Постанова від 01.08.2022 по справі 910/737/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2022 р. Справа№ 910/737/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Зубець Л.П.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Алчієвій І.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2021

у справі № 910/737/21 (суддя: Щербаков С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Побутрембуд"

до Антимонопольного комітету України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Глобус"

про визнання частково недійсним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Побутрембуд» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Глобус", в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просило суд:

- визнати недійсним та скасувати п. 1 рішення Антимонопольного комітету України № 835-р від 29.12.2020 у справі № 143-26.13/125-19 в частині стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Побутрембуд»;

- визнати недійсним та скасувати п. 3 рішення Антимонопольного комітету України № 835-р від 29.12.2020 у справі № 143-26.13/125-19 в частині стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича-будівельна компанія «Побутрембуд».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення Антимонопольного комітету України № 835-р від 29.12.2020 є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, оскільки відповідачем неповно з'ясовано обставини, зокрема позивач вказує, що в оскаржуваному рішенні відсутні вказівки про дослідження відповідачем обставин, пов'язаних з формуванням розрахунку складової цінової пропозиції, зроблених кожним з учасників на предмет їх економічного походження, як і відсутні вказівки про дослідження питань статутної діяльності учасників стосовно потенційної можливості реального виконання кожним із них зроблених ними пропозицій. Крім того, позивач вказує про порушення відповідачем процесуальних норм під час винесення оскаржуваного рішення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Побутрембуд" задоволено. Визнано недійсним та скасовано п. 1 рішення Антимонопольного комітету України №835-р від 29.12.2020 у справі №143-26.13/125-19 в частині Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Побутрембуд". Визнано недійсним та скасовано п. 3 рішення Антимонопольного комітету України №835-р від 29.12.2020 у справі №143-26.13/125-19 в частині Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Побутрембуд". Стягнуто з Антимонопольного комітету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Побутрембуд" 4540,00 грн. судового збору.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд зазначив, сама лише наявність формальних зовнішніх ознак без доведення, у передбаченому законом порядку факту узгодження учасниками змісту поданих ними пропозицій для участі в торгах та спотворення внаслідок такого узгодження результатів процедури закупівлі не може бути підставою для кваліфікації дій позивача як антиконкурентних узгоджених дій. Таким чином, на переконання суду першої інстанції, висновки територіального відділення АМК у частині кваліфікації дій ТОВ «ВБК «Побутрембуд» як таких, що направлені на спотворення результатів закупівлі, є недоведеними та такими, що мають переважно імовірний характер і ґрунтуються на зроблених відповідачем помилкових припущеннях. Зауважив, що наявність певних господарських правовідносин між двома юридичними особами не може свідчити про відсутність між ними конкуренції та про безумовну єдність їх інтересів.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Антимонопольний комітет України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 у справі № 910/737/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню через нез'ясування обставин, що мають значення для справи, та через невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи. Зокрема скаржник вважає, що використання однакових телефонних номерів, використання одних і тих же ІР-адрес, наявність спільних працівників, наявність розрахунків та фінансової допомоги, використання однієї і тієї ж електронної адреси під час підготовки до участі у торгах свідчить про узгодженість дій Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Побутрембуд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерціоно-виробнича фірма "Глобус".

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2021, апеляційна скарга у справі № 910/737/21 передана на розгляд колегії суддів у складі: Попікова О.В. (головуючий), Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 у справі №910/737/21 та призначено до розгляду.

31.12.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-виробнича фірма «Глобус» надійшли пояснення щодо апеляційної скарги Антимонопольного комітету України, в яких третя особа просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обгрунтування своєї позиції вказує на те, що рішення Антимонопольного комітету України прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи і які визнано встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, з численними процесуальними порушеннями та неправильним застосуванням норм матеріального права.

31.12.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Побутрембуд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій останнє просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свої доводи обґрунтовує тим, що у сукупності дії відповідача свідчать про упередженість, зацікавленість та бажання Антимонопольного комітету України якомога швидше винести рішення по справі № 143-26.13/125-19, не надавши можливість позивачу підготувати обґрунтовані заперечення. Наголошує, що звільнення працівників з ТОВ «ВБК «Побутрембуд» та подальше влаштування у ТОВ «КВФ «Глобус» не є належним, допустимим та достовірним доказом антиконкурентних узгоджених дій під час підготовки до участі у торгах. Зауважує, що відповідач у своєму рішенні покладається на інформацію, яка не підкріплена жодними доказами, а звинувачує позивача у антиконкурентних узгоджених діях, посилаючись лише на свої припущення. Вказує на те, що доводи відповідача щодо нібито використання ТОВ «ВБК «Побутрембуд» та ТОВ «КВФ «Глобус» одних і тих же номерів телефону є припущенням відповідача, яке ґрунтується на інтерпретації отриманої інформації, за відсутності належних, допустимих та достовірних доказів.

Розгляд апеляційної скарги Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 у справі №910/737/21 відкладався.

16.02.2022 від представника ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Побутрембуд" надійшло клопотання про відвід колегії суддів: Попіковій О.В., Євсікову О.О., Корсаку В.А., обґрунтований з посиланням на висновки Громадської ради доброчесності стосовно вказаних суддів.

За результатами розгляду вищевказаного клопотання, ухвалою Північного апеляційного господарського суду 16.02.2022 клопотання ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Побутрембуд" про відвід суддів Попікової О.В., Євсікова О.О., Корсака В.А. від розгляду справи №910/737/21 визнано необґрунтованим та відмовлено в його задоволенні.

Заяву про самовідвід суддів Попікової О.В., Євсікова О.О., Корсака В.А у справі №910/737/21 задоволено.

Справу №910/737/21 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до статті 32 ГПК України.

Відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2022 справу № 910/737/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Майданевич А.Г., Сулім В.В.

У зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Суліма В.В., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Владимиренко С.В., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 справу № 910/737/21 за апеляційною скаргою Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 прийнято до провадження визначеним складом суду; розгляд апеляційної скарги Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 у справі № 910/737/21 призначено на 28.03.2022.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 р. № 133/2022 передбачено продовження строку дії воєнного стану з 05 години 30 хв. 26 березня строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року.

Враховуючи вищевикладене та перебування головуючої судді Алданової С.О. у відпустці, судове засідання, призначене на 28.03.2022, не відбулося.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2022 розгляд апеляційної скарги Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 у справі № 910/737/21 призначено на 04.07.2022.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Владимиренко С.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О (головуючий), Зубець Л.П., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 справу № 910/737/21 за апеляційною скаргою Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 прийнято до провадження визначеним складом суду; розгляд апеляційної скарги Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 у справі № 910/737/21 відкладено на 01.08.2022.

Представник відповідача в судовому засіданні 01.08.2022 вимоги апеляційної скарги підтримав, просив оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог

Представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник третьої особи в судове засідання 01.08.2022 не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся засобами електронного зв'язку.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, 01.08.2022 від представника ТОВ «Комерційно-виробнича фірма «Глобус» надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції":

- економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (абзац другий статті 1);

- узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання; особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій (абзац перший частини першої і частина друга статті 5);

- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (частина перша статті 6);

- антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини другої статті 6);

- порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (пункт 1 статті 50);

- порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 51);

- за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі, встановленому частиною другою статті 52 Закону №2210-III.

Для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.

За приписами статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Водночас, згідно з пунктами 1 - 5 частини першої статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 14 Закону "Про Антимонопольний комітет України" адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати попередні висновки стосовно узгоджених дій.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону №2210-III встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. У розгляді справ про оскарження рішень АМК щодо визнання дій суб'єктів господарювання антиконкурентними узгодженими для кваліфікації цих дій не є обов'язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб'єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

У розгляді справ про оскарження рішень АМК щодо визнання дій суб'єктів господарювання антиконкурентними узгодженими для кваліфікації цих дій не є обов'язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб'єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

Отже, для визнання органом АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб'єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки та участі у торгах, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури торгів.

Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).

Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу.

Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст статей 1, 5, 6 Закону №2210-III змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов'язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.

Близька за змістом правова позиція є сталою та висловлена у низці постанов Верховного Суду, в тому числі в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №924/381/17, від 12.06.2018 у справі №922/5616/15, від 18.10.2018 у справі №916/3214/17, від 18.12.2018 у справі №922/5617/15, від 05.03.2020 у справі №924/552/19, від 08.04.2021 у справі №916/191/20, від 11.06.2020 у справі №910/10212/19, від 22.10.2019 у справі № 910/2988/18, від 05.08.2018 у справі №922/2513/18, від 07.11.2019 у справі №914/1696/18, від 02.07.2020 у справі №927/741/19, від 13.01.2011 у справі № 914/2860/20.

Колегія суддів зазначає, що вчинення суб'єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб'єкти господарювання чи один з них монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Побутрембуд" і Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Глобус" (брали участь у відкритих торгах на закупівлю - "Ремонт реставраційний частини будівлі літер "А" (праве крило у вісях "21-33" та "А/2-С/2"), що розташована на проспекті ІІовітрофлотському, 28 у Солом'янському районі м. Києва", проведених Верховним Судом за допомогою веб порталу "ProZorro", ідентифікатор закупівлі UA-2018-09-26-002098-C (далі - Торги).

З матеріалів справи також вбачається, що розпорядженням державного уповноваженого від 05.11.2019 № 01/380-р розпочато розгляд справи № 143-26.13/125-19 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю: 2 "Ремонт реставраційний частини будівлі літер "А" (праве крило у вісях " 21-33" та "А/2-С/2"), що розташована на проспекті Повітрофлотському, 28 у Солом'янському районі м. Києва" (оголошення № UA-2018-09-26-002098-с), проведених Верховним Судом (далі - Замовник) (далі - Торги).

Листом Комітету від 06.11.2019 № 143-26.13/01-14364 копія розпорядження була надіслана ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Побутрембуд".

Крім того, листом Комітету від 19.06.2020 № 143-26.13/01-8815 ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Побутрембуд" було надіслано подання про попередні висновки від 17.06.2020 № 143-26.13/125-19/281-спр у справі № 143-26.13/125-19.

Листом від 04.08.2020 № 9-040820 ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Побутрембуд" надало Комітету відповідні зауваження та заперечення.

Листом Комітету від 24.11.2020 № 143-26.13/01-16053 ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Побутрембуд" було надіслано подання про попередні висновки у справі № 143-26.13/125-19 від 23.11.2020 № 143-26.13/125-19/546-спр.

Проте, ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Побутрембуд" не надало Комітету зауважень та заперечень.

Тож, відповідачами в антимонопольній справі (далі - відповідачі) є наступні суб'єкти господарювання:

а) Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Побутрембуд" (далі - ТОВ "ВБК "Побутрембуд") (ідентифікаційний код юридичної особи 35757619, місцезнаходження: вул. Межигірська, 87-А, м. Київ, 04080), згідно відомостей щодо ТОВ "ВБК "Побутрембуд", які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності товариства є будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20);

б) Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Глобус" (далі - ТОВ "КВФ "Глобус") (ідентифікаційний код юридичної особи 03576002, місцезнаходження: вул. Кіквідзе, 2-34, м. Київ, 01103), згідно відомостей щодо ТОВ "КВФ "Глобус", які містяться в ЄДР, основним видом діяльності товариства є будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20).

Як вбачається з матеріалів антимонопольної справи, Верховний Суд проводив відкриті торги на закупівлю - "Ремонт реставраційний частини будівлі літер "А" (праве крило у вісях " 21-33" та "А/2-С/2"), що розташована на проспекті Повітрофлотському, 28 у Солом'янському районі м. Києва".

Місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг - 03063, Україна, м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 28.

Кінцевий строк подання тендерних пропозицій: 27.10.2018 о 18:00. Початок аукціону: 05.11.2018 о 15:23. Очікувана вартість: 298 987 787,00 грн (з ПДВ).

Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій для участі в Торгах тендерні пропозиції подали такі суб'єкти господарювання: ТОВ "ВБК "Побутрембуд" та ТОВ "КВФ "Глобус".

До аукціону допущені тендерні пропозиції ТОВ "ВБК "Побутрембуд" і ТОВ "КВФ "Глобус".

Найбільш економічно вигідною пропозицією конкурсних торгів за критерієм "Ціна" є пропозиція конкурсних торгів, яка виявилась найменшою.

Розмір мінімального кроку пониження ціни був встановлений 29 898,00 грн.

Відповідно до протоколу розкриття Замовником отримані пропозиції:

- ТОВ "ВБК "Побутрембуд": початкова цінова пропозиція 298 688 352, 00 грн; кінцева цінова пропозиція 298 598 658, 00 грн;

- ТОВ "КВФ "Глобус": початкова цінова пропозиція 298 935 120, 00 грн; кінцева цінова пропозиція 298 628 204, 00 грн.

За результатами оцінки пропозицій конкурсних торгів Замовником 06.11.2018 було акцептовано пропозицію конкурсних торгів ТОВ "ВБК "Побутрембуд", з яким 26.11.2018 укладено договір постачання № 290-18 на загальну суму 298 598 658,00 грн з ПДВ.

Відповідно до п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії суб'єктів господарювання.

Так, Комітет в оскаржуваному рішенні встановив, що на всіх стадіях підготовки пропозицій конкурсних торгів для участі в Торгах Відповідачі в антимонопольній справі були обізнані щодо участі кожного з них у зазначених торгах, що підтверджується, на думку комітету зокрема, таким:

- використання одних і тих же номерів телефонів у своїй господарській діяльності;

- використання одних і тих же ІР-адрес;

- наявність спільних працівників та перехід працівників між Відповідачами в антимонопольній справі;

- наявність розрахунків та фінансової допомоги;

- створення електронної адреси працівником конкурента;

- уповноваження працівників на вчинення дій від імені конкуруючого товариства;

- використання однієї і тієї ж електронної адреси під час підготовки до участі в Торгах;

- створення кошторису в однаковій версії ПК АВК-5.

За змістом ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються: 1) встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів; 2) обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними; 3) розподілу ринків чи джерел постачання за територіальним принципом, асортиментом товарів, обсягом їх реалізації чи придбання, за колом продавців, покупців або споживачів чи за іншими ознаками; 4) спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів; 5) усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб'єктів господарювання, покупців, продавців; 6) застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб'єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції; 7) укладення угод за умови прийняття іншими суб'єктами господарювання додаткових зобов'язань, які за своїм змістом або згідно з торговими та іншими чесними звичаями в підприємницькій діяльності не стосуються предмета цих угод; 8) суттєвого обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин.

Колегія суддів звертає увагу на те, що обов'язковою умовою (обставиною), яка має бути встановлена для кваліфікації дій суб'єктів господарювання за ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є погодженість (узгодженість) таких дій між суб'єктами господарювання.

Як встановлено судом, відповідач прийняв оскаржуване рішення, яким встановив наявність фактів, які, на його переконання, підтверджують узгоджену поведінку ТОВ "ВБК "Побутрембуд" та ТОВ "КВФ "Глобус" , яка мала наслідком спотворення результатів торгів і наведене є порушенням, передбаченим пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді узгоджених антиконкурентних дій, які стосуються спотворення результатів торгів під час участі у процедурі закупівлі та наклав штраф на позивача за відповідне порушення.

При цьому, у постанові від 26.05.2022 у справі № 910/20099/20 Верховний Суд вказав на те, що господарським судам першої та апеляційної інстанцій під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів та накладення штрафу, належить здійснювати оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням в порядку частини другої статті 86 ГПК України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у справі у їх сукупності.

Так, в оскаржуваному рішенні відповідач вказує про перехід працівників між ТОВ "ВБК "Побутрембуд" та ТОВ "КВФ "Глобус".

Проте, відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про зайнятість населення", кожен має право на вільний вибір місця, виду діяльності та роду занять, яке забезпечується державою шляхом створення правових, організаційних та економічних умов для такого вибору.

Комітетом в оскаржуваному рішенні зазначено, що 16 колишніх співробітників TOB "ВБК "Побутрембуд" введено до штату ТОВ "КВФ "Глобус", проте як вбачається з матеріалів справи, звільнення працівників з TOB "ВБК "Побутрембуд" відбулося до оголошення торгів на закупівлю - "Ремонт реставраційний частини будівлі літер "А" (праве крило у вісях " 21-33" та "А/2-С/2"), що розташована на проспекті Повітрофлотському, 28 у Солом'янському районі м. Києва", а саме на початку вересня 2018 року, в той час як оголошення про проведення торгів було розміщено в кінці вересня 2018, а саме 26.09.2018.

Крім того, як було зазначено ТОВ «КВФ «Глобус» на адвокатський запит представника позивача, кадрові наповнення відбувались без прив'язки до торгів, оскільки мали специфічний характер через індивідуальний підхід до кожного працівника з урахуванням його особливостей, тому хоч деякі працівники і були формально прийняті після оголошення торгів, але рішення про своє звільнення з попереднього місця роботи ними приймались до оголошення торгів.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що посилання відповідача на перехід працівників між ТОВ "ВБК "Побутрембуд" та ТОВ "КВФ "Глобус" не є підтвердженням узгодженості дій, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Надаючи оцінку доводам апелянта про наявність розрахунків та фінансової допомоги між позивачем та третьою особою, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 14.1.257 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Матріалами справи підтверджується, що ТОВ "КВФ "Глобус" надало ТОВ "ВБК "Побутрембуд" поворотну фінансову допомогу за договором № 1/БФД від 07.03.2018 у розмірі 50 000, 00 грн, тобто такі кошти були надані третьою особою позивачу задовго до оголошення торгів на закупівлю - "Ремонт реставраційний частини будівлі літер "А" (праве крило у вісях " 21-33" та "А/2-С/2"), що розташована на проспекті Повітрофлотському, 28 у Солом'янському районі м. Києва".

При цьому, перерахування ТОВ "КВФ "Глобус" у 2017 році грошових коштів на рахунок ТОВ "ВБК "Побутрембуд" за виконані роботи згідно договору № 05-10/17, жодним чином не свідчить про узгодженість дій позивача та третьої особи під час участі у відкритих торгах, які проведені у 2018 році.

Крім того, на момент отримання поворотної фінансової допомоги позивач та третя особа не могли бути конкурентами, оскільки у ТОВ «КВФ «Глобус» був відсутній такий вид діяльності як будівництво житлових, нежитлових приміщень.

Як вірно зазничив суд першої інстанції, перебування вказаних юридичних осіб у фінансових та господарських відносинах, як до оголошення про проведення торгів, так і після проведення торгів не суперечить приписам чинного законодавства України та не є свідченням узгодженості дій між зазначеними особами.

Поряд з викладеним, суд апеляційної інстанції наголошує, що наявність одного та єдиного господарського договору між суб'єктами господарювання (позивачем та третьою особою), укладеного ще у 2017 році не доводить сталості господарських відносин між такими особами.

Щодо тверджень скаржника з приводу використання позивачем та третьою особою одних і тих же номерів телефонів, колегія суддів зауважує наступне.

Так, у матеріалах справи наявний лист ПАТ "Укртелеком" № 158-вих.-80Р731-80D920-2021 від 11.01.2021, відповідно до якого у ПАТ "Укртелеком" відсутні докази фактичного використання номерів телефонів НОМЕР_1 та НОМЕР_2 саме у господарській діяльності ТОВ "КВФ "Глобус" та/або ТОВ "ВБК "Побутрембуд".

Технічна можливість використання абонентського номеру телефону НОМЕР_1 щодо якого надавалися послуги фіксованого телефонного зв'язку за будь-якою іншою адресою, ніж адреса встановленого телефону, відсутня.

Крім того, ПАТ "Укртелеком" у вказаному листі повідомлено, що абонентський номер телефону НОМЕР_2 використовувався позивачем та був встановлений за адресою м. Київ, вул. Ялинкова, 60/1, з 15.07.2019 за заявою останнього не обслуговується, а також з зазначеної дати не використовується жодним абонентом.

При цьому, відповідно до відповіді Головного управління ДПС у м. Києві від 31.12.2020 № 4553/АДВ/26-15-12-01-24 на запит позивача, згідно з відомостями ЄДР та даними Єдиного банку даних юридичних осіб, номер телефону ТОВ "КВФ "Глобус": НОМЕР_3 . Станом на дату надання відповіді на запит позивача в реєстраційних даних ТОВ "КВФ "Глобус" відсутня інформація про закріплений за ним номер телефону.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів фактичного використання ТОВ "КВФ "Глобус" номерів телефонів НОМЕР_1 та НОМЕР_2 під час здійснення господарської діяльності.

Крім того, в оскаржуваному рішенні Комітет вказує про використання ТОВ "КВФ "Глобус" та ТОВ "ВБК "Побутрембуд" однакової версії програмного комплексу для кошторису, проте суд зазначає, що у матеріалах справи наявний лист ТОВ "НВФ "АВК Созидатель" № 11/27/3-И від 27.11.2019, відповідно до якого останнє повідомило Комітет, що підприємство ТОВ "ВБК "Побутрембуд" придбало послугу на встановлення ПК АВК-5 та послуги з питань визначення вартості будівельних робіт при застосуванні ПК АВК-5 - 20.12.2018 (редакція 3.3.3.1 п'ять інсталяцій з підсистемою підрядник) у офіційного дилера Приватного підприємства "Український експертний будівельний центр".

В свою чергу, згідно вказаного листа, ТОВ "КВФ "Глобус" ніколи офіційно не отримувало ліцензію на послуги з встановлення ПК АВК-5 та послуги з питань визначення вартості будівельних робіт при застосуванні ПК АВК-5.

Тобто, як вбачається з вищезазначеного листа позивач придбав офіційну версію комплексу ПК АВК-5 вже після проведення торгів та в редакції яка є наступною аніж та, що застосовувались для створення кошторисної документації для участі у торгах від 05.11.2018.

Таким чином, на момент проведення торгів, ані ТОВ "КВФ "Глобус", ані ТОВ "ВБК "Побутрембуд" не мали офіційної версії програмного комплексу АВК-5 в редакції 3.3.2, що жодним чином не спростовано апелянтом.

Крім того, колегія суддів зауважує, що для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим фактичне настання наслідків у формі відповідного недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Достатнім є встановлення можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання (частина перша статей 6 і 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статті 4, 6, 8, 15 1, 16, 17 і 18 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"). В цьому випадку господарським судам необхідно з'ясовувати та відображати в судових рішеннях, в чому конкретно полягають відповідні наслідки, що могли б настати в результаті дій суб'єктів господарювання, які мають ознаки антиконкурентних узгоджених дій.

З'ясуванню також підлягає чи зазначено в рішенні органу Антимонопольного комітету України докази обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу, чи досліджено в такому рішенні динаміку цін, обставини і мотиви їх підвищення або зниження, обґрунтованість зміни цін, співвідношення дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання з поведінкою інших учасників товарного ринку, в тому числі й тих, що не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, витрати суб'єкта господарювання, які впливають на вартість товару, тощо.

При цьому саме орган Антимонопольного комітету України має довести безпідставність посилання заінтересованої особи на інші чинники, що можуть позначатися на поведінці суб'єкта господарювання (зокрема, на специфіку відповідного товарного ринку; тривалість та вартість зберігання товару; час та вартість доставки; витрати на реалізацію товару тощо).

Крім того, у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 904/4598/20 викладено правову позицію, відповідно до якої рішення АМК у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу не може ґрунтуватися на висновках, що мають переважно ймовірнісний характер, і на зроблених припущеннях, а мають бути засновані тільки на беззаперечно встановлених фактах.

Колегія суддів зауважавує, що Комітетом під час винесення оскаржуваного рішення не доведено наявність змови між позивачем та третьою особою щодо формування цінової пропозиції.

Також, у спірному рішенні відсутні будь-які вказівки про дослідження відповідачем обставин, пов'язаних з формуванням розрахунку цінової складової пропозицій, зроблених кожним з учасників на предмет їх економічного походження, а також відсутні вказівки про дослідження питань статутної діяльності учасників стосовно потенційної можливості реального виконання кожним з них зроблених пропозицій.

Суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що результат торгів залежить саме від якості пропозиції та її вартості.

Під час проведення торгів мала місце цінова конкуренція між учасниками, а перемога в конкурсних торгах стала наслідком запропонованої ціни, яка є основним критерієм оцінки робіт і послуг, для яких існує певний постійно діючий ринок.

Отже, учасниками торгів запропоновано замовнику різні ціни і останній не був позбавлений можливості обрати іншого переможця або відхилити пропозиції учасників.

Колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження №14-16цс20), відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

Верховний Суд неодноразово, зокрема у постанові від 26.05.2020 у справі № 910/20099/20 зазначав про те, що кожна зі справ за участю органів АМК є індивідуальною, з притаманною лише даній справі специфікою та особливостями. Доведення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій ґрунтується на сукупності обставин, які зазначені в мотивувальній частині рішення, а не на окремому поодинокому факті або обставині.

З урахуванням наведеного, дослідивши всі докази, що покладені в основу обґрунтування рішення АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та надавши оцінку поясненням представників сторін щодо всіх обставин та доказів у їх сукупності, взаємозв'язку і вірогідності, кількості та характеру виявлених збігів та всім обставинам, на які посилався АМК у рішенні, стосовно наявності в діях, зокрема, позивача порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, як обставин, які, на думку АМК, у сукупності з іншими доказами, свідчать про наявність порушення, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону №2210, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у даному випадку наведені в оскаржуваному рішенні відповідача обставини в сукупності є підставами для визнання рішення АМКУ недійсним відповідно до ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" в частині позивача.

Надаючи оцінку висновкам суду в частині доводів позивача про порушення відповідачем норм процесуального права під час винесення оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції", законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 року № 169- р) затверджені Правила розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі - Правила), які визначають окремі особливості порядку розгляду заяв, справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про захист від недобросовісної конкуренції (далі - порушення законодавства про захист економічної конкуренції, порушення) органами Антимонопольного комітету України відповідно до Закону України "Про захист економічної конкуренції", Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та встановлюють порядок перевірки та перегляду рішень органів Комітету в цих справах і діють до прийняття відповідних актів законодавства.

Відповідно до п. 23 Правил, Службовцями Комітету, відділення, яким доручено збирання та аналіз доказів, проводяться дії, направлені на всебічне, повне і об'єктивне з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін. За результатами збирання та аналізу доказів у справі складається подання з попередніми висновками, яке вноситься на розгляд органів Комітету, яким підвідомча справа.

Як вбачається з матеріалів справи, листом Комітету від 19.06.2020 № 143-26.13/01-8815 позивачу було надіслано подання про попередні висновки від 17.06.2020 № 143-26.13/125-19/281-спр у справі № 143-26.13/125-19.

Так, листом від 04.08.2020 № 9-040820 ТОВ "ВБК "Побутрембуд" надало Комітету відповідні заперечення та пояснення.

Таким чином, з урахуванням заперечень позивача на подання про попередні висновки у справі № 143-26.13/125-19 Комітетом було підготовлено повторне подання про попередні висновки у справі № 143-26.13/125-19 від 23.11.2020 № 143-26.12/125-19/546-спр, яке було надіслано на адресу позивача листом від 24.11.2020 № 143-26.13/01-16053.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, нормами чинного законодавства не визначено обов'язку Комітету складати лише одне подання з попередніми висновками у справі.

При цьому, подання від 17.06.2020 № 143-26.13/125-19/281-спр не вносилось на розгляд Комітету.

На розгляд Комітету було винесено лише подання від 23.11.2020 № 143-26.13/125-19/546-спр.

Також, відповідно до ст. 40 Закону України "Про захист економічної конкуренції", особи, які беруть (брали) участь у справі, мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи (крім інформації з обмеженим доступом, а також інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які беруть (брали) участь у справі, або перешкодити подальшому розгляду справи); наводити докази, подавати клопотання, усні й письмові пояснення (заперечення), пропозиції щодо питань, які виносяться на експертизу; одержувати копії рішень у справі (витяги з них, крім інформації з обмеженим доступом, а також інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі); оскаржувати рішення в порядку, визначеному законом. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм правами.

Матеріали справи свідчать про те, що представник ТОВ "ВБК "Побутрембуд" ознайомився з матеріалами антимонопольної справи 14.12.2020, що також не заперечується позивачем.

Крім іншого, позивач у позовній заяві та у відзиві на апеляційну скаргу наголошує, що ним було подано до Комітету клопотання про призначення експертизи у справі від 15.12.2020 № 1141 та про відкладення розгляду справи.

Відповідно до пункту 23 Правил, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, техніки, ремесла тощо, розпорядженням органів Комітету, яким підвідомча справа, може бути призначена експертиза.

Однак, суд першої інстанції вірно вказав на те, що призначення експертизи є правом Комітету, а не обов'язком.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані клопотання були розглянуті на засіданні Комітету, що підтверджується витягом з протоколу засідання від 29.12.2020 (копія витягу наявна в матеріалах справи) та за результатами їх розгляду Комітетом було відмовлено у їх задоволенні.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів позивача про порушення відповідачем норм процесуального права під час винесення оскаржуваного рішення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню через нез'ясування обставин, що мають значення для справи, та через невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 у справі № 910/737/21 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати зі сплати судового збору, що були понесені стороною в суді апеляційної інстанції, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (відповідача у даній справі).

Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 у справі № 910/737/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 у справі № 910/737/21 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені стороною у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Антимонопольний комітет України .

4. Справу № 910/737/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді Л.П. Зубець

А.Г. Майданевич