ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"03" серпня 2022 р. справа № 300/7796/21
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Шумея М.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі відповідач) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач здійснюючи перерахунок його пенсії відповідно до Постанови КМУ №103 зменшив розмір процентної складової грошового забезпечення із 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, що призвело до невірного визначення розміру пенсії позивачу. Також, відповідач протиправно застосував 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку його пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення станом на березень 2019 року.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Відповідач направив суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням у ньому на відповідні норми права та твердження, просив в задоволенні позову відмовити.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області і з 2006 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно протоколу за пенсійною справою позивача від 01.12.2017 його вислуга років складає 34 (календарних 32) роки. Відповідно, позивачу призначено пенсію за вислугу років у розмірі 90% грошового забезпечення у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за №2262-XII від 09.04.1992.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, на виконання постанови Кабінету Міністрів України за №103 від 21.02.2018 та на підставі довідки органу, уповноваженого на її видачу, станом на 01.03.2018, здійснило перерахунок пенсії позивача у розмірі 70 відсотків грошового забезпечення.
Надалі, на виконання рішення суду у справі №300/2659/21 від 06.07.2021 відповідачем здійснено з 01.04.2019 перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки №334 від 08.02.2021 у розмірі 70 відсотків грошового забезпечення.
Такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення розміру процентної складової грошового забезпечення з 90% до 70% з 01.01.2018 та з 01.04.2019, і стали підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи подані докази, суд керується Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, враховує приписи законів, а також підзаконних нормативно-правових актів у відповідних редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, зокрема, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII; Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» від 04.07.2002 №51-IV; Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI; Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» 27.03.2014 №1166-VII; Постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103.
Водночас, враховуючи відповідність даної адміністративної справи в частині позовних вимог щодо перерахунку та виплати з 01.01.2018 пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення ознакам типових справ, визначених в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі за №240/5401/18 (провадження №Пз/9901/58/18), висновки, викладені у рішеннях Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, що ухвалені за наслідком розгляду зразкової справи №240/5401/18 належить застосовувати судом під час розгляду цієї адміністративної справи.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 за №2262-XII (надалі, також - Закон №2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону №2262-XII, в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії, пенсія за вислугу років призначається в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно з приписами частини 2 статті 13 Закону №2262-XII, в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії, загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1,- 95 процентів, до категорій 2 і 3 , - 90 процентів.
Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» 27.03.2014 № 1166-VII внесено зміни у частину 2 статті 13 Закону №2262-XII, відповідно до яких цифри « 80» замінено цифрами « 70», у результаті чого дана норма діяла у редакції, яка передбачала, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Суд зазначає, що оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесення зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі за №240/5401/18 (провадження №Пз/9901/58/18).
Згідно із частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно із частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців підлягає застосуванню норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії позивачу, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% грошового забезпечення при проведенні з 01.01.2018 перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Вирішуючи питання про застосування норм Закону №2262-XII у часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України, розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Вищевказана правова позиція також висвітлена в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №240/5401/18 (провадження №11-198заі19), де Суд виснував, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини 2 статті 13 вказаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Таким чином, зважаючи на правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо застосування при перерахунку пенсії відсоткового розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, визначеного на момент її призначення, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій щодо зменшення розміру грошового забезпечення з 90% до 70% з 01.01.2018 та з 01.04.2019, а також зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 із застосуванням 90% відповідних сум грошового забезпечення та з 01.04.2019 - на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за №334 від 08.02.2021 із застосуванням 90% відповідних сум грошового забезпечення підлягають задоволенню.
Щодо посилань ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у відзиві з приводу пропущення позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду з позовом, суд виходить із наступного.
Заробітна плата та пенсія мають однакову правову природу, тобто є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Таке твердження слідує з норм законодавства. Зокрема, згідно статті 1 Закону України №2235-III «Про громадянство України» заробітна плата і пенсія включені до переліку законних джерел існування.
Як уже відзначено, згідно з частиною 3 статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, перерахунок якої має здійснюватися у зв'язку із збільшенням/введенням в дію нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, і яку особа не отримувала у зв'язку з не проведенням відповідного перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.04.2019 по справі 809/248/18.
За наведених підстав та вказаних правових норм, суд дійшов висновку, що з метою відновлення порушеного права, позивач не обмежений процесуальним строком вимагати у відповідача проведення перерахунку пенсії та здійснення її виплати з урахуванням проведених платежів.
Підсумовуючи наведене вище, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання до вчинення дій підлягає до задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% грошового забезпечення при проведенні з 01.01.2018 перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та у розмірі 70% грошового забезпечення з 01.04.2019 на підставі довідки за №334 від 08.02.2021 про розмір грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 у розмірі 90% грошового забезпечення та у розмірі 90% грошового забезпечення з 01.04.2019 на підставі довідки за №334 від 08.02.2021 про розмір грошового забезпечення, здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням проведених платежів.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088.
Суддя Шумей М.В.