03 серпня 2022 року
м. Київ
справа №990/115/22
адміністративне провадження №П/990/115/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Гімона М.М., Хохуляка В.В., Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянувши заяву судді Гімона М.М. про самовідвід від розгляду справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення,
27 липня 2022 року ОСОБА_2 як представником ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслано до Верховного Суду як суду першої інстанції адміністративний позов до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення №126/0/15-22 від 15 лютого 2022 року "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Апеляційного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України".
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду визначено колегію для її розгляду у складі: Пасічник С.С. (головуючий суддя), Гімон М.М., Хохуляк В.В., Шишов О.О., Яковенко М.М.
Суддею Верховного Суду Гімоном М.М., з посиланням на положення пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15 жовтня 2010 року, заявлено про самовідвід від розгляду зазначеної справи.
Заява судді про самовідвід мотивована тим, що відповідачем у даній справі є Вища рада правосуддя, разом з тим ухвалою від 30 червня 2021 року Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила дисциплінарне провадження за скаргою ОСОБА_3 , зокрема, щодо судді Верховного Суду Гімона М.М.
Вирішуючи подану заяву, Суд зазначає наступне.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено у статті 36 КАС України, відповідно до частини 1 якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно із частиною 3 статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
Головна мета відводу - це гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.
Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15 жовтня 2010 року визначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пункти 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, пункт 42, ECHR 2000-XII).
Разом з тим, мотивуючи заяву про самовідвід, суддя Гімон М.М. зазначив про те, що обставина відкриття Вищою радою правосуддя стосовно нього дисциплінарної справи не впливає на його неупередженість при розгляді даної справи і не свідчить про особисту зацікавленість в результаті її розгляду, а самовідвід заявляється лише з метою уникнення в учасників справи виникнення таких сумнівів.
З огляду на наведене, зважаючи на відсутність будь-яких сумнівів у неупередженості та безсторонності судді Гімона М.М., Cуд не вбачає підстав для задоволення заяви про самовідвід.
Сама ж по собі обставина відкриття дисциплінарної справи відносно судді Гімона М.М., питання у якій до того ж не пов'язані зі справою, яка є предметом судового розгляду, як така не може бути достатньою підставою для висновку про наявність у судді особистої, прямої чи опосередкованої заінтересованості в результаті справи або інших обставин, що викликають сумнів у його неупередженості та/або об'єктивності при розгляді адміністративної справи.
Керуючись статтями 31, 36, 39, 40, 248 КАС України, Суд
Відмовити у задоволенні заяви про самовідвід судді Гімона М.М. від участі у розгляді справи №990/115/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
С.С. Пасічник
М.М. Гімон
В.В. Хохуляк
О.О. Шишов
М.М. Яковенко ,
Судді Верховного Суду