вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
04 серпня 2022 рокуСправа № 912/177/22
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу №912/177/22
за позовом: Державної служби України з безпеки на транспорті, 01135, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 14
до відповідача: Малого приватного підприємства "Вибір", 28300, Кіровоградська область, смт. Петрове, вул. Літвінова, буд. 8, кв. 30
про стягнення 25 368,00 грн
Без виклику сторін (судове засідання не проводилось).
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Державної служби України з безпеки на транспорті до Малого приватного підприємства "Вибір" про стягнення 25 368,00 грн плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, з покладенням на відповідача судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем, як перевізником, порушено правила проїзду великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, що призвело до фіксації вказаного порушення та нарахування відповідачу плати за проїзд, яка останнім не сплачена.
Ухвалою суду від 31.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №912/177/22. Ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.
Згідно ухвали від 07.02.2022 господарський суд залишив без руху позовну заяву Державної служби України з безпеки на транспорті та надав позивачу строк для усунення виявленого недоліку, а саме - надати суду докази доплати судового збору в розмірі 211,00 грн.
18.02.2022 на електронну пошту суду (з КЕП) надійшло клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви щодо доплати судового збору.
Ухвалою від 21.02.2022 господарський суд задовольнив вказане клопотання позивача, продовжив процесуальний строк, встановлений ухвалою суду від 07.02.2022 на усунення недоліків позовної заяви, та встановив позивачу усунути виявлені недоліки в строк не більше п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
Докази отримання позивачем вказаної ухвали суду від 21.02.2022 у справі відсутні.
16.06.2022 до суду від позивача надійшло клопотання про відстрочення строку сплати судового збору в розмірі 211,00 грн.
Ухвалою суду від 17.06.2022 задоволено вказане клопотання та відстрочено сплату судового збору в розмірі 211,00 грн до ухвалення судового рішення у справі, розгляд справи 3 912/177/22 продовжено.
Як встановлено, ухвала суду про відкриття провадження від 31.01.2022 у справі №912/177/22 надіслана на адресу Малого приватного підприємства "Вибір", яка зазначена у позові та є адресою його місцезнаходження відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказана ухвала отримана відповідачем 08.02.2022, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 01.02.2022 (а.с. 49).
Також, 28.06.2022 відповідач отримав ухвалу суду від 17.06.2022 про відстрочення позивачу сплати судового збору та про продовження розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 20.06.2022.
Таким чином, Мале приватне підприємство "Вибір" є таким, що належним чином повідомлено про наявність на розгляді суду справи № 912/177/22.
Між тим, відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Господарський процесуальний кодексу України (далі - ГПК України) передбачає, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, якими є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( п.1 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 247).
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252).
Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч. 1 ст. 252).
Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан на 30 діб, який продовжено Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022.
Поряд з цим, Законом України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що у період воєнного стану не можуть бути припинені, зокрема, повноваження судів (ст. 10).
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів (ч. 3 ст. 26).
Згідно п. 1 рішення Ради суддів України №9 від 24.02.2022, звернуто увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист.
Відповідно до рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022 при визначенні умов роботи суду у воєнний час, керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні.
Враховуючи викладене та реальну поточну обстановку, що наявна у м. Кропивницькому і по Кіровоградській області, приймаючи до уваги законодавчо визначені граничні строки розгляду справи та належне повідомлення сторін про розгляд справи, суд здійснює розгляд справи по суті в межах строку, встановленого ГПК України.
В ч. 4 ст. 240 ГПК України унормовано, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши докази у справі, судом встановлено наступні обставини.
Щотижневим графіком проведення рейдових перевірок Управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області від 12.10.2020, затвердженого виконувачем обов'язків начальника цього управління, визначені місця проведення перевірки у період з 12.10.2020 по 18.10.2020 на відповідних ділянках дороги, в тому числі на а/д Н-11 "Дніпро - Миколаїв" (через Кривий Ріг) 263 км + 579 (праворуч) (а.с. 24).
Державним інспекторам відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області 12.10.2020 видано направлення за №003555 на рейдову перевірку транспортних засобів перевізників на автомобільних дорогах, серед іншого, на а/д Н-11 "Дніпро - Миколаїв" (через Кривий Ріг) 263 км + 579 (праворуч) щодо дотримання ними вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", з 12.10.2020 по 18.10.2020 (а.с. 25).
На підставі вказаного графіка та направлення на перевірку від 12.10.2020 №003555 уповноваженими особами Управління, в пункті габаритно-вагового контролю а/д Н-11 "Дніпро - Миколаїв" (354 км), проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF XF 105.460, д/н НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 , разом з причепом марки МАЗ 0758, д/н НОМЕР_2 , про що складено акт №195388 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 18.10.2020 (а.с. 17).
Встановлено, що автомобільним перевізником вантажу та вантажовідправником є Мале приватне підприємство "Вибір", про що свідчить товарно-транспортна накладна від 17.10.2020 (а.с. 18).
Відповідний транспортний засіб та причіп до нього належать відповідачу, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 20).
За результатами проведеного контрольного зважування транспортного засобу за допомогою засобу вимірювальної техніки "Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030T-AS2-PWIA", який зареєстровано в реєстрі органу з оцінки відповідності за №UA.TR.002.СВ.0300-17 від 27.11.2017 (сертифікат відповідності), сертифікат перевірки типу від 27.11.2017 (а.с. 21-22) Управлінням складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 18.10.2020 №35807 (а.с. 14) та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 18.10.2020 №44171 (а.с. 13), на підставі яких відповідно до Порядку №879, проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 18.10.2020 №354 (а.с. 16) та нарахована плата за проїзд у розмірі 764,64 євро.
Наведена сума еквівалентна 25 368,00 грн по курсу валют Національного Банку України, станом на 18.10.2020 (а.с. 27).
Зважуванням встановлено, що загальна вага транспортного засобу складає 43,75 тонн, навантаження на осі складає: 1) 7,87 тонн; 2) 14,71 тонн; 3) 6,02 тонн; 4) 7,25 тонн; 5) 7,9 тонн.
Документи перевірки, у тому числі: акт від 18.10.2020 №195388, акт від 18.10.2020 №44171, довідка від 18.10.2020 №35807 та розрахунок у судовому порядку не оскаржувались.
Нараховану плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, до цього часу, не відшкодовано.
Наведені обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Норми законодавства, застосовані судом при вирішенні спору.
Правовий статус Державної служби з безпеки на транспорті визначено Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103).
Так, в п. 1 Положення №103 передбачено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Як визначено підп. 1, 3 п. 4 Положення №103, основним завданням Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.
Відповідно до покладених на неї завдань, в силу підп. 2, 15, 27 п. 5 Положення №103, Укртрансбезпека здійснює: державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
При цьому, як визначено п. 8 Положення №103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Отже, позивач є органом, який уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до частини 12 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" (в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки) державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
За змістом частин 1 та 4 статті 48 названого Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Згідно зі статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України "Про дорожній рух" (в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки) з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30), встановлено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно з пунктом 4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Рух транспортних засобів та їх составів загальною масою до 40 тонн включно, якщо вони не є великогабаритними і контейнеровозів загальною масою до 46 тонн включно та заввишки від поверхні дороги до 4,35 метра включно (на встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою і Національною поліцією маршрутах, які погоджено з організаціями, зазначеними в пунктах 9-13 цих Правил), здійснюється без дозволу (п. 5 Правил №30).
Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (у редакції, чинній на момент проведення перевірки) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Як визначено наведеним пунктом, рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
За положеннями ч. 1 ст. 47 Закону України "Про автомобільний транспорт" (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов'язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об'єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.
Плата за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів визначається відповідно до положень Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879).
Як визначено в п. 3 Порядку №879 (в редакції, чинній на момент проведення перевірки), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
При цьому, габаритно-ваговим контролем транспортних засобів, як унормовано підп. 4 п. 2 Порядку №879, є контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки (підп. 3 п. 2 Порядку №879).
В силу п. 21 Порядку №879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Згідно п. 23 Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.
Як визначено п. 30 Порядку №879, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.
Окрім того, як зазначено в п. 31-1 Порядку №879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
Відповідно до п.п. 26, 27 Порядку №879, кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Згідно п. 31-1 Порядку №879 перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Мотивована оцінка поданих доказів.
Як встановлено матеріалами справи, працівниками позивача із дотриманням правових положень проведена перевірка додержання вимог діючого законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення вантажу відповідачем, результати якої зафіксовані у складених документах, а саме: акті від 18.10.2020 №195388, акті від 18.10.2020 №44171, довідці від 18.10.2020 №35807.
При перевірці установлені допущені відповідачем порушення порядку проїзду автомобільними дорогами, а саме перевищення нормативних вагових параметрів, у зв'язку з чим правомірно нарахована плата у сумі 764,64 євро, що станом на 18.10.2020 еквівалентна 25 368,00 грн.
Пунктами 37, 41 Порядку №879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством, а дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.
Жодних доказів на спростування факту перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом, який перебуває у власності Малого приватного підприємства "Вибір", відповідач суду не надав. Відповідачем не надано також доказів оскарження в установленому порядку дій позивача щодо фіксування правопорушення та нарахування стягуваної суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
При цьому, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад правопорушення, елементами якого є шкода, вина та протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем порушено вимоги вказаних вище нормативних актів, що встановлено наведеними вище доказами.
Доказів отримання відповідачем у встановленому порядку дозволу на участь у дорожньому русі належного йому транспортного засобу, загальна вага та навантаження на осі якого перевищували нормативні параметри матеріали справи не містять.
Відповідно до п. 31-1 Порядку №879 перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
Відповідачем у визначений вище термін кошти добровільно сплачені не були.
Несплачена перевізником - власником транспортного засобу у встановлені чинним законодавством строки плата за проїзд великогабаритного транспорту з перевищенням вагових параметрів - набула статусу заборгованості перед Державним бюджетом України.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у сумі 25 368,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати.
Згідно приписів ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, судовий збір становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2022 року становить 2 481,00 грн.
В даному випадку, позивачем заявлено до стягнення заборгованість у розмірі 25 368,00 грн, таким чином судовий збір за подання даного позову становить 2 481,00 грн, тобто 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В той час, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.
У зв'язку з чим, недоплачена сума судового збору становить 211,00 грн.
Ухвалою суду від 17.06.2022 за клопотанням позивача відстрочено сплату судового збору в розмірі 211,00 грн до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, суд при розгляді справи вирішує питання щодо розподілу та стягнення судового збору.
За приписами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову, судовий збір по справі покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного вище, а також враховуючи результат розгляду справи (задоволення позовних вимог в повному обсязі), суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в розмірі 2 270,00 грн, а 211,00 грн недоплаченої суми судового збору слід стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України.
Інших судових витрат сторонами не заявлялось.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 126, 129, 233, 236-241, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Малого приватного підприємства "Вибір" (28300, Кіровоградська область, смт. Петрове, вул. Літвінова, буд. 8, кв. 30, ідентифікаційний код 31552566) на користь держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 14, ідентифікаційний код 39816845) із зарахуванням до Державного бюджету України (р/р UА108999980313151216000014482 в Казначейство України (ЕАП) Миколаївське ГУК /Миколаївська область/ 22160100, ЄДРПОУ 37992030) плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у розмірі 25 368,00 грн.
Стягнути з Малого приватного підприємства "Вибір" (28300, Кіровоградська область, смт. Петрове, вул. Літвінова, буд. 8, кв. 30, ідентифікаційний код 31552566) на користь Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 14, ідентифікаційний код 39816845) 2 270,00 грн судового збору.
Стягнути з Малого приватного підприємства "Вибір" (28300, Кіровоградська область, смт. Петрове, вул. Літвінова, буд. 8, кв. 30, ідентифікаційний код 31552566) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 211,00 грн (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету - 22030106).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити Державній службі України з безпеки на транспорті електронною поштою: contact@dsbt.gov.ua та Малому приватному підприємству "Вибір" за адресою: 28300, Кіровоградська область, смт. Петрове, вул. Літвінова, буд. 8, кв. 30.
Повне рішення складено 04.08.2022.
Суддя В.В.Тимошевська