Постанова
Іменем України
27 липня 2022 року
м. Київ
справа № 523/14269/20
провадження № 61-1396св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Попроцького Дмитра Михайловича на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 15 липня 2021 року у складі судді Малиновського О. М. та постанову Одеського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Князюка О. В., Таварткіладзе О. М.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів на непрацездатного батька.
Позовна заява мотивована тим, що він є інвалідом І-ї групи «Б», пенсіонером, має вади здоров'я, інших джерел доходів окрім пенсії у нього немає, у зв'язку з чим потребує стороннього догляду та матеріальної допомоги. Вказує, що пенсії, яку він отримує в розмірі 3066,00 грн, не вистачає на придбання ліків та лікування, оскільки більша частина витрачається на придбання продуктів, сплату за опалення тощо.
Посилаючись на те, що відповідачі є повнолітніми особами, проживають окремо та мають матеріальну можливість надавати йому допомогу,
ОСОБА_1 просив суд задовольнити його позов та стягнути з них аліменти на його утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 3000,00 грн з кожного щомісячно, починаючи з дати подачі позову і довічно.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто щомісячно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на його утримання довічно в розмірі по 2000,00 грн з кожного, починаючи з 24 вересня
2020 року.
У червні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що він не приймав участі в розгляді справи, оскільки не отримував судового виклику. Також посилався на те, що він пропустив строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду, так як дізнався про заочне рішення суду лише 09 березня
2021 року.
Ухвалою Суворовського районного суд м. Одеси від 15 липня 2021 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року, у задоволенні клопотання про поновлення строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення відмовлено. Заяву про перегляд заочного рішення залишено без розгляду.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_2 отримав копію заочного рішення суду першої інстанції 09 березня 2021 року і мав право на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду на протязі тридцяти днів, а саме
з 09 березня по 09 квітня 2021 року, проте звернувся до суду із відповідною заявою лише 29 червня 2021 року без належного обґрунтування поважності пропуску такого строку, отримуючи при цьому професійну правничу допомогу, яка надавалась його адвокатом.З огляду на вказане, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішеннята залишення вказаної заяви без розгляду.
Погоджуючись з таким висновком суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що помилкове, без дотримання встановленої законом процедури, оскарження відповідачем до суду апеляційної інстанції заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2021 року, що призвело до порушення строків подання заяви про перегляд заочного рішення, не може бути поважною причиною для поновлення строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У січні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Попроцького Д. М. на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси
від 15 липня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду
від 14 грудня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 липня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Попроцький Д. М., посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, провадження № 14-74цс21, від 24 червня 2021 року у справі № 753/9460/16-ц, провадження № 61-3306св21, від 09 грудня 2020 року у справі № 2-4889/11, провадження № 61-13760св20, від 24 лютого 2021 року у справі № 243/2181/16-ц, провадження № 61-16640св20, від 28 січня
2021 року у справі № 260/1888/20, провадження № К/9901/30419/20,
від 31 жовтня 2019 року у справі № 760/22516/18, провадження
№ К/9901/18303/19, від 28 жовтня 2020 року у справі № 826/10044/18, провадження № К/9901/66445/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що у разі відмови у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суд з цієї причини відмовляє у задоволенні такої заяви про перегляд. Тоді відповідач, який її подав, може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску строку на подання заяви про перегляд цього рішення. Передбачене у реченні другому частини четвертої статті 287 ЦПК України спеціальне правило про початок відліку строку на апеляційне оскарження заочного рішення застосовне лише до тих рішень, які суд ухвалив за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року.
Однак, попри вищевказане, суд першої інстанції відмовив у поновленні пропущеного з поважних причин строку на подання цієї заяви, а цю заяву залишив без розгляду.
Крім того, апеляційний суд не врахував, що строк на апеляційне оскарження заочного рішення обчислюється не з моменту ухвалення заочного рішення чи отримання його копії, а з дати постановлення ухвали про залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення. Проте суд апеляційної інстанції не відкрив провадження та не розглянув його апеляційну скаргу на саме заочне рішення.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що у вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення аліментівна непрацездатного батька.
Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто щомісячно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на його утримання довічно в розмірі по 2000,00 грн з кожного, починаючи з 24 вересня
2020 року.
05 квітня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2021 року.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 19 квітня 2021 року відмовлено у прийнятті його апеляційної скарги та повернуто особі, яка її подала. Роз'яснено, що він має право звернутись до Суворовського районного суду
м. Одеси із заявою про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2020 року.
У червні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що він не приймав участі в розгляді справи, оскільки не отримував судового виклику. Також посилався на те, що він пропустив строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду, так як дізнався про заочне рішення суду лише 09 березня
2021 року.
Ухвалою Суворовського районного суд м. Одеси від 15 липня 2021 року у задоволенні клопотання про поновлення строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення відмовлено. Заяву про перегляд заочного рішення залишено без розгляду.
29 липня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив, зокрема, поновити йому строк на апеляційне оскарження, пропущений з поважних причин; скасувати ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 15 липня 2021 року та рішення цього ж суду від 08 лютого 2021 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Постановою Одеського апеляційного суду від 14 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 15 липня 2021 року - без змін.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (стаття 284 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду заяви про перегляд заочного рішення).
Форму заяви про перегляд заочного рішення, вимоги до її змісту, підписання, додатків, кількості копій визначають частини перша - сьома статті 285 ЦПК України. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього кодексу (частина восьма
статті 285 ЦПК України), яка регламентує порядок залишення позовної заяви без руху та її повернення.
Цей припис треба розуміти як такий, який стосується невиконання саме тих вимог, що передбачені у частинах першій - сьомій статті 285 ЦПК України. Якщо учасник справи оформив заяву про перегляд заочного рішеннябез дотримання самевказанихвимог, тобто неналежно, до цієї заяви застосовуються положення статті 185 ЦПК України. В інших випадках її положення до заяви про перегляд заочного рішення незастосовні. Ухвалу про повернення такої заяви можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від заочного рішення (пункт 22 частини першої статті 353 ЦПК України).
Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження (стаття 286 ЦПК України).
За змістом речення першого частини першої вказаної статті суд зобов'язаний прийняти до розгляду заяву про перегляд заочного рішення, якщо вона відповідає вимогам частин першої - сьомої статті 285 ЦПК України, тобто є належно оформленою.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
Отже, не у всіх випадках, коли до суду надійшли документи після спливу процесуального строку, ці документи слід залишати без розгляду. Так, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України не звільняє суд від обов'язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.
У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення
і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (частина третя статті 287 ЦПК України).
Оскільки кожну належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд зобов'язаний згідно з реченням першим частини першої статті 286 ЦПК України прийняти та невідкладно надіслати її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи, то немає ґрунтовних підстав вважати, що визначений статтею 287 ЦПК України порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення застосовний тільки до розгляду суті цієї заяви та незастосовний до розгляду на предмет дотримання строку її подання. Тому, оскільки спеціальне правове регулювання, передбачене Главою 11 Розділу ІІІ ЦПК України, охоплює порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку, то немає підстав залишати її без розгляду на підставі статті 126 ЦПК України.
Процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв'язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій статті 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).
З огляду на наведені приписи у випадку, якщо суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та з цієї причини залишив без задоволення останню, особа може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску такого строку. Передбачене у реченні другому частини четвертої статті 287 ЦПК України спеціальне правило про початок відліку строку на апеляційне оскарження заочного рішення застосовне лише до тих рішень, які суд ухвалив за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження
№ 14-74цс21), на яку посилався заявник у касаційній скарзі.
Разом з тим, у справі, що переглядається, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився й суд апеляційної інстанції, постановив ухвалу, згідно з якою залишив без розгляду заяву про перегляд заочного рішення через відсутність підстав для поновлення строку на її подання.
З огляду на вказане доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення прийняті без додержання норм процесуального права.
Відповідно до частини шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Схожі висновки викладені також і в постановах Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 297/500/20 (провадження № 61-13814св21) та
від 07 червня 2022 року у справі № 2-1923/10 (провадження № 61-14318св21).
Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Попроцького Дмитра Михайловича задовольнити.
Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 15 липня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 грудня 2021 рокускасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту
її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович