03 серпня 2022 року м. Харків Справа № 905/2085/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Медуниця О.Є. , суддя Попков Д.О.
розглянувши у письмовому провадженні матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (вх. № 649 Д/3) на рішення Господарського суду Донецької області від 02.02.2022 у справі № 905/2085/21 (повний текст складено та підписано 02.02.2022, суддя Паляниця Ю.О.)
за позовом: Державної екологічної інспекції у Донецькій області , м.Костянтинівка, Донецька область
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м. Маріуполь, Донецька область
про стягнення 49 024,48 грн
Позивач, Державна екологічна інспекція у Донецькій області, м.Костянтинівка, Донецька область звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь, Донецька область про стягнення збитків в загальній сумі 49024,48 грн до: спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 14707,34 грн, що становить 30% загальної суми збитків; обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької обласної державної адміністрації в сумі 9804,90 грн, що становить 20% загальної суми збитків; фонду охорони навколишнього природного середовища Маріупольської міської територіальної громади в сумі 24512,24 грн, що становить 50% загальної суми збитків.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ним була проведена позапланова перевірка дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства. В результаті цієї перевірки були встановлені порушення, складені відповідні акти та розраховано розмір збитків, які підлягають стягненню з Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”.
Ухвалою господарського суду від 08.11.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/2085/21, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 02.02.2022 у справі №905/2085/21 позовні вимоги задоволені.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” збитки в загальній сумі 49024,48 грн до: спеціального фонду Державного бюджету України в сумі 14707,34 грн, що становить 30% загальної суми збитків; обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької обласної державної адміністрації в сумі 9804,90 грн, що становить 20% загальної суми збитків; фонду охорони навколишнього природного середовища Маріупольської міської територіальної громади в сумі 24512,24 грн, що становить 50% загальної суми збитків.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” на користь Державної екологічної інспекції у Донецькій області судовий збір у розмірі 2270 грн.
Рішення господарського суду обґрунтовано тим, що дії відповідача є протиправними та вчинені з його вини (скид зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скиду), що підтверджується актами перевірок, приписами.
Наявна шкода, яка розрахована у відповідності до вимог Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, і наявний причинний зв'язок, що виражений у заподіяні збитків саме протиправною поведінкою відповідача. Наведене свідчить про наявність всіх елементів складу правопорушення, що має наслідком відповідальність у вигляді стягнення збитків, а відтак свідчить про правомірність та обґрунтованість позовних вимог позивача.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, ПрАТ “ММК “Ілліча” звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 02.02.2022 у справі №905/2085/21, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Судові витрати покласти на позивача.
Скаржник вважає, що рішення Господарського суду Донецької області у справі №905/2085/21 винесено з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що наданий позивачем розрахунок збитків, заподіяному природному середовищу Азовського моря в результаті скиду зворотних вод з водовипусків №1,2,3,4 відповідача за період з 15.10.2020 по 05.02.2021 у розмірі 49024,48 грн загалом не є належним та допустимим доказом у справі, оскільки він зроблений з порушенням вимог «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.09.2009 №389.
Скаржник вважає, що розрахунок, розроблений позивачем, в порушення пункту 7.2 «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів».
Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2022 року сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Медуниця О.Є., Попков Д.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.06.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, м.Маріуполь, Донецька область на рішення Господарського суду Донецької області від 02.02.2022 у справі № 905/2085/21.
Розгляд апеляційної скарги ПрАТ “ММК імені Ілліча” на рішення Господарського суду Донецької області від 02.02.2022 у справі № 905/2085/21 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Встановлено строк позивачу до 13.07.2022 року включно, для подання відзиву на апеляційну скаргу та встановлено сторонам у справі строк для подання до суду заяв, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів учасникам справи.
Відзив від позивача до Східного апеляційного господарського суду не надходив.
12.07.2022 до Східного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання/заява, у якому останній просить надати відповідачу у справі № 905/2085/21 додатковий час для надання пояснень по справі, які суттєво вплинуть на суть розгляду апеляційної скарги.
27.07.2022 представником відповідача, адвокатом Бузівскою Н.М. до Східного апеляційного господарського суду надіслані додаткові пояснення по справі № 905/2085/21, у яких останній просить розгляд апеляційної скарги здійснити з урахуванням наданих пояснень по справі. Рішення Господарського суду Донецької області від 02.02.2022 по справі №905/2085/21 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог позивача про стягнення з ПРАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» збитків в сумі 49024,48 грн - відмовити у повному обсязі.
В письмових поясненнях скаржник зазначає, що позивачем у розрахунку збитку, заподіяному природному середовищу р. Кальчик та р. Кальміус в результаті скиду зворотних вод з водовипусків № 1,2,3,4 ПРАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» за період з 15.10.2020 по 05.02.2021 у розмірі 49 024,48 грн неправильно проведений розрахунок (гама) = 2103,73 * 105,0/100 = 2208,92 грн/т - показник (гама) повинен складати 2 208,91 грн/т, а не 2 208,92 грн/т.
Зазначений показник (гама) на підставі вимог п.7.1. Методики засовується надалі позивачем у формулі 12 п. 7.1. Методики, та, відповідно наприкінці розрахунку становить суму збитку, заподіяному природному середовищу р. Кальчик та р. Кальміус в результаті скиду зворотних вод з водовипусків № 1,2,3,4 ПРАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» за період з 15.10.2020 по 05.02.2021 у розмірі 49 024,48 Документ сформований в системі «Електронний суд» 26.07.2022. Крім того, зазначаю, що у розрахунку, розробленим позивачем, в порушення пункту 7.1. Методики, відсутнє документальне підтвердження індексу інфляції прийнятого для розрахунку проіндексованого питомого економічного збитку «гама і», що в свою чергу, свідчить про те, що зазначений розрахунок позивача є незаконним та необґрунтованим.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу відповідача, що згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції, зокрема, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Пояснення відповідача розглянуті колегією суддів, прийняті до уваги та долучені до матеріалів справи.
Розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Державна екологічна інспекція у Донецькій області діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію у Донецькій області, затвердженого наказом №129 від 28.04.2020 Державної екологічної інспекції України (далі - Положення).
Державна екологічна інспекція у Донецькій області (далі - Інспекція) є територіальним
органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Донецької області.
Відповідно до п.2 розділу II Положення, Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установам та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема щодо: наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин тощо.
Для виконання покладених завдань, Інспекція має право розраховувати розміри збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, пред'являти претензії, вживати в установленому порядку заходи досудового врегулювання спорів, виступати позивачем, відповідачем у судах (п.п.6, 9 розділу II Положення).
Як вказував позивач, Державною екологічною інспекцією України відповідно до наказу №10 від 15.01.2020 у період з 20.01.2020 по 31.01.2020 та наказу №17 від 04.02.2020 у період з 05.01.2020 по 10.01.2020 проведено позапланові заходи державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства Приватним акціонерним товариством “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, за результатами яких відповідачу надано приписи про усунення порушень №1 від 31.01.2020 та №2 від 10.02.2020.
22.09.2020 на адресу Державної екологічної інспекції у Донецькій області надійшло доручення №7999/2.1/8-20 від 22.09.2020 голови Державної екологічної інспекції України щодо здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо виконання відповідачем вищезазначених приписів.
На виконання вказаного доручення, Інспекцією було видано направлення №452/20 від 29.09.2020 та наказ №553 від 29.09.2020 про проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПрАТ “ММК ім. Ілліча” у період з 01.10.2020 по 15.10.2020.
За результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) Інспекцією складно акт №70 від 15.10.2020, за змістом якого державним органом було виявлено порушення суб'єктом господарювання п.3 ч.1 ст.44 Водного кодексу України (за результатами вимірювання вмісту забруднюючих речовин у зворотних водах на водовипусках №№1, 2, 3, 4 і поверхневих водах в контрольних створах р.Кальчик, р.Кальміус на водовипусках №№1, 2, 3, 4 зафіксовані перевищення затверджених допустимих концентрацій по завислим речовинам, хлоридам, сульфатам, фосфатам, азоту амонійному, нітритам, залізу, нафтопродуктам, міді, цинку, марганцю, БСК5.
Акт підписаний з боку Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” без зауважень, а саме: директором з ОП, ПБ та Е Астаф'євим О.П., начальником відділу ОНС Колодочкою В.В., начальником лабораторії відділу ОНС Гавриленко Ю.М.
За результатами проведеної перевірки та виявлених в її ході порушень, Інспекцією складений припис №70 від 20.10.2020 про усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки, а саме: на підставі приписів розробити план організаційно-технічних заходів по усуненню виявлених недоліків (п.1 припису), дотримуватись нормованих показників граничнодопустимих концентрацій, встановлених дозволом на спеціальне водокористування, забруднюючих речовин у стічних водах на випусках №№1, 2, 3, 4 підприємства; не припускати перевищення встановлених дозволом на спеціальне водокористування, граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин (п.2 припису).
Вказаний припис прийнято до виконання відповідачем, що підтверджується підписом в.о. директора Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”.
З метою перевірки виконання припису №70 від 20.10.2020 Державної екологічної інспекції у Донецькій області щодо дотримання нормованих показників граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах на випусках №№1, 2, 3, 4 Приватним акціонерним товариством “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”, встановлених дозволом на спеціальне водокористування, на підставі наказу №45 від 22.01.2021, направлення №57/21 від 22.01.2021 у період з 02.02.2021 по 12.02.2021 Інспекцією було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю).
За результатами перевірки складено акт №7-05 віл 12.02.2021, у якому встановлено порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів, а саме: за результатами вимірювання вмісту забруднюючих речовин у зворотних водах, на водовипусках 1, 2, 3, 4 і поверхневих водах в контрольних створах р.Кальчик та р.Кальміус, проведених відділом інструментально-лабораторного контролю зафіксовані перевищення затверджених допустимих концентрацій по завислим речовинам, хлоридам, сульфатам, азоту амонійному, залізу, нафтопродуктам, міді, цинку, марганцю; результати вимірювань складу та властивостей вод наведені в протоколах №2 від 08.02.2021, №№3, 4 від 10.02.2021.
Приватне акціонерне товариство “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” здійснює свою водогосподарчу діяльність згідно з дозволом на спеціальне водокористування №246/ДН/49д-19 від 11.07.2019, який видано Державним агентством водних ресурсів України на строк до 11.07.2022, строк дії якого відповідно до ч.15 ст.4-1 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” продовжується на період проведення антитерористичної операції.
Для очищення господарсько-побутових і виробничих стічних вод Приватне акціонерне товариство “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” має комплекс очисних споруд:
- випуски 1, 2, 3 (категорія зворотних (стічних) вод - виробничі; поверхневі (дощові та талі) - річка Кальчик/ басейн р.Кальміус/ басейн річок Приазов'я/ розташований у межах м.Маріуполь;
- випуск 4 (категорія зворотних (стічних) вод - виробничі; поверхневі (дощові та талі) - річка Кальміус/ басейн річок Приазов'я/ розташований у межах м.Маріуполь;
- випуски 5, 7 (категорія зворотних (стічних) вод - поверхневі (дощові та талі) - річка Кальчик/ басейн річки Кальміус/ басейн річок Приазов'я/ розташований у межах м.Маріуполь;
- випуски 6, 8 (категорія зворотних (стічних) вод - теплообмінні - річка Кальміус/ басейн річок Приазов'я/ розташований у межах м.Маріуполь.
Дозволом на спеціальне водокористування №246/ДН/49д-19 від 11.07.2019 встановлені допустимі обсяги скиду забруднюючих речовин та фактичний обсяг скидання зворотних (стічних) вод (згідно з розробленими нормативами ГДС).
Відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Донецькій області проведені відбори проб вод та складені акти відбору проб від №14 від 08.10.2020, №15 від 02.10.2020, №16 від 15.10.2020, №2 від 03.02.2021, №3 від 05.02.2021, №4 від 05.02.2021 та виконані вимірювання показників складу та властивостей зворотних вод Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” та складені протоколи вимірювань №14 від 13.10.2020, №15 від 13.10.2020, №16 від 15.10.2020, №2 від 08.02.2021, №3 від 10.02.2021, №4 від 10.02.2021.
За результатами проведених вимірювань Інспекцією встановлено, що Приватним акціонерним товариством “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” допускався скид зворотних вод в річки Кальміус та Кальчик з перевищенням затверджених гранично допустимих концентрацій.
Позивач стверджував, що в результаті порушень вказаних вимог природоохоронного законодавства державі заподіяний збиток у розмірі 49024,48 грн.
20.10.2020 Державною екологічною інспекцією у Донецькій області стосовно робітників ПрАТ “ММК імені Ілліча”, а саме: старшого майстра виробничої дільниці ОСОБА_1 , енергетика участку Должникова Д.А., майстра виробничої ділянки ОСОБА_2 , енергетика цеху ЛПЦ - 1700 Маслова А.В. складені протоколи про адміністративні правопорушення №003842, №003903, №003840, №003887 та винесено постанови про накладення адміністративних стягнень від 20.10.2020 №04/158, №04/157, №04/155, №04/156 за статтею 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зазначеними постановами громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 визнано винними у вчиненні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст.1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на них адміністративні стягнення у вигляді штрафів у розмірі 680 грн.
У згаданих протоколах та постановах зазначено, що вищевказаними особами не виконано припис №2 від 10.02.2020 щодо усунення встановлених порушень при проведенні заходу державного нагляду (контролю) 05.02.2020 - 10.02.2020, а саме: не виконано п.11 припису №2 від 10.02.2020 (встановлено перевищення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин), що є порушенням ст.44 Водного кодексу України, ст.51 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”.
10.02.2021 Державною екологічною інспекцією у Донецькій області стосовно робітників ПрАТ “ММК імені Ілліча”, а саме: старшого майстра виробничої дільниці ЦХП ОСОБА_5 , старшого фахівця з ремонту асп. уст. та вентиляції ДЦ ОСОБА_6 , майстра виробничої дільниці ТЕЦ ОСОБА_7 , заст. начальника ЛПЦ - 1700 Воробйова А.О. складені протоколи про адміністративні правопорушення №004680, №004681, №004682, №004686 та винесено постанови про накладення адміністративних стягнень від 10.02.2021 №05/08, №05/09, №05/10, №05/07 за статтею 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зазначеними постановами громадян ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 визнано винними у вчиненні адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст.1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на них адміністративні стягнення у вигляді штрафів.
У згаданих протоколах та постановах зазначено, що вищевказаними особами не виконано законні розпорядження чи приписи посадових осіб органів, що здійснюють державний контроль у галузі ОНПС, а саме: за результатами інструментально-лабораторного контролю на водовипусках №1, 2, 3, 4 зафіксовані перевищення затверджених допустимих концентрацій забруднюючих речовин, чим не виконано припис №70 від 20.10.2020, що є порушенням ст.44 Водного кодексу України.
Правопорушниками ОСОБА_2 та ОСОБА_4 адміністративний штраф сплачено до державного бюджету у повному обсязі, про що свідчать квитанції АТ КБ “ПриватБанк” №0.0.1877287655.1 від 20.10.2020, №0.0.1913484024.1 від 20.11.2020.
22.03.2021 Державною екологічною інспекцією у Донецькій області надіслано Приватному акціонерному товариству “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” претензію №12-17/21 від 22.03.2021, за змістом якої позивач повідомив про порушення виявлені під час перевірок та просив перерахувати грошові кошти за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності у сумі 49024,48 грн.
Вказана претензія (вимога) органу державної влади залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Зважаючи на викладені вище обставини, позивач звернувся до господарського суду із цим позовом про відшкодування збитків.
Здійснивши перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо задоволення позову, а твердження скаржника вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.
Сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні відповідача до відшкодування збитків, завданих порушенням відповідачем вимог природоохоронного законодавства.
Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища”, земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.
Відповідно до преамбули Водного Кодексу України усі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту. Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об'єктами.
Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають природні ресурси, які залучені в господарський обіг, так і невикористані в народному господарстві в даний період земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ (ст.5 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”).
Відповідно до ст.34 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
За змістом ст.ст.38, 44, 49, 70, 95 Водного кодексу України нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного досягнення екологічного нормативу якості води водних об'єктів. Водокористувачі зобов'язані дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства. Скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Усі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.
Використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища (пункт “б”); здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб (пункт “е”) (ч.1 ст.40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”).
Пунктом “в” ст.41 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають, зокрема встановлення лімітів використання природних ресурсів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище.
Згідно зі ст.33 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” з метою удосконалення роботи по розробці та затвердженню гранично допустимих скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти із зворотними водами Міністерством охорони навколишнього природного середовища 15.12.1994 затверджено Інструкцію про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами №116 (далі - Інструкція про встановлення ГДС).
Пунктами 2.1-2.3 Інструкції про встановлення ГДС (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що скид зворотних вод у водні об'єкти є одним з видів спеціального водокористування і здійснюється на основі дозволів, які видаються у встановленому порядку органами Мінприроди України.
Величини ГДС речовин розробляються і затверджуються для діючих і тих, що проектуються, підприємств-водокористувачів, які мають (будуть мати) організовані скиди зворотних вод з господарської ланки круговороту води у природні ланки (річкові, озерні, морські), тобто у водні об'єкти.
Величини ГДС речовин встановлюються для кожного окремого випуску зворотних вод у поверхневі та морські води у випадках відповідно до п.1.9 на основі нормативних документів, які регламентують скид зворотних вод і встановлюють норми якості води водних об'єктів.
Умови для визначення ГДС речовин є гарантія дотримання норм якості води у встановлених контрольних створах.
Відповідно до п.2.13 зазначеної Інструкції після встановлення ГДС речовин вимагається дотримання як допустимих мас, так і допустимих концентрацій речовин, а також не допускається перевищення затвердженої витрати зворотних вод.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України “Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.
Статями 1, 6 Закону України “Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища, а заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
У ч.ч.6, 7 ст.7 вказаного Закону України визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.
На підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частина восьма статті 7 Закону України “Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”).
За змістом зазначених норм слідує, що за результатом проведення перевірки орган державного нагляду (контролю) у разі виявлення правопорушення відносно суб'єкта господарювання та наявності підстав для вжиття заходів реагування на підставі акту складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення виявлених порушень.
Так, згідно дозволу на спеціальне водокористування Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” №246/ДН/49д-19 від 11.07.2019р. гранично - допустимий скид (ГДС) речовин із зворотними водами у водний об'єкт (мг/дм3) складає:
1) випуск 1:
- завислі речовини - 10; хлориди - 350; сульфати - 968; азот амонійний - 2; залізо загальне - 0,3; нафтопродукти - 0,3; мідь - 0,03; цинк - 0,3; марганець - 0,1; БСК5 - 4;
2) випуск 2: завислі речовини - 10; хлориди - 350; сульфати - 968; азот амонійний - 1; залізо загальне - 0,3; нафтопродукти - 0,3; мідь - 0,03; цинк - 0,3; марганець - 0,1; БСК5 - 4;
3) випуск 3: завислі речовини - 15; хлориди - 350; сульфати - 968; азот амонійний - 1; залізо загальне - 0,3; нафтопродукти - 0,3; мідь - 0,03; цинк - 0,3; марганець - 0,1; БСК5 - 4;
4) випуск 4: завислі речовини - 10; хлориди - 350; сульфати - 968; азот амонійний - 1; залізо загальне - 0,3; нафтопродукти - 0,2; мідь - 0,03; цинк - 0,3; марганець - 0,1, БСК5 - 4.
Контроль за дотриманням встановлених обмежень на скид зворотних вод, які вказані у затверджених документах, що визначають ГДС, ТПС речовин і плани водоохоронних заходів, здійснюється органами Мінприроди України на підставі даних, що представляються водокористувачами, контрольних замірів і обстежень. Контроль здійснюється згідно з чинним законодавством і нормативними документами, що регламентують порядок проведення контролю за водоохоронною і водогосподарською діяльністю водокористувачів, у тому числі “Правилами охорони поверхневих вод”, “Інструкцією з відбору проб для аналізу стічних вод”. Вимірювання показників концентрацій нормованих речовин у зворотних водах для визначення їх маси виконуються шляхом аналізу змішаних проб, відібраних вручну або за допомогою пробовідбірників змішаних (середньогодинних, середньодобових) проб (п.4.1 Інструкції про встановлення ГДС).
Відповідно до наказів Інспекції №553 від 29.09.2020, №45 від 22.01.2021 Відділ інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Донецькій області уповноважений на проведення вимірювань під час контролю стану навколишнього середовища.
Відбір проб води проведено Інспекцією відповідно до вимог до ДСТУ ISO 5667-6:2009, ДСТУ ISO 5667-10:2005, ДСТУ ISO 5667-2:2003, КНД 211.0.2.098-03, ДСТУ ISO 5667-3-2001, про що зазначено в актах відбору проб води.
Визначення показників складу та властивостей проб вод позивачем здійснено за відповідними методиками виконання вимірювань, якими для кожного показника надаються певні умови та термін виконання вимірювань.
Судом першої інстанції зазначено, що жодних доказів порушення позивачем порядку відбору відповідачем суду не надано.
Результати вимірювання наведені у відповідних протоколах.
З метою усунення виявлених порушень Інспекцією видавались приписи №70 від 20.10.2020, №7-05 від 15.02.2021 про усунення виявлених порушень та встановлювались терміни їх виконання.
Саме внаслідок невиконання відповідачем попередніх заходів державного нагляду (приписів), за результатами проведених з 01.10.2020 по 15.10.2020, з 02.02.2021 по 12.02.2021 відповідно позапланових перевірок Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” складено:
- акт №70 від 15.10.2020, зі змісту якого слідує, що державним органом було виявлено порушення суб'єктом господарювання п.3 ч.1 ст.44 Водного кодексу України (за результатами вимірювання вмісту забруднюючих речовин у зворотних водах на водовипусках №№1, 2, 3, 4 і поверхневих водах в контрольних створах р.Кальчик, р.Кальміус на водовипусках №№1, 2, 3, 4 зафіксовані перевищення затверджених допустимих концентрацій по завислим речовинам, хлоридам, сульфатам, фосфатам, азоту амонійному, нітритам, залізу, нафтопродуктам, міді, цинку, марганцю, БСК5 (результати вимірювань складу та властивостей вод наведені в протоколах №14 від 13.10.2020, №15 від 13.10.2020, №16 від 15.10.2020) (а.с.30-39).
- акт №7-05 віл 12.02.2021, у якому встановлено порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів, а саме: за результатами вимірювання вмісту забруднюючих речовин у зворотних водах, на водовипусках 1, 2, 3, 4 і поверхневих водах в контрольних створах р.Кальчик та р.Кальміус, проведених відділом інструментально-лабораторного контролю зафіксовані перевищення затверджених допустимих концентрацій по завислим речовинам, хлоридам, сульфатам, азоту амонійному, залізу, нафтопродуктам, міді, цинку, марганцю (результати вимірювань складу та властивостей вод наведені в протоколах №2 від 08.02.2021, №№3, 4 від 10.02.2021) (а.с.59-68).
Зазначені акти підписані з боку відповідача без зауважень.
При цьому, дії Інспекції з проведення позапланових перевірок, за наслідками яких були складені акти перевірок не були предметом оскарження в суді та не були визнані в судовому порядку протиправними.
Господарським судом також зазначено, що вказані акти перевірок на час вирішення спору є чинними, зазначені в них відомості відповідачем не спростовані.
Таким чином, господарський суд вірно врахував, що акти №70 від 15.10.2020, №7-05 від 12.02.2021 є належними та допустимими доказами на підтвердження порушення відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст.40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення заходів щодо відтворення відновлювальних природних ресурсів; застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров'я населення; збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.
Водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи (ст.42 Водного кодексу України).
Приватне акціонерне товариство “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” є водокористувачем з правом скидання стічних вод у водні об'єкти на підставі дозволу на спеціальне водокористування.
В силу вимог ст.44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані: економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод; дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об'єктам та об'єктам навколишнього природного середовища; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища” та іншим законодавством України.
Скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи (стаття 70 Водного кодексу України).
Згідно зі ст.111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодовувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відповідно до пункту “є” ч.2 ст.68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.
За змістом зазначеної статті підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч.1 ст.69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”).
Пунктом 8 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст.1166 Цивільного кодексу України, згідно з частинами першою і другої якої, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (або порушення зобов'язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (ст.ст.614, 1166 Цивільного кодексу України).
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Предмет доказування - коло фактів матеріально-правового значення, необхідних для вирішення справи по суті. Факти, які належать до предмета доказування, необхідно відрізняти від інших фактів, які встановлюються при розгляді справи, однак не пов'язані з правильним вирішенням питання про права і обов'язки сторін.
З врахуванням викладеного, до предмета доказування у даній справі входять такі факти: неправомірність поведінки особи, вина заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Факт неправомірної поведінки у даній категорії спорів підтверджується актами перевірок, актами відбору проб та протоколами вимірювань. Так акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання. У такому акті зазначаються посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань, які в свою чергу, містять інформацію, пов'язану з проведенням інструментально-лабораторного контролю.
Акти є носіями доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог природоохоронного законодавства, на підставі яких приймається відповідне рішення контролюючого органу, а оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо складання актів та проведення перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі актів.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 826/4278/14 та від 20.02.2018 у справі № 803/1130/17.
Колегія суддів зазначає, що господарським судом досліджені у сукупності зазначені вище документи, а саме: акти перевірок, акти відбору проб вод та протоколи вимірювань показників скиду та властивостей вод.
Матеріалами справи підтверджено, що акти перевірок №70 від 15.10.2020, №7-05 від 12.02.2021 складались в присутності керівників та інших уповноважених працівників Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”. Акти перевірок підписані відповідними особами відповідача без пояснень, зауважень та заперечень. Доказів скасування чи оспорювання відповідачем дій позивача з приводу проведеної перевірки, в ході якої були встановлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, матеріали справи не містять.
При цьому, не оскарженими в порядку адміністративного судочинства є і дії позивача щодо проведених перевірок, зокрема щодо складених Інспекцією актів перевірок, протоколів про вчинення адміністративного правопорушення та постанов про адміністративне правопорушення.
Суд першої інстанції правомірно зазначив, що розмір заподіяних державі збитків в результаті порушення Приватним акціонерним товариством “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” підлягає розрахунку відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі, внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом №389 від 20.07.2009 Міністерства охорони навколишнього природного середовища (зі змінами) (далі - Методика).
Так, Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі: забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із наднормативними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин та фізико-хімічних показників (забруднюючі речовини) із зворотними водами або забруднюючих речовин у чистому вигляді, у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів; забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів; самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів; забору, використання води та скиду забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (п.1.2 розділу І Методики).
Пунктом 1.4 розділу І Методики визначено, що державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків.
За змістом п.п.2.1-2.3 розділу ІІ Методики наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об'єкт з перевищенням ГДС вважаються скиди зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, або таких, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством. Факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб та розрахунковим методом. При визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань, або розрахункові методи.
Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам внаслідок скидів забруднюючих речовин із зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС на загальну суму 49024,48 грн позивачем здійснено за формулою 12 п.7.1 Методики, на підставі та у відповідності до результатів вимірювань показників складу та властивостей вод, здійснених відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Донецькій області (акти №70 від 15.10.2020, №7-05 віл 12.02.2021, протоколи вимірювань №14 від 13.10.2020, №15 від 13.10.2020, №16 від 15.10.2020, №2 від 08.02.2021, №№3, 4 від 10.02.2021).
Перевіривши надані позивачем розрахунки сум збитків, що здійснені ним на основі відомостей первинної документації математичними методами із застосуванням вихідних даних, господарський суд дійшов правомірного висновку, що розрахунки виконані згідно з встановленими нормативними вимогами, є арифметично вірними та такими що відповідають матеріалам справи.
Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи скаржника, що розрахунок, розроблений позивачем, в порушення пункту 7.2 «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», оскільки цей пункт Методики розраховує розмір відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (морські води) внаслідок аварійних або самовільних скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами.
Розрахунки спірної суми скаржником не спростовано.
Покладені скаржником в обґрунтування власної позиції по суті спору твердження не спростовують наявність у діях останнього складу правопорушення та факту недотримання останнім вимог природоохоронного законодавства.
Отже, посилання скаржника на невідповідність розрахунку позивача є безпідставними, оскільки такий розрахунок здійснений вірно, а саме згідно із формулою 12 п.7.1 Методики, а не в порядку п.7.2 (формула 16) цієї Методики.
З урахуванням вищевикладеного, дії відповідача є протиправними та вчинені з його вини (скид зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скиду), що підтверджується актами перевірок, приписами.
При цьому, наявна шкода, яка розрахована у відповідності до вимог Методики, і наявний причинний зв'язок, що виражений у заподіяні збитків саме протиправною поведінкою відповідача.
Наведене свідчить про наявність всіх елементів складу правопорушення, що має наслідком відповідальність у вигляді стягнення збитків, а відтак свідчить про правомірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, які, в свою чергу, правомірно задоволені господарським судом.
Також судом першої інстанції, з урахуванням вимог чинного законодавства, вірно зазначено, що завдана шкода навколишньому природному середовищу підлягає зарахуванню до спеціального фонду Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, фонду охорони навколишнього природного середовища Донецької обласної державної адміністрації, фонду охорони навколишнього природного середовища Маріупольської міської територіальної громади у відповідних сумах.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ст. 13 ГПК України). Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).
З аналізу наведених норм права та поданих доказів суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду про те, що позовні вимоги про стягнення 49024,48 грн збитків підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому задоволені господарським судом правомірно.
З огляду на викладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Донецької області від 02.02.2022 у справі №905/2085/21 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, оскаржуване судове рішення ухвалено судом з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому повинно бути залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” на рішення Господарського суду Донецької області від 02.02.2022 у справі № 905/2085/21 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Донецької області від 02.02.2022 року у справі №905/2085/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, відповідно до вимог ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 03.08.2022.
Головуючий суддя О.О. Радіонова
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя Д.О. Попков