ф
03 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 520/6746/2020
адміністративне провадження № К/9901/10162/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у складі головуючого судді Шляхова О.М. та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Рєзнікової С.С., Мельнікової Л.В., Бегунца А.О. у справі № 520/6746/20 за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування рішення,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Комунальне підприємство «Харківводоканал» (далі - позивач, КП «Харківводоканал») звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - відповідач, контролюючий орган, податковий орган), в якому просило:
- визнати протиправними дії відповідача щодо винесення рішення № 1 від 12.03.2020 про стягнення коштів з рахунків КП «Харківводоканал» у банках в рахунок погашення податкового боргу у порядку п. 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України (далі - ПК України);
- визнати незаконним та скасувати рішення № 1 від 12.03.2020 про стягнення коштів з рахунків КП «Харківводоканал» у банках в рахунок погашення податкового боргу.
На обґрунтування позову КП «Харківводоканал» зазначило, що дії контролюючого органу щодо стягнення податкового боргу є протиправними у зв'язку з неможливістю застосування до позивача процедури стягнення податкового боргу, врегульованої приписами п. 95.5 ст. 95 ПК України шляхом прийняття керівником податкового органу рішення про стягнення коштів за рахунок коштів з рахунків такого платника у банках.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано рішення Офісу великих платників податків ДПС № 1 від 12.03.2020 про стягнення коштів з рахунків КП «Харківводоканал» у банках в рахунок погашення податкового боргу.
У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Офісу великих платників податків ДПС на користь КП «Харківводоканал» витрати зі сплати судового збору в розмірі 102,00 грн.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оскільки позивач є підприємством комунальної власності, яке має непогашений податковий борг, та в якого відсутнє власне майно, відповідачем не надано доказів звернення до органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого належить майно позивача, з поданням щодо прийняття відповідного рішення, як це передбачено положеннями пункту 96.1 статті 96 ПК України, відтак відповідачем не було дотримано встановленого положеннями статті 96 ПК України обов'язкового порядку погашення податкового боргу комунального підприємства.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
КП «Харківводоканал», зареєстроване у встановленому законом порядку виконавчим комітетом Харківської міської ради як юридична особа та перебуває на обліку в Харківському управлінні Офісу великих платників податків ДПС як платник податків.
Згідно з пунктами 1.2, 1.3 Розділу І Статуту КП «Харківводоканал», позивач належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова. Засновником підприємства є Харківська міська рада. Власником підприємства є територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради.
Відповідно до пункту 2.3 Статуту КП «Харківводоканал», підприємство як юридична особа має відокремлене майно, яке передане йому засновником на праві господарського відання, самостійний баланс, поточні, валютні та інші рахунки в установах банків, знак для товарів та послуг, фірмовий знак, круглу печатку та кутовий штамп зі своєю назвою та ідентифікаційним кодом.
Згідно з пунктом 5.2 Статуту КП «Харківводоканал», майно підприємства знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Харкова та закріплюється за підприємством на праві господарського відання. Основні фонди передаються підприємству власником на підставі відповідного договору, укладеного з Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.
12 березня 2020 року заступником начальника-начальником відділу планових та позапланових перевірок Харківського управління Офісу великих платників податків ДПС прийнято рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу № 1, в якому зазначено, що відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах КП «Харківводоканал».
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Не погодившись із судовими рішеннями, Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме неправильне застосування судами попередніх інстанцій пунктів 95.1 та 95.5 статті 95 ПК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 09.03.2021 у справі № 160/2598/20, від 21.05.2019 у справі № 804/6995/13-а, від 04.04.2019 у справі № 816/2436/16.
На думку скаржника, судами попередніх інстанцій не врахована судова практика погашення податкового боргу комунального підприємства, яка передбачає здійснення заходів, визначених у статті 95 ПК України, а тільки потім, якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України.
У відзиві на касаційну скаргу позивач, вважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій законними та обґрунтованими, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється положеннями статей 95 - 99 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
За положеннями пункту 96.1 статті 96 ПК України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.
Відповідно до пункту 96.3 статті 96 ПК України, відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пункті 96.1 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.
У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Для цього контролюючий орган звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 ПК України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України, у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.
У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.
Системний аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу. Якщо вказані заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке підприємство, для погашення податкового боргу останнього.
У справі, що розглядається судами першої та апеляційної інстанції встановлено (що не спростовано відповідачем належними, допустимими та достатніми доказами) невжиття контролюючим органом усіх вказаних заходів щодо стягнення
Таким чином, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що оскільки позивач є підприємством комунальної власності, яке має непогашений податковий борг, та в якого відсутнє власне майно, а відповідачем не надано доказів звернення до органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого належить майно позивача, з поданням щодо прийняття відповідного рішення, як це передбачено положеннями пункту 96.1 статті 96 ПК України, то контролюючим органом не дотримано встановленого положеннями статті 96 ПК України обов'язкового порядку погашення податкового боргу комунального підприємства.
Такий висновок узгоджується зі правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах Верховного Суду від 06.05.2020 у справі № 820/899/17.
На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач посилається на обставини неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду, викладеного в постановах від 09.03.2021 у справі № 160/2598/20, від 21.05.2019 у справі № 804/6995/13-а, від 04.04.2019 у справі № 816/2436/16.
Відповідно до правового висновку, висловленого у пункті 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц: висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формуються виходячи із конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права. При цьому під судовим рішенням в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, у яких є аналогічними предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Так, за результатами касаційного розгляду справи № 160/2598/20 Верховний Суд направив її на новий розгляд у зв'язку з тим, що суд апеляційної інстанції не з'ясував, чи виникли у контролюючого органу передумови для звернення до суду з позовом до Кам'янської міської ради про стягнення податкового боргу Комунального підприємства «Зеленбуд». Зокрема, Суд зазначив, що погашення податкового боргу комунального підприємства шляхом звернення стягнення суми податкового боргу такого комунального підприємства на кошти органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває комунальне підприємство, можливо за умови вжиття передбачених пунктом 96.1 статті 96 ПК заходів і вони не дали результату.
Що стосується справи № 804/6995/13-а, то Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про передчасність звернення податкового органу до адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської міської ради про стягнення боргу Комунального підприємства «Північне» Дніпропетровської міської ради, оскільки податковим органом не подано доказів на підтвердження отримання недостатньої суми грошових коштів від продажу внесеного в податкову заставу майна Комунального підприємства «Північне» або відсутності в нього майна, яке може бути внесено в податкову заставу та відчужено.
У справі № 816/2436/16 Верховний Суд залишив касаційну скаргу податкового органу без задоволення з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували виконання позивачем заходів щодо погашення податкового боргу Комунального підприємства «Зачепилівський сількомунгосп», передбачених статтею 95 ПК України.
Аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі та в наведених скаржником постановах суду касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, результати розгляду яких залежать від їх (обставин) повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення.
При цьому, правова позиція Верховного Суду у наведених відповідачем постановах щодо застосування статей 95-96 ПК України є аналогічною тій, яка застосована судами попередніх інстанцій у даній справі.
Таким чином, судові рішення, на які посилається відповідач, ухвалені за інших фактичних обставин справи, установлених судами, тому посилання на те, що рішення судів ухвалено без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, - є безпідставним.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків слід залишити без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Дашутін
Судді О.О. Шишов
М. М. Яковенко