про відмову в ухваленні додаткового рішення
03 серпня 2022 року м. Рівне №460/17659/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді В.В. Щербакова розглянувши у письмовому провадженні заяву адвоката Олійника Віталія Петровича про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доКонкурсної комісії з конкурсного відбору на посаду директора Державного професійно-технічного навчального закладу "Рівненський центр професійно-технічної освіти сервісу та дизайну" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2
про визнання протиправними та скасування наказу, рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Конкурсної комісії з конкурсного відбору на посаду директора Державного професійно-технічного навчального закладу "Рівненський центр професійно-технічної освіти сервісу та дизайну"
Ухвалою від 04.07.2022 позовну заяву ОСОБА_1 до Конкурсної комісії з конкурсного відбору на посаду директора Державного професійно - технічного навчального закладу "Рівненський центр професійно-технічної освіти та дизайну", Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування наказу, рішення, зобов'язання вчинення певних дій - залишено без розгляду.
Адвокат Олійник Віталій Петрович подав заяву про постановлення додаткової ухвали.
Заяву призначено до судового розгляду.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, суд ухвалою від 27.07.2022 вирішив перейти до розгляду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №460/17659/21 в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та докази, подані в обґрунтування заяви про винесення додаткового рішення, проаналізувавши аргументи, суду необхідно зазначити наступне.
Як вбачається з заяви представника Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради адвоката Олійника Віталія Петровича, останній з покликанням на положення ч.10 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) просить стягнути з позивача на користь Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9900,00 грн.
Вирішуючи клопотання представника відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне:
Відповідно до положень ч.10 ст.139 КАС України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Представник відповідача необгрунтованість дій позивача обґрунтовує оскарженням результатів конкурсу, який завершено та проведення якого жодним чином не перешкоджало позивачу реалізувати її право на подання належного переліку документів для участі у конкурсі та не перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з підставами її недопуску до участі в конкурсі.
Згідно з частиною п'ятою ст. 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами. Отже, конструкцією цієї конституційної норми передбачено можливість застосування способів захисту права, в тому числі, не передбачених процесуальними нормами.
Стаття 13 Конвенції під назвою «Право на ефективний засіб юридичного захисту» проголошує: «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».
Водночас, суд зауважує, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові, не свідчить про необгрунтованість дій позивачки.
Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статей 139, 140 КАС України:
- при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України);
- при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз (частина друга статті 139 КАС України);
- при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України);
- у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача (стаття 140 КАС України).
Аналіз змісту частин першої-третьої статті 139 КАС України дозволяє зробити однозначний висновок про те, що витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору за будь-яких результатів розгляду справи (задоволення або відмова в задоволенні позову, як повністю, так і частково) не стягуються з особи, котра не є суб'єктом владних повноважень. На користь саме такого тлумачення свідчить зміст частини третьої статті 139 КАС України, відповідно до якої суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору.
Суд вважає, що такий підхід законодавця до правового регулювання розподілу витрат на сплату судового збору нерозривно пов'язаним із завданням адміністративного судочинства, котре полягає у вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Наведені мотиви додатково підтверджують наведений вище висновок суду про відсутність підстав для стягнення з позивача витрат відповідача на правничу допомогу.
За наведених обставин, суд вважає, що підстави для постановлення додаткової ухвали щодо розподілу судових витрат відсутні, а у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 252, 255, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради адвоката Олійника Віталія Петровича про постановляння додаткової ухвали про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9900,00 грн. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 03 серпня 2022 року
Суддя В.В. Щербаков