Ухвала
Іменем України
03 жовтня 2007 року
Справа № 2/60-9199-2007
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко В.А.,
суддів Котлярової О.Л.,
Маслової З.Д.,
секретар судового засідання Суровикіна М.С.
за участю представників сторін:
позивача: Терентьєва Н.П., довіреність б/н від 20.06.2007,
відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Еллада Плюс" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ловягіна Ю.Ю.) від 15.06.2007 по справі № 2/60-9199-2007
за позовом Приватного підприємства "Еллада Плюс" (вул. Луговська, 74, с.Лугове, Ленінський район, 98206)
до Державної виконавчої служби в Ленінському районі Автономної Республіки Крим (вул. Пушкіна, 69-а, с.Леніне, Ленінський р-н, 98200)
про зобов'язання керівника Ленінського ВДВС відмінити постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 5767,81 грн. від 19.01.2007
Приватне підприємство "Еллада Плюс" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної виконавчої служби в Ленінському районі Автономної Республіки Крим про зобов'язання керівника Державної виконавчої служби в Ленінському районі Автономної Республіки Крим відмінити постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 5767,81 грн. від 19.01.2007.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.06.2007 (суддя Ловягіна Ю.Ю.) у справі № 2/60-9199-2007 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.
Ухвала суду мотивована тим, що позов по своїй юридичній природі є скаргою на дії Державної виконавчої служби по виконанню рішення та наказу господарського суду Автономної Республіки Крим у господарській справі № 2-9/13203-2005, що в свою чергу виключає можливість розгляду даної справи в порядку адміністративного судочинства.
Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, справу направити на розгляд суду першої інстанції.
Як вказує сторона, положення статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі якої пред'явлений позов, не розповсюджуються тільки на правовідносини, які пов'язані з виконанням рішень суду, прийнятих в порядку адміністративного судочинства.
Пленум Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» не підлягає, на думку сторони, застосуванню у даному випадку, оскільки Кодекс адміністративного судочинства України набрав законної сили з 01.09.2005, а відповідно до Конституції України закони та інші нормативно-правові акти зворотної сили не мають.
У запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції -без змін.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.10.2007 змінено склад судової колегії, суддю Ткаченка М.І. замінено на суддю Маслову З.Д.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.
Судова колегія розглядає справу за відсутністю відповідача, оскільки відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Перевіривши ухвалу суду першої інстанції в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила таке.
Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначена компетенція адміністративних судів, до якої віднесені спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Згідно з пунктом 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Відповідно до статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною завою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з частиною 1 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України в господарському суді розглядаються скарги надії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором.
Пунктом 1 частини 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» передбачено, що скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями Господарського процесуального кодексу України, та містити відомості, перелічені в пунктах 3-5 частини 3 статті 85 Закону України «Про виконавче провадження № 606-XIV.
З позовної заяви вбачається, що вона фактично є скаргою на дії Державної виконавчої служби в Ленінському районі Автономної Республіки Крим по виконанню рішення господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-9/132003-2005.
Отже, суд першої інстанції вірно відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга у зв'язку з цим залишається судовою колегією без задоволення, ухвала суду першої інстанції -без змін.
Керуючись статтями 195, 196, 199 (пункт 1), 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Еллада Плюс" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.06.2007 у справі № 2/60-9199-2007 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку і строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Судді О.Л. Котлярова
З.Д. Маслова