вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про залишення позову без розгляду
відносно частини позовних вимог
"29" липня 2022 р. м. Вінниця Cправа № 902/115/22
Суддя Господарського суду Вінницької області Міліціанов Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом: Керівника Вінницької обласної прокуратури, вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21001, код - 02909909, в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 9, м. Київ, 01010, код - 00024360 та Вінницької районної державної адміністрації, вул. Хмельницьке шосе, 17, м. Вінниця, 21036, код - 04050975
до: Агрономічної сільської ради, вул. Мічуріна, 12, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227, код - 04525998
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державного підприємства "Науковий інноваційно-технічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України", вул. Мічуріна, 1, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227, Вінницького національного аграрного університету, вул. Сонячна, 3, м. Вінниця, 21008
про визнання незаконними та скасування рішень, скасування державної реєстрації та повернення земельної ділянки
за участю секретаря судового засідання: Шейкіної М.О.
за участю представників:
прокурора: Моніч Лариса Володимирівна, посвідчення № 057433 від 15.10.2020 року
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
третьої особи (Державного підприємства "Науковий інноваційно-технічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України"): Антощук Володимир Дмитрович, паспорт серії НОМЕР_1
третьої особи (Вінницького національного аграрного університету): Томляк Таїса Сергіївна, посвідчення № 000299 від 01.11.2019 року
08.02.2022 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (№ 15/3-68вих21 від 03.02.2022 року) Керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України та Вінницької районної державної адміністрації до Агрономічної сільської ради про:
- визнання незаконним та скасування п. 3 рішення Агрономічної сільської ради від 02.12.2016 року № 195 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель, які включені в межу населеного пункту села Агрономічне Вінницького району Вінницької області";
- визнання незаконним та скасування п. 2 рішення Агрономічної сільської ради від 27.05.2017 року № 54 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Державному підприємству "Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України";
- скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:03:003:0229 площею 1,4493 га для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки по вулиці Мічуріна, 1 в с. Агрономічне, Вінницького району з одночасним припиненням права комунальної власності Агрономічної сільської ради;
- зобов'язання Агрономічної сільської ради повернути земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:03:003:0229 площею 1,4493 га для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки по вулиці Мічуріна, 1 в с. Агрономічне, Вінницького району у державну власність з правом постійного користування Державного підприємства "Науковий інноваційно-технологічний центр інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України", що перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України.
Ухвалою суду від 14.02.2022 року відкрито провадження у справі № 902/115/22 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 03.03.2022 року.
Також, даною ухвалою, залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство "Науковий інноваційно-технічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України".
31.03.2022 року від Вінницького національного аграрного університету до суду надійшло клопотання (№ 01.1-33-216 від 30.03.2022 року) про залучення останнього до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
31.03.2022 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання (вх.канц. № 01-34/2538/22) про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву. Додатком до клопотання додано відзив на позовну заяву (вх.канц. № 01-34/2540/22), в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.
В судовому засіданні 31.03.2022 року судом постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, яку занесено до протоколу судового засідання.
13.04.2022 року до суду від Вінницької обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив (№ 15/3-171вих.-22 від 08.04.2022 року).
Крім того, 20.04.2022 року від Вінницької обласної прокуратури до суду надійшли заперечення (№ 15/3-193вих.-22 від 20.04.2022 року) на заяву Вінницького національного аграрного університету про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
У судовому засіданні 20.04.2022 року постановлено ухвали про залучення Вінницького національного аграрного університету в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/115/22 на 12.05.2022 року о 11:30 год., які занесено до протоколу судового засідання.
11.05.2022 року до суду від Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області на виконання вимог ухвали суду надійшов лист № 0-2-0.6-1439/2-22 від 11.05.2022 року.
12.05.2022 року до суду від представника третьої особи (Вінницького національного аграрного університету) надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (вх.канц. № 01-34/3686/22).
В судовому засіданні 12.05.2022 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 902/115/22 на підставі п. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України.
16.05.2022 року до суду від Державного підприємства "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" на виконання вимог ухвали суду надійшов лист № 232 від 10.05.2022 року.
27.05.2022 року до суду від представника третьої особи (Вінницького національного аграрного університету) надійшли письмові пояснення № 01.1-33-339 від 26.05.2022 року. Додатком до пояснення додано ряд документів.
31.05.2022 року від Вінницької обласної прокуратури до суду надійшло клопотання № 15/3-283вих-22 від 30.05.2022 року про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
У судовому засіданні 31.05.2022 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/115/22 для судового розгляду по суті на 15.06.2022 року, яку занесено до протоколу судового засідання.
13.06.2022 року на електронну адресу суду від представника Вінницької районної військової адміністрації надійшла заява № 311 від 13.06.2022 року, в якій останній просить суд проводити розгляд справи за його відсутності.
14.06.2022 року до суду від представника третьої особи (Вінницького національного аграрного університету) надійшли письмові пояснення № 01.1-33-406 від 13.05.2022 року.
15.06.2022 року до суду від Вінницької обласної прокуратури надійшли заперечення на клопотання третьої особи (Вінницького національного аграрного університету) про залишення позову без розгляду. № 15/3-313вих.-22 від 13.06.2022 року.
18.07.2022 року на адресу суду від третьої особи (Вінницького національного аграрного університету) надійшли письмові пояснення № 01.1-33-577 від 18.07.2022 року.
29.07.2022 року у судовому засіданні прийняли участь прокурор та представники третіх осіб. Представники позивача та відповідача правом участі у судовому засіданні не скористались, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.
У судовому засіданні, розглянувши наявні матеріали справи, судом встановлено наступне.
Предметом позову у цій справі є вимоги прокурора, заявлені в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України та Вінницької районної державної адміністрації до Агрономічної сільської ради про:
- визнання незаконним та скасування п. 3 рішення Агрономічної сільської ради від 02.12.2016 року № 195 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель, які включені в межу населеного пункту села Агрономічне Вінницького району Вінницької області";
- визнання незаконним та скасування п. 2 рішення Агрономічної сільської ради від 27.05.2017 року № 54 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Державному підприємству "Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України";
- скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:03:003:0229 площею 1,4493 га для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки по вулиці Мічуріна, 1 в с. Агрономічне, Вінницького району з одночасним припиненням права комунальної власності Агрономічної сільської ради;
- зобов'язання Агрономічної сільської ради повернути земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:03:003:0229 площею 1,4493 га для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки по вулиці Мічуріна, 1 в с. Агрономічне, Вінницького району у державну власність з правом постійного користування Державного підприємства "Науковий інноваційно-технологічний центр інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України", що перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України.
У позовній заяві не розмежовано які вимоги пред'явлено окремо шляхом представництва кожного із позивачів
У судовому засіданні прокурор зазначила, що усі вимоги, які є предметом позову заявлено одночасно як в інтересах Національної академії аграрних наук України, так і Вінницької районної державної адміністрації.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, прокурор, звертаючись із позовом наголошував, що підставою для звернення до суду стало порушення інтересів держави, зокрема в особі Національної академії аграрних наук України, спричинених порушенням встановленого законом порядку припинення права постійного користування землями, що перебувають у державній власності, реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку та розпорядження шляхом передачі у постійне користування Державному підприємству "Науковий інноваційно-технічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України".
Відповідно до частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із частиною 3 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
У статті 53 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини 4 статті 53 зазначеного Кодексу прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції.
Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, в пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, пункті 26 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, пункті 8.5 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункті 80 постанови від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).
Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, пункт 27 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2 статті 19 Конституції України).
Пунктом 3 частини 1 статті 1311 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Згідно з абзацами 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.
Абзац 3 частини 3 цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань.
Здійснивши аналіз абзацу 1 частини 3 статті 23 названого Закону, Велика Палата Верховного Суду в пункті 37 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц дійшла висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
У пункті 76 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду підтримала вищевказаний висновок та зазначила, що відповідно до частини 3 статті 23 Закону прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття "компетентний орган" у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (пункт 27 зазначеної постанови).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (пункти 8.10, 8.11) констатувала, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом 3 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", має застосовуватись з урахуванням положень абзацу 1 частини 3 цієї статті, який передбачає, що суб'єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб'єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи. У контексті засадничого положення частини 2 статті 19 Конституції України відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.
Вказаний висновок було підтверджено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 85). Водночас Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові у пунктах 82- 84 зазначила, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи відповідно до статті 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" наділені повноваженням звернення до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень (пункт 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19).
Отже, незалежно від того, хто саме звернувся до суду - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор, у судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб'єкта процесуальних правовідносин. Таким чином, фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор.
На відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб'єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. При цьому інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 (пункт 62)). Тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 71)).
Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні підприємства.
За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пункті 69 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
З метою визначення належної особи, в інтересах якої прокурор повинен звернутися до суду судом проаналізовано статутні документи Національної академії аграрних наук України, які розміщено у відкритому доступі: http://naas.gov.ua/content/statut-naan/.
Згідно із статутом Національної академії аграрних наук України, зареєстрованого 21.08.2021 року Міністерством Юстиції України, НААН - це самоврядна наукова організація, заснована на державній власності, що є державною організацією, створеною як неприбуткова державна бюджетна установа.
Самостійність НААН полягає, зокрема у самостійному вирішенні господарських питань; здійсненні загальними зборами НААН функцій найвищого органу управління.
Згідно відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зазначений позивач є державною організацією (установа, заклад).
Судом також враховано статус третьої особи Державного підприємства "Науковий інноваційно-технічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України", яке є правонаступником особи, якій надано право постійного користування земельною ділянкою згідно державного акту, припинено в результаті оскаржуваних рішень Агрономічної сільської ради, а також вчинено розпорядження відносно спірної земельної ділянки шляхом передачі у постійне користування.
Оскільки у позовній заяві, як на підставу представництва інтересів держави в особі Національної академії аграрних наук України, прокурор посилається на підпорядкування третьої особи позивачу.
Згідно Статуту державного підприємства (т. 1 а.с. 38-52) господарство є державним підприємством, що діє на основі державної форми власності, як самостійний суб'єкт господарювання, здійснює комерційну, господарську діяльність з метою досягнення позитивних економічних результатів та одержання прибутку (п. п. 2.2., 3.1. Статуту).
Таким чином, подавши позов в інтересах держави та визначивши одним із позивачів Національну академію аграрних наук України прокурор звернувся з метою представництва інтересів неприбуткової державної бюджетної установи.
Однак, Велика Палата Верховного Суду неодноразово наводила висновки про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі державного підприємства (пункт 8.14 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20; п. 85 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц).
З урахуванням наведених висновків та предмету спірних правовідносин суд констатує, що у прокурора також відсутні повноваження на звернення до суду в інтересах державних установ, закладів, організацій.
У статті 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їхнього майна" майновий комплекс Національної академії наук України та майновий комплекс національних галузевих академій наук складають усі матеріальні та нематеріальні активи, що обліковуються на балансах Національної академії наук України та на балансах відповідних національних галузевих академій наук і організацій, віднесених до відання Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, і які закріплені державою за Національною академією наук України та за національними галузевими академіями наук в безстрокове користування, або придбані за рахунок бюджетних коштів, а також коштів від фінансово-господарської діяльності та/або набуті іншим шляхом, не забороненим законом.
За змістом статті 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", який визначає Національну академію наук України, як суб'єкта управління об'єктами державної власності, визначено, що дія цього Закону не поширюється на управління об'єктами власності Українського народу, визначеними частиною першою статті 13 Конституції України.
Наведені положення законів не поширюються розпорядження спірною земельною ділянкою, а Національна академія наук України, визначена прокурором у позові у цій справі, з огляду на викладене, не є належним позивачем, в особі якої прокурор міг би звернутися з позовом до суду за захистом законних інтересів держави.
Користування (володіння) юридичною особою землею, що належній, на праві власності державі, саме по собі не підтверджує приналежність такої особи до суб'єкта владних повноважень.
Аналогічні висновки наведені у Постановах Касаційного господарського суду Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 909/83/19 та від 07.06.2022 у справі № 909/835/18).
У зв'язку із тим, що позовні вимоги прокурора у цій справі, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, то такі вимоги не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах Національної академії аграрних наук України, однак прокурор не має повноважень на здійснення представництва у справах за такими вимогами, враховуючи статус Національної академії аграрних наук України.
Суд також відхиляє посилання прокурора на необхідності застосування висновків КГС ВС від 02.02.2022 року у справі № 927/1099/20, оскільки предметом спору по даній справі було надання оцінки правомірності укладеного удаваного правочину, з метою приховання договору оренди державного майна (земельної ділянки), який укладено за відсутності згоди Національної академії аграрних наук України, як суб'єкта управління об'єктами державної власності, зокрема, державним майном, переданим цим суб'єктам в безстрокове безоплатне користування.
Тобто, правовий висновок по наведеній справі стосувався питань користування земельними ділянками, а не їх вилучення та припинення права державної власності; земельні ділянки не вилучалися з державної власності, а лише протиправно передані мв користування без згоди суб'єкта управління об'єктами державної власності.
Водночас, правові висновки у справах № 909/83/19 та № 909/835/18 є більш наближеними до предмету спору по даній справі №902/115/22, оскільки фактичні обставини спірних правовідносин спрямовані на витребування, повернення у володіння, відновлення реєстрації права власності на земельну ділянку державної форми власності.
Відтак, у випадку захисту права державної власності та пред'явлення віндикаційного позову пріоритетним є застосування норм Конституції України та ЗК України з метою визначення належного позивача.
Тому, з приводу визначення належного позивача у даній справі суд враховує саме останні правові висновки Верховного Суду у зазначених вище справах.
Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності.
У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади, відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (стаття 84 статтею 80 Земельного кодексу України).
За змістом статті 113 Конституції України вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України.
В силу положень статті 84 Земельного кодексу України, статті 113 Конституції України органом державної влади, тобто суб'єктом владних повноважень, через який держава реалізує право власності на землю держави є, зокрема, Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади.
При цьому, об'єктом спірних правовідносин є земельна ділянка з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки, яка розташована у межах населеного пункту (с. Агрономічне, Вінницького району, Вінницької області).
На підставі ч. 3 ст. 122 ЗК України, районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.
Спірна земельна ділянка не віднесено до категорій земель, визначених ч. ч. 4, 8 ст. 122 ЗК України.
Тому, суд доходить висновку, що прокурором правомірно подано позов в інтересах держави із визначення у якості належного позивача Вінницьку районну державну адміністрацію.
Підсумовуючи суд доходить висновку, що прокурором без достатніх повноважень подано позов в інтересах Національної академії аграрних наук України.
Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (Постанова Великою Палатою Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020 року).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про залишення, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, без розгляду позовної заяви, поданої Керівником Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України до Агрономічної сільської ради про:
- визнання незаконним та скасування п. 3 рішення Агрономічної сільської ради від 02.12.2016 року № 195 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель, які включені в межу населеного пункту села Агрономічне Вінницького району Вінницької області";
- визнання незаконним та скасування п. 2 рішення Агрономічної сільської ради від 27.05.2017 року № 54 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Державному підприємству "Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України";
- зобов'язання Агрономічної сільської ради повернути земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:03:003:0229 площею 1,4493 га для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки по вулиці Мічуріна, 1 в с. Агрономічне, Вінницького району у державну власність з правом постійного користування Державного підприємства "Науковий інноваційно-технологічний центр інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України", що перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України.
При визначенні обсягу позовних вимог, які підлягають залишенню без розгляду, судом враховано, що позовні вимоги про: скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:03:003:0229 площею 1,4493 га для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки по вулиці Мічуріна, 1 в с. Агрономічне, Вінницького району з одночасним припиненням права комунальної власності Агрономічної сільської ради, стосується поновлення права власності держави на спірну земельну ділянку (а не захисту права постійного користування), тому заявлені виключно в інтересах Вінницької районної державної адміністрації.
Відповідно ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
З огляду на викладене, за відсутності відповідного клопотання прокурора питання про повернення сплаченого судового збору наразі судом не вирішується.
Враховуючи складність справи, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 226, ст. ст. 233, 238-241, 253, 254, 256, 257 ГПК України, суд
1. Залишити без розгляду позов Керівника Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21001, код - 02909909) в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України (вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 9, м. Київ, 01010, код - 00024360) до Агрономічної сільської ради (вул. Мічуріна, 12, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227, код - 04525998) в частині позовних вимог про:
- визнання незаконним та скасування п. 3 рішення Агрономічної сільської ради від 02.12.2016 року № 195 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель, які включені в межу населеного пункту села Агрономічне Вінницького району Вінницької області";
- визнання незаконним та скасування п. 2 рішення Агрономічної сільської ради від 27.05.2017 року № 54 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Державному підприємству "Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України";
- зобов'язання Агрономічної сільської ради повернути земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:03:003:0229 площею 1,4493 га для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки по вулиці Мічуріна, 1 в с. Агрономічне, Вінницького району у державну власність з правом постійного користування Державного підприємства "Науковий інноваційно-технологічний центр інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України", що перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України.
2. Примірник ухвали надіслати учасникам справи на офіційні електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з описом вкладення до цінного листа, та засобами електронного зв'язку за наступними адресами: 05prokvin@gmail.com, prezid@naas.gov.ua, vin_rda@vin.gov.ua, dp-nitc@i.ua, agronomichne826@gmail.com.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення - 29.07.2022 року.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити ухвалу суду протягом 10 днів з дня складення повного тексту судового рішення (ухвали) шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено 03.08.2022 року.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - Керівнику Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21001)
3 - Національній академії аграрних наук України (вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 9, м. Київ, 01010)
4 - Вінницькій районній державній адміністрації (вул. Хмельницьке шосе, 17, м. Вінниця, 21036)
5 - Агрономічній сільській раді (вул. Мічуріна, 12, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227)
6 - Вінницькому національному аграрному університету (вул. Сонячна, 3, м. Вінниця, 21008)
7 - Державному підприємству "Науковий інноваційно-технічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України" (вул. Мічуріна, 1, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227)