ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.08.2022Справа № 910/21977/21
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
За позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська хвиля" (вулиця Старонаводницька, будинок 13, місто Київ, 01015)
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" (вулиця Анни Ахматової, будинок 3, місто Київ, 02068)
прозобов'язання вчинити дії
Представники сторін:
від позивача: Слизченко В.В. представник за довіреністю
від відповідача: Гіневська-Гайдай М.О. - представник за довіреність
31.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська хвиля" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" про зобов'язання вчинити дії, відповідно до якої позивач просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада 5" передати Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Печерська хвиля" технічну документацію на будинок 13 по вулиці Старонаводницькій у місті Києві, а саме: технічний паспорт на багатоквартирний будинок; паспорт об'єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва; енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних систем; проектну документацію зі схемами влаштування внутрішньобудинкових систем; документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; технічну документацію обладнання котелень; технічну документацію на ліфти; план земельної ділянки; акти приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок; паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення частини 18 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" не передав документи згідно переліку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2022 відкрито провадження у справі № 910/21977/21, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.02.2022.
01.02.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.
07.02.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про доручення додаткових доказів.
У підготовчому засіданні 07.02.2022 оголошено перерву до 03.03.2022.
01.02.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який продовжувався двічі на той самий строк Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 та № 259/2022 від 18.04.2022.
Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 "Про продовження дії воєнного стану в Україні" строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Підготовче засідання, призначене на 03.03.2022 не відбулось у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та активними бойовими діями у Київській області та місті Києві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 підготовче призначено на 30.06.2022.
У підготовчому засіданні 30.06.2022 суд протокольною ухвалою постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 01.08.2022.
13.07.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.
У судове засідання 01.08.2022 з'явилися представники сторін та надали пояснення по суті справи.
Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача надав пояснення, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог та просить суд відмовити в їх задоволенні.
У судовому засіданні 18.07.2022 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Відповідно до наявних в матеріалах справи розпоряджень Печерської районної у місті Києві державній адміністрації № 588 від 31.05.2002, № 1788 від 29.12.2002, № 994/1 від 03.07.2003 затверджено акти державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, а також передано на баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5", як експлуатаційній організації, житловий будинок № 13 по вулиці Старонаводницькій в місті Києві.
Рішенням установчих Зборів співвласників багатоквартирного будинку 13 по вулиці Старонадницькій в місті Києві у відповідності до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська хвиля".
16.09.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис про створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська хвиля", що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Листом вих. № 1/2020 від 10.12.2020 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська хвиля" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада 5" про реєстрацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська хвиля" та вимагало терміново передати повний пакет документації на будинок.
24.09.2021 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська хвиля" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" з вимогою про передачу примірника технічної та іншої, передбаченої законом документації.
Листом вих. № 3/2021 від 26.10.2021 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська хвиля" знову звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" з вимогою від 26.10.2021 про передачу примірника технічної та іншої, передбаченої законом документації.
Листом вих. № 05-0113 від 15.11.2021, у відповідь на вимогу від 26.10.2021, відповідач просив позивача надати належним чином завірені копії Протоколу установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська хвиля" з додатками, а саме: опитувальні листи.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, як особа, що здійснювала управління багатоквартирним будинком, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 13, до створення ОСББ, в порушення вимог законодавства протиправно ухиляється від передання створеному ОСББ технічної документації щодо будинку, яка є необхідною для утримання та експлуатації будинку. Таким чином, просить Суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада 5" передати Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Печерська хвиля" технічну документацію на будинок № 13 по вул. Старонаводницькій в м. Києві, а саме: технічний паспорт на багатоквартирний будинок; паспорт об'єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва; енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних систем; проектну документацію зі схемами влаштування внутрішньобудинкових систем; документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; технічну документацію обладнання котелень; технічну документацію на ліфти; план земельної ділянки; акти приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок; паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з частиною 1 статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною 1 статті 369 Цивільного кодексу України встановлено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними
Положеннями частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Статтею 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" багатоквартирний будинок визначено як житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна; допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Згідно зі статті 4 наведеного вище Закону власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.
Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку (стаття 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").
Разом з тим, статтею 9 Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено форми управління багатоквартирним будинком, зокрема, управління багатоквартирним будинком співвласниками; управління багатоквартирним будинком управителем; управління багатоквартирним будинком об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку (асоціацією співвласників багатоквартирних будинків).
При цьому за загальним правилом, встановленим статтею 9 Закону "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками, а у випадку прийняття ним відповідного рішення - управителем чи об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку.
За приписами частин 1-3 статті 10 Закону "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за згодою сторін та зазначається у договорі з управителем. Умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 10 вказаного Закону співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна;
За змістом статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Частиною 14 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що державна реєстрація об'єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об'єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.
Відповідно до частин 18, 19 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об'єднання, у тримісячний строк з дня державної реєстрації об'єднання забезпечує передачу йому примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж. У разі відсутності документації на багатоквартирний будинок колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об'єднання, протягом півроку з дня державної реєстрації об'єднання відновлює її за власний рахунок.
Суд зазначає, що обов'язок колишнього балансоутримувача будинку з передачі документації на будинок об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку виникає у нього виключно з дня державної реєстрації об'єднання та не залежить від прийняття об'єднанням рішення про передачу йому функцій з управління будинком та про прийняття будинку на баланс, оскільки будь-яких інших умов, крім державної реєстрації об'єднання, для передачі документації від попереднього балансоутримувача Законом не визначено.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 910/6167/18
Разом з цим, відповідно до статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", замовник будівництва або попередній власник будинку зобов'язаний передати один примірник технічної документації на будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, співвласникам в особі їх об'єднання або особі, уповноваженій співвласниками у передбаченому цим Законом порядку. У разі зміни форми управління багатоквартирним будинком особа, яка здійснювала управління, повинна передати наявну в неї технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок особі, визначеній співвласниками такого будинку.
При цьому обставини фактичної наявності або відсутності такої документації у відповідача не мають істотного значення для вирішення даної категорії спорів, оскільки відповідно до частини 5 статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" така документація повинна була бути передана замовником будівництва або попереднім власником будинку відповідачу, а у випадку відсутності документації на багатоквартирний будинок він відповідно до вимог частини 19 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" зобов'язаний відновити її за власний рахунок.
Вказаний правовий висновок підтримано в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №917/1208/18, від 11.06.2019 у справі № 921/753/16-г/11, від 16.01.2020 у справі № 910/3215/19, від 29.01.2020 у справі № 910/5065/19, від 04.11.2020 у справі № 916/1094/19, від 25.11.2020 у справі № 916/3000/19, від 20.04.2021 у справі № 910/16107/19, від 21.04.2021 у справі №904/1653/20.
Наведеним підтверджується, що у Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Печерська хвиля" як юридичної особи, що створена співвласниками багатоквартирного будинку № 13 по вулиці Старонаводницькій в місті Києві, виникло право витребувати у відповідача, як попереднього балансоутримувача будинку, технічної та іншої передбаченої законодавством документації на вказаний багатоквартирний будинок, якому кореспондує відповідний обов'язок відповідача передати таку документацію.
Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02.02.2009 №13 затверджено Правила управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, які встановлюють порядок здійснення управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком), порядок передачі будинку в управління у разі укладення договору.
Відповідно до Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 №197, Міністерство з питань житлово-комунального господарства України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства.
Пунктом 2 Правил встановлено, що для приймання-передачі об'єкта в управління утворюється відповідна комісія у складі представників попереднього балансоутримувача чи особи, що здійснювала управління будинком, власників, співвласників та особи, що буде здійснювати управління будинком.
При передачі об'єкта в управління попередній балансоутримувач чи особа, що здійснювала управління будинком, надає замовнику, а замовник передає особі, що буде здійснювати управління будинком, оригінали або належним чином завірені копії документів (у разі зберігання оригіналів документів у місцевих архівах): щодо технічного стану об'єкта, у тому числі: план земельної ділянки з усіма будинками та спорудами, що на ній розташовані, виготовлений відповідно до вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 09.04.1998 №56, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23.06.1998 за №393/2833; паспорт об'єкта та земельної ділянки; проектно-кошторисну документацію та виконавчі креслення на кожний будинок та споруду об'єкта; акт технічного стану об'єкта на момент приймання-передачі; схеми внутрішньобудинкових мереж централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізованого опалення тощо; виконавчі креслення контурів заземлення (для споруд, які мають заземлення); паспорти котельного господарства, котлові книги; паспорти ліфтового господарства; кошториси, описи робіт з поточного та капітального та капітального ремонту; акти технічного огляду; журнали заявок мешканців об'єкта; протоколи виміру опору ізоляції електромереж; протоколи огляду системи вентиляції; щодо бухгалтерського обліку та передбаченої законодавством звітності за об'єктом; обліку мешканців об'єкта, а також власників, співвласників окремих приміщень об'єкта, які у ньому не мешкають; правовідносин попереднього балансоутримувача чи особи, що здійснювала управління будинком, з юридичними або фізичними особами у сфері надання та оплати житлово-комунальних послуг, найму, оренди та користування приміщеннями об'єкта; планових заходів за попередній та на поточний роки, необхідних для утримання об'єкта відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил та для збереження належного технічного стану будівельних елементів, конструкцій та мереж об'єкта.
У разі відсутності документів, передбачених цим пунктом, відмітка про це робиться у акті приймання-передачі об'єкта. Відсутні документи виготовляються чи відновлюються за рахунок попереднього балансоутримувача чи особи, що здійснювала управління будинком, протягом одного місяця з моменту складення акта приймання-передачі об'єкта та передаються ним особі, що буде здійснювати управління будинком, з оформленням додатка до акта приймання-передачі (пункт 2.3. Порядку).
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада 5" в силу статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" мало забезпечити передачу об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж.
Проте, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження передачі Товариством з обмеженою відповідальністю "Рада 5" позивачу технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку щодо передачі спірної документації, вимоги позивача про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо передачі відповідної документації є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада 5" витрат на професійну правничу допомогу згідно договору про надання правової допомоги від 21.09.2021 в загальному розмірі 20 000 грн 00 коп.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом частин 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано копію акту приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг), копію договору про надання правової допомоги № 4/21 від 21.09.2021, укладеного між Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Оберіг" та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Печерська хвиля", копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХМ № 000161 від 09.06.2018 на ім'я Слизченка Володимира Володимировича та ордер № 480879 від 23.09.2021.
Частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, відповідачем не було подано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Приймаючи до уваги викладене, з огляду на заявлену позивачем ціну позову та витрат на послуги адвоката, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг, відсутністю клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на відшкодування адвокатських послуг є співрозмірними із ціною позову та ступенем складності справи та підлягають задоволенню повністю на суму 20 000 грн 00 коп.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Рада 5" (02068, місто Київ, вулиця Г.Ахматової, будинок 3, ідентифікаційний код 32070545) передати Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Печерська хвиля" (01015, місто Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 13, ідентифікаційний код 43821526) технічну документацію на будинок № 13 по вулиці Старонаводницькій в місті Києві, а саме:
- технічний паспорт на багатоквартирний будинок;
- паспорт об'єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва;
- енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних систем;
- проектну документацію зі схемами влаштування внутрішньобудинкових систем;
- документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
- технічну документацію обладнання котелень;
- технічну документацію на ліфти;
- план земельної ділянки;
- акти приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок;
- паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рада 5" (02068, місто Київ, вулиця Г.Ахматової, будинок 3, ідентифікаційний код 32070545) на користь Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Печерська хвиля" (01015, місто Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 13, ідентифікаційний код 43821526) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн 00 коп.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено: 04.08.2022
Суддя Н.Плотницька