18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
19 липня 2022 року м. Черкаси справа № 925/1110/21
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Кандаурова М.В., за участі представників сторін:
від прокуратури: Бутар В.С.
від першого позивача: Милокостенко К.В. - за довіреністю;
від другого позивача: не з'явився;
від третього позивача: Бондар І.В. - за довіреністю;
від відповідача: Бобер Д.О. - адвокат за ордером;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Керівника Черкаської окружної прокуратури (м. Черкаси) в інтересах держави в особі Черкаської міської ради (м. Черкаси), Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (м. Черкаси) та Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області (м. Черкаси) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан Плюс" (м. Черкаси) про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом стягнення 566 979,84 грн., одержаних на виконання нікчемного правочину (додаткових угод № 1-3 до договору поставки товару № 22 від 02.05.2019)
Заявлено позов з вимогами про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом стягнення 566 979,84 грн., одержаних на виконання нікчемного правочину (додаткових угод № 1-3 до договору поставки товару № 22 від 02.05.2019).
Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.
В засідання не з'явилися учасники справи у повному складі, явка обов'язковою не визнавалася.
Ухвалою від 29.12.2021 суд прийняв до розгляду заяву прокурора про збільшення підстав позову щодо розширення переліку додаткових угод (№1-5), які сторона позивача вважає нікчемними і щодо яких слід застосувати наслідки нікчемного правочину (а.с. 175 том 7).
Ухвалою від 28.06.2022 суд прийняв до розгляду заяву Черкаської окружної прокуратури від 28.12.2021 № 145-4859вих21 про збільшення позовних вимог до стягнення з відповідача 587 631,00 грн. (а.с. 38 том 8).
В ході розгляду справи сторона позивача свої вимоги підтримувала повністю та просила суд їх задовольнити.
Відповідач проти позову заперечив з мотивів, що додаткові угоди про збільшення ціни на масло були укладені їх сторонами у відповідності до вимог чинного законодавства та з урахуванням коливання ціни на ринку на цей товар.
У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Заслухавши доводи та заперечення сторін, прокурора і дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:
Прокурор вказує, що рішенням Черкаської міської ради від 24.01.2019 № 2-3735 «Про міський бюджет на 2019 рік» виділено на організацію харчування дітей в дошкільних навчальних закладах міста Черкаси 26 124,5 тис. грн. із загального фонду місцевого бюджету та 30 492,5 тис. грн. зі спеціального фонду місцевого бюджету (а.с. 128 том 1).
Для забезпечення харчування Позивачем, Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, проведено відкриті торги щодо закупівлі 21 524 кг вершкового масла (ДК 02112015:15530000-2- вершкове масло) з очікуваною вартістю 3 914 139 грн. для дошкільних навчальних закладів м. Черкаси.
Сторонами не заперечується, що відповідно до тендерної документації на закупівлю оцінка конкурсних пропозицій здійснюється за одним критерієм «Ціна».
Оскільки відповідач ТОВ «Каштан-Плюс» запропонував найбільш вигідну ціну, то його визнано переможцем торгів з остаточною ціновою пропозицією 2 582 880 грн.
В подальшому, 02.05.2019 між Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (Замовник) та ТОВ «Каштан- Плюс» (Постачальник) укладено договір поставки № 22 (надалі - Договір - а.с. 86 том 1).
Згідно п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити, а Замовник прийняти і оплатити Постачальнику вершкове масло (ДК 021:2015:15530000-2) за асортиментом та цінами, зазначеними у Специфікації, що додається до Договору і є його невід'ємною частиною.
Ціна Договору згідно п. 3.2 становить 2 582 880 грн. 00 коп. (два мільйони п'ятсот вісімдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят гривень 00 коп.) з ПДВ. При цьому:
-фінансування 2019 року - 1 366 560 грн.;
- фінансування 2020 року - 1 216 320 грн.
Договір вважається укладеним після його підписання сторонами і набирає чинності з моменту закінчення терміну дії договору № 28 від 03.09.2018. Його дія припиняється у разі закінчення терміну дії Договору 02.05.2020, або за згодою сторін та з інших підстав, передбачених чинним законодавством України (п.п. 10.1, 10.2 Договору).
Згідно розділу 11 Договору «Внесення змін до Договору» підставами зміни Договору є, у тому числі:
* зміни умов та порядку оплати у разі прийняття після укладення договору нормативно-правових актів, які регулюють питання оплати за рахунок державних коштів, відповідно до правил, установлених такими актами;
*зміни ціни Товару у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно змінам таких ставок;
*зміни ціни Товару у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін.
Відповідно до додатку до Договору - «Специфікація Товару» (а.с. 92 том 1) поставці підлягає: масло вершкове 72,5% жирності без добавок в обсязі 11388 кг в 2019 році орієнтовною вартістю 1 366 560 грн. та 10 136 кг в 2020 році орієнтовною вартістю 1 126 320 грн. за ціною 120 грн/кг. ( 24,00 грн. за 1 пачку 200 г).
В подальшому, 20.05.2019 між Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та ТОВ «Каштан-Плюс» укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки товару № 22 від 20.05.2019 (надалі - Додаткова угода № 1 а.с. 93 том 1), згідно якої на підставі п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» сторони дійшли згоди про зменшення загальної ціни договору до 2 582 878,08 грн. з ПДВ з 20.05.2019. При цьому:
-фінансування 2019 року - 1 366 558,80 грн.;
- фінансування 2020 року - 1 216 319,28 грн.
Сторони при укладенні цієї Додаткової угоди врахували лист Постачальника-відповідача № 111 від 20.05.2019 та лист Виробника (ТОВ «Миколаївмолпром») № 17/05 від 17.05.2019 і домовилися про збільшення ціни за 1кг масла до 132,00 грн. (26,40 грн. за 1 пачку 200 г).
Отже ціна товару у Додатковій угоді № 1 збільшилася на 10%.
Сторона позивача вказує, що на час укладення сторонами Додаткової угоди № 1 від 20.05.2019 відповідно до інформації, наданої Головним управлінням статистики у Черкаській області (а.с. 101 том 1) вартість масла вершкового з травня 2019 року по червень 2019 року зросла на 20 копійок (42,46 грн. - 42,68 грн. за пачку 200 г).
Як вбачається із цих доказів, відповідач 02 травня 2019 уклав Договір поставки товару № 22 (а.с. 86 том 1) з ціною пачки масла 24,00 грн., при тому що її ринкова ціна складала 42,46 грн. (а.с. 101 том1).
В подальшому із посилання на звернення ТОВ «Каштан-Плюс» № 142 від 30.07.2019 і лист виробника (ТОВ «Миколаївмолпром») №25/07 від 25.07.2019 року, 31.07.2019 між Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та ТОВ «Каштан-Плюс» укладено додаткову угоду № 2 до договору поставки товару № 22 від 02.05.2019 (надалі - Додаткова угода № 2 а.с. 94 том 1), згідно якої на підставі п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» сторони дійшли згоди про зменшення ціни договору до 2582 877,16 грн з ПДВ з 31.07.2019. При цьому:
- фінансування 2019 року - 1 366 558,54 грн.;
- фінансування 2020 року - 1216 318,62 грн.
Специфікацію Товару, наведеної в додатку до Договору викладено в наступній редакції: поставці підлягають масло вершкове 72,5 % жирності з 20.05.2019 в обсязі 3 723,2 кг за ціною 491 462,40 грн., а з 31.07.2019 в обсязі 5555,18 кг в 2019 році орієнтовною вартістю 806 612,14 грн. та 8 376,85 кг в 2020 році орієнтовною вартістю 1 216 318,62 грн. за ціною 145,2 грн/кг. (29,04 грн. за пачку 200 г).
При цьому ціну за одиницю товару на масло вершкове фактично збільшено на 21 % (по відношенню до первинної ціни Договору від 02.05.2019 -- (120,00 + 21% = 145,20).
В подальшому на підставі звернення ТОВ «Каштан-Плюс» № 195 від 10.10.2019 та з урахуванням листа виробника (ТОВ «Переяслав-Молпродукт») за № 7006/1 від 23.09.2019 року 11.10.2019 між Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та ТОВ «Каштан-Плюс» укладено додаткову угоду № 3 до договору поставки товару № 22 від 02.05.2019 (надалі - Додаткова угода № 3 а.с. 95 том 1), згідно якої на підставі п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» сторони дійшли згоди про зменшення ціни договору до 2 582 875,13 грн. з ПДВ з 11.10.2019. При цьому:
- фінансування 2019 року - 2 466 557,44 грн.;
- фінансування 2020 року - 116 317,69 грн.
Специфікацію Товару, наведену в додатку до Договору викладено в наступній редакції: поставці підлягають масло вершкове 72,5% жирності без добавок з 31.07.2019 - 10.10.2019 в обсязі 6 581,2 кг орієнтовною вартістю 955 590, 24 грн., а з 11.10.2019 в обсязі 5 954,3 кг в 2019 році орієнтовною вартістю 951 020,20 грн. та 728,26 кг в 2020 році орієнтовною вартістю 116 317,69 грн. за ціною 159,72 грн/кг. (ціна пачки 200 г. - 31,94 грн.).
При цьому ціну за одиницю товару на масло вершкове вже було збільшено на 33,10 % (по відношенню до первинної ціни Договору від 02.05.2019 -- (120,00 + 33,10% = 159,72).
20.12.2019 між Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та ТОВ «Каштан-Плюс» укладено додаткову угоду № 4 до договору поставки товару № 22 від 02.05.2019 (надалі - Додаткова угода № 4 а.с. 96 том 1), згідно якої пункт 3.2. Договору викладено у наступній редакції: «Ціна Договору становить: 2 582 875,13 грн. з ПДВ. При цьому:
- фінансування 2019 року -2 581 811,39 грн.;
- фінансування 2020 року - 1 063,74 грн. та Специфікацію Товару, наведеної в додатку до Договору викладено в наступній редакції: поставці з 11.10.2019 підлягають масло вершкове в обсязі 6675,9 кг в 2019 році за ціною 1 066 274,75 грн. та 6,66 кг в 2020 році за ціною 1 063,74 грн.
По додатковій угоді № 4 її сторонами було зменшено об'єм постачання масла на 2019 рік без зміни вартості ціни за одиницю товару відносно Додаткової угоди № 3.
Згодом, 09.01.2020 між Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та ТОВ «Каштан-Плюс» укладено додаткову угоду № 5 до договору поставки товару № 22 від 02.05.2019 (надалі - Додаткова угода № 5 а.с. 97 том 1), згідно якої пункт 3.2. Договору викладено у наступній редакції: «Ціна Договору становить: 2 948 895,86 грн. з ПДВ. При цьому:
- фінансування 2019 року -2 457 421,45 грн.;
- фінансування 2020 року - 491 474,41 грн.
Специфікацію Товару, наведеної в додатку до Договору викладено в наступній редакції з умовами, що з 11.10.2019 поставці підлягає масло вершкове в обсязі 5 897,1 кг орієнтовною вартістю 941 884, 81 грн. (в 2019 році), а в 2020 році -- 3 077,1 кг. орієнтовною вартістю 491 474,41 грн.
Прокурор доводить, що всі вказані додаткові угоди №№ 1-5 до договору № 22 від 02.05.2019, укладені їх сторонами в порушення вимог чинного законодавства України про публічні закупівлі, тому є нікчемними в силу положень Закону.
З даними доводами сторони позивача суд погоджується, враховуючи наступне:
Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 (в редакції на час виникнення спірних відносин (травень 2019-січень2020)- далі Закон) встановлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Згідно ст. 3 Закону - закупівлі здійснюються, у тому числі, за принципами добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі»).
У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Положеннями ч. 4 ст. 36 Закону «Про публічні закупівлі») в редакції на час укладення всіх Додаткових угод до Договору № 22 передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
У абзаці 2 ч.3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Отже Законом "Про публічні закупівлі" передбачено імперативну норму про допустимість внесення зміни ціни договору виключно у випадку коливання ціни такого товару на ринку, при цьому не більше ніж на 10% за сукупністю всіх змін до Договору, що повинно бути підтверджено належними і допустимими доказами (документальне підтвердження при кожній зміні ціни).
Суд вважає, що в даному випадку підняття ціни можливе лише пропорційною величині коливання ціни на ринку. Тобто підняття ціни Договору на 5% повинно мати під собою підтвердження коливання ринкової ціни на товар у такому ж розмірі. Факт коливання ціни у бік збільшення повинен бути підтвердженим дійсним ростом ціни у порівнянні з ціною попереднього періоду і саме на той відсоток, на який планується збільшення ціни договору.
Суд вже зазначив, що в даному випадку має місце така обставина, що Договір № 22 від 02.05.2019 було укладено на масло вартістю 24,00 грн./200 г. при ринковій ціні масла на цю ж дату 42,46 грн., про що сторонам Договору не могло не бути відомо. Відповідач за таких умов взяв на себе свідомий обов'язок поставляти масло протягом всього строку Договору за ціною, яка не відповідає ринковій.
Тому в даному випадку коливання реальної ціни на ринку на масло взагалі не повинно впливати на ціну масла за Договором - вона на момент укладення Договору ринковій ціні на аналогічний товар не відповідала.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 червня 2019 року по справі № 913/308/18 викладено правову позицію про те, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону).
Так, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов'язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Враховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору сторони договору зобов'язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу.
Отже, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Прокурор доводить, що підставою для укладення додаткової угоди № 1 від 20.05.2019 до договору № 22 від 02.05.2019 став лист Постачальника до Замовника №111 від 20.05.2019 з пропозицією щодо підвищення ціни на масло вершкове на 10 %, до якого було долучено лист виробника - ТОВ «Миколаївмолпром» № 17/05 від 17.05.2019, згідно якого вказане підприємство повідомляє про збільшення ціни з 20.05.2019 на продукцію, яка поставляється ТОВ «Каштан-Плюс», у зв'язку із підвищенням ціни на сировину, енергоносії та витрати на логістичні послуги.
Підставою укладення додаткової угоди № 3 від 11.10.2019 став лист Постачальника до Замовника № 195 від 10.10.2019 з пропозицією щодо підвищення ціни на масло вершкове на 10 %, до якого було долучено лист виробника - ТОВ «Переяслав-Молпродукт» № 7006/1 від 23.09.2019, згідно якого вказане підприємство повідомляє про збільшення ціни з 11.10.2019 на продукцію, яка поставляється ТОВ «Каштан-Плюс», у зв'язку із підвищенням ціни на сировину, енергоносії та витрат на логістичні послуги.
Проте, як вже обґрунтував суд, листи виробників молочної продукції не можуть бути підставою для підвищення ціни Договору № 22, оскільки вони взагалі не містять даних про рівень цін на товар, який поставляється згідно умов договору (масло вершкове), не містять порівняння цін на відповідний товар з попередніми періодами і тому не містять відомостей про коливання ціни на товар на ринку.
Згідно ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Суд погоджується із доводами прокурора, що Відповідач за умовами Договору не був обмеженим у виборі постачальників масла, тому слід погодитися із доводами прокурора, що підвищення цін лише одним з виробників продукції не є безумовною підставою для збільшення ціни на товар за договором поставки № 22, бо не свідчить про коливання ціни на ринку.
Отже на час укладення Додаткових угод № 1-5 до Договору № 22 у сторін цього Договору не було належного документального підтвердження, що на ринку масла відбулося коливання його ціни в межах її збільшення на 10% у порівнянні з попередніми періодами, які передували часу укладення кожної Додаткової угоди.
У постанові 02 грудня 2020 року по справі № 913/368/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду виклав таку правову позицію : оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, то виходячи з норм чинного законодавства, до суб'єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ №442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб'єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон'юнктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації.
За даними Головного управління статистики у Черкаській області (а.с. 101 том 1) в період травня-липня 2019 року ціна на масло 200 г. коливалася на рівні 42,46; 42,68; 41,97 грн./200 г. Тобто коливання ціни масла на ринку в бік збільшення на10 % не мало місяця.
Таким чином при укладенні вказаних додаткових угод їх сторонами було порушено вимоги п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі».
При цьому згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.
Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Суд погоджується із доводами прокурора про те, що всі додаткові угоди № 1-5 до Договору № 22 про збільшення ціни на масло вершкове та про викладення Специфікацій до договору в нових редакціях з урахуванням нової ціни є нікчемними у відповідності до пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі». Суд ґрунтується на тому, що на дату укладення всіх додаткових угод не було належним чином підтверджено коливання ціни на масло на ринку і порушено принцип дотримання граничної межі збільшення ціни товару до 10%, визначену п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону.
Відсутність коливання ціни на масло вершкове у бік збільшення до 10% в період укладення всіх додаткових угод до Договору № 22 було підтверджено інформацією Головного управління статистики у Черкаській області (лист від 13.05.2021 а.с. 101 том 1).
Відповідачем у справі не було подано належних і допустимих доказів коливання ціни на ринку на підтвердження можливості укладення Додаткових угод № 1-5. Суд виходить з того, що на час укладення цих угод у сторін Договору № 22 не було в наявності документу, який видає компетентна організація, а не окремий товаровиробник, із зазначенням чинної ринкової ціни на товар у її порівнянні з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто підтвердження наявності коливання ціни).
У документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (такий правовий висновок викладено у постанові від 02 грудня 2020 року у Справі № 913/368/19 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду).
За результатами укладення Додаткових угод № 1-5 до Договору № 22 було збільшено ціну за одиницю товару, за рахунок чого зменшено кількість товару в закупці.
Суд також погоджується з доводами сторони позивача, що шляхом укладення Договору із заниженою (не ринковою) ціною товару, подальше підняття ціни Додатковими угодами в короткий проміжок часу після укладення Договору, нівелює результати торгів та економію бюджетних коштів, яку було отримано під час підписання Договору. Тим самим порушуються принципи, такі як добросовісна конкуренція серед учасників публічних закупівель; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Отже сторона позивача зібраними у справі доказами довела, що Додаткові угоди № 1-5 до Договору № 22 є нікчемними в силу закону, зміна ціни товару у бік збільшення проведена без належної правової підстави і тому поставку товару відповідачу слід було завершити за ціною масла 120 грн/кг і в тому обсязі поставки, яка вказана у первинній редакції Договору № 22.
За приписами частини 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до вимог ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.
Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
За правилами ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі- продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Таким чином, обов'язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК України.
Відповідну правову позицію щодо наявності підстав для застосування статті 670 ЦК України виклав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.
Договір № 22 від 02.05.2019 на постачання товару його сторонами недійсним не визнавався. Оскільки судом встановлено нікчемність Додаткових угод № 1-5 до вказаного Договору, то ціна масла, що поставляється, повинна визначатися за первинною редакцією Договору № 22 і за положеннями додатку до Договору - «Специфікація Товару» та становити: 120 грн. за 1 кілограм масла вершкового.
В справу подано накладні на поставку масла по Договору № 22 за всіма Додатковими угодами до нього і сторонами в ході розгляду справи проведено повну звірку розрахунків за поставками товару по кожній додатковій угоді, по кількості та вартості поставки масла.
Відповідачем не заперечується, що з урахуванням зміни ціни на масло за Додатковими угодами № 1-5 вартість переплати за Договором № 22 у порівнянні із первісною ціною масла становить 587 631,00 грн. і заперечень по розрахунку цієї суми у відповідача немає (а.с. 38 том 8).
Згідно з п. 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ЦК України).
За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 та від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц).
Прокурором обрано належний спосіб захисту порушеного права за доведеності нікчемності Додаткових угод № 1-5 до Договору № 22. Таким способом є застосування наслідків недійсності нікчемного правочину (правова позиція щодо цього викладена в постанові Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 909/703/19) шляхом стягнення грошових коштів на користь Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради.
Рішенням Черкаської міської ради від 22.08.2019 № 2-4779 затверджено Положення про Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, відповідно до якого Департамент є юридичною особою, має самостійний баланс та розрахунковий рахунок, є головним розпорядником коштів, основними завданнями якого є реалізація політики у сфері освіти, культури та роботи з молоддю, фізкультури та спорту, управління підпорядкованими закладами освіти, культури, фізичної культури і спорту, контроль за використанням коштів місцевого бюджету.
За Договором № 22 замовником та платником коштів є Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, як розпорядник коштів місцевого бюджету на закупівлю продуктів харчування для дітей. Відповідно спірні кошти, що стягуються з відповідача, повинні бути повернуті саме вказаному Департаменту.
Отже, Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради у даному випадку також є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно правової позиції, що викладена в Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.04.2019 справа № 910/3486/18, представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 викладено правовий висновок про те, що сам факт не звернення до суду спеціально уповноваженого органу з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Доводи та докази, якими обґрунтовано позовні вимоги відповідачем належним чином не спростовані, спір в ході розгляду справи не врегульовано, тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради належить 587 631,00 грн. коштів, одержаних ТОВ "Каштан Плюс" на виконання нікчемного правочину (додаткових угод № 1-5 до договору поставки товару № 22 від 02.05.2019).
У відповідності до ст. 129 ГПК України, при задоволенні позову з відповідача на користь прокуратури Черкаської області слід стягнути 5037 грн. 57 коп. на відшкодування сплаченого судового збору.
Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан Плюс" (30955757, м. Черкаси, вул. Благовісна, 174) на користь Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 36299692, м. Черкаси, вул. Гоголя, 251) -- 587 631,00 грн. коштів, одержаних на виконання нікчемного правочину (додаткових угод № 1-5 до договору поставки товару № 22 від 02.05.2019).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан Плюс" (30955757, м. Черкаси, вул. Благовісна, 174) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, м. Черкаси. бул. Шевченка, 286) - 5037,57 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.
Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.
Повне судове рішення складено 02 серпня 2022
Суддя Н.М. Спаських