ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.07.2022Справа № 910/22009/21
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
За позовом Київської митниці як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (вулиця Вацлава Гавела, будинок 8, літера А, місто Київ, 03124)
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг" (проспект Академіка Корольова, будинок 12, літера Ж, місто Київ, 03134)
прозобов'язання повернути майно
Представники сторін:
від позивача: Пінчук О.І - представник за довіреністю
Лесніца В.Ю. - представник за довіреністю
від відповідача: не з'явились
31.12.2021 до Господарського суду міста Києва в системі "Електронний суд" надійшла позовна заява Київської митниці Держмитслужби з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг" про повернення майна за договором про реалізацію майна, що переходить у власність держави від 02.06.2020 № 264, відповідно до якої позивач просить суд повернути передане майно загальною вартістю 2 292 392 грн 41 коп. згідно переліку.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору про реалізацію майна, що переходить у власність держави від 02.06.2020 № 264 неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виник обов'язок з повернення переданого йому майна за договором про реалізацію майна, що переходить у власність держави від 02.06.2020 № 264 загальною вартістю 2 292 392 грн 41 коп. згідно переліку, зазначеного в інвентаризаційному описі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2022 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
12.01.2022 в системі Електронний суд зареєстровано заяву позивача про усунення недоліків.
19.01.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 відкрито провадження у справі № 910/22009/21 та прийнято позовну заяву до розгляду. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.02.2022.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб, який продовжувався двічі на той самий строк Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 та № 259/2022 від 18.04.2022.
Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 "Про продовження дії воєнного стану в Україні" строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Підготовче засідання, призначене на 24.02.2022 не відбулось у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та активними бойовими діями у Київській області та місті Києві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про призначення підготовчого засідання на 24.06.2022.
29.06.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про заміну сторони (позивача).
Ухвалою від 24.06.2022, в порядку статей 120-121 Господарського суду міста Києва, сторін повідомлено про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 07.07.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2022 замінено позивача Київську митницю Держмитслужби (вулиця Вацлава Гавела, будинок 8, літера А, місто Київ, 03124, ідентифікаційний код 43337359) на Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (вулиця Вацлава Гавела, будинок 8, літера А, місто Київ, 03124, ідентифікаційний код 43337359).
29.06.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про доручення доказів.
У підготовчому засіданні 07.07.2022 суд протокольною ухвалою постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 28.07.2022.
У судове засідання 28.07.2022 з'явилися представники позивача та надали пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримали заявлені позовні вимоги та просять суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не зв'язався вимоги ухвали суду про відкриття провадження у справі не виконав, про розгляд справи був повідомлений належним чином, а саме на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (03134, місто Київ, проспект Академіка Корольова, будинок 12, літера Ж) судом були направлені ухвали, проте поштові відправлення повернуті із зазначенням причин: за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до частин 2, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є обов'язковою. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
З огляду на вищевикладене, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг не скористалося наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 28.07.2022 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
02.06.2020 між Київською митницею Держмитслужби (позивач у справі, замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг" (відповідач у справі, виконавець за договором) укладено договір про реалізацію майна, що переходить у власність держави № 264, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язок надати послуги, пов'язані з транспортуванням вберіганням та реалізацією майна щодо якого митниці надано право розпорядженню відповідно до статті 243 Митного кодексу України; замовник передає, а виконавець приймає на реалізацію майно, що знаходиться на обліку у першого, згідно з актом оцінки, прийому та передачі майна в реалізацію. Майно, передане замовником реалізується виконавцем шляхом його продажу, в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.98 №1340.
Згідно з пунктом 2.2 договору виконавець зобов'язаний, серед іншого, прийняти майно за місцем його знаходження по предметно згідно з актом опису, оцінки та передачі майна в реалізацію; забезпечити збереження майна та його споживчих якостей, транспортування, складування, передпродажну підготовку та інші дії необхідні для реалізації майна; забезпечити облік усіх операцій, пов'язаних І зберігання та реалізацією прийнятого майна.
Виконавець здійснює продаж прийнятого на реалізацію майна, не раніше розміщення інформації про передання на реалізацію зазначеного майна на офіційному веб-порталі митного органу (пункт 2.2.6 договору).
У відповідності до пункту 3.1 договору виконавець зобов'язаний провести реалізацію переданого замовником майна протягом 60 днів з дня його передачі по акту опису і оцінки та передачі майна в реалізацію.
Відповідно до пункту 3.2 договору у разі, коли прийняте виконавцем майно не реалізоване на протязі 60 днів, листом виконавець сповіщає замовника про питання уцінки майна. Подальша реалізації майна визначається і оформляється у вигляді акту уцінки майна та іншими документами. Якщо майно не реалізовано протягом наступних 30 днів, проводиться додаткова уцінка. У разі проведення переоцінки проводиться перерахунок належних торговельній організації сум винагороди за реалізацію майна.
Відповідно до пункту 11.1 договору даний договір вступає в силу з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2020, але у будь-якому разі до повного виконання зобов'язань, взятих сторонами за цим договором. Пунктом 11.2 договору визначено, що відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України сторони домовилися, що положення цієї угоди застосовуються до відносин між ними, які виникли до її укладання, а саме з 01.01.2020.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із статтею 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Дослідивши зміст укладених між позивачем та відповідачем договорів, суд дійшов висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить елементи договорів комісії і зберігання.
За змістом частини 1 статті 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.
Відповідно до статті 948 Цивільного кодексу України поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.
Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості (частина 1 статті 949 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Постановою Кабінету Міністрів України №1340 від 25.08.1998 затверджено Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним (надалі - Порядок).
Згідно підпунктів 3, 4 пункту 1 Порядку дія цього Порядку поширюється на товари, строки зберігання чи перебування яких під митним контролем, встановлені Митним кодексом України, закінчилися (у тому числі товари (предмети) гуманітарної допомоги, проби і зразки товарів та документація), за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закінчення таких строків; товари з обмеженим терміном зберігання, вилучені правоохоронними органами або затримані митницями як предмети порушення митних правил.
Відповідно до пункту 9 Порядку майно, зазначене у пункті 1 цього Порядку, передається для подальшого розпорядження ним на підставі акта опису, оцінки та передачі майна, в тому числі реалізується через торгівельні підприємства, аукціони, біржі, з якими укладені угоди на його реалізацію відповідно до пунктів 12 і 13 цього Порядку,
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору позивачем було передано відповідачу майно загальною вартістю 2 401 461 грн 55 коп., що підтверджується актом прийому-передачі від 18.12.2019.
У подальшому, на виконання умов договору майно було уцінене, що підтверджується Актами опису, оцінку та передачі товарів від 12.08.2020 № 25/2 ( уцінка на суму 7 440 грн 46 коп.); від 12.08.2020 № 26/2 (уцінка на суму 2 605 грн 34 коп.); від 12.08.2020 № 28/1/2 ( уцінка на суму 77 006 грн 45 коп.); від 12.08.2021 № 33/1, та від 16.08.2021 № 33/2 (уцінка на суму 94 769 грн 64 коп.).
В 2019 році згідно акту № 7 від 28.03.2019 майно було реалізовано на суму 34 543 грн 42 коп.
Також протягом 2020 року передано товарів в реалізацію за наступними актами опису, оцінки та передачі товарно-матеріальних цінностей:
- від 09.06.2020 № 1 на суму 4 410 грн 00 коп. (майно реалізоване, кошти перераховані до держбюджету в повному обсязі);
- від 21.10.2020 № 7 на суму 73 915 грн 92 коп. (майно частково реалізоване, кошти в розмірі 12 666 грн 42 коп. перераховані до держбюджету, на решту проведено оцінку на суму 12 249 грн 90 коп.);
- від 21.10.2020 № 8 на суму 47 292 грн 32 коп. (майно частково реалізоване, кошти в розмірі 22 218 грн 16 коп. перераховані до держбюджету, на решту проведено оцінку на суму 5 016 грн 42 коп.);
- від 23.10.2020 № 9 на суму 73 582 грн 50 коп. (майно частково реалізоване, кошти в розмірі 2 584 грн 14 коп. перераховані до держбюджету, на решту проведено оцінку на суму 14 199 грн 68 коп.);
- від 23.10.2020 № 10 на суму 73 863 грн 91 коп. (майно частково реалізоване, кошти в розмірі 10 130 грн 99 коп. перераховані до держбюджету, на решту проведено оцінку на суму 12 746 грн 58 коп.);
- від 26.11.2020 № 14 на суму 14 370 грн 00 коп. (майно частково реалізоване, кошти в розмірі 4 770 грн 00 коп. перераховані до держбюджету, на решту проведено оцінку на суму 1 920 грн 00 коп.);
- від 26.11.2020 № 15 на суму 13 755 грн 00 коп. (майно реалізоване, кошти в перераховані до держбюджету в повному обсязі).
Товари, строк використання яких закінчився або було втрачено пошті та ринкову конкуренцію із подібними товарами було повернено на склад митниці на суму 27 045 грн 09 коп.
Тобто між митницею та відповідачем з товаром, який перебував у реалізації було вчинено такі дії: передано в реалізацію на суму 301 189 грн 65 коп.; здійснено оцінку на суму 278 155 грн 57 коп.; реалізовано з перерахуванням коштів до державною бюджет) на суму 105 078 грн 13 коп.; повернуто на склад митниці у зв'язку із закінченням строку використання або із втратою попиту на суму 27 045 грн 09 коп.
Таким чином, залишок нереалізованого майна, яке перебуває відповідача станом на 01.10.2021 згідно інвентаризаційного опису матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання склада 22 923 92,41 грн.
Пунктом 2.1.3. договору передбачено, що замовник має право проводити інвентаризацію майна, що передане на реалізацію Виконавцю та проводити, при необхідності, взаємозвірки.
Листом № 7.8-17.1/21/11/14924 від 13.10.2021 позивач вернулась з вимогою до відповідача про необхідність забезпечення умов для проведення інвентаризації та надання можливості членам комісії з реорганізації Київської митниці Держмитслужби, здійснити огляд та інвентаризацію майна.
25.10.2021 під час інвентаризації майна, прийнятого на відповідальне зберігання, вилученого, конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, митницею встановлено, що матеріально відповідальна особа відсутня, доступ до майна за фактичного адресою місця зберігання майна: м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 11/2 не надано.
За фактичною адресою місця зберігання майна, вказаною в Договорі, наявність майна не встановлена.
У зв'язку з викладеним, позивач звернувся до відповідача з вимогою № 1 від 15.12.2021 про повернення майна або відшкодування вартості втраченого товару у розмірі 2 750 870 грн 89 коп.
Зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення
У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором та з огляду на те, що на вимогу позивача не було повернуто майно, що було передано відповідачу для реалізації, чим позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути нереалізоване майно, загальною вартістю 2 292 392 грн 41 коп., перелік якого вказаний в інвентаризаційному описі.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку щодо повернення позивачу нереалізованого майна, отриманого за договором про реалізацію майна, що переходить у власність держави від 02.06.2020 № 264, вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути нереалізоване та неповернуте майно, загальною вартістю 2 292 392 грн 41 коп., перелік якого вказаний в інвентаризаційному описі, підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг" (03134, місто Київ, проспект Академіка Корольова, будинок 12, літера Ж, ідентифікаційний код 34483307) повернути Київській митниці як відокремленому підрозділу Державної митної служби України (03124, місто Київ, вулиця Вацлава Гавела, будинок 8, літера А, ідентифікаційний код 43337359) нереалізоване та неповернуте майно, загальною вартістю 2 292 392 грн 41 коп., перелік якого вказаний в інвентаризаційному описі.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтинг" (03134, місто Київ, проспект Академіка Корольова, будинок 12, літера Ж, ідентифікаційний код 34483307) на користь Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (03124, місто Київ, вулиця Вацлава Гавела, будинок 8, літера А, ідентифікаційний код 43337359) витрати по сплаті судового збору у розмірі 34 385 (тридцять чотири тисячі триста вісімдесят п'ять) грн 87 коп.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено: 04.08.2022
Суддя Н.Плотницька