Ухвала від 03.08.2022 по справі 46/528-б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

03.08.2022Справа № 46/528-б (910/13922/21)

За позовом ОСОБА_1

до Міністерства економіки України -1

Акціонерного товариства "Хліб України" -2

про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди

в межах справи № 46/528-б

Суддя Івченко А.М.

Представники:

позивач ОСОБА_1 ;

від позивача: ОСОБА_2 ;

від розпорядника майна: Кривка С.М.;

від Міністерства економіки України: Коваленко О.М.;

від відповідача 2: Косянчук В.В., Ольмезов В.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди в межах справи № 46/528-б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2021 прийнято справу за позовом про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди в межах справи № 46/528-б до провадження; відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 27.10.21; позовну заяву вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; викликано учасників справи у підготовче засідання; встановлено строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України до 15.10.2021; встановлено строк для подання відповіді на відзив з урахуванням ст. 166 ГПК України до 25.10.2021.

04.10.2021 від відповідача 2 надійшла заява про застосування строків позовної давності, залишення позову без розгляду.

18.10.2021 від відповідача 1 надійшов відзив, заява про застосування строків позовної давності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 призначено підготовче засідання на 08.12.21; зобов'язано позивача надати суду письмові пояснення щодо відзиву та поданих заяв.

07.12.2021 від відповідача 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 відкладено підготовче засідання на 09.02.22.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2022 закрито підготовче провадження з розгляду заяви ОСОБА_1 про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди в межах справи № 46/528-б; призначено розгляд заяви ОСОБА_1 про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди в межах справи № 46/528-б до розгляду по суті на 09.03.22.

09.03.2022 судове засідання не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2022 призначено розгляд заяви ОСОБА_1 про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди в межах справи № 46/528-б до розгляду по суті на 03.08.22.

В судовому засіданні розглядався по суті позов.

Суд розглянувши позовну заяву, відзив, заяви про застосування строку позовної давності, встановив таке.

Позивач у позовній заяві просить суд поновити ОСОБА_1 на посаду голови правління Акціонерного товариства «Хліб України» (ЄДРПОУ - 20047943); стягнути з Акціонерного товариства «Хліб України» (ЄДРПОУ - 20047943) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.11.2017 року до дня поновлення на посаді; зобов'язати Міністерство економіки України відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 21.11.2017 року до дня поновлення на посаді та відшкодування моральної шкоди є похідними вимогами від вимоги про поновлення на посаді.

Слід зазначити, що позивачем не зазначено суму, яку необхідно стягнути з відповідача, як середній заробіток за час вимушеного прогулу. Позивачем не подано розрахунку до позовної заяви та відповідних доказів.

Окрім цього, позивачем не подано жодних доказів в обґрунтування визначеного ним розміру моральної шкоди.

Позовна заява надійшла до суду 26.08.2021.

При вирішенні питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом про поновлення на роботі слід врахувати висновки Верховного Суду у справі № 751/1198/18 від 02.12.2020, відповідно до яких строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін, тому у кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк.

При цьому, строк для звернення до суду за вирішенням трудового спору обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права, норма статті 233 КЗпП України деталізує це правило стосовно випадків звільнення працівника. У такому разі строк обчислюється з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки: в залежності від того, яка з цих подій відбулася раніше.

Отже, для встановлення початку перебігу строку у справах про звільнення визначальними є такі юридично значимі обставини, як вручення копії наказу про звільнення або день видачі трудової книжки. Тобто для такої категорії трудових спорів встановлено спеціальне правило обрахунку початку строку виникнення права на звернення до суду, відмінне від загального правила, за яким виникнення цього права пов'язується з моментом, коли працівник дізнався або за всіма обставинами повинен був дізнатися про порушення свого права.

Строки звернення працівника до суду за вирішенням трудового спору є складовою механізму реалізації права на судовий захист та однією із основних гарантій забезпечення прав і свобод учасників трудових правовідносин.

Перевірка дотримання вимог закону щодо строків звернення до суду за вирішенням трудового спору здійснюється судом за принципом ex officio, незалежно від того, чи заявляє відповідач про пропуск позивачем строку звернення до суду, на відміну від застосування позовної давності при вирішені судом цивільного спору, коли застосування позовної давності судом здійснюється тільки за заявою сторони у спорі (частина третя статті 267 ЦК України).

В ході розгляду справи № 757/76594/17-ц, на яку посилається у позовній заяві ОСОБА_1 , встановлено та не оспорюється позивачем, що наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20 листопада 2017 р. № 282-п «Про припинення повноважень та звільнення ОСОБА_1 » припинено повноваження ОСОБА_1 , голови правління ДАК «Хліб України» 21 листопада 2017 р., розірвано контракт № 24 з головою правління ДАК «Хліб України» від 29 вересня 2016 р. відповідно до підпункту «н» пункту 5.3. розділу 5 Контракту та звільнено його із займаної посади згідно з пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України.

Супровідним листом від 21.11.2017 р. № 37-25-16/25724 Міністерство аграрної політики та продовольства України направило на адресу ОСОБА_1 копію наказу від 20 листопада 2017 р. № 282-п «Про припинення повноважень та звільнення ОСОБА_1 ».

ОСОБА_1 отримав копію наказу від 20 листопада 2017 р. № 282-п 24.11.2017 р., що підтверджується особистим підписом на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Отже, саме 24.11.2017 р. є початком перебігу строку звернення до суду за вирішенням цього трудового спору.

ОСОБА_1 звернувся 26.12.2017 р. до Печерського районного суду міста Києва з позовом про поновлення на посаді.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 25.01.2021 р. у справі № 757/7654/17-ц закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Публічного акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «ХЛІБ УКРАЇНИ» про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні в Печерському районному суді міста Києва при розгляді справи № 757/76594/17-ц 25 січня 2021 р. інтереси ОСОБА_1 представляв адвокат Чеботарьов В.В.

Отже, є необґрунтованим твердження позивача про те, що строк звернення до суду за вирішенням трудового спору повинен відраховуватись з 25.06.2021 р. - з моменту отримання позивачем ухвали Печерського районного суду міста Києва від 25.01.2021 р. у справі № 757/76594/17-ц, оскільки, представнику ОСОБА_1 , який був присутнім у судовому засіданні 25.01.2021 р., оголошувався короткий текс наведеної ухвали.

До Господарського суду міста Києва у межах справи № 46/528-6 ОСОБА_1 звернувся лише 26.08.2021 р., майже через чотири роки з дня вручення копії наказу про звільнення та через сім місяців з дня проголошення ухвали у справі № 757/76594/17-ц. Тобто з пропуском строку встановленого статтею 233 КЗпП України.

Посилання позивача на те, що 18.08.2021 між позивачем та адвокатом було укладено договір про надання допомоги та у найкоротший термін скеровано заяву до суду, не може вважатися підставою для поновлення строку.

Згідно з вимогами статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

У статті 234 КЗпП України не наведено переліку поважних причин для поновлення строку звернення з заявою про вирішення спору, оскільки їх поважність має визначається в кожному випадку, залежно від конкретних обставин. При цьому поважними причинами пропуску строку, встановленого в ч. 1 ст. 233 КЗпП України, мають кваліфікуватися ті, які об'єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Наслідки спливу позовної давності визначені ст. 267 ЦК України, згідно із ч. 4 якої сплив позовної давності, є підставою для відмови в позові.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч. 5 ст. 267 ЦК України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності. При цьому саме на позивача покладений обов'язок доказування тієї обставини, що строк звернення до суду був пропущений ним з поважних причин. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункти 61, 62), від 19 листопада 2019 року у справі № 911/3680/17 (провадження № 12-104гс19, пункти 5.43, 5.44) та у справі № 911/3677/17 (провадження № 12-119гс 19, пункти 6.43, 6.44).

Позовна вимога стосується поновлення позивача на посаді, а тому обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає одномісячному терміну, встановленого частиною 1 статті 233 КЗпП України.

Зважаючи на те, що до Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 звернувся у межах справи № 46/528-6 лише 26.08.2021, тобто через чотири роки з дня вручення копії наказу про звільнення та через сім місяців з дня проголошення ухвали у справі № 757/76594/17-ц та без зазначення поважності причин пропуску строків позовної давності, суд застосовує строки позовної давності у даній справі.

На підставі чого, позовна заява задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищезазначене, керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва -

УХВАЛИВ:

1. Заяви Міністерства економіки України та Акціонерного товариства "Хліб України" про застосування строку позовної давності задовольнити.

2. Застосувати строк позовної давності у справі № 46/528-б (910/13922/21) за позовом ОСОБА_1 до Міністерства економіки України, Акціонерного товариства "Хліб України" про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди в межах справи № 46/528-б.

3. У задоволенні позовної заяви у справі № 46/528-б (910/13922/21) за позовом ОСОБА_1 до Міністерства економіки України, Акціонерного товариства "Хліб України" про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди в межах справи № 46/528-б відмовити.

4. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі.

Повний текст ухвали складено 04.08.2022

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.М.Івченко