Справа № 487/2296/22
Провадження № 1-кс/487/1826/22
04.08.2022 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12022152030001113 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
- 09.08.2002 року - апеляційним судом Миколаївської області за п.п. 9,1 ч. 2 ст.115, ч. 3 ст. 187, ч.2 ст.185 КК України до 13 років позбавлення волі з консфіскацією майна;
- 10.06.2013 року - Ленінським районним судом міста Миколаєва за ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України дл 2 років позбавлення волі. Звільнився 25.07.2015 року по відбуттю строку покарання
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України
встановив:
04.08.2022 старший слідчий відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Окружної прокуратури м. Миколаєва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 263 КК України, може переховуватися від органу досудового розслідування, впливати на свідків, не має постійного джерела доходу, що свідчить про можливість скоєння ним повторних правопорушень. Крім того, застосування до підозрюваного іншого, більш м'якого запобіжного заходу не є можливим, оскільки це не усуне ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив про його задоволення.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просив застосувати більш м'який запобіжний захід до його підзахисного, посилаючись на те, що ризики не доведені, ОСОБА_7 має низку хронічних захворювань та здійснює догляд за чоловіком з інвалідністю.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника. Вину в інкримінованому правопорушенні визнав, просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку учасників кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З матеріалів клопотання вбачається, що слідчими Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022152030001113 від 02.08.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 наприкінці липня 2022 року, в денний час, більш точного часу в ході проведення досудового розслідування не встановлено, перебував у приміщенні підвалу розташованого в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , де помітив корпус ручної гранати типу РГД-5 з маркувальним позначенням «Э-1-89-Т» та підривач типу УЗРГМ-2 з маркувально - клеймовим позначенням «-70 УЗРГМ-2 583», які відповідно до Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 691 від 19.08.2019 «Про затвердження Інструкції про поводження з вибуховими матеріалами в органах і підрозділах Національної поліції України та підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України», а також довідок про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 02.08.2022 № 314/32 та № 315/32, належать до категорії небезпечних, ІІ-ої категорії небезпечних, відповідно. Помітивши вищевказані предмети у зібраному стані, ОСОБА_4 , в порушення положень ч. 2 ст. 68 Конституції України, розуміючи, що не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка добровільно здала відповідним правоохоронним органам або повідомила про вказаний факт вибухові пристрої, підібрав вказаний предмет у зібраному стані та зберігав його при собі до 15:30 год. 02.08.2022 року.
При цьому, 02.08.2022 року о 15:30 ОСОБА_4 перебував за адресою: АДРЕСА_4 де останього помітили працівники поліції та відповідно до ст. 34 ЗУ «Про Національну поліцію» здійснили превентивний поліцейський захід - поверхневу перевірку під час якої виявили корпус ручної гранати типу РГД-5 з маркувальним позначенням «Э-1-89-Т» та підривач типу УЗРГМ-2 з маркувально - клеймовим позначенням «-70 УЗРГМ- 2 583» та в подальшому затримали останнього в порядку ст. ст. 208 - 211, 213 КПК України.
03.08.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства» 14310/88, 28 жовтня 1994 р. наголошено « … Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 … є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причино виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Європейський суд з прав людини у рішенні «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» 12244/86; 12245/86; 12383/86, 30 серпня 1990 р. зазначив «…наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин …».
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що докази надані стороною обвинувачення, у своїй сукупності, доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, у разі якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті.
Прокурором під час розгляду клопотання не доведено достатніх підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яким запобіжним заходом, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
В рішенні Європейського суду з прав людини «Ходорковський проти Роси» зазначено, що при оцінці позбавлення свободи будь-кого суд не обмежується проголошення видимими цілями взяття та тримання під вартою, про які йдеться, але також розглядає істинні наміри та цілі, що стоять за ними.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому злочині визнає та висловлює бажання співпрацювати зі слідством, має постійне місце проживання.
Враховуючи викладені обставини, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти зазначеним у клопотанні ризикам, можливо шляхом застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Строк дії запобіжного заходу встановлюється в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст. 176-178, 182-183, 193-197, 309, 392-395 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
Клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 03.10.2022 включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , строком до 03.10.2022 наступні обов'язки:
- цілодобово не покидати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням часу оголошення повітряної тривоги в місті Миколаєві;
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із м. Миколаєва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання, у разі наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт встановлюється до 03.10.2022.
Попередити ОСОБА_4 , про наслідки невиконання обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, роз'яснивши, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Обов'язки по контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_4 , покласти на працівників Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області.
Ухвала слідчого судді діє до 03.10.2022 (включно).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1