» платіжним дорученням №18 від 02.11.2006р. сплатило на розрахунковий рахунок МПП фірми “Ерідон» 44087,00 грн.
Незважаючи на те, що за рахунком-фактурою №551 від 10.07.2006р. передбачено суму у розмірі 5499,60грн. (що є меншою ніж сплачена відповідачем за Платіжним дорученням №18 від 02.11.2006р.), позивач решту коштів відповідачу не повернув і зарахував їх в оплату за поставлений товар.
Виходячи з письмових пояснень відповідача і позивача, наданих підчас розгляду справи, а також враховуючи право відповідача, відповідно до приписів ст. ст. 317,319 ЦК України, розпоряджатися належними йому коштами сплаченими за платіжним дорученням №18 від 02.11.2006р. без вказівки призначення платежу, вказані кошти підлягають зарахуванню в оплату заборгованості за поставлений товар в наступному порядку:
- 38892грн. - як оплату за товар згідно видаткової накладної №480 від 22.06.2006р.;
- 5194,08грн. - як оплату за товар згідно видаткової накладної №438 від 08.06.2006р.;
- 0,92грн. - як часткову оплату за товар згідно видаткової накладної №517 від 30.06.2006р.
З урахуванням наведеного, на момент звернення позивача до суду, відповідачем не був оплачений товар, отриманий по видатковим накладним №517 від 30.06.2006р. у сумі 9191,56грн. та №545 від 10.07.2006р. у сумі 5499,60грн., що разом складає суму у розмірі 14691,16грн.
Висновок господарського суду першої інстанції стосовно того, що стягнення заборгованості по видатковим накладним №438 від 08.06.2006р, №517 від 30.06.2006р. та №545 від 10.07.2006р. є позадоговірними відносинами, а тому не може розглядатись в цьому позовному провадженні, є помилковим з огляду на таке.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Правочини (різновидом яких є договори) - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відносини між позивачем та відповідачем мають ознаки правочинів договору купівлі-продажу, що пов'язані між собою підставою виникнення (передача товару по видаткових накладних з послідуючою оплатою) і є однорідними, а тому, відповідно до ч.1 ст.58 ГПК України можуть бути об'єднанні в одній позовній заяві, що і було зроблено позивачем.
Згідно приписів ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене цілком правомірними та обґрунтованими є вимоги позивача, щодо сплати вказаної вище заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за період з 02.11.2006. по 27.03.2007р., що складає 135 днів.
Інфляційні за вказаний період складають 558,26грн. (14691,16грн. х (101,8% х 100,9% х 100,5% х 100,6%) : 100% = 14691,16 х 1,038 = 15249,42грн. - 14691,16 =558,26грн.)
Річні за вказаний період складають 163,01грн. (14691,16 х 3% / 100% : 365дн. х 135дн. = 163,01грн.)
Наведене спростовує висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для застосування до відповідача наслідків неналежного виконання зобов'язання зі сплати отриманої продукції у період з 02.11.2006. по 27.03.2007р.
Крім того, суперечить приписам ч.1 п.2 ст.83 ГПК України висновок місцевого господарського суду про стягнення з відповідача суми пені у розмірі 1901,98грн., інфляційних у розмірі 2914,78грн. та 10% річних у розмірі 1198,81грн. за період з 20.07.06.р по 01.11.06р., оскільки такі позовні вимоги позивачем заявлені не були, а згідно з наведеною нормою ГПК України господарському суду при прийнятті рішення надано право виходити за межі позовних вимог за наявності одночасно двох умов, якщо це необхідно для захисту прав та законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору та якщо є клопотання заінтересованої особи. Однак в даному випадку від заінтересованої особи клопотання про вихід за межі позовних вимог не надходило. При цьому позивач не втратив права в установленому ГПК України порядку заявити відповідні позовні вимоги, а відтак підстави для стягнення зазначених вище сум у місцевого господарського суду були відсутні.
Враховуючи викладене оскаржене рішення підлягає відповідній зміні у зв'язку неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 77, 85, 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Миколаївської області від 25.06.2007р. змінити.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ТОВ “Дружба» на користь МПП фірми “Ерідон» основний борг у сумі 14691,16грн, інфляційні у сумі 558,26грн. та річні у сумі 163,01грн., держмито, в тому числі за перегляд справи в апеляційному порядку у сумі 231,18грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118грн.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя: В.І. Картере
Судді: В.Т. Пироговський
В.І. Жеков
Повний текст постанови підписаний 16.10.2007р.