ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.07.2022Справа № 910/907/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Спичака О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Провідний проектний інститут «Гіпропром»
до Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів»
про стягнення 460919,92 грн.
за зустрічним позовом Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Провідний проектний інститут «Гіпропром»
про стягнення 3348425,53 грн.
Представники сторін:
від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Загорський Д.Д.;
від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Погас О.А.
22.01.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Провідний проектний інститут «Гіпропром» з вимогами до Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» про стягнення 460919,92 грн.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладених між сторонами Договору №БДР-28/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020, Договору №БДР-29/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020, Договору №БДР-30/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020 та Договору №БДР-31/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020 не у повному обсязі оплатив виконані позивачем роботи, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 460919,92 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 (суддя Курдельчук І.Д.) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Провідний проектний інститут «Гіпропром» повернуто без розгляду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 скасовано, матеріали справи передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Внаслідок проведеного повторного автоматизованого розподілу справу №910/907/21 передано на розгляд судді ОСОБА_1.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 суддею ОСОБА_1 відкрито провадження у справі №910/907/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.08.2021, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
12.08.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач повідомив, що єдиною підставою для сплати ним грошових коштів у розмірі 10% другого етапу робіт та 100% третього етапу робіт є одержання позивачем позитивного висновку експертизи, тоді як позивачем було отримано негативні висновки експертизи. Крім того, відповідач зазначив, що безпосередньо на позивача було покладено обов'язок щодо отримання технічних умов та містобудівних умов та делеговано йому повноваження щодо отримання цих умов.
12.08.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов зустрічний позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Провідний проектний інститут «Гіпропром» 3348425,53 грн, з яких 3117602,48 грн основного боргу, 218289,86 грн пені та 12533,19 грн штрафу.
Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що оскільки позивачем було отримано негативні висновки експертизи, в силу п. 4.13 договорів він зобов'язаний повернути замовнику всі отримані за договорами грошові кошти у загальному розмірі 3117602,48 грн. Крім того, позивачем за зустрічним позовом заявлено до стягнення пеню у розмірі 218289,86 грн та штраф у розмірі 12533,19 грн за прострочення виконання робіт.
На підставі розпорядження №05-23/1545/21 керівника апарату суду було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_1 та передано справу №910/907/21 на розгляд судді Спичаку О.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 суддею Спичаком О.М. прийнято до провадження справу №910/907/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.10.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2021 прийнято зустрічний позов Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» до спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Провідний проектний інститут «Гіпропром».
У підготовчому засіданні 06.10.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 03.11.2021.
У підготовчому засіданні 03.11.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 24.11.2021.
05.11.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зауважив, що отримання вихідних даних належить до зони відповідальності замовника, тобто Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів».
22.11.2021 до Господарського суду міста Києва від Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» надійшла відповідь на відзив на зустрічний позов, яку суд долучив до матеріалів справи.
24.11.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача за зустрічним позовом надійшли заперечення, які суд долучив до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 24.11.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 08.12.2021.
У підготовчому засіданні 08.12.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 11.01.2022.
У підготовчому засіданні 11.01.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 02.02.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 підготовче засідання у справі №910/907/21 призначено на 23.02.022.
У підготовчому засіданні 23.02.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 16.03.2022.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.
Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно з указом Президента України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Крім того, 02.03.2022 на офіційній веб-сторінці Ради суддів України оприлюднено рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, згідно з пунктом 5 яких судам рекомендовано по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя. Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.
За наведених обставин судове засідання, призначене на 16.03.2022, не відбулось.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2022 підготовче засідання у справі №910/907/21 призначено на 11.05.2022.
У підготовчому засіданні 11.05.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.06.2022.
У судовому засіданні 15.06.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кіманти) про відкладення судового засідання на 06.07.2022.
У судовому засіданні 06.07.2022 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кіманти) про відкладення судового засідання на 27.07.2022.
Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні 27.07.2022 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги за первісним позовом підтримав у повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечив.
Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні 27.07.2022 надав усні пояснення по справі, проти задоволення первісного позову заперечив, позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав у повному обсязі.
У судовому засіданні 27.07.2022 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
17.04.2020 між Державним підприємством «Фінансування інфраструктурних проектів» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Провідний проектний інститут «Гіпропром» (виконавець) укладено Договір №БДР-28/04-20 на виконання проектних робіт, відповідно до умов якого на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №435 «Про затвердження Державної програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року» в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи: ГБН Г.1-218-182:2011 Капітальний ремонт на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-06 Київ-Чоп на км. 533+350 (с. Ямпіль), Львівська обл. (влаштування надземного пішохідного переходу) (розробка проектно-кошторисної документації з капітального ремонту автомобільних доріг, інженерних споруд та її експертиза) (код за ДК021:2015 (45000000-7-будівельні роботи та поточний ремонт, згідно з Завданням на проектування (Додаток №1), що є невід'ємною частиною договору.
17.04.2020 між Державним підприємством «Фінансування інфраструктурних проектів» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Провідний проектний інститут «Гіпропром» (виконавець) укладено Договір №БДР-29/04-20 на виконання проектних робіт, відповідно до умов якого на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №435 «Про затвердження Державної програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року» в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи: ГБН Г.1-218-182:2011 Капітальний ремонт на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-06 Київ-Чоп на км. 528+466 (с. Гамаліївка), Львівська обл. (влаштування надземного пішохідного переходу) (розробка проектно-кошторисної документації з капітального ремонту автомобільних доріг, інженерних споруд та її експертиза) (код за ДК021:2015 (45000000-7-будівельні роботи та поточний ремонт, згідно з Завданням на проектування (Додаток №1), що є невід'ємною частиною договору.
17.04.2020 між Державним підприємством «Фінансування інфраструктурних проектів» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Провідний проектний інститут «Гіпропром» (виконавець) укладено Договір №БДР-30/04-20 на виконання проектних робіт, відповідно до умов якого на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №435 «Про затвердження Державної програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року» в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи: ГБН Г.1-218-182:2011 Капітальний ремонт на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-06 Київ-Чоп на км. 541+100 (с. Чишки), Львівська обл. (влаштування надземного пішохідного переходу) (розробка проектно-кошторисної документації з капітального ремонту автомобільних доріг, інженерних споруд та її експертиза) (код за ДК021:2015 (45000000-7-будівельні роботи та поточний ремонт, згідно з Завданням на проектування (Додаток №1), що є невід'ємною частиною договору.
17.04.2020 між Державним підприємством «Фінансування інфраструктурних проектів» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Провідний проектний інститут «Гіпропром» (виконавець) укладено Договір №БДР-31/04-20 на виконання проектних робіт, відповідно до умов якого на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №435 «Про затвердження Державної програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року» в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи: ГБН Г.1-218-182:2011 Капітальний ремонт на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-06 Київ-Чоп на км. 551+210 (с. Зубра), Львівська обл. (влаштування надземного пішохідного переходу) (розробка проектно-кошторисної документації з капітального ремонту автомобільних доріг, інженерних споруд та її експертиза) (код за ДК021:2015 (45000000-7-будівельні роботи та поточний ремонт, згідно з Завданням на проектування (Додаток №1), що є невід'ємною частиною договору.
Надалі по тексту Договір №БДР-28/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020, Договір №БДР-29/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020, Договір №БДР-30/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020 та Договір №БДР-31/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020 - Договір.
Відповідно до п. 1.4 Договору роботи, передбачені цим договором, виконуються в 3 етапи відповідно до календарного плану виконання робіт (Додаток №2).
У Додатку №2 до Договору (Календарний план виконання робіт) вказано, що 1 етап робіт позивач за первісним позовом виконує впродовж 25 календарних днів з моменту підписання договору; 2 етап робіт - впродовж 30 календарних днів з моменту підписання акту здавання-приймання проектних робіт 1 етапу; 3 етап робіт - впродовж 30 календарних днів з моменту підписання акту здавання-приймання проектних робіт 2 етапу.
Відповідно до Додатку №2 (Календарний план виконання робіт) в редакції Додаткової угоди №2 від 14.09.2020, 1 етап робіт позивач за первісним позовом виконує впродовж 62 календарних днів з моменту підписання договору; 2 етап робіт - впродовж 30 календарних днів з моменту підписання акту здавання-приймання проектних робіт 1 етапу; 3 етап робіт - впродовж 90 календарних днів з моменту підписання акту здавання-приймання проектних робіт 2 етапу.
Згідно з п. 2.1 Договору загальна вартість робіт становить 900000,00 грн.
Додатковою угодою №2 від 14.09.2020 до Договору №БДР-28/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020 сторони погодили, що загальна вартість робіт становить 895210,09 грн.
Додатковою угодою №2 від 14.09.2020 до Договору №БДР-29/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020 сторони погодили, що загальна вартість робіт становить 894405,59 грн.
Додатковою угодою №2 від 14.09.2020 до Договору №БДР-30/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020 сторони погодили, що загальна вартість робіт становить 894266,15 грн.
Додатковою угодою №2 від 14.09.2020 до Договору №БДР-31/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020 сторони погодили, що загальна вартість робіт становить 894640,57 грн.
Вартість виконання проектних робіт 1 етапу (виконання інженерно-геодезичних, інженерно-геологічних та техніко-економічних вишукувань) складає 145183,24 грн (п. 2.1.1 Договору).
Вартість виконання проектних робіт 2-го етапу (розробка проектної документації стадії «Робочий проект», науково-технічний супровід) складає 704685,98 грн (п. 2.1.2 Договору).
Вартість виконання проектних робіт 3-го етапу (замовлення та проходження експертизи проектної документації) складає 50130,78 грн (п. 2.1.3 Договору).
Відповідно до Додаткової угоди №2 від 14.09.2020 до Договору №БДР-28/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020 вартість виконання робіт 3-го етапу становить 45340,87 грн.
Відповідно до Додаткової угоди №2 від 14.09.2020 до Договору №БДР-29/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020 вартість виконання робіт 3-го етапу становить 44536,37 грн.
Відповідно до Додаткової угоди №2 від 14.09.2020 до Договору №БДР-30/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020 вартість виконання робіт 3-го етапу становить 44396,93 грн.
Відповідно до Додаткової угоди №2 від 14.09.2020 до Договору №БДР-31/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020 вартість виконання робіт 3-го етапу становить 44771,35 грн.
У п. 2.6 Договору сторонами погоджено, що - оплата за виконання проектних робіт 1-го етапу у розмірі 100% від вартості 1-го етапу здійснюється замовником протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт 1 етапу; - оплата за виконання робіт 2-го етапу у розмірі 90% від вартості 2-го етапу здійснюється змовником протягом 10-ти банківських днів з моменту передачі виконавцем на експертизу необхідного комплекту проектно-кошторисної документації та підписання договору на проведення її експертизи на підставі підписаного сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт 2-го етапу; - оплата за виконання проектних робіт 3-го етапу у розмірі 100% від вартості 3-го етапу та 10% від вартості 2-го етапу здійснюється замовником протягом 10-ти банківських днів з моменту передачі виконавцем замовнику позитивного експертного звіту щодо розгляду проектної документації за всіма необхідними напрямами та узгодженого всіма уповноваженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими органами (організаціями), на підставі підписаного сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт 3-го етапу.
Згідно з п. 3.1 Договору початок виконання робіт - 17.04.2020, закінчення виконання робіт і передача замовнику проектної документації у повному обсязі - 11.07.2020.
Згідно з п. 4.1 Договору передача замовнику виконаних та належним чином оформлених результатів робіт здійснюється згідно з відповідними актами здачі-приймання проектних робіт по кожному етапу окремо.
Відповідно до п. 4.6 Договору після отримання експертного звіту щодо розгляду проектної документації за всіма необхідними напрямками, який є достатнім для затвердження проектної документації виконавець надає замовнику оригінал позитивного експертного звіту, розроблену проектну документацію у чотирьох примірниках на паперових носіях (у тому числі зброшуровані кошториси, виконані з використанням програмного комплексу) та 1 екземпляр на електронному носії.
Проектна документація повинна бути погоджена виконавцем з усіма зацікавленими організаціями відповідно до вимог завдання на проектування (Додаток №1) та діючого законодавства України (п. 4.9 Договору).
Відповідно до п. 5.4.16 Договору виконавець зобов'язаний в окремих випадках (за необхідності) за погодженням із замовником та балансоутримувачами, отримувати від відповідальних організацій технічні умови на підключення (перевлаштування) інженерних мереж і комунікацій з термінами їх дії не менше нормативної тривалості проектування та капітального ремонту. Технічні умови повинні передбачати виключно ті роботи і в тих обсягах, які необхідні для здійснення інженерного забезпечення проектованого об'єкта. В такому випадку вартість отримання технічних умов (за необхідності) повинна бути включена до зведеного кошторисного розрахунку капітального ремонту та зведеного кошторису на виконання проектних робіт (Додаток №3).
Відповідно до п. 10.1 Договору він набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін та діє до 20.12.2020, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по цьому договору.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору №БДР-28/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020 позивачем у повному обсязі були виконані роботи 1-го етапу на суму 145183,24 грн та роботи 2-го етапу на суму 704685,98 грн, що підтверджується Актом №1 від 31.07.2020 та Актом №2 від 31.07.2020, які підписні уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками печаток юридичних осіб позивача і відповідача.
Роботи 1-го етапу та 90% робіт 2-го етапу оплачені відповідачем за первісним позовом у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучено позивачем за зустрічним позовом до зустрічної позовної заяви.
З метою виконання 3-го етапу робіт, передбаченого умовами Договору №БДР-28/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020 (замовлення та проходження експертизи проектної документації), між позивачем та ДП «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «Ндіпроектреконструкція» 21.07.2020 було укладено Договір №1251/е/20.
За результатами проведення ДП «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «Ндіпроектреконструкція» експертизи було надано Експертний звіт (негативний) щодо виявлення помилок та недотримання нормативних вимог у проектній документації на будівництво за робочим проектом №1251//е/20 від 11.11.2020, в якому вказано, що за результатами розгляду проектної документації на будівництво виявлено недотримання вимог законодавства України у сфері будівництва, вихідних даних на проектування, будівельних норм і правил та нормативних документів, у зв'язку з чим проектна документація на будівництво потребує доопрацювання; виправлену проектну документацію на будівництво має бути надано на повторну експертизу.
У Додатку до негативного експертного звіту зазначено, що в представленій на експертизу проектній документації відсутні містобудівні умови і обмеження для проектування об'єкта будівництва та технічні умови приєднання до інженерних мереж, як складові вихідних даних (Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 129, ДБН А.2.2-3-2014, п. 4.3), що унеможливлює виконати оцінку відповідності робочого проекту вихідним даним на проектування.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору №БДР-29/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020 позивачем у повному обсязі були виконані роботи 1-го етапу на суму 145183,24 грн та роботи 2-го етапу на суму 704685,98 грн, що підтверджується Актом №1 від 31.07.2020 та Актом №2 від 31.07.2020, які підписні уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками печаток юридичних осіб позивача і відповідача.
Роботи 1-го етапу та 90% робіт 2-го етапу оплачені відповідачем за первісним позовом у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучено позивачем за зустрічним позовом до зустрічної позовної заяви.
З метою виконання 3-го етапу робіт, передбаченого умовами Договору №БДР-29/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020 (замовлення та проходження експертизи проектної документації), між позивачем та ДП «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «Ндіпроектреконструкція» 21.07.2020 було укладено Договір №1249/е/20.
За результатами проведення ДП «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «Ндіпроектреконструкція» експертизи було надано Експертний звіт (негативний) щодо виявлення помилок та недотримання нормативних вимог у проектній документації на будівництво за робочим проектом №1249/е/20 від 11.11.2020, в якому вказано, що за результатами розгляду проектної документації на будівництво виявлено недотримання вимог законодавства України у сфері будівництва, вихідних даних на проектування, будівельних норм і правил та нормативних документів, у зв'язку з чим проектна документація на будівництво потребує доопрацювання; виправлену проектну документацію на будівництво має бути надано на повторну експертизу.
У Додатку до негативного експертного звіту зазначено, що в представленій на експертизу проектній документації відсутні містобудівні умови і обмеження для проектування об'єкта будівництва та технічні умови приєднання до інженерних мереж, як складові вихідних даних (Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 129, ДБН А.2.2-3-2014, п. 4.3), що унеможливлює виконати оцінку відповідності робочого проекту вихідним даним на проектування.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору №БДР-30/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020 позивачем у повному обсязі були виконані роботи 1-го етапу на суму 145183,24 грн та роботи 2-го етапу на суму 704685,98 грн, що підтверджується Актом №1 від 31.07.2020 та Актом №2 від 31.07.2020, які підписні уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками печаток юридичних осіб позивача і відповідача.
Роботи 1-го етапу та 90% робіт 2-го етапу оплачені відповідачем за первісним позовом у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучено позивачем за зустрічним позовом до зустрічної позовної заяви.
З метою виконання 3-го етапу робіт, передбаченого умовами Договору №БДР-28/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020 (замовлення та проходження експертизи проектної документації), між позивачем та ДП «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «Ндіпроектреконструкція» 21.07.2020 було укладено Договір №1248/е/20.
За результатами проведення ДП «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «Ндіпроектреконструкція» експертизи було надано Експертний звіт (негативний) щодо виявлення помилок та недотримання нормативних вимог у проектній документації на будівництво за робочим проектом №1248/е/20 від 11.11.2020, в якому вказано, що за результатами розгляду проектної документації на будівництво виявлено недотримання вимог законодавства України у сфері будівництва, вихідних даних на проектування, будівельних норм і правил та нормативних документів, у зв'язку з чим проектна документація на будівництво потребує доопрацювання; виправлену проектну документацію на будівництво має бути надано на повторну експертизу.
У Додатку до негативного експертного звіту зазначено, що в представленій на експертизу проектній документації відсутні містобудівні умови і обмеження для проектування об'єкта будівництва та технічні умови приєднання до інженерних мереж, як складові вихідних даних (Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 129, ДБН А.2.2-3-2014, п. 4.3), що унеможливлює виконати оцінку відповідності робочого проекту вихідним даним на проектування.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору №БДР-31/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020 позивачем у повному обсязі були виконані роботи 1-го етапу на суму 145183,24 грн та роботи 2-го етапу на суму 704685,98 грн, що підтверджується Актом №1 від 31.07.2020 та Актом №2 від 31.07.2020, які підписні уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками печаток юридичних осіб позивача і відповідача.
Роботи 1-го етапу та 90% робіт 2-го етапу оплачені відповідачем за первісним позовом у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучено позивачем за зустрічним позовом до зустрічної позовної заяви.
З метою виконання 3-го етапу робіт, передбаченого умовами Договору №БДР-31/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020 (замовлення та проходження експертизи проектної документації), між позивачем та ДП «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «Ндіпроектреконструкція» 21.07.2020 було укладено Договір №1250/е/20.
За результатами проведення ДП «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «Ндіпроектреконструкція» експертизи було надано Експертний звіт (негативний) щодо виявлення помилок та недотримання нормативних вимог у проектній документації на будівництво за робочим проектом №1250/е/20 від 11.11.2020, в якому вказано, що за результатами розгляду проектної документації на будівництво виявлено недотримання вимог законодавства України у сфері будівництва, вихідних даних на проектування, будівельних норм і правил та нормативних документів, у зв'язку з чим проектна документація на будівництво потребує доопрацювання; виправлену проектну документацію на будівництво має бути надано на повторну експертизу.
У Додатку до негативного експертного звіту зазначено, що в представленій на експертизу проектній документації відсутні містобудівні умови і обмеження для проектування об'єкта будівництва та технічні умови приєднання до інженерних мереж, як складові вихідних даних (Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 129, ДБН А.2.2-3-2014, п. 4.3), що унеможливлює виконати оцінку відповідності робочого проекту вихідним даним на проектування.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач за первісним позовом вказує на те, що ним фактично були виконані у повному обсязі роботи за Договором №БДР-28/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020, Договором №БДР-29/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020, Договором №БДР-30/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020 та Договором №БДР-31/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020. Однак, позивач за первісним позовом не досяг необхідного результату у вигляді отримання позитивного експертного висновку через поведінку відповідача (Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів»), яка виявилась у невиконанні ним своїх обов'язків щодо отримання ТУ та МБУ, як передбачено ст.ст. 29, 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За таких обставин, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у загальному розмірі 460919,92 грн (10% вартості 2-го етапу робіт - 281874,40 грн та 100% вартості 3-го етапу робіт - 179045,52 грн).
Заперечуючи проти задоволення первісного позову, відповідач за первісним позовом вказує на те, що єдиною підставою для сплати ним грошових коштів у розмірі 10% другого етапу робіт та 100% третього етапу робіт є одержання позивачем позитивного висновку експертизи, тоді як позивачем було отримано негативні висновки експертизи. Крім того, відповідач зазначив, що безпосередньо на позивача було покладено обов'язок щодо отримання технічних умов та містобудівних умов та делеговано йому повноваження щодо отримання цих умов.
12.08.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов зустрічний позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Провідний проектний інститут «Гіпропром» 3348425,53 грн, з яких 3117602,48 грн основного боргу, 218289,86 грн пені та 12533,19 грн штрафу.
Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що оскільки позивачем було отримано негативні висновки експертизи, в силу п. 4.13 договорів він зобов'язаний повернути замовнику всі отримані за договорами грошові кошти у загальному розмірі 3117602,48 грн. Крім того, позивачем за зустрічним позовом заявлено до стягнення пеню у розмірі 218289,86 грн та штраф у розмірі 12533,19 грн за прострочення виконання робіт.
Заперечуючи проти задоволення зустрічного позову, відповідач за зустрічним позовом вказує на те, що отримання вихідних даних належить до зони відповідальності замовника, тобто Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів».
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом не підлягають задоволенню та вимоги позивача за зустрічним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За правовою природою укладені між сторонами Договір №БДР-28/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020, Договір №БДР-29/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020, Договір №БДР-30/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020 та Договір №БДР-31/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020 є договорами на проведення проектних робіт.
Відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 888 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.
Відповідно до ч. 2 ст. 888 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.
У ст. 889 Цивільного кодексу України зазначено, що замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт: 1) сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом; 2) використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, лише для цілей, встановлених договором, не передавати проектно-кошторисну документацію іншим особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника; 3) надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором; 4) брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; 5) відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов'язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника; 6) залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред'явленим до замовника іншою особою у зв'язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт.
Підрядник зобов'язаний: 1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; 2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; 3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт; 4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам; 5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації (ст. 890 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом, роботи з 1-го та 2-го етапів за Договором №БДР-28/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020, Договором №БДР-29/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020, Договором №БДР-30/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020 та Договором №БДР-31/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020 були виконані позивачем за первісним позовом у повному обсязі, про що між сторонами були складені відповідні акти виконаних робіт.
Крім того, роботи за 1-м етапом оплачені замовником (відповідачем за первісним позовом) у повному обсязі, а роботи за 2-м етапом - у розмірі 90% вартості робіт (відповідно до умов вказаних договорів).
Третім етапом виконання робіт є замовлення та проходження експертизи проектної документації.
Як встановлено судом, відповідно до Додаткової угоди №2 від 14.09.2020 до Договору №БДР-28/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020 вартість виконання робіт 3-го етапу становить 45340,87 грн; відповідно до Додаткової угоди №2 від 14.09.2020 до Договору №БДР-29/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020 вартість виконання робіт 3-го етапу становить 44536,37 грн4 відповідно до Додаткової угоди №2 від 14.09.2020 до Договору №БДР-30/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020 вартість виконання робіт 3-го етапу становить 44396,93 грн; відповідно до Додаткової угоди №2 від 14.09.2020 до Договору №БДР-31/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020 вартість виконання робіт 3-го етапу становить 44771,35 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У п. 2.6 Договору сторонами погоджено, що - оплата за виконання проектних робіт 1-го етапу у розмірі 100% від вартості 1-го етапу здійснюється замовником протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт 1 етапу; - оплата за виконання робіт 2-го етапу у розмірі 90% від вартості 2-го етапу здійснюється змовником протягом 10-ти банківських днів з моменту передачі виконавцем на експертизу необхідного комплекту проектно-кошторисної документації та підписання договору на проведення її експертизи на підставі підписаного сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт 2-го етапу; - оплата за виконання проектних робіт 3-го етапу у розмірі 100% від вартості 3-го етапу та 10% від вартості 2-го етапу здійснюється замовником протягом 10-ти банківських днів з моменту передачі виконавцем замовнику позитивного експертного звіту щодо розгляду проектної документації за всіма необхідними напрямами та узгодженого всіма уповноваженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими органами (організаціями), на підставі підписаного сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт 3-го етапу.
Згідно з п. 6 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №560, метою проведення експертизи проектів будівництва (далі - експертиза) є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва.
У п. 12 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи зазначено, що замовником експертизи є: замовник будівництва; проектувальник, якщо це передбачено договором на виконання проектно-вишукувальних робіт.
Відповідно до п. 13 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи для проведення експертизи її замовник подає експертній організації проект будівництва, оформлений відповідно до вимог національних стандартів, у паперовому (не більш як у трьох примірниках) та електронному вигляді. Проведення експертизи здійснюється за договорами, укладеними між замовником експертизи та експертною організацією згідно із законодавством.
Згідно з п. 15 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи експертна організація за результатами проведеної експертизи надсилає її замовникові експертний звіт:
позитивний - щодо дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва;
негативний - щодо допущення помилок, необхідності їх доопрацювання та/або недотримання зазначених вимог.
Тобто, негативним є звіт, якщо в ньому вказано про допущення помилок, необхідність їх доопрацювання та/або недотримання вимог щодо міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва.
Як вбачається з матеріалів справи, листом вих. №12/30 від 23.06.2020 позивач за первісним позовом просив відповідача за первісним позовом як замовника отримати містобудівні умови та обмеження (МБУ).
Також, листом вих. №05/65-М2735/01 від 23.06.2020 позивач за первісним позовом просив відповідача надати технічні умови на приєднання електроприймачів 380/220В зовнішнього освітлення та силового обладнання.
Листом вих. №17-3010/09-08 від 24.06.2020 Служба автомобільних доріг у Львівській області повідомила позивача за первісним позовом про те, що виключно замовник може звернутися до Служби автомобільних доріг у Львівській області щодо видачі технічних умов на приєднання зовнішнього освітлення та електропостачання ліфтів надземних пішохідних переходів на об'єктах капітального ремонту.
Листом вих. №12/34 від 20.07.2020 позивач за первісним позовом повідомив відповідача, що він до теперішнього часу не отримав від замовника (відповідача за первісним позовом) містобудівні умови та обмеження, що є необхідним для проходження експертизи.
Листом вих. 11/47 від 26.08.2020 позивач за первісним позовом просив експертну установу призупинити проведення експертизи у зв'язку з неотриманням від замовника (відповідача за первісним позовом) ТУ.
Листами від 16.09.2020 та від 25.09.2020 позивач за первісним позовом звертався до відповідача та повідомив, що надання містобудівних умов та технічних умов відноситься до зони відповідальності замовника (відповідача за первісним позовом).
Листом від 01.10.2020 відповідач за первісним позовом повідомив позивача, що з метою отримання технічних умов приєднання до електричних мереж він звернуся до ПАТ «Львівобленерго», яке повідомило відповідача, що саме Служба автомобільних доріг Львівської області як власник (балансоутримувач) має звертатись із заявою на отримання технічних умов.
Однак, оскільки експертній установі не були надані містобудівні умови і обмеження для проектування об'єкта будівництва та технічні умови приєднання до інженерних мереж, що унеможливлювало виконати оцінку відповідності робочого проекту вихідним даним на проектування, ДП «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «Ндіпроектреконструкція» було надано Експертний звіт (негативний) щодо виявлення помилок та недотримання нормативних вимог у проектній документації на будівництво за робочим проектом №1251//е/20 від 11.11.2020, Експертний звіт (негативний) щодо виявлення помилок та недотримання нормативних вимог у проектній документації на будівництво за робочим проектом №1249/е/20 від 11.11.2020, Експертний звіт (негативний) щодо виявлення помилок та недотримання нормативних вимог у проектній документації на будівництво за робочим проектом №1248/е/20 від 11.11.2020 та Експертний звіт (негативний) щодо виявлення помилок та недотримання нормативних вимог у проектній документації на будівництво за робочим проектом №1250/е/20 від 11.11.2020.
Суд зазначає, що за змістом пункту 3 частини першої статті 3 (свобода договору як засада цивільного законодавства), пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 509, частини першої статті 627 Цивільного кодексу України укладення договору із погодженням сторонами його умов, що визначені на розсуд сторін з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, та становлять зміст договору, зобов'язує сторони виконувати зобов'язання за цим договором належним чином відповідно до його умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526, частина перша статті 628, стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як встановлено судом, у п. 2.6 Договору сторонами погоджено, оплата за виконання проектних робіт 3-го етапу у розмірі 100% від вартості 3-го етапу та 10% від вартості 2-го етапу здійснюється замовником протягом 10-ти банківських днів з моменту передачі виконавцем замовнику позитивного експертного звіту щодо розгляду проектної документації за всіма необхідними напрямами та узгодженого всіма уповноваженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими органами (організаціями), на підставі підписаного сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт 3-го етапу.
Таким чином, оскільки експертною установою не було надано позитивних експертних звітів щодо розгляду створеної позивачем за первісним позовом проектної документації за Договором №БДР-28/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020, Договором №БДР-29/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020, Договором №БДР-30/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020 та Договором №БДР-31/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020, та, в свою чергу, такі позитивні звіти не були передані виконавцем замовнику на підставі акту приймання-передачі, суд дійшов висновку, що строк виконання відповідачем свого зобов'язання з оплати 10% від вартості 2-го етапу робіт та 100% вартості 3-го етапу робіт є таким, що не настав.
При цьому, у п. 5.4.18 Договору зазначено, що виконавець зобов'язаний замовити проведення експертизи проектної документації та отримати позитивний експертний звіт експертизи проектної документації від експертної організації, яка відповідає критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. При виявленні замовником або експертною установою помилок або зауважень доопрацювати проектну документацію та усунути помилки та зауваження за власний рахунок.
Тобто, з умов Договору (п. 5.4.18) вбачається, що виконавець, отримавши від експертної установи будь-які зауваження або рекомендації, має право повторно звернутися для отримання позивного експертного звіту, усунувши відповідні недоліки.
Судом також враховано, що матеріали справи не містять доказів звернення позивача за первісним позовом до відповідача за первісним позовом з претензією про сплату заборгованості за Договором №БДР-28/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020, Договором №БДР-29/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020, Договором №БДР-30/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020 та Договором №БДР-31/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає необгрунтованими доводи позивача за первісним позовом щодо настання у відповідача за первісним позовом строку виконання останнім обов'язку з оплати за виконані виконавцем роботи, оскільки матеріали справи не містять доказів, враховуючи норми ч. 1 та ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, настання у замовника строку виконання обов'язку оплатити 10% робіт 2-го етапу та 100% робіт 3-го етапу.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Провідний проектний інститут «Гіпропром» про стягнення з Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» грошових коштів у розмірі 460919,92 грн.
При цьому наданий позивачем за первісним позовом Висновок експерта №37/09-2021 від 10.01.2022 не спростовує вищевикладених обставин, зокрема, щодо строків настання оплати за спірними договорами.
Що стосується зустрічного позову Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів», суд також не вбачає підстав для його задоволення, зважаючи на наступні обставини.
Так, позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що оскільки позивачем було отримано негативні висновки експертизи, в силу п. 4.13 договорів він зобов'язаний повернути замовнику всі отримані за договорами грошові кошти у загальному розмірі 3117602,48 грн. Крім того, позивачем за зустрічним позовом заявлено до стягнення пеню у розмірі 218289,86 грн та штраф у розмірі 12533,19 грн за прострочення виконання робіт.
У п. 4.13 Договору зазначено, якщо в процесі виконання проектних робіт з'ясовується неминучість отримання негативного результату або недоцільність подальшого виконання обумовлених цим договором проектних робіт, виконавець зобов'язаний негайно зупинити їх виконання та письмово повідомити про це замовника у 10-ти денний термін після припинення виконання вищезгаданих проектних робіт. У цьому випадку сторони зобов'язані у 5-ти денний термін з дати надходження письмового повідомлення виконавця розглянути питання про доцільність і напрями подальшого продовження виконання проектних робіт. У разі отримання виконавцем негативного експертного звіту щодо розгляду проектної документації за всіма необхідними напрямками з вини виконавця замовник звільняється від обов'язку оплати вартості виконаних робіт 2-го та 3-го етапів, при цьому вартість вже оплачених робіт повертається виконавцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок замовника протягом 5-ти банківських днів.
Як вбачається з п. 4.13 Договору, визначальним фактом для настання обставин, викладених у вказаному пункті (щодо повернення виконавцем вже отриманих грошових коштів), є вина виконавця, тобто, що отримання негативного експертного звіту сталось з вини саме виконавця.
Однак, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
У ч. 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зазначено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки).
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікації.
Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, має право на одержання технічних умов згідно із поданою нею заявою. Технічні умови надаються протягом 10 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви.
Відповідно до п.п. 3,4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №45 від 16.05.2011, для забезпечення проектування об'єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування. Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.
Тобто, законодавством передбачено, що саме замовник (Державне підприємство «Фінансування інфраструктурних проектів») надає містобудівні умови та обмеження, також технічні умови.
У п. 5.4.9 Договору сторонами визначено, що виконавець зобов'язаний погоджувати готову проектну документацію із замовником, а також за дорученням замовника та балансоутримувача зі службами інженерних комунікацій, якщо така вимога міститься в наданих ними технічних умовах.
Згідно з п. 5.4.10 Договору виконавець зобов'язаний погоджувати проектну документацію із замовником і з уповноваженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими органами (організаціями), у тому числі з архітектурно-містобудівними радами, органами (організаціями), які беруть участь в експертизі проектно-кошторисної документації, організаціями-постачальниками комунальних послуг і послуг зв'язку, тощо.
Позивач за зустрічним позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на п. 5.4.16 Договору.
Відповідно до п. 5.4.16 Договору виконавець зобов'язаний в окремих випадках (за необхідності) за погодженням із замовником та балансоутримувачем отримувати від відповідних організацій технічні умови на підключення (перевлаштування) інженерних мереж і комунікацій з термінами їх дії не менше нормативної тривалості проектування та капітального ремонту. Технічні умови повинні передбачати виключно ті роботи і в тих обсягах, які необхідні для здійснення інженерного забезпечення проектованого об'єкта. В такому випадку вартість отримання технічних умов (за необхідності) повинна бути включена до зведеного кошторисного розрахунку капітального ремонту та зведеного кошторису на виконання проектних робіт.
Як вбачається з п. 23 Завдання на проектування (Додаток №1 до Договору) сторони погодили, що збір вихідних даних для виконання проектних робіт доручається генпроектувальнику (тобто, Товариству з обмеженою відповідальністю «Провідний проектний інститут «Гіпропром»).
Однак, як вбачається зі змісту п. 5.4.16 Договору, у випадку, якщо на виконавця покладений обов'язок отримувати технічні умови, в такому випадку вартість отримання технічних умов (за необхідності) повинна бути включена до зведеного кошторисного розрахунку капітального ремонту та зведеного кошторису на виконання проектних робіт.
Проте, в зведених кошторисах, а також в кошторисах на проектні роботи, які підписані сторонами, відсутні умови про включення вартості отримання ТУ.
Більш того, з листування, яке долучене сторонами до матеріалів справи, не вбачається, що позивач за зустрічним позовом (замовник), отримуючи від виконавця листи про надання ТУ та МБУ, зазначав, що вказаний обов'язок покладено на виконавця (відповідача за зустрічним позовом).
З огляду на викладені обставини, суд вважає безпідставними твердження позивача за зустрічним позовом, що отримання ТУ та МБУ відноситься до зони відповідальності виконавця, так як ані законодавством України, ані укладеними між сторонами Договором №БДР-28/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020, Договором №БДР-29/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020, Договором №БДР-30/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020 та Договором №БДР-31/04-20 на виконання проектних робіт від 17.04.2020 такого обов'яку на виконавця (відповідача за зустрічним позовом) не покладено.
Наведені обставини свідчать про те, що отримання відповідачем за зустрічним позовом негативних експертних звітів відбулося не з вини виконавця (відповідача за зустрічним позовом).
Доказів на підтвердження протилежного матеріали справи не містять, а позивачем за зустрічним позовом суду не надано.
Таким чином, суд відмовляє у позові Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Провідний проектний інститут «Гіпропром» грошових коштів у розмірі 3117602,48 грн.
Що стосується заявлених позивачем за зустрічним позовом вимог про стягнення з відповідача (виконавця) пені у розмірі 218289,86 грн та штрафу у розмірі 12533,19 грн за прострочення виконання робіт, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з п. 6.3 Договору за порушення виконавцем терміну виконання робіт (як загального терміну, зазначеного у п. 3.1 договору, так і термінів виконання окремих етапів робіт, які зазначаються в додатку №2 до договору) виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від загальної вартості робіт (п. 2.1 договору) за кожен календарний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно виконаних робіт. Нарахування пені здійснюється протягом усього періоду прострочення виконання, незалежно від його тривалості.
Додатковою угодою №2 від 14.09.2020 сторони погодили, що закінчення виконання робіт і передача замовнику проектної документації в повному обсязі - 31.10.2020.
Як вбачається з зустрічної позовної заяви, позивач за зустрічним позовом нараховує до стягнення з відповідача пеню та штраф, у зв'язку з тим, що відповідач не передав замовнику виконані роботи у повному обсязі, чим порушив умови Договору.
Однак, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Відповідно до ч. 1 ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора (ч. 2 ст. 613 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом, отримання негативних висновків експертизи було зумовлено ненаданням ТУ та МБУ.
При цьому, як встановлено судом, обов'язок отримати та надати ТУ та МБУ покладено законодавством України та умовами Договору саме на замовника (позивача за зустрічним позовом).
З наведеного слідує, що прострочення боржника (відповідача за зустрічним позовом) щодо передачі проектної документації в повному обсязі замовнику (кредитору, позивачу за зустрічним позовом) виникло у зв'язку з невиконанням кредитором свого обов'язку (позивача за зустрічним позовом) щодо надання ТУ та МБУ, хоча виконавець неодноразово звертався до замовника надати вказану вихідну документацію.
Враховуючи викладені обставини, суд не вбачає підстав для стягнення з виконавця (Товариства з обмеженою відповідальністю «Провідний проектний інститут «Гіпропром») пені та штрафу, нарахованого у зв'язку з простроченням завершення робіт, так як таке прострочення виникло у зв'язку з простроченням кредитора (Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів»), оскільки останній не вчинив дій, що встановлені Договором та актами цивільного законодавства (не отримав та не надав ТУ та МБУ, необхідні для отримання позитивного експертного звіту).
Таким чином, суд відмовляє у задоволенні зустрічного позову Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Провідний проектний інститут «Гіпропром» пені у розмірі 218289,86 грн та штрафу у розмірі 12533,19 грн.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Судові витрати (судовий збір та адвокатські витрати) за подання первісного позову покладаються на позивача за первісним позовом, судові витрати (судовий збір та адвокатські витрати) за подання зустрічного позову покладаються на позивача за зустрічним позовом у зв'язку з відмовою у задоволенні як первісного, так і зустрічного позовів (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 231, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Відмовити у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Провідний проектний інститут «Гіпропром».
2. Судові витрати за подання первісного позову покласти на позивача за первісним позовом.
3. Відмовити у задоволенні зустрічного позову Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів».
4. Судові витрати за подання зустрічного позову покласти на позивача за зустрічним позовом.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено та підписано 04.08.2022.
Суддя О.М. Спичак