02 серпня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/10927/21
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., перевіривши заяву Управління соціального захисту населення Голованіської районної державної адміністрації про відстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області до Управління соціального захисту населення Голованівської районної державної адміністрації про застосування заходів реагування, -
Заявник звернувся до суду із заявою, в якій просить відстрочити виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.03.2022 по справі №340/10927/21 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до управління соціального захисту населення Голованівської районної військової адміністрації строком на один рік.
Обґрунтовуючи заяву вказує, що виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до управління соціального захисту населення Голованівської районної державної адміністрації у вигляді зупинення роботи (експлуатації) адміністративної будівлі Гайворонського відділу державних соціальних допомог, компенсацій, житлових субсидій та пільг управління соціального захисту населення Голованівської районної державної адміністрації, що розташований за адресою м. Гайворон, вул. Гайворонська, 1 Голованівського району Кіровоградської області, в період дії воєнного стану призведе до зупинення роботи Гайворонського відділу державних соціальних допомог, компенсацій, житлових субсидій та пільг управління соціального захисту населення Голованівської райдержадміністрації, який здійснює такі важливі функції, як реалізація заходів щодо соціальної підтримки малозабезпечених верств населення Гайворонської та Заваллівської територіальних громад, надання житлових субсидій, які нараховуються та призначаються з 1 лютого 2022 року, виплата державних соціальних допомог, соціального захисту осіб з інвалідністю, ветеранів війни і праці та громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, надання пільг окремим категоріям громадян за соціальною та професійною ознаками, взяття на облік внутрішньо переміщених осіб (надалі - ВПО) та виплата допомог на проживання ВПО, соціального обслуговування пенсіонерів і одиноких непрацездатних громадян, а також, забезпечення дотримання в цій сфері діючого законодавства України. Витрати на протипожежні заходи фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно бухгалтерської довідки управління від 13.07.2022 року № 01-18/03/548/1 кошторисні призначення відсутні, а також відсутні на судові витрати та штрафні санкції. З наведеного слідує, що неможливість негайного усунення виявлених Управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області порушень обумовлена недостачею фінансування УСЗН Голованівської РВА.
Ухвалою суду від 20 липня 2022 року призначено розгляд справи на 02 серпня 2022 року.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності сторони. Крім того позивач вказує, що відповідач не надає жодних підтверджуючих матеріалів (документів, гарантій), які б свідчили про вжиття конкретних заходів щодо усунення на підвідомчому об'єктів порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу для життя і здоров'я людей і були підставою для застосування судом відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) позивач заперечує проти задоволення клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду по справі № 340/10927/21.
Фіксування судового засідання відповідно до ст. 229 КАС України не здійснювалося, та керуючись приписами п. 10 ч. 1 ст. 4 та ч. 9 ст. 205 КАС України судом вирішено здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.
Стаття 124 Конституції України і стаття 370 КАС України встановлюють, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частинами 4, 5 статті 378 КАС України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Таким чином, вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд зобов'язаний встановити та перевірити наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або обставин, що роблять його виконання неможливим, врахувати ступінь вини відповідача (у даному випадку - заявника), стихійне лихо, інші надзвичайні події.
Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об'єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами, як це встановлено статями 72, 77 КАС України. При цьому, обов'язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд зазначає, що відсутність кошторисних призначень не є непереборною обставиною, яка перешкоджає виконанню рішення суду.
Відстрочення виконання рішення суду по даній справи буде становити загрозу життю та здоров'ю людей, створюють такі порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (пункт 32 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України).
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 30.01.2020 р. по справі № 819/150/17, при розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання відстрочення не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися наміри боржника, що свідчать про його бажання виконати рішення.
Отже, відстрочення виконання рішення суду не звільняє боржника від його виконання, а лише його відтерміновує на певний час до настання певних обставин.
Заявник не зазначив будь-яких конкретних обставин або подій, з настанням яких пов'язується його можливість виконати судове рішення, а без цього відстрочення виконання судового рішення буде дозволом на його невиконання, що суперечить цілям та завданням адміністративного судочинства.
З огляду на викладе, суд дійшов висновку про відмову в задоволені заяви про відстрочення виконання рішення суду.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 293-297, 378 КАС України, суд, -
Заяву Управління соціального захисту населення Голованіської районної державної адміністрації про відстрочення виконання рішення суду - залишити без задоволення.
Копію ухвали суду невідкладно надіслати сторонам.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. Притула