04 серпня 2022 року № 320/5201/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про зобов'язання вчинити певні дії,
I. Зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить суд :
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області №047350004538 від 10.05.2022 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до його пільгового підземного стажу періодів роботи:
-з 18.01.1999 по 15.08.2000, коли він працював гірником підземним з повним робочим днем під землею у Державному відкритому акціонерному товаристві шахта «Гірська» Державного підприємства Державна холдингова компанія «Первомайськвугілля»;
-з 24.02.2003 по 30.12.2006, коли він працював учнем прохідника підземного з повним робочим днем під землею, та прохідником підземним з повним робочим днем під землею у відокремленому підприємстві шахта «Гірська» Державного підприємства «Первомайськвугілля»;
- з 02.01.2007 по 31.12.2007, коли він працював прохідником підземним з повним робочим днем під землею у Шахтопрохідницькому управлінні №5 Відкритого акціонерного товариства « Трест Луганськшахтопроходка»;
- з 02.01.2008 по 31.03.2022, коли він працював прохідником підземним з повним робочим днем під землею, учнем машиніста гірничих виїмкових машин підземним з повним робочим днем під землею, та машиністом гірничих виїмкових машин підземним з повним робочим днем під землею у відокремленому підприємстві шахта «Гірська» Державного підприємства «Первомайськвугілля»;
- зобов'язати повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.05.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням цього стажу до підземної роботи.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача
Позов мотивовано протиправністю відмови відповідача у призначенні йому пенсії на пільгових умовах за Списком №1, з огляду на наявність у нього відповідного стажу роботи, що дає право на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності до Списку №1. Позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, надавши на підтвердження пільгового стажу копію трудової книжки. Однак, відповідачем було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії. Вважає, неправильне тлумачення відповідачем положень законодавства позбавляє позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення здійснюється згідно із Списками, затвердженими Кабінетом Міністрів України, на підставі записів у трудовій книжці працівника та уточнюючих довідок, виданих підприємствами на підставі первинних документів про характер виконуваної роботи та умови праці, а також про безпосередню зайнятість протягом повного робочого дня на роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. Так як, документів, які б підтверджували вище перелічені вимоги позивачем не надано, відповідач правомірно прийняв оскаржуване рішення.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 27.06.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом № НОМЕР_1 , виданим 27.02.2019 органом №4454.
Згідно записів з трудової книжки серії НОМЕР_2 від 21.01.1980 позивач працював:
- з 18.01.1999 по 15.08.2000 - гірником підземним 3-го розряду з повним робочим днем під землею у Державному відкритому акціонерному товаристві шахта «Гірська» Державного підприємства Державна холдингова компанія «Первомайськвугілля»;
- з 24.02.2003 по 12.03.2003 - учнем прохідника підземного з повним робочим днем під землею;
- з 12.03.2003 по 17.04.2003 - направлений на курси до навчально-курсового комбінату ДХК «Первомайськвугілля»;
- з 17.04.2003 по 02.06.2003 - направлений з курсів для проходження виробничої практики учнем прохідника з повним робочим днем під землею;
- з 02.06.2003 по 30.12.2006 - прохідником 4-го розряду з повним робочим днем під землею;
- з 02.01.2007 по 31.12.2007 - прохідником підземним з повним робочим днем під землею у Шахтопрохідницькому управлінні №5 ВАТ «Трест Луганськшахтопроходка»;
- з 02.01.2008 по 11.11.2008 - прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею у відокремленому підприємстві шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля»;
- з 11.11.2008 - направлений на курси в НКК ДП «Первомайськвугілля» у групу машиністів гірничих виїмкових машин;
- з 13.12.2008 - направлений з курсів для проходження виробничої практики учнем машиніста гірничих виїмкових машин підземним з повним робочим днем;
- з 19.02.2009 - після закінчення курсів переведений машиністом гірничих виїмкових машин підземним 5 розряду з повним робочим днем;
- 10.03.2017 - позивачеві присвоєно 6 розряд машиніста гірничих виїмкових машин з повним робочим днем.
Згідно відомостей Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового соціального страхування, ОСОБА_1 працював у відокремленому підрозділі Шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля» до 31.03.2022 включно.
05.05.2022 ОСОБА_1 звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.
10.05.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області винесено рішення №047350004538 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю уточнюючих довідок про пільговий характер роботи та атестацію робочих місць.
Вважаючи неправомірним рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся із позовом до суду.
V.Норми права, які застосував суд
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з такого.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII, «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року№1058-IV.
Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ч.1 ст.114 розд. ХІV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п.1 ч.2 ст.114 вказаного Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, або за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають особи, визначені наступними абзацами п.1 ч.2 ст.114 вказаного Закону.
Таким чином необхідними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є зайнятість особи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, які затверджені Кабінетом Міністрів України, така зайнятість повний робочий день, наявність атестації робочих місць та наявність відповідного страхового стажу, в тому числі на зазначених роботах.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники цього пункту, або за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають особи, визначені наступними абзацами п.1 ч.2 ст.114 вказаного Закону.
Таким чином необхідними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є зайнятість особи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1, які затверджені Кабінетом Міністрів України, така зайнятість повний робочий день, наявність атестації робочих місць та наявність відповідного страхового стажу, в тому числі на зазначених, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», знижується на 1 рік.
Наведені положення кореспондуються з викладеними у частині третій статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV та Постанові Кабінету Міністрів «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років» від 31.03.1994 №202.
Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений Постановою Ради Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, що діяв до 11.03.1994, Список №1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, що діяв до 16.01.2003, Список №1 затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003, що діяв до 24.06.2016 та Список №1, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, містить в собі розділ 1 підрозділ 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» у яких передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Таким чином, професії та посади позивача, за якими він працював, віднесені до Списку №1.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно з п.п.1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п.3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно зі ст.101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
V. Оцінка суду
Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.
Аналіз вищенаведених норм права дає змогу суду дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Суд зазначає, що вищенаведені норми встановлюють виключний пріоритет трудової книжки перед іншими документами для визначення пільгового стажу.
Отже, записів в трудовій книжці позивача для цього повністю достатньо, оскільки в трудовій книжці ОСОБА_1 зазначені періоди роботи, назви професій, а також визначено, що роботи виконувались повний робочий день в шахті (під землею).
При цьому суд зауважує, що відповідачем не зазначено, а судом не виявлено доказів того, що записи про спірні періоди в трудовій книжці позивача можна визнати такими, які не відповідають дійсності чи зроблені з порушенням визначеної процедури.
Додатково суд зазначає, що та обставина, що шахти, на яких працював позивач, знаходяться на непідконтрольній українській владі території, у зв'язку з чим, позивач не має можливості надати довідки про пільговий характер роботи позивача, не спростовує наявність у останнього пільгового стажу, що дає йому право на пенсію на пільгових умовах.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина.
Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Згідно з ч.1 ст.18 вказаного Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Частиною 3 ст.9 вказаного Закону визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Отже, відповідно до наведених норм Закону, необхідною умовою для визнання незаконним акту органу, який знаходиться на тимчасово окупованій території, є створення такого органу, обрання чи призначення у порядку, не передбаченому законом.
Позивач набув трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади, і такі підприємства були утворені відповідно до законодавства України.
Всі первинні документи, які сформовані до проведення антитерористичної операції, не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особи права на отримання пенсії, що обчислена із заробітку, який вона отримувала на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де набутий відповідний стаж роботи.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з записами в трудовій книжці позивач працював з 18.01.1999 по 15.08.2000 гірником підземним 3-го розряду з повним робочим днем під землею у Державному відкритому акціонерному товаристві шахта «Гірська» Державного підприємства Державна холдингова компанія «Первомайськвугілля»; з 24.02.2003 по 12.03.2003 - учнем прохідника підземного з повним робочим днем під землею; з 12.03.2003 по 17.04.2003 - направлений на курси до навчально-курсового комбінату ДХК «Первомайськвугілля»; з 17.04.2003 по 02.06.2003 - направлений з курсів для проходження виробничої практики учнем прохідника з повним робочим днем під землею; з 02.06.2003 по 30.12.2006 - прохідником 4-го розряду з повним робочим днем під землею; з 02.01.2007 по 31.12.2007 - прохідником підземним з повним робочим днем під землею у Шахтопрохідницькому управлінні №5 ВАТ «Трест Луганськшахтопроходка»; з 02.01.2008 по 11.11.2008 - прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею у відокремленому підприємстві шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля»; з 11.11.2008 - направлений на курси в НКК ДП «Первомайськвугілля» у групу машиністів гірничих виїмкових машин; з 13.12.2008 - направлений з курсів для проходження виробничої практики учнем машиніста гірничих виїмкових машин підземним з повним робочим днем; з 19.02.2009 по 31.03.2022 машиністом гірничих виїмкових машин підземним 5, 6 розрядів з повним робочим днем, тобто на посадах, що відносяться до Списку №1.
З листа-відмови судом вбачається, що підставою для відмови у призначенні пенсії позивача стала саме ненадання позивачем уточнюючих довідок.
Суд, враховує, що позивач фактично позбавлений можливості надати такі довідки через знаходження підприємств на окупованій території, а неможливість відповідача провести перевірку відповідності запису довідки первинним документам, не може позбавляти позивача права на пенсійне забезпечення, оскільки надана позивачем трудова книжка містить усі необхідні реквізити та відомості про періоди роботи ОСОБА_1 на пільгових умовах.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 23 січня 2018 року у справі №583/392/17, від 30 жовтня 2018 року у справі №234/3038/17, від 14 лютого 2019 року в справі №234/18065/16-а.
Крім того, усі вищевказані періоди роботи позивача підтверджуються відомостями з Реєстру кастрованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачеві у призначені пільгової пенсії за віком на підставі відсутності довідок про підтвердження пільгового стажу.
Щодо посилання відповідача у спірному рішенні на відсутність проведеної атестації робочих місць, суд зазначає таке.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року №442 (надалі - Порядок №442), та Методичними рекомендаціями.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо. При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Суд також зазначає, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.
Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 14 жовтня 1992 року №2694-XII «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Сукупність правових норм, про які йшлося вище, дозволяє дійти висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту «а» статті 13 Закону №1788-XII - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.
Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Отже, у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу.
Отже, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у зарахуванні вказаного періоду. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2014 року у справі № 21-307а14, Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а.
Водночас, трудова книжка позивача містить записи про проведення атестації робочих місць, зокрема, за професіями гірник підземний, прохідник підземний, машиніст гірничих виїмкових машин підземний які дають право для призначення пенсії за списком №1 відповідно до наказів роботодавця від 09.12.1997 №428, від 09.12.1997 №448, від 29.12.2002 №374, від 08.10.2003 №75, від 26.11.2007 №575, від 22.11.2012 №1136, від 14.11.2017 №873.
Відтак, відповідач протиправно не зарахував ОСОБА_1 до пільгового страхового стажу періоди його роботи у Державному відкритому акціонерному товаристві шахта «Гірська» Державного підприємства Державна холдингова компанія «Первомайськвугілля» з 18.01.1999 по 15.08.2000, 24.02.2003 по 30.12.2006, 02.01.2008 по 31.03.2022 та у Шахтопрохідницькому управлінні №5 Відкритого акціонерного товариства «Трест Луганськшахтопроходка» з 02.01.2007 по 31.12.2007.
VII. Висновок суду
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
VIII. Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду із даним позовом позивачем сплачено судовий збір на суму 992,40 грн.
Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Київської області витрати по сплаті судового збору у розмірі 992,40 грн.
Керуючись статями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №047350004538 від 10.05.2022 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до його пільгового підземного стажу періоди роботи у Державному відкритому акціонерному товаристві шахта «Гірська» Державного підприємства Державна холдингова компанія «Первомайськвугілля» з 18.01.1999 по 15.08.2000, 24.02.2003 по 30.12.2006, 02.01.2008 по 31.03.2022 та у Шахтопрохідницькому управлінні №5 Відкритого акціонерного товариства «Трест Луганськшахтопроходка» з 02.01.2007 по 31.12.2007.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.05.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням пільгового стажу.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 992,40 (дев'ятсот дев'яносто дві грн. 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код: 22933548, місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.
Дата підписання та виготовлення повного тексту рішення - 04.08.2022