вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"28" липня 2022 р. Справа№ 910/3646/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
при секретарі судового засідання Токар Т.Г.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 28.07.2022
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника керівника Київської міської прокуратури
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 про відмову в забезпеченні позову
у справі №910/3646/22 (суддя Головіна К. І.)
за позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі:
Київської міської ради
Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс" (відповідач-1)
Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозхімсервіс"(відповідач -2)
про визнання недійсними рішень тендерного комітету та договорів
В судовому засіданні 28.07.2022 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 у справі №910/3646/22 відмовлено у задоволенні заяви Першого заступника керівника Київської міської прокуратури про забезпечення позову.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, прокурор 22.06.2022 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заяви Київської міської прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального права (ст.ст.13, 76,77,86,136,137 ГПК України), неправильним застосуванням норм матеріального права (ч.2 ст.208 ГК України, ст.ст.15,16,216,236 ЦК України), невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до наступного:
- на час розгляду справи існує об'єктивна можливість виконання сторонами спірних договорів частково або в повному обсязі. У такій ситуації рішення суду, у разі задоволення позову, не дозволить відновити порушені інтереси держави, оскільки незаконно використані бюджетні кошти за вказаним договором будуть частково або повністю сплачені;
- оскільки у справі заявлено позов немайнового характеру і судове рішення у разі його задоволення не вимагатиме примусового виконання, то підставою для вжиття заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав держави;
- суд не врахував наявність належних та допустимих доказів, не надав їм належної оцінки, дійшов помилкових висновків про недоведеність прокурором наявності підстав для задоволення позову, оскільки не надано доказів на підтвердження наявності обставин, що можуть унеможливити виконання рішення суду, та помилкового висновку, що заявлені прокурором заходи забезпечення позову не охоплюють заявлені позовні вимоги.
У відзивах на апеляційну скаргу представники відповідачів заперечували доводи апеляційної скарги прокурора, просили її відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2022 апеляційну скаргу прокурора передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.
Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3646/22. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Першого заступника керівника Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 про відмову у забезпеченні позову у справі № 910/3646/22 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
04.07.2022 матеріали оскарження у справі № 910/3646/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 про відмову у забезпеченні позову у справі № 910/3646/22 та призначено справу до розгляду на 28.07.2022.
Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Нормами статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти та з використанням засобів мобільного зв'язку.
Повідомлення із копією ухвали Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду на 28.07.2022, засвідченою електронно-цифровими підписами суддів, було надіслане судом на електронну адресу представників сторін, зазначених в матеріалах справи, що підтверджується роздруківкою електронного листування.
Крім того, інформація щодо призначення розгляду даної справи на 28.07.2022 була розміщена на офіційному веб-сайті Судової влади України за посиланням: https://anec.court.gov.ua/sud4873/gromadyanam/povidomlennya/1272433/.
Прокурор в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.
Представник позивачів в судовому засіданні апеляційної інстанції не підтримав апеляційну скаргу прокурора.
Представники відповідача-1 в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили її відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Представник відповідача 2 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника відповідача -2 обов'язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів оскарження у справі, перший заступник керівника Київської міської прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - Київрада, позивач-1) та Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент, позивач-2) звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс" (далі - ПрАТ "Київспецтранс", відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хозхімсервіс" (далі - ТОВ "Хозхімсервіс", відповідач-2) про визнання недійсними рішень тендерного комітету від 29.10.2020 та від 13.10.2021, визнання недійсними договору на закупівлю робіт № 12/11-20Б від 12.11.2020 та договору на закупівлю додаткових робіт № 05/11-21 ДР від 05.11.2021.
09.06.2022 від прокурора надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Хозхімсервіс" та ПрАТ "Київспецтранс" вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання умов договору на закупівлю робіт № 12/11-20Б від 12.11.2020 та договору на закупівлю додаткових робіт № 05/11-21 ДР від 05.11.2021.
Заява про вжиття заходів забезпечення позову мотивована тим, що у разі задоволення позову про визнання вказаних угод недійсними і одночасного здійснення сторонами своїх зобов'язань за спірними договорами підряду, виконання такого рішення суду буде утрудненим, оскільки повернення виконаних робіт та використаних матеріалів за цими договорами буде неможливим та призведе до безпідставного витрачання бюджетних коштів, а отже, обраний прокурором спосіб захисту буде недоцільним.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Частиною 4 статті 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відмовляючи у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, місцевий господарський суд зазначив, що у заяві про забезпечення позову прокурор просить суд заборонити ТОВ "Хозхімсервіс" та ПрАТ "Київспецтранс" вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання умов договорів підряду № 12/11-20Б від 12.11.2020 та договору на закупівлю додаткових робіт № 05/11-21 ДР від 05.11.2021, водночас, предметом позову, з яким прокурор звернувся до суду, є вимоги про визнання недійсними цих договорів, але без вимог про застосування наслідків визнання спірних угод недійсними.
Тобто, виконання чи невиконання укладених відповідачами угод не охоплюється предметом заявлених позовних вимог, а, отже, заходи, про які просить прокурор не відповідають вимогам, на забезпечення яких вони вживаються.
Подана прокурором заява не містить будь яких доказів того, що ТОВ "Хозхімсервіс" та ПрАТ "Київспецтранс" вчиняються будь-які дії з виконання робіт з реконструкції та технічного переоснащення полігону ТПВ №5 в с. Підгірці Обухівського району Київської області, зокрема, того, що ПрАТ "Київспецтранс" здійснює сплату вартості виконаних робіт, тобто, заява прокурора грунтується на припущеннях щодо вчинення сторонами зобов'язань за оскаржуваними договорами №12/11-20Б від 12.11.2020 та №05/11-21 ДР від 05.11.2021.
Вказані прокурором обставини не свідчать про те, що виконання судового рішення, у разі його прийняття на користь заявника, - про визнання недійсними рішень тендерного комітету та договорів закупівлі, стане неможливим або буде утрудненим, тим більше, враховуючи, що прокурором не заявлені позовні вимоги про застосування наслідків визнання правочинів недійсними.
Отже, за висновком суду заявник не подав належних та допустимих доказів, у розумінні ст. 76, 77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов'язує наявність підстав для застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про вчинення відповідачами дій, направлених на ускладнення виконання рішення господарського суду за поданим позовом.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.
Забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду, який полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, мають тимчасовий характер і діють до закінчення розгляду справи по суті заявлених вимог.
За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.74 ГПК України. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.
Так, заявник не зазначив, які докази вказують на наявність обставин, з якими пов'язується застосування заходів забезпечення позову, та у чому саме вбачається неможливість чи утруднення виконання судового рішення саме у даній справі, лише вважає, що у разі задоволення позову про визнання вказаних угод недійсними і одночасного здійснення сторонами своїх зобов'язань за спірними договорами підряду, виконання такого рішення суду буде утрудненим, оскільки повернення виконаних робіт та використаних матеріалів за цими договорами буде неможливим та призведе до безпідставного витрачання бюджетних коштів, а отже, обраний прокурором спосіб захисту буде недоцільним.
Оцінюючи в сукупності усі матеріали оскарження, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення заяви прокурора про забезпечення позову у даній справі у вигляді заборони ТОВ "Хозхімсервіс" та ПрАТ "Київспецтранс" вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання умов договору на закупівлю робіт № 12/11-20Б від 12.11.2020 та договору на закупівлю додаткових робіт № 05/11-21 ДР від 05.11.2021.
Так, з листів Департаменту житлово-комунальної інфраструктури від 24.01.2022 №058/7/4-394 та ПрАТ «Київспецтранс» від 14.01.2022 №56/01 можна встановити фактичний стан виконання договорів станом на січень 2022.
В той час, позов подано прокурором до суду в травні 2022 року.
Прокурором не надано будь яких доказів того, що сторонами наразі вчиняються будь які дії з виконання робіт з реконструкції та технічного переоснащення полігону ТПВ №5 в с.Підгірці Обухівського району Київської області, а також того, що здійснюється оплата вартості виконаних робіт.
Враховуючи предмет та підставу позову (визнання недійсними договорів), запропонований прокурором спосіб забезпечення позову шляхом заборони відповідачам вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання умов цих договорів, не відповідає критерію співмірності, оскільки їх застосування призведе до незворотних негативних наслідків для господарської діяльності відповідачів, а обрані заходи забезпечення позову опосередковано мають ознаки часткового вирішення спору по суті, оскільки фактично зводяться до застосування насідків недійсності оспорюваних договорів.
За встановлених обставин відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову жодним чином не може призвести до порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржниками зроблено не було.
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).
За таких обставин решту аргументів прокурора суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття оскаржуваної ухвали у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви прокурора про забезпечення позову.
Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 у справі №910/3646/22 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.06.2022 про відмову в забезпеченні позову у справі №910/3646/22 залишити без змін.
3. Матеріали оскарження у справі №910/3646/22 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови складено 02.08.2022.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді Ю.Б. Михальська
А.І. Тищенко