Справа № 570/2831/21
Номер провадження 2/570/153/2022
02 серпня 2022 року
Рівненський районний суд Рівненської області в особі:
судді Красовського О.О.
при секретарі судового засідання Гречка О.В.
представників сторін - адвокатів Кузменюк-Волошиної Н., Ярмольчука В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Павлюк Тетяна Сергіївна про визнання заповіту недійсним, -
встановив:
В провадженні Рівненського районного суду Рівненської області перебуває зазначена цивільна справа.
Представник позивача подав заяву про відвід судді. Заявлений відвід мотивує тим, що на його думку, розгляд справи у складі суду - судді Красовського О.О. є неможливим, оскільки, існують об'єктивні обставини, які викликають сумнів в неупередженості судді щодо винесення ним справедливого та законного рішення у цій справі. Суддя Красовський О.О. розглядав справу №570/2755/16-ц за позовом ОСОБА_3 до Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом. Позов було задоволено, визнано за позивачем право власності на житловий будинок з господарськими будівлями га спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька. Спір в даній справі теж стосується фактично того ж самого домоволодіння, співвласником котрого є позивач. Вирішуючи справу №570/2755/16-ц суддя Красовський О.О. не встановив коло всіх власників будинку. Не залучив ОСОБА_1 до участі в справі, хоча вона стосується його прав та інтересів. На думку представника позивача, було здійснено поверхневий розгляд справи та постановлення рішення в справі на непідтверджених оригіналами доказах. Суддею неповно з'ясовано і всі обставини справи. Враховуючи вказані обставини позивачем подано апеляційна скарга на дане рішення. Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 07 липня 2022 року поновлено встановлений законом строк на апеляційне оскарження рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 16 червня 2016 року, та було відкрито апеляційне провадження у справі. Окрім того, суддею Красовським О.О. розглядалася справа №570/3274/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом. Тому, просить задовольнити відвід судді Рівненського районного суду Рівненської області Красовського О.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Павлюк Тетяна Сергіївна.
Заявник - адвокат Ярмольчук В.С. в судовому засіданні заяву про відвід судді Красовського О.О. підтримав з підстав, наведених у заяві. Просив її задоволити.
Представник відповідачки - адвокат Кузменюк-Волошина Н. заперечила проти задоволення заяви. Вважає її необґрунтованою. Зазначила, що сторона позивача зловживає правом та затягує розгляд справи. Тому, просить заяву залишити без розгляду на підставі ч.3 ст. 44 ЦПК України.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов слід залишити без розгляду на підставі ч.3 ст. 44 ЦПК України.
У ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, а саме з 15.12.2017 року в якості одного з принципів цивільного судочинства названий принцип неприпустимості зловживання процесуальними правами.
Згідно ч.2 ст.2 ЦПК України встановлено, що суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною 3 ст.2 ЦПК України визначено основні засади (принципи) цивільного судочинства, до яких згідно п.11 віднесено і неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У загальному вигляді можна сформулювати наступні види зловживань процесуальними правами в цивільному процесі, зокрема:
1) зловживання правом на пред'явлення позову (подача завідомо безпідставного позову, зустрічного позову, за змовою сторін, до неналежного відповідача або неналежним позивачем та інших так званих «технічних» позовів);
2) зловживання правами, спрямовані на затягування строків розгляду справ (подача клопотання про зупинення провадження, безпідставне або повторне заявлення клопотань, залучення до участі у справі як можна більшої кількості учасників (співвідповідачів, третіх осіб));
3) умисні дії учасників фактичного характеру, спрямовані на затягування строків розгляду справи, ухилення учасника процесу від участі в судових засіданнях, наприклад, ухилення від отримання повідомлення про час судового засідання, імітація «хвороби» та інших «поважних причин» з метою відкладення судового засідання;
4) зловживання правами, які пов'язані з оплатою судових витрат;
5) зловживання правом на відвід судді;
6) неподання або несвоєчасне подання доказів тощо.
Стаття 44 ЦПК України, крім загального правила про недопустимість зловживання процесуальними правами, передбачає, що в залежності від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, які суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Відповідно до положень п.4 ч.1 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Представник позивача є адвокатом. Очевидно, що він мав би знати правила п.4 ч.1 ст.36 ЦПК України. Але доводи заявника зводяться до незгоди з процесуальними діями судді при розгляді інших справ.
Жодного доказу на упередженість судді при розгляді справи № 570/2831/21 представником позивача не було наведено.
За наведеного очевидним є те, що подана заява є зловживанням правом на відвід судді.
Одночасно суд звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ЦПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до ч.3 ст.44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
За наведеного наявні підстави для залишення заяви про відвід судді без розгляду.
Керуючись ст. ст. 44, 259 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Заяву адвоката Ярмольчука В.С. - залишити без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Красовський О.О.
Повне рішення суду складено 04.08.2022 р.