про залишення позовної заяви без руху
04 серпня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3554/22
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.
розглянула матеріали адміністративного позову
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Долинський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області (28500, Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Нова, 42)
про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Долинського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області, в якому просить суд надати йому змогу на отримання взамін викраденого паспорту громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, такого ж, який передбачений діючим Положенням про паспорт громадянина України, затвердженим постановою Верховної Ради України №2503-ХІІ від 26.06.1992 року.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з частиною 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Повноваження суду при вирішенні справи передбачені статтею 245 КАС України, частиною 2 якої установлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Наведені норми свідчать, що у публічно-правовому спорі вимога про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень - вчинити певні дії є похідною від вимоги про визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності цього суб'єкта владних повноважень, яким порушені права, свободи або законні інтереси позивача.
Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду, форма та зміст якої визначаються статтею 160 КАС України.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 29.10.2020 року у справі №9901/129/20, від 19.05.2021 року у справі №9901/29/21 зазначила, що як зміст позовних вимог розуміють запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини на їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
ОСОБА_1 вказав у позовній заяві відповідачем Долинський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області, тоді як правильне найменування цього відповідача Долинський районний сектор Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області. При цьому позивач не оскаржує жодних рішень, дій чи бездіяльності цього відповідача та не висуває похідної (похідних) вимоги на захист своїх порушених прав чи законних інтересів.
Натомість позивач просить суд надати йому змогу на отримання паспорту громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року. Така вимога не узгоджується зі способами захисту прав, наведеними у статті 5 КАС України, та повноваженнями суду, передбаченими статтею 245 КАС України.
Таким чином, подана позовна заява не відповідає вимогам пунктів 2, 4, 5, 8, 11 частини 5 статті 160 КАС України, а саме:
- не зазначене правильне найменування відповідача;
- зміст позовних вимог не узгоджується зі способами захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень;
- не наведено перелік документів та інших доказів, що додаються до позовної заяви;
- відсутнє письмове підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, частиною 1 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Всупереч цій нормі позивач, який не є суб'єктом владних повноважень, не додав до позовної заяви її копії та копії доданих до неї документів для відповідача.
Також частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду цього позову немайнового характеру має бути сплачено судовий збір за ставкою, передбаченою підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року у розмірі 2481 грн., що складає 992, 40 грн.
Позивач не подав документ про сплату судового збору, натомість подав заяву, у якій просив звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на відсутність фінансових надходжень протягом минулого року. Для підтвердження цих обставин позивач надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків №1106-22-00694 від 15.07.2022 року, які свідчать, що доходи ОСОБА_1 за період з 2 кварталу 2021 року по 1 квартал 2022 року склали 1455, 48 грн.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати передбачені у статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Так, згідно з частиною 1 цієї статті враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З наведених норм випливає, що умови, за яких суд може відстрочити, розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати, передбачені у пунктах 1, 2, 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір". Єдиною підставою для вчинення судом цих дій є врахування судом майнового стану позивача та наявність обставин, які свідчать про те, що через скрутний майновий стан він не має можливості здійснити сплату судового збору у встановлених законом розмірах і в строки. При цьому, обов'язок по доведенню наявності таких обставин покладається на позивача
Позивач не подав до суду належних доказів на підтвердження свого скрутного майнового стану, зокрема доказів того, що розмір судового збору, який йому належить сплатити, перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний 2021 рік. Надані відомості №1106-22-00694 від 15.07.2022 року не містять інформації про доходи позивача на І квартал 2021 року, що не дозволяє суду визначити розмір його річного доходу за 2021 рік.
Також позивач не надав доказів того, що підпадає під критерії, передбачені пунктом 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір". Вказаний спір не належить до категорії справ, передбачених пунктом 3 частини 1 цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 169, 248, 256 КАС України, суддя -
1. Відмовити у задоволенні клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Встановити позивачу спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду:
- виправлену позовну заяву із зазначенням правильного найменування відповідача, зазначивши позовні вимоги відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, врахувавши положення пунктів 2, 4, 5, 8, 11 частини 5 статті 160 КАС України;
- копії виправленої позовної заяви з доданими до неї документами для відповідача;
- документ про сплату судового збору у розмірі 992, 40 грн., або докази того, що розмір цієї суми судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за 2021 рік (довідку про доходи за 1 - 4 квартали 2021 року).
4. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш