29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"04" серпня 2022 р. Справа № 924/309/22
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТСП Трейдінг", м. Запоріжжя
до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ
в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька АЕС", м. Нетішин, Хмельницька обл.
про стягнення грошей
(за правилами спрощеного позовного провадження)
без повідомлення сторін
встановив:
Позивач у позові просить суд стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла через неналежне виконання договору № 18143/53-124-13-21-15948 від 13.10.21 в сумі 54 616, 73 грн., з яких: 49 200 грн. основний борг, 5 356, 08 грн. інфляційні, 60, 65 грн. 0, 3% річних.
Обгрунтовуючи позов, позивач зазначає, що поставивши відповідачу обумовлений договором товар, позивач виконав свої договірні зобов'язання у повному обсязі. Відповідач же, здійснивши в обумовлені договором строки лише часткову оплату вартості товару допустив прострочення та виникнення боргу. Інфляційні та річні заявлено з посиланням на ст. 625 ЦКУ.
В відповіді на відзив позивач, крім того, вказав, що відсутність в боржника необхідних для виконання обов'язку коштів, не є підставою для невиконання договору та звільнення від відповідальності за порушення вимог договору.
Безпідставним є посилання відповідача на те, що позивач не мав права нараховувати річні та інфляційні на частину вартості товару - ПДВ, оскільки, відповідач, при цьому, посилався на норми податкового законодавства, які, не регулюють спірні відносини, а є регулятором відносин, що виникають у сфері опотадкування.
Крім того, відповідач просить надати відстрочку виконання рішення суду. Однак, позивач заперечує проти вказаного клопотання, оскільки відповідач не надав жодного доказу відносно свого фінансового стану та не навів обставин, які є підставою для надання відстрочки у законодавчому розумінні.
Відповідач у своєму відзиві наводить таке. Згідно умов договору та закону передбачений договором строк оплати товару розпочав свій перебіг з 28.10.21 і закінчився 27.12.21, оскільки останній день оплати припадає на 26.12.21. Отже, першим днем прострочення є 28.12.21. Крім того, часткову оплату відповідач здійснив.
Проте, відповідач не мав можливості у визначені договором строки, та на даний час, здійснити повну оплату товару через важку фінансове становище, що спричинено змінами у енергетичному ринку України. До запровадження нового ринку електроенергії функції єдиного покупця і продавця електроенергії в Україні виконувало ДП „Енергоринок". Однак, на момент впровадження нового ринку заборгованість вказаного підприємства перед відповідачем становила майже 12 млрд. грн. При цьому, механізм погашення даної заборгованості на законодавчому рівні не врегульовано. Дані обставини призвели до формування кризового стану енергетичної галузі, яка, пізніше, лише загострилася.
Станом на 01.06.22 загальна заборгованість боржників перед відповідачем становить 22 301, 04 млн. грн. Судові справи щодо погашення даної заборгованості тривають на даний час.
Поточні платежі, які надходять від продажу енергії є недостатніми для виконання договірних зобов'язань. Також, названі кошти спрямовані на оплату невідкладних платежів, для забезпечення роботи АЕС.
Отже, невиконання договірних зобов'язань відповідачем зумовлено об'єктивними причинами, незалежними від відповідача. Вказані обставини, ускладнились також через військову агресію проти України. Дані обставини вимагали від відповідача спрямування майже усіх коштів на забезпечення безпеки підприємства і його ефективної роботи. Коштів же для виконання договірних зобов'язань не вистачає, що у свою чергу є підставою для надання відстрочення виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Відповідач, крім того, вказує на неврахування позивачем, при нарахуванні інфляційних і річних практики Верховного Суду з вказаного питання. В позові безпідставно нараховано річні та інфляційні на суму ПДВ, що суперечить природі таких нарахувань. ПДВ, який включений до ціни товарів не є доходом продавця таких товарів, а підлягає перерахуванню до бюджету. При цьому, платник ПДВ не має ні права, ні обов'язку коригування суми ПДВ. Незалежно від того, прострочена чи не прострочена оплата товару, ціна якого включає ПДВ, податкове зобов'язання продавця товару залишається не змінним - не збільшується і не зменшується.
За таких обставин, відсутні підстави вважати, що кредитор несе будь-які матеріальні збитки, в тому числі також від інфляційних процесів у результаті несвоєчасної оплати покупцем товару, в ціну якого включено ПДВ. Таким чином, нарахування інфляційних і річних можливо лише на суму ціни товару, без ПДВ.
За таких обставин, відповідач просить:
- відмовити в задоволенні позову;
- в разі ухвалення рішення про повне чи часткове задоволення позову - зменшити розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача до їх об'єктивної величини;
- надати відстрочку виконання рішення суду терміном на три місяці.
Матеріалами справи встановлено.
13.10.21 між ДП „НАЕК „Енергоатом" (відокремлений підрозділ „Хмельницька АЕС") (покупець/відповідач) та ТОВ „ТСП Трейдінг" (постачальник/позивач) укладено договір поставки № 18143/53-124-13-21-15948, за яким постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити даний товар згідно з найменуванням, виробником, кількістю, ціною та по коду УКТ ЗЕД товару, які зазначаються в специфікації № 1 яка є (додаток № 1) невід'ємною частиною договору.
Згідно п. 3.5. договору датою поставки товару є дата підписання видаткової накладної вантажотримувачем. Ціна товару по договору, відповідно п. 4.1. становить 83 500 грн., крім того 16 700 грн. ПДВ. Всього ціна договору дорівнює 100 200 грн. Ціна за одиницю товару, кількість та загальна вартість товару по договору визначається специфікацією № 1 (п. 4.3.).
Оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатний товар згідно СОУ НАЕК 038:2021 „Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії" (п. 5.1.).
У випадку порушення строків оплати товару покупець на вимогу постачальника, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦКУ, сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 0, 3% річних від простроченої суми (п. 8.4.).
Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності печатки) і діє до повного виконання зобов'язань сторонами, а в частині виконання гарантійних зобов'язань, що передбачені цим договором - до спливу гарантійних строків (п. 11.1).
Додатком № 1 до договору є специфікація № 1, де відмічено найменування товару, його ціну та кількість:
1. установка для заміни охолоджувальної рідини з функцією промивання Grun Baum CL Т 3000, в кількості 1 шт., за ціною 42 500 грн.;
2. установка для заміни рідини гальмівної системи та гідропідсилювача керма Grun Baum BRK 3000 в кількості 1 шт. за ціною 41 000 грн.
Всього вартість товару з ПДВ 100 200 грн. у т.ч. 16 700 грн. ПДВ.
Додаток № 2 - технічна специфікація.
Договір та додатки підписані обома сторонами та скріплені їх печатками.
Ярлик на придатну продукцію оформлено 27.10.21 під № 163/10, де вказано ТМЦ - установка для заміни охолоджувальної рідини з функцією промивання Grun Baum CL Т 3000, в кількості 1 шт. та установка для заміни рідини гальмівної системи та гідропідсилювача керма Grun Baum BRK 3000 в кількості 1 шт., а також постачальника - ТОВ „ТСП Трейдфнг", договір - № 18143/53-124-13-21-15948 від 13.10.21. Ярлик підписано головою комісії з ВК та інженером.
21.10.21 за № Р325 складено товарно-транспортну накладну, де: вантажовідправник ТОВ „ТСП Трейдінг", вантажоодержувач - ВП „Хаес" ДП „НАЕК „Енергоатом", вантаж - установка для заміни охолоджувальної рідини з функцією промивання Grun Baum CL Т 3000, в кількості 1 шт., за ціною 42 500 грн. (51 000 грн. із ПДВ) та установка для заміни рідини гальмівної системи та гідропідсилювача керма Grun Baum BRK 3000 в кількості 1 шт. за ціною 41 000 грн. (49 200 грн. з ПДВ).
Означена ТТН підписана та скріплена печатками у графах „здав" „прийняв".
Відповідно з видатковою накладною № 325 від 21.10.21 постачальник - ТОВ „ТСП Трейдінг" поставив покупцю - ВП „ХАЕС" ДП „НАЕК Енергоатом" за договором поставки номер 18143/53-124-13-21-15948 від 13.10.21 товар - установка для заміни охолоджувальної рідини з функцією промивання Grun Baum CL Т 3000, в кількості 1 шт., за ціною 42 500 грн., установка для заміни рідини гальмівної системи та гідропідсилювача керма Grun Baum BRK 3000 в кількості 1 шт. за ціною 41 000 грн. Всього з ПДВ 100 200 грн.
Накладна в графі „від постачальника" підписана та скріплена печаткою позивача, у графі „отримав" - печатка складського господарства відповідача та підпис 25.10.21 комірника.
Крім того, надано податкову накладну № 36 від 21.10.21, де постачальник - ТОВ „ТСП Трейдінг", отримувач - ДП „НАЕК „Енергоатом" ВП „ХАЕС", сума - 100 200 грн. поставка - установка для заміни охолоджувальної рідини з функцією промивання Grun Baum CL Т 3000, в кількості 1 шт., за ціною 42 500 грн. та установка для заміни рідини гальмівної системи та гідропідсилювача керма Grun Baum BRK 3000 в кількості 1 шт. за ціною 41 000 грн.
Подано, крім того: квитанцію про реєстрацію податкової накладної № 36 від 21.10.21 в реєстрі податкових накладних від 01.11.21 № 9326692688; лист відповідача № 45-30-434/2469 від 22.02.22, де він повідомляє позивача, що згідно порядку здійснення платежів відповідач своєчасно подав до облікової системи „фінансові потоки" заявку на використання коштів для здійснення оплати поставленого товару. Однак, відповідач не був належним чином профінансований через вкрай низький рівень розрахунків споживачів за відпущену на ринок електроенергію. Майже всі надходження коштів відповідач змушений використовувати для оплати невідкладних першочергових платежів у бюджет та для забезпечення роботи станції.
Платіжним дорученням № 10294 від 14.12.21 платник - ВП „ХАЕС" оплатив для отримувача ТОВ „ТСП Трейдінг" 51 000 грн. за отримані ТМЦ за договором 18143/53-124-13-21-15948 від 13.10.21.
Дослідивши подані докази, давши їм оцінку в сукупності, при аналізі норм чинного законодавства, що регулює спірні відносини, суд врахував таке.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір поставки, визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.
Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.
З позовних матеріалів вбачається, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на загальну суму 100 200 грн., що підтверджується: видатковою накладною № 325 від 21.10.21; ТТН № Р325 від 21.10.21. Зокрема, прийняття товару відповідачем підтверджується підписом та печаткою працівника складського господарства відповідача на видатковій накладній, яка відповідає всім законодавчим ознакам (Закон „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні") первинного бухгалтерського документа, який підтверджує проведення господарської операції.
Крім того, вищевказана поставка підтверджується товарно-транспортною накладною від 21.10.21 № Р325, де: вантажовідправник ТОВ „ТСП Трейдінг", вантажоодержувач - ВП „Хаес" ДП „НАЕК „Енергоатом", вантаж - установка для заміни охолоджувальної рідини з функцією промивання Grun Baum CL Т 3000, в кількості 1 шт., за ціною 42 500 грн. (51 000 грн. із ПДВ) та установка для заміни рідини гальмівної системи та гідропідсилювача керма Grun Baum BRK 3000 в кількості 1 шт. за ціною 41 000 грн. (49 200 грн. з ПДВ).
Обов'язок оплати поставленого товару, відповідно до договору, виникає у відповідача протягом 60 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатний товар згідно СОУ НАЕК 038:2021 „Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії".
Як вбачається з матеріалів справи Ярлик на придатну продукцію складено 27.10.21. Таким чином, оплата поставленого товару мала бути здійснена до 26.12.21.
Проте, як вбачається з матеріалів справи оплата у вказаний вище строк, та станом на час розгляду справи проведена лише в частині - в розмірі 51 000 грн. (платіжне доручення № 10294 від 14.12.21.). Докази оплати всієї вартості товару у справі відсутні.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи, що строк оплати товару пропущено (докази оплати всієї вартості обладнання відсутні), у відповідача виникла заборгованість, розмір якої підтверджується документально та становить (100 200 грн. вартість всього поставленого товару за накладною № 325 від 21.10.21 мінус часткова оплата 51 000 грн.) 49 200 грн.
За таких обставин, позов, в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню.
При цьому, не враховуються доводи відповідача щодо наявності об'єктивних та незалежних від нього обставин, які призвели невиконання договору, враховуючи таке. Обґрунтовуючи наявність вищевказаних обставин, відповідач зазначає, що невиконання договірних зобов'язань зумовлено вкрай важким фінансовим становищем відповідача, спричиненим законодавчим переходом до нових правил господарювання в умовах зміненого ринку електроенергії. Відповідач, внаслідок вищевказаних обставин недоотримав фінансування від своїх контрагентів, що в свою чергу стало причиною невиконання зобов'язання, що є предметом спору.
За ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно ст. 218 ГКУ у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Аналізуючи вищевказані законодавчі норми, невиконання своїх зобов'язань контрагентами відповідача та відсутність коштів в останнього (що покладено в основу відповідних обґрунтувань) не можуть вважатись обставинами, які звільняють від відповідальності за порушення обов'язку, в силу прямого законодавчого виключення їх з числа останніх. Крім того, належить зазначити, що навіть при наявності таких обставин, останні звільняють лише від відповідальності за невиконання зобов'язання, однак, не звільняють від обов'язку виконання зобов'язання.
Враховуючи встановлений судом факт виникнення заборгованості у відповідача щодо оплати поставленого товару, обґрунтованими є і нарахування річних та інфляційних. Так, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розмір таких нарахувань підтверджується розрахунком, зокрема: інфляційних, за період з січня по квітень 2022 року (що з урахуванням дати виникнення прострочення є вірним); річних, за період з 28.12.21 по 26.05.22, що з урахуванням моменту виникнення прострочення є вірним, а також враховуючи ставку процентів 0, 3%, яка передбачена в договорі.
Належить зазначити також про неприйняття судом доводів відповідача щодо неврахування позивачем при нарахуванні річних і інфляційних висновків Верховного Суду, викладених у справах № 918/631/19 та 905/21/19, оскільки такі висновки стосувалися нарахування річних та інфляційних при здійсненні авансового платежу та нарахування інфляційних при часткових погашеннях заборгованості, чого в даних спірних відносинах не відбувалось. При цьому, часткова оплата 51 000 грн. не впливає на проведені ТОВ „ТСП Трейдінг" нарахування річних та інфляційних, оскільки такі нарахування здійснені на суму товару за мінусом вказаної оплати та у період, після її здійснення.
Не приймаються до уваги також доводи відповідача щодо необґрунтованості нарахування річних та інфляційних на суму ПДВ, оскільки підстави застосування ст. 625 ЦК України виникають саме за наявності факту прострочення виконання грошового зобов'язання (яке, як встановлено судом - має місце), незалежно від виду платежу. При цьому, простроченням з точки зору ст. 625 ЦК України є нездійснення в передбачений договором строк оплати будь-якого грошового платежу, в тому числі вартості товару за договором, зі всіма її (вартості) складовими, в тому числі ПДВ. З точки зору законодавчого поняття заборгованості (до якої можливе застосування ст. 625 ЦК України) вид складових простроченого платежу немає значення.
Таким чином, позов підлягає задоволенню.
Відповідач у відзиві просить надати йому відстрочення виконання рішення суду на 3 місяці. Позивач в відповіді на відзив проти надання відстрочення заперечує.
Розглядаючи клопотання про надання відстрочення виконання рішення, суд врахував, що ч. 1 ст. 239 ГПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно з ст. 331 ГПКУ за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання судового рішення можуть бути обставини, за яких його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення, суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці країни та інші обставини, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.
Таким чином, відстрочити виконання судового рішення суд може лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють його виконання чи роблять таке виконання неможливим. При цьому, такі обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, в тому числі подані стороною докази на обґрунтування заяви про надання відстрочки.
Слід відмітити, що ГПК України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення суду чи про ускладнення такого виконання. Тому, суд встановлює наявність таких обставин згідно відповідних доказів, які оцінюються за правилами ст. 86 ГПКУ, і за підтвердження відповідних обставин, суд має право відстрочити виконання рішення суду.
Обгрунтовуючи неможливість виконання рішення суду у даній справі, відповідач послався на значне фінансове навантаження в умовах функціонування нового ринку електроенергії, зростання заборгованості перед відповідачем за електроенергію з боку контрагентів, та, відповідно розгляд справ в судах за позовом відповідача до зазначених контрагентів про стягнення боргу, сукупний розмір якого становить коло 22 млрд. грн.
Згідно ч. 1 ст. 96 ЦКУ юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Стаття 42 ГКУ передбачає, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. За ст. 625 ЦКУ боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Тобто, юридична особа самостійно, на власний ризик здійснює свою господарську діяльність, в тому числі укладає господарські договори і відповідає за наслідки їх невиконання.
Згідно ст. 218 ГКУ, ст. 617 ЦКУ, практики Європейського суду з прав людини, справа „Бурдов проти Росії" від 07.05.02 (заява № 59498/00), справа „Горнсбі проти Греції" від 19.03.97 (заява № 18357/91) та інші, відсутність в боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов'язань та не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
Для господарсько-правових відносин характерна юридична рівність сторін, тобто суб'єкт господарювання не має будь-яких привілеїв чи пільг в залежності від кількості працівників, наявності у нього заборгованості перед контрагентами чи в інших осіб перед ним, тощо. Чинне законодавство України не встановлює будь-яких привілеїв підприємствам за фактом їх належності до видів та організаційно-правових форм в аспекті неналежного виконання господарських зобов'язань чи відтермінування виконання рішень судів, що набрали законної сили. Необхідність відстрочення виконання рішення суду повинна обґрунтовуватись належними доказами, що подаються стороною.
Ст. 193 ГКУ встановлює, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Скрутне фінансове становище відповідача, наявність в нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом його господарської діяльності як самостійного суб'єкта господарювання, а тому вказані обставини не є виключними та достатніми підставами для відстрочення виконання рішення. Крім того, відповідач лише зазначив про наявність заборгованості перед ним, однак не надав жодних доказів з приводу його фактичного фінансового становища, яке в даному разі потребує необхідного аналізу, який, без таких доказів є неможливий.
Крім того, відповідач не вказав про наявність в нього реальної можливості, по спливу трьох місяців, виконати рішення суду.
З зазначеного випливає, що відповідач не надав достатніх доводів та доказів щодо наявності обставин, які є підставою для надання відстрочення виконання рішення в розумінні ст. 331 ГПКУ, у зв'язку з чим відповідне клопотання відповідача задоволено бути не може.
Судовий збір, в силу ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 248, 252, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з державного підприємства „Національна Атомна Енергогенеруюча компанія „Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу „Хмельницька атомна електрична станція" (30100, Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Енергетиків, 20, ЄДРПОУ 21313677) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ТСП Трейдінг" (69035, м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, 19, к. 60, ЄДРПОУ 39127409) 49 200 грн. (сорок дев'ять тисяч двісті грн. 00 коп.) основного боргу, 5 356, 08 грн. (п'ять тисяч триста п'ятдесят шість грн. 08 коп.) інфляційних, 60, 65 грн. (шістдесят грн. 65 коп.) 0, 3% річних та 2 481 грн. судових витрат.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ст. 256 ГПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК).
Суддя Ю.В. Гладюк
Повний текст рішення складено 04.08.22.
Віддрук / направ 4 прим:
1 - до справи
2 - позивачу (a.avetisyan@tsp.com.ua)
3 - ДП НАЕК "Енергоатом" (energoatom@atom.gov.ua)
4 - ВП Хмельницька АЕС (office@khnpp.atom.gov.ua)