Постанова від 04.08.2022 по справі 492/542/22

Справа № 492/542/22

Провадження № 3/513/535/22

Саратський районний суд Одеської області

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2022 року суддя Саратського районного суду Одеської області Миргород В.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Одеського апеляційного суду згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між судами, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , не працюючого, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 30 квітня 2002 року, Арцизським РВ УМВС України в Одеській області,

за ч.2 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2022 року о 13:30 годині, ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем мешкання свого сина ОСОБА_1 , в будинку АДРЕСА_2 , вчинив відносно свого сина насильство в сім'ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні у відношенні нього нецензурною лайкою та погрозою фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_1 , правопорушення скоєне повторно протягом року. Протокол складено за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про явку до суду повідомлявся шляхом направлення SMS повідомлення на номер телефона зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, яке не доставлено адресату з технічних причин. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 також ознайомлений з містом та часом розгляду справи про що свідчить його власноручний підпис та не повідомив суд про поважність причини неявки до суду, клопотань про відкладення розглядом справи до суду не направив.

Враховуючи наведені положення, той факт, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про день, місце та час розгляду справи, суд розглядає справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

При розгляді матеріалів про адміністративні правопорушення по суті, вбачається, що вина ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.173 -2 КУпАП підтверджуються заявою та письмовим поясненням його сина ОСОБА_2 , відповідно до яких 30.05.2022 року біля 13:30 год., коли він заходився за місцем мешкання в буд. АДРЕСА_2 , його батько ОСОБА_1 в ході виниклої побутової сварки став висловлюватись на його адресу нецензурною лайкою та погрожувати фізичною розправою. Такі ж пояснення надала і присутня при цьому конфлікті співмешканка ОСОБА_2 - громадянка ОСОБА_3 . В своїх поясненнях щодо правопорушення, ОСОБА_1 свою провину визнав та зазначив, що сварка відбулась по причині того, що останні хотів взяти бензопилу.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.278 КУпАП, орган який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вирішує також питання, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення і виходячи з цього, не вправі вийти за межі протоколу.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.173-2 КУпАП за ознаками: домашнє насильство, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Обираючи вид адміністративного стягнення суд, відповідно до ст.33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу правопорушника, ступінь його вини, його майновий стан обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

ОСОБА_1 , як видно з його власноручного запису в протоколі про адміністративне правопорушення свою вину в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП визнав.

Відповідно до ст.34 КУпАП, обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення скоєне ОСОБА_1 , суд не встановив.

Обставиною, яка б відповідно до ст.35 КУпАП обтяжувала відповідальність ОСОБА_1 є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що для виправлення ОСОБА_1 , а також для припинення вчинення ним нових правопорушень буде недоцільним застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт або адміністративного арешту, а накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, у межах мінімального розміру, передбаченого санкцією ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, пункту 5 частини 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір у сумі 496,20 гривні.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 283, 284, 285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює сумі 340 (триста сорока) гривень.

Стягнення проводити на користь держави на розрахунковий рахунок № UA978999980313030106000015722, код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526, отримувач коштів - ГУК в Одеській області/смт. Сарата/21081100, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), вид платежу: адміністративні штрафи та інші санкції.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок - на розрахунковий рахунок № UA908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів - ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, призначення платежу - стягнення судового збору на користь держави.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст. 7 КУпАП та ч.1 ст. 287 КУпАП.

В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили.

Суддя В. С. Миргород

Попередній документ
105573381
Наступний документ
105573383
Інформація про рішення:
№ рішення: 105573382
№ справи: 492/542/22
Дата рішення: 04.08.2022
Дата публікації: 05.08.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Саратський районний суд Одеської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування