61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
03.08.2022 Справа №910/21850/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Хабарової М.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Київський електровагоноремонтний завод»
до Фізичної особи-підприємця Бондаренка Руслана Віталійовича
про стягнення 298 710,00 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Приватне акціонерне товариство «Київський електровагоноремонтний завод» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Бондаренка Руслана Віталійовича грошових коштів у розмірі 298710,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно виставленого відповідачем рахунку-фактури №2010 від 20.10.2020, позивач сплатив платіжним дорученням №13147 від 20.10.2020 на банківський рахунок відповідача грошові кошти у сумі 532710,00 грн. Проте, станом на час звернення позивача з даним позовом до суду, відповідач своїх зобов'язань ані щодо передачі товарів, ані щодо повернення позивачу грошових коштів в сумі 298710,00 грн не виконав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2022 позовну заяву передано за підсудністю до Господарського суду Донецької області.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.05.2022 відкрито провадження у справі №910/21850/21, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
З метою повідомлення сторін про розгляд справи, у зв'язку з відсутністю знаків поштової оплати та тимчасовим припиненням відправлення поштової кореспонденції в Господарському суді Донецької області, зміст ухвали Господарського суду Донецької області про відкриття провадження у справі №910/21850/21 від 09.05.2022 повідомлено сторонам шляхом телефонограм №1 від 09.05.2022 та №2 від 10.05.2022.
Телефонограму №1 від 09.05.2022 прийнято помічником керівника підприємства позивача - Каліушко О.О., телефонограму №2 від 10.05.2022 прийнято особисто Фізичною особою-підприємцем Бондаренком Р.В.
Крім того, ухвалу Господарського суду Донецької області від 09.05.2022 було надіслано судом на електронну адресу позивача (info@kevrz.com.ua, ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка зазначена у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у розділі Інформація для здійснення зв'язку з юридичною особою та на титульному аркуші позовної заяви.
14.05.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на ті обставини, що правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного договору поставки №КЕВРЗ/ВПЗ-20/61 від 15.10.2020. Відповідач зазначає, що сторонами підписано Специфікацію до договору, у відповідності до якої він мав поставити товар на загальну суму 532 710,00 грн, а саме: стіл обідній 1200/800/750 (стільниця з верзаліту) у кількості 50 шт на суму 278460,00 грн, стілець обідній (430*400*1020) у кількості 200 шт на суму 234 000,00 грн, вішак стійка ВС 169(86) у кількості 25 шт на суму 20 250,00 грн. Відповідач стверджує, що на виконання умов договору поставки №КЕВРЗ/ВПЗ-20/61 від 15.10.2020 та Специфікації до нього ним було поставлено товар в повному обсязі, що підтверджується видаткового накладною №2010 від 29.10.2020, завіреною печатками та підписаною сторонами та товарно-транспортною накладною №Р2010 від 29.10.2020. Крім того, відповідач зазначає, що ані в день прийому-передачі товару 29.10.2020, ані в будь-які розумні строки позивачем не складався і не надсилався акт про виявлені недоліки товару, не подавав претензії, що свідчить на користь того, що кількість поставленого товару відповідає визначеній у договорі (Специфікації).
До того ж, вказаний відзив відповідача 27.06.2022 було направлено також судом позивачу на його електронні адреси - info@kevrz.com.ua, kevrz@i.com.ua, що підтверджується журналом обліку вихідної електронної пошти Господарського суду Донецької області.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач можливістю подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.
Проте, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, 18.04.2022 №259/2022, 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законами України від 15.03.2022 №2119-IХ, від 21.04.2022 №2212-ІХ, 22.05.2022 №2263-IX неодноразово продовжено строк дії воєнного стану в Україні.
В той же час, судом враховано, що відповідно до ст.12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
З наведених приписів закону вбачається, що запровадження військового стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).
При цьому, від позивача впродовж всього строку розгляду Господарським судом Донецької області справи №910/21850/21 не надходило будь-яких повідомлень щодо обставин неможливості подати відповіді на відзив.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (п. 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
На думку суду, зважаючи на те, що позивач з 09.05.2022 засобами електронного та телефонного зв'язку був повідомлений та обізнаний про розгляд справи №910/21850/21 Господарським судом Донецької області та про встановлений 5-денний строк на подання відповіді на відзив, то відповідно Приватне акціонерне товариство «Київський електровагоноремонтний завод» не було позбавлене проявити розумну зацікавленість щодо стану розгляду відповідної справи, подати відповідь на відзив на позовну заяву.
Відтак, суд приходить до висновку, що відповідач не скористався своїм правом на надання відповіді на відзив.
За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд Донецької області
Як зазначив позивач, між ним, як покупцем та відповідачем, як постачальником досягнуто домовленості щодо поставки товару, у зв'язку з чим відповідачем виставлено рахунок-фактури №2010 від 20.10.2020 на суму 532 710,00 грн, за яким відповідач мав поставити: стіл обідній 1200/800/750 (стільниця з верзаліту) у кількості 50 шт на суму 278460,00 грн, стілець обідній (430*400*1020) у кількості 200 шт на суму 234000,00 грн, вішак стійка ВС 169(86) у кількості 25 шт на суму 20250,00 грн.
20.10.2020 позивачем було оплачено даний рахунок №2010 на суму 532 710,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №13147 від 20.10.2020.
Проте, як стверджує позивач, відповідачем свої зобов'язання щодо поставки товару виконано не в повному обсязі, зокрема, частина оплачена товару, а саме, стіл обідній 1200/800/750 (стільниця з верзаліту) у кількості 50 шт та вішак стійка ВС 169(86) у кількості 25 шт на загальну суму 298 710,00 грн відповідачем не поставлена.
07.10.2021 позивач звернувся до відповідача з вимогою про поставку товару або повернення попередньої оплати, грошових коштів за непоставлений товар на загальну суму - 532 710,00 грн.
Однак, як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач відповіді на вимогу не надав, своїх зобов'язань ані щодо передачі товару, ані щодо повернення грошових коштів у розмірі 298 710,00 грн не виконав.
За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача суму грошових коштів (попередню оплату) за непоставлений товар у розмірі 298 710,00 грн.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначив, що правовідносини між сторонами з приводу поставки спірного товару склалися на підставі договору поставки №КЕВРЗ/ВПЗ-20/61 від 15.10.2020 та Специфікації до нього, на виконання яких відповідачем було поставлено товару у повному обсязі, про що свідчить видаткова накладна №2010 від 29.10.2020, яка завірена печатками та підписана сторонами.
З долученого відповідачем до відзиву договору поставки №КЕВРЗ/ВПЗ-20/61 від 15.10.2020 (далі - Договір) вбачається, що останній укладено між Фізичною особою-підприємцем Бондаренком Русланом Віталійовичем (постачальник, відповідач) та Приватним акціонерним товариством «Київський електровагоноремонтний завод» (покупець, позивач).
Відповідно до п. 1.1 Договору у порядку та на умовах визначених цим Договором, постачальник зобов'язується у 2020 році поставити і передати у власність покупцю меблі (стіл обідній, стілець обідній, вішак стійка) (далі - товар), в найменуванні, кількості та за ціною, які зазначені у Специфікації (Додаток №1 до Договору), де покупець приймає товар та оформлює відповідні документи та здійснює оплату в строк та на умовах, визначених цим Договором.
Пунктом 1.2 Договору встановлено, що вартість даного Договору складається з суми вартості партій товару, поставлених постачальником протягом дії даного Договору. Ціна товару та загальна вартість цього Договору визначається згідно видаткових накладних та/або актів приймання-передачі товару, які є його невід'ємною частиною.
Товар поставляється на територію покупця: м. Київ, вул. Ползунова, 2 (п. 1.3 Договору).
Згідно з п. 2.6 Договору приймання товару по найменуванню, кількості, якості та комплектності здійснюється покупцем в присутності представника постачальника, відповідно до заявки покупця. За відсутності представника постачальника при прийманні товару та невідповідності товару по найменуванню, кількості, якості та комплектності сторони складають акт про виявленні недоліки (далі - акт). Копію акту направляється постачальнику з викликом представника постачальника для подальшого приймання товару і складання акту про фактичну якість і комплектність товару. Постачальник протягом 10 (десяти) календарних днів усуває виявлені невідповідності товару власними силами та за власний рахунок.
Товар невідповідної якості, в разі необхідності його зміни, постачальник зобов'язаний забрати з території покупця протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту складання акту. Починаючи з 11 дня перебування товару на території покупця, товар вважається таким, що перебуває на платному зберіганні. Покупець самостійно здійснює нарахування плати за кожен день зберігання. Постачальник, протягом 5-ти банківських днів з дати виставлення рахунку, зобов'язаний сплатити вартість зберігання на весь період перебування товару на території замовника згідно пред'явленого рахунку та калькуляції.
Відповідно до п. 4.1 Договору постачальник здійснює поставку товарів відповідно до заявки покупця на умовах DDP/DAP за правилами «ІНКОТЕРМС-2020» на території покупця за адресою визначеною у пункті 1.3 даного Договору.
Покупець приймає товар від постачальника після перевірки його кількості, якості та комплектності, а також наявності усіх необхідних документів, передбачених п. 2.2 цього Договору (п. 5.1 Договору).
У відповідності до п. 5.2 Договору приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю» (П-6) та «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів нагородного споживання за якістю» (П.-7), з наступними змінами та доповненнями при наявності товаросупроводжувальних документів: видаткової накладної (із зазначенням покупця, вантажоодержувача та платника), рахунку-фактури постачальника, товарно-транспортної накладної та документів, що підтверджують якість товару згідно п. 2.2 Договору.
Згідно з п. 5.3 Договору видаткова накладна та/або акт приймання-передачі товару та інші первинні документи, що стосуються виконання цього Договору та приймання товару, вважаються належним чином оформлені за умови їх підписання та скріплення печатками постачальника, та уповноваженими представниками покупця.
У видатковій накладній та/або акті приймання-передачі товару обов'язково зазначається: найменування, маркування товару, назва виробника. Фасування, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість поставки товару з ПДВ.
За умовами п. 5.4 Договору у разі виявлення невідповідності товару вимогам Договору, видаткова накладна на товар покупцем не підписується. Строк поставки товару не продовжується на термін, необхідний для усунення невідповідності та проведення повторного приймання товару.
Відповідно до п. 5.6 Договору перехід права власності на товар відбувається з моменту прийняття уповноваженими представниками покупця партії товару. Доказом прийняття партії товару є видаткова накладна та/або акт приймання-передачі товару, оформлені належним чином та підписані уповноваженими особами сторін.
Згідно з п. 6.2 Договору сума цього Договору на момент його підписання становить: 532 710,00 грн без ПДВ.
Пунктом 6.4 Договору встановлено, що розрахунки проводяться у безготівковій формі:
- покупець здійснює розрахунок за поставлений товар протягом 30 (тридцяти) банківських днів за умови наявності належним чином оформлених документів передбачених договором (акт приймання-передачі, видаткова накладна, рахунок фактури тощо), що підтверджують отримання товару.
Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2020, а в частині розрахунків та гарантійних зобов'язань - до повного виконання (п. 9.1 Договору).
У відповідності до п. 15.1 Договору додатками, що є невід'ємною частиною даного Договору:
- Специфікація (Додаток №1 до Договору).
Відповідно до Специфікації поставці підлягав товар на загальну суму 532 710,00 грн, а саме:
- стіл обідній 1200/800/750 (стільниця з верстасту) у кількості 50 шт за ціною 5569,20 грн за 1 шт на суму 278 460,00 грн;
- стілець обідній (430*400*1020) у кількості 200 шт за ціною 1170,00 грн за 1 шт на суму 234 000,00 грн;
- вішак стійка ВС 169(86) у кількості 25 шт за ціною 810,00 грн за 1 шт на суму 20250,00 грн.
З поданих до відзиву на позовну заяву документів вбачається, що на виконання умов Договору відповідач поставив позивачу товару на суму 532 710,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №2010 від 29.10.2020.
Вказана видаткова накладна підписана постачальником та отримувачем, та містять відтиски печаток сторін. Також, накладна містить посилання на договір №КЕВРЗ/ВПЗ-20/61 від 15.10.2020.
Як встановлено судом, згідно видаткової накладної №2010 від 29.10.2020 відповідачем поставлено позивачу наступний товар:
- стіл обідній 1200/800/750 (стільниця з верзаліту) у кількості 50 шт за ціною 5569,20 грн за 1 шт на суму 278 460,00 грн;
- стілець обідній (430*400*1020) у кількості 200 шт за ціною 1170,00 грн за 1 шт на суму 234 000,00 грн;
- вішак стійка ВС 169(86) у кількості 25 шт за ціною 810,00 грн за 1 шт на суму 20250,00 грн.
Крім того, відповідачем долучено до матеріалів справи копію товарно-транспортної накладної №Р2010 від 29.10.2020, в якій зазначено вантажовіправником - відповідача, а вантажоодержувачем - позивача.
Судом також встановлено, що відомості про вантаж зазначений у товарно-транспортній накладній №Р2010 від 29.10.2020 ідентичні товару, зазначеному у видатковій накладній №2010 від 29.10.2020.
Отримання відповідачем вантажу (товару), зазначеного у товарно-транспортній накладній, підтверджується підписом та печаткою позивача.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 по справі №914/1131/18, від 26.02.2019 по справі №914/385/18, від 05.11.2019 по справі №915/641/18.
Приписами ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до приписів ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування «вірогідність доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що виставлений відповідачем рахунок-фактура №2010 від 20.10.2020 був здійснений саме на поставку товару за договором поставки №КЕВРЗ/ВПЗ-20/61 від 15.10.2020, оскільки найменування товару та його ціна, зазначені в рахунку-фактурі №2010 від 20.10.2020, повністю відповідає тому, що вказано у договорі поставки №КЕВРЗ/ВПЗ-20/61 від 15.10.2020 та Специфікації.
Крім того, видаткова накладна та товарно-транспортна накладна, згідно яких проводилася поставка товару за договором поставки №КЕВРЗ/ВПЗ-20/61 від 15.10.2020 містить ідентичний номер рахунку-фактури - 2010.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що між сторонами існують договірні зобов'язання з поставки саме за договором поставки №КЕВРЗ/ВПЗ-20/61 від 15.10.2020.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупцю для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з його особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
За умовами ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Як встановлено судом вище, позивачем на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури №2010 від 20.10.2020 було здійснено попередню оплату у розмірі 532 710,00 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №13147 від 20.10.2020.
Водночас, відповідачем було здійснено поставку товару в повному обсязі на суму 532710,00 грн, що підтверджується копією видаткової накладної №2010 від 29.10.2020, яка містить підпис про отримання та відбиток печатки позивача.
До то ж, з поданої товарно-транспортної накладної №Р2010 від 29.10.2020 вбачається, що товар ,який був перевезений та отриманий позивачем, це саме той товар та саме у тій кількості, який вказаний у рахунку-фактури №2010 від 20.10.2020.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно із положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час, коли оформлювалися відповідна накладна, а саме, жовтень 2020 року) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 вказаного Закону).
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ст. 9 вказаного Закону).
За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (з подальшими змінами і в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів (абзац 2 пункту 2.1). Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (абз. 1 п. 2.1 в редакції, чинній з 26.05.2017).
Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (абз. 1 п. 2.4 в редакції, чинній з 26.05.2017).
Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (абз. 1 п. 2.5).
Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників (п. 2.15).
Як встановлено судом за матеріалами справи надана відповідачем видаткова накладна №2010 від 29.10.2020 містить найменування суб'єктів господарювання, а також підписи осіб, які передають та отримують товар, найменування товару, його кількість, вартість, та інші необхідні реквізити, тобто відповідає вимогам законодавства, тому є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції та є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
В свою чергу, відповідно до ст. 58-1 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб'єктом господарювання печатки не є обов'язковим. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.
При цьому матеріали справи не містять документів, які б свідчили про втрату печатки позивачем, її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі позивача.
Водночас, у постанові від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.
Враховуючи відсутність з боку позивача претензій щодо асортименту, кількості та якості поставленого товару, суд вважає, що відповідач виконав свої зобов'язання за Договором.
За наведених обставин, суд критично оцінює твердження позивача про те, що ним не отримано товар в повному обсязі.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача 298 710,00 грн попередньої оплати за непоставлений товар, а відтак, у задоволенні позову слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у позові, судовий збір відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням положень п.4 розділу Х «Прикінцеві положення» та п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.В. Хабарова