вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"30" червня 2022 р. Справа№ 910/8501/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
при секретарі судового засідання Токар Т.Г.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 30.06.2022
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київпастранс"
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 (повний текст підписано 01.10.2021)
у справі №910/8501/21 (суддя Спичак О.М.)
за позовом Комунального підприємства "Київпастранс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна компанія "Укравтоторг"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк"
про стягнення 14 305 976,61 грн.
В судовому засіданні 30.06.2022 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Короткий зміст позовних вимог
Комунальне підприємство «Київпастранс» звернулося до Господарського суду м.Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна компанія «Укравтоторг» про стягнення 14 305 976,61 грн. штрафних санкцій.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов Договору купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020 прострочив поставку позивачу автобусів у кількості 53 одиниці, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення з відповідача нарахований на підставі п. 8.1 Договору купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020 штраф у сумі 14 305 976,61 грн.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що прострочення з поставки автобусів відбулось не з вини відповідача, а у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин. Крім того, позивач у період з 04.01.2021 по 27.01.2021 відмовлявся приймати 19 автобусів, що призвело до збільшення періоду прострочення.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 у справі №910/8501/21 позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна компанія "Укравтоторг" на користь Комунального підприємства "Київпастранс" пеню у розмірі 1 379 470,44 грн. та судовий збір у розмірі 206 920,57 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суд виходив з того, що оскільки прострочення боржника (відповідача) з поставки автобусів було незначним (до 2-х місяців), зобов'язання з поставки виконано у повному обсязі, зважаючи на надані відповідачем докази (листи контрагентів та висновки торгово-промислових палат), беручи до уваги поведінку позивача щодо небажання приймати частину автобусів доки відповідач не сплатить штрафні санкції та відсутність будь-якого обгрунтування з боку позивача щодо наслідків такого прострочення (окрім підстав для нарахування пені), виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи інтереси обох сторін, беручи до уваги значний розмір штрафних санкцій, заявлених до стягнення позивачем, а також відсутність доказів понесення позивачем будь-яких збитків, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, до 1 379 470,44 грн. (10% від обґрунтованої до стягнення суми).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач 20.10.2021 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови про стягнення штрафу у розмірі 12 926 506,17 грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення штрафу в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, рішення прийнято без всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- укладаючи договір, відповідач добре знав та усвідомлював правові наслідки, які можуть бути застосовані до нього у зв'язку з невиконанням зобов'язання. При цьому суд безпідставно зменшив заявлений до стягнення штраф, застосувавши положення ст.551 ЦК України, надавши їм перевагу над умовами договору;
- вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки суд не вказав обставини, які є винятковими у даній справі для прийняття такого рішення;
-заявлена сума штрафних санкцій з огляду на загальну вартість укладеного договору не може бути розцінна судом як надмірно велика та є співрозмірною з вартістю товару;
- підписавши договір від 27.01.2021 №1133/2020/ФЛ/ППВ відповідач визнав відсутність форс-мажорних обставин та зобов'язувався сплатити штрафні санкції позивачу в повному обсязі на вимогу і строки, встановлені КП «Київпастранс»;
- зменшення розміру штрафних санкцій, нарахованих відповідно до умов договору, суттєво порушує права апелянта.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2021 апеляційну скаргу позивача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.
Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/8501/21. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Комунального підприємства "Київпастранс" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 у справі №910/8501/21 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
01.12.2021 матеріали справи №910/8501/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 залишено апеляційну скаргу без руху з огляду на неподання належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі. Надано скаржнику строк не більше семи днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.
21.12.2021 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано платіжне доручення №ДКП05604/1 від 15.12.2021 про сплату 321884,47 грн. судового збору.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021, у зв'язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Разіна Т.І., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Київпастранс" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 у справі №910/8501/21, розгляд справи призначено на 17.02.2022.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022, у зв'язку з перебуванням судді Разіної Т.І. у відпустці для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2022 колегією суддів у визначеному складі відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Київпастранс" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 у справі №910/8501/21, розгляд справи призначено на 10.03.2022.
Проте, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Отже, судове засідання 10.03.2022 у справі №910/8501/21 не відбулося.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2022 призначено до розгляду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київпастранс" на 30.06.2022.
Явка представників сторін
Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Нормами статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти та з використанням засобів мобільного зв'язку.
Повідомлення із копією ухвали Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2022 про призначення справи до розгляду на 30.06.2022, засвідченою електронно-цифровими підписами суддів, було надіслане судом на електронну адресу третьої особи, зазначену в матеріалах справи, що підтверджується роздруківкою електронного листування.
Крім того, інформація щодо призначення розгляду справи №910/8501/21 на 30.06.2022 була розміщена на офіційному веб-сайті Судової влади України за посиланням: https://anec.court.gov.ua/sud4873/gromadyanam/povidomlennya/1274430/.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 30.06.2022 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати в частині відмови про стягнення штрафу у розмірі 12 926 506,17 грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення штрафу в повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 30.06.2022 заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Представник третьої особи в судове засідання апеляційної інстанції 30.06.2022 не з'явився, про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином.
Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника третьої особи обов'язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
22.07.2020 між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк» (лізингодавець) та Комунальним підприємством «Київпастранс» (лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу №1133/2020/КиївОД-МСБ-ФЛ, відповідно до умов якого лізингодавець приймає на себе зобов'язання придбати у власність у продавця предмет лізингу відповідно до технічних характеристик (специфікацій), наданих лізингоодержувачем, викладених у Додатку №4 до цього договору, та передати його в строкове платне користування лізингоодержувачу на умовах фінансового лізингу на строк та на умовах, визначених цим договором. Лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу у користування та сплачувати лізингодавцю лізингові платежі, комісії, які зазначені у Додатку №1 до договору, компенсацію інших витрат, що передбачені цим договором, та виконувати інші обов'язки, передбачені цим договором та чинним законодавством України.
Відповідно до п. 1.1.2 Договору фінансового лізингу №1133/2020/КиївОД-МСБ-ФЛ від 22.07.2020 визначення предмета лізингу, його технічні характеристики (специфікації), вартість предмета лізингу, графік лізингових платежів, дата та місце поставки предмета лізингу, а також інші умови, що мають безпосереднє відношення до цього договору, визначаються у Додатку №4 до цього договору.
У п. 1.2.1 Договору фінансового лізингу №1133/2020/КиївОД-МСБ-ФЛ від 22.07.2020 сторонами погоджено, що строк лізингу починається з дати передачі предмета лізингу/одиниці предмета лізингу у користування лізингоодержувачу, що підтверджується підписанням відповідного (першого) акту прийому-передачі предмета лізингу/одиниці предмета лізингу.
Відповідно до п. 2.1 Договору фінансового лізингу №1133/2020/КиївОД-МСБ-ФЛ від 22.07.2020 дата та місце поставки предмета лізингу визначаються у Додатку №4 до договору. При цьому, у випадку здійснення поставки предмета лізингу раніше визначеної дати, лізингоодержувач зобов'язаний достроково прийняти предмет лізингу в порядку, передбаченому цим договором.
Зобов'язання лізингодавця передати предмет лізингу /одиницю предмета лізингу лізингоодержувачу виникають з дати приймання предмета лізингу/одиниці предмета лізингу лізингодавцем від продавця на суму вартості предмета лізингу/одиниці предмета лізингу. Передача предмета лізингу/одиниці предмета лізингу лізингоодержувачу здійснюється лізингодавцем виключно за умови виконання лізингоодержувачем наступних вимог:
- належного та своєчасного виконання зобов'язань щодо сплати авансового платежу та комісій згідно з тарифами;
- укладання додаткової угоди до цього договору (зокрема щодо корегування переліку майна, що складає предмет лізингу, вартості предмета лізингу, графіку лізингових платежів) у випадку зміни вартості предмета лізингу станом на дату підписання акту приймання-передачі предмета лізингу, дати поставки предмета лізингу, зазначеної у Додатку №4 до цього договору;
- врегулювання лізингодавцем права з продавцем на податковий кредит з ПДВ за предметом лізингу відповідно до норм чинного податкового законодавства України (п. 2.2 Договору фінансового лізингу №1133/2020/КиївОД-МСБ-ФЛ від 22.07.2020).
Відповідно до п. 3.3 Договору фінансового лізингу №1133/2020/КиївОД-МСБ-ФЛ від 22.07.2020 передача лізингоодержувачу предмета лізингу та документів до нього оформлюється підписанням сторонами акту приймання-передачі предмета лізингу/одиниці предмета лізингу впродовж 3-х банківських днів, починаючи з дати повідомлення про час та місце передачі предмета лізингу лізингоодердувача продавцем та/або лізингодавцем.
У п. 2.9 Договору фінансового лізингу №1133/2020/КиївОД-МСБ-ФЛ від 22.07.2020 сторонами погоджено, що у випадку непоставки предмета лізингу продавцем та/або неналежного виконання продавцем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу, які призвели до неможливості належного виконання лізингодавцем умов цього договору, лізингодавець цим договором відступає лізингоодержувачу право вимоги до продавця в розмірі авансового платежу, а лізингоодержувач приймає таке право вимоги. Про відступлення права вимоги лізингодавець письмово повідомляє лізингоодержувача та продавця. Відступлення набуває чинності з моменту, зазначеного у повідомленні лізингодавця.
У Додатку №4 до Договору фінансового лізингу №1133/2020/КиївОД-МСБ-ФЛ від 22.07.2020 (Специфікація предмета лізингу) сторони погодили, що предметом лізингу є:
1) міські автобуси довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015 (предмет лізингу 1),
2) міські автобуси довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069 (предмет лізингу 2).
Крім того, Додатком №4 сторони визначили, що вартість одиниці предмета лізингу 1 становить 202000,00 Євро (6381341,60 грн), загальна вартість всіх одиниць предмета лізингу 1 - 16160000,00 Євро (510507328,00 грн); вартість одиниці предмета лізингу 2 становить 288000,00 Євро (9098150,40 грн), загальна вартість всіх одиниць предмета лізингу 2 становить 34560000,00 Євро (1091778048,00 грн); загальна вартість всіх предметів лізингу - 50720000,00 Євро (1602285376,00 грн); сума авансового платежу - не менше 20% загальної вартості предмета лізингу 1 - 3232000,00 Євро (102101465,00 грн), не менше 20% загальної вартості предмета лізингу 2 - 6912000,00 Євро (218355609,60 грн).
У Додатку №6 до Договору фінансового лізингу №1133/2020/КиївОД-МСБ-ФЛ від 22.07.2020 (Специфікація) сторони погодили, що предметом лізингу є міські автобуси довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015 у кількості 80 одиниць та міські автобуси довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069 у кількості 120 одиниць.
В подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод до Договору фінансового лізингу №1133/2020/КиївОД-МСБ-ФЛ від 22.07.2020, якими вносились зміни та доповнення до вказаного договору, зокрема, було викладено Додаток №4 у новій редакції, з якої вбачається, що договором купівлі-продажу є Договір купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020, укладений між продавцем, лізингодавцем та лізингоодержувачем; адреса передачі предмета лізингу - 03148, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 3/5; передача предметів лізингу може здійснюватися кількома партіями, але не пізніше 25.12.2020. Вказані строки відповідають строкам, зафіксованим у Договорі купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020.
22.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомобільна компанія «Укравтоторг» (продавець), Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк» (покупець-лізингодавець) та Комунальним підприємством «Київпастранс» (лізингоодержувач) укладено Договір купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ, відповідно до умов якого продавець зобов'язаний продати, а покупець-лізингодавець зобов'язаний купити для подальшої передачі в строкове платне користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу (відповідно до Договору фінансового лізингу №1133/2020/КиївОД-МСБ-ФЛ від 22.07.2020) міські автобуси довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015 у кількості 80 одиниць та міські автобуси довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069 у кількості 120 одиниць.
Відповідно до п. 3.1 Договору купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020 поставка товару здійснюється продавцем на умовах DDP (інкотермс 2010) за адресою: 03148, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 3/5.
У п. 3.2 Договору купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020 сторони погодили строки виконання продавцем зобов'язання з поставки товару: - 80 одиниць товару 1 до 25.12.2020, 120 одиниць товару 2 до 25.12.2020. У разі прострочення покупцем-лізингодавцем здійснення попередньої оплати, згідно з п.п. 5.1.1 та 5.1.2 договору, строк поставки товару продовжується на відповідну кількість днів прострочення оплати з боку покупця-лізингодавця.
Відповідно до п. 4.3 Договору купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020 підписання акту приймання-передачі, складеного за формою та змістом, зазначеними у Додатку №3 до цього договору, є доказом приймання товару на дату підписання акту приймання-передачі та відсутності будь-яких скарг або претензій покупця-лізингодавця та лізингоодержувача стосовно товару, якщо інше не зазначено в акті.
У п. 5.1.1 Договору купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020 сторонами погоджено, що попередня оплата за загальну кількість товару 1 у розмірі 20% - 3232000,00 Євро здійснюється покупцем-лізингодавцем протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання сторонами договору, але не раніше отримання покупцем-лізингодавцем від лізингоодержувача суми авансового платежу за Договором фінансового лізингу №1133/2020/КиївОД-МСБ-ФЛ від 22.07.2020.
Згідно з п. 5.1.2 Договору купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020 попередня оплата за загальну кількість товару 2 у розмірі 20% - 6912000,00 Євро здійснюється покупцем-лізингодавцем протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання сторонами договору, але не раніше отримання покупцем-лізингодавцем від лізингоодержувача суми авансового платежу за Договором фінансового лізингу №1133/2020/КиївОД-МСБ-ФЛ від 22.07.2020.
В подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод до договору, якими вносились зміни та доповнення до Договору купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020, зокрема, щодо строків здійснення покупцем-лізингодавцем попередньої оплати.
У п. 5.1.1 Договору купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020 (в редакції Додаткової угоди №2 від 19.08.2020) сторонами погоджено, що попередня оплата за загальну кількість товару 1 у розмірі 20% - 3232000,00 Євро здійснюється покупцем-лізингодавцем протягом 30-ти банківських днів з моменту підписання сторонами договору, але не раніше отримання покупцем-лізингодавцем від лізингоодержувача суми авансового платежу за Договором фінансового лізингу №1133/2020/КиївОД-МСБ-ФЛ від 22.07.2020.
Згідно з п. 5.1.2 Договору купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020 попередня оплата за загальну кількість товару 2 у розмірі 20% - 6912000,00 Євро здійснюється покупцем-лізингодавцем протягом 30-ти банківських днів з моменту підписання сторонами договору, але не раніше отримання покупцем-лізингодавцем від лізингоодержувача суми авансового платежу за Договором фінансового лізингу №1133/2020/КиївОД-МСБ-ФЛ від 22.07.2020.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов Договору купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020 прострочив поставку позивачу автобусів у кількості 53 одиниці, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення з відповідача нарахований на підставі п. 8.1 Договору купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020 штраф у сумі 14305976,61 грн.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначив, що прострочення з поставки автобусів відбулось не з вини відповідача, а у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин. Крім того, відповідач зауважив, що позивач у період з 04.01.2021 по 27.01.2021 відмовлявся приймати 19 автобусів, що призвело до збільшення періоду прострочення.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.
В апеляційному порядку позивачем оскаржується рішення суду в частині відмови у стягненні з відповідача штрафу у розмірі 12 926 506,17 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).
У силу положень ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у п. 3.2 Договору купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020 сторони погодили строки виконання продавцем зобов'язання з поставки товару: 80 одиниць товару 1 до 25.12.2020, 120 одиниць товару 2 до 25.12.2020. У разі прострочення покупцем-лізингодавцем здійснення попередньої оплати, згідно з п.п. 5.1.1 та 5.1.2 договору, строк поставки товару продовжується на відповідну кількість днів прострочення оплати з боку покупця-лізингодавця.
Зважаючи на те, що матеріали справи не містять, а відповідачем не надано суду доказів виникнення обставин продовження строку виконання відповідачем обов'язку з поставки товару, беручи до уваги положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України (якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день), колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду про те, що відповідач повинен був виконати свій обов'язок з поставки автобусів за Договором купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020 у строк до 28.12.2020 включно (так як 25.12.2020, 26.12.2020 та 27.12.2020 були вихідними днями).
Як вбачається з матеріалів справи, у строк, встановлений Договором купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020 (не пізніше 28.12.2020), лізингоодержувач передав лізингодавцю (позивачу) предмет лізингу (автобуси довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015) у кількості 80 одиниць, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі, копії яких долучено позивачем до матеріалів справи, зокрема, за актом №1 від 13.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №2 від 13.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №3 від 13.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №4 від 16.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №5 від 16.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №6 від 16.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №7 від 16.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №8 від 16.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №9 від 16.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №10 від 16.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №11 від 16.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №12 від 16.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №13 від 16.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №14 від 16.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №15 від 16.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №16 від 16.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №17 від 16.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №18 від 16.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №19 від 20.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №20 від 20.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №21 від 20.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №22 від 20.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №23 від 20.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №24 від 20.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №25 від 20.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №26 від 20.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №27 від 20.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №28 від 20.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №29 від 20.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №30 від 20.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №31 від 20.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №32 від 20.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №33 від 20.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №34 від 22.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №35 від 22.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №36 від 22.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №37 від 22.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №38 від 22.10.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №39 від 25.11.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №40 від 25.11.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №41 від 25.11.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №42 від 25.11.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №43 від 25.11.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №44 від 25.11.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №45 від 25.11.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №46 від 25.11.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №47 від 25.11.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №48 від 25.11.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №49 від 25.11.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №50 від 25.11.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №51 від 25.11.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №52 від 03.12.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №53 від 03.12.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №54 від 03.12.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №55 від 03.12.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №56 від 03.12.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №57 від 03.12.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №58 від 03.12.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №59 від 03.12.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №60 від 03.12.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №61 від 03.12.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №62 від 09.12.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №63 від 09.12.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №64 від 09.12.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №65 від 09.12.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №66 від 09.12.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №67 від 09.12.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №68 від 09.12.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №69 від 28.12.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №70 від 28.12.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №71 від 28.12.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №72 від 28.12.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №73 від 28.12.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №74 від 28.12.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №75 від 28.12.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №76 від 28.12.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №77 від 28.12.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №78 від 28.12.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №79 від 28.12.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015, за актом №80 від 28.12.2020 - автобус довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015.
Таким чином автобуси довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015 у кількості 80 одиниць були поставлені відповідачем своєчасно, без порушення строків поставки товару, про що також вказується позивачем у позовній заяві, та між сторонами відсутній спір щодо поставки (строків) вказаних автобусів позивачу.
З матеріалів справи також вбачається, що у строк, встановлений Договором купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020 (не пізніше 28.12.2020), лізингоодержувач передав лізингодавцю (позивачу) предмет лізингу (автобуси довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069) у кількості 67 одиниць, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі, копії яких долучено позивачем до матеріалів справи, зокрема, за актом №1 від 13.10.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №2 від 13.10.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №3 від 13.10.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №4 від 13.10.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №5 від 13.10.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №6 від 13.10.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №7 від 13.10.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №8 від 13.10.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №9 від 13.10.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №10 від 13.10.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №11 від 13.10.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №12 від 13.10.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №13 від 16.10.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №14 від 16.10.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №15 від 16.10.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №16 від 22.10.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №17 від 22.10.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №18 від 22.10.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №19 від 22.10.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №20 від 25.11.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №21 від 25.11.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №22 від 25.11.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №23 від 25.11.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №24 від 03.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №25 від 03.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №26 від 03.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №27 від 03.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №28 від 03.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №29 від 03.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №30 від 03.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №31 від 03.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №32 від 03.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №33 від 03.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №34 від 09.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №35 від 18.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №36 від 18.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №37 від 18.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №38 від 18.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №39 від 18.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №40 від 18.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №41 від 18.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №42 від 18.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №43 від 18.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №44 від 18.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №45 від 18.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №46 від 18.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №47 від 18.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №48 від 18.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №49 від 18.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №50 від 18.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №51 від 18.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №52 від 18.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №53 від 18.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №54 від 18.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №55 від 18.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №56 від 18.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №57 від 18.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №58 від 18.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №59 від 18.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №60 від 18.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №61 від 18.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №62 від 18.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №63 від 28.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №64 від 28.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №65 від 28.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №66 від 28.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №67 від 28.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069.
Таким чином, автобуси довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069 у кількості 67 одиниць були поставлені відповідачем своєчасно, без порушення строків поставки товару, про що також вказується позивачем у позовній заяві, та між сторонами відсутній спір щодо поставки (строків) вказаних автобусів позивачу.
Судом встановлено, що за актом №68 від 29.12.2020 лізингодавець передав лізингоодержувачу автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №69 від 29.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №70 від 29.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №71 від 29.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №72 від 29.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №73 від 29.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №74 від 29.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №75 від 29.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №76 від 29.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №77 від 29.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №78 від 29.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №79 від 29.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №80 від 29.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №81 від 29.12.2020 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №82 від 28.01.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №83 від 28.01.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №84 від 28.01.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №85 від 28.01.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №86 від 28.01.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №87 від 28.01.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №88 від 28.01.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №89 від 28.01.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №90 від 28.01.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №91 від 28.01.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №92 від 28.01.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №93 від 28.01.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №94 від 28.01.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №95 від 28.01.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №96 від 28.01.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №97 від 28.01.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №98 від 28.01.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №99 від 28.01.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №100 від 28.01.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №101 від 04.02.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №102 від 04.02.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №103 від 04.02.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №104 від 04.02.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №105 від 04.02.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №106 від 04.02.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №107 від 04.02.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №108 від 04.02.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №109 від 04.02.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №110 від 04.02.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №111 від 04.02.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №112 від 04.02.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №113 від 04.02.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №114 від 04.02.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №115 від 24.02.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №116 від 24.02.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №117 від 24.02.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №118 від 24.02.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №119 від 24.02.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069, за актом №120 від 24.02.2021 - автобус довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069.
Оскільки відповідачем у відзиві на позовну заяву визнаються обставини виконання ним зобов'язання з поставки автобусів у вище вказані дати, у суду відсутні підстави вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом, вказані обставини не підлягають доказування відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, у строк, встановлений у Додатку №4 до Договору фінансового лізингу №1133/2020/КиївОД-МСБ-ФЛ від 22.07.2020, відповідач поставив предмет лізингу у кількості 147 одиниць (80 міських автобусів довжиною 12 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-203015 та 67 міських автобусів довжиною 18,75 метрів з низьким рівнем підлоги МАЗ-215069), що підтверджується відповідними актами приймання-передачі, копії яких долучено позивачем до матеріалів справи.
29.12.2020 відповідач поставив предмет лізингу 2 у кількості 14 одиниць; 28.01.2021 - предмет лізингу 2 у кількості 19 одиниць; 04.02.2021 - предмет лізингу 2 у кількості 14 одиниць; 24.02.2021 - предмет лізингу 2 у кількості 6 одиниць, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі, копії яких долучено позивачем до матеріалів справи, у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про прострочення відповідачем виконання обов'язку з поставки автобусів у кількості 53 одиниці.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначив, що прострочення з поставки автобусів відбулось не з вини відповідача, а у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин.
Відповідно до п. 9.1 Договору купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020 сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин форс-мажору: надзвичайних та/або невідворотних обставин, які не існували або про які сторони не знали під час укладення цього договору та які виникли поза волею сторін (аварія, пожежа, повінь, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, військові дії, терористичні акти, страйк, пошкодження або знищення товару внаслідок протиправних дій третіх осіб при проведенні антитерористичної операції в містах продавця і покупця-лізингодавця, інших бойових дій на території України, заборона імпорту, експорту, інші перепони та обмежувальні заходи держави, її органів та інших уповноважених установ (організацій), що знаходяться поза контролю, волі та бажання сторін).
У відповідності до п. 9.2 Договору купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020 сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором внаслідок дії обставин форс-мажору повинна повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.
Згідно з п. 9.3 Договору купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020 доказом виникнення обставин форс-мажору та строку їх дії є відповідні документи, які видаються уповноваженим на це органом (зокрема, Торгово-промисловою палатою України, регіональними торгово-промисловими палатами або іншими уповноваженими компетентними органами), а також нормативні та розпорядчі акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших компетентних міністерств та відомств, які підтверджують наявність (виникнення) обставин непереборної сили.
При настанні вищевказаних обставин строк виконання зобов'язань за цим договором відстрочується відповідно до часу, протягом якого діяли такі обставини. При цьому за період дії обставин форс-мажору штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня, відсотки і т.п.) не нараховуються і не пред'являються до сплати.
У відзиві на позовну заяву відповідачем повідомлено про те, що на початку грудня 2020 білоруський постачальник автобусів повідомив відповідача про неможливість вчасного виконання зобов'язання з поставки автобусів, оскільки через пандемію, що викликана COVID-19, ключові партнери заводу не змогли підтримати запланований темп випуску запчастин.
В матеріалах справи міститься лист Відкритого акціонерного товариства «Мінський автомобільний завод» від 04.12.2020, з якого вбачається, що затримка з поставки автобусів сталась у зв'язку з постійним дефіцитом грошових коштів та посиленням обмежувальних заходів в країнах Європейського Союзу через COVID-19 (а.с. 23, т. 3).
Листом вих. 07/12 від 08.12.2020 відповідач повідомив тертю особу (лізингодавця) про затримку з поставки автобусів у зв'язку з COVID-19 та, враховуючи святкові і вихідні дні в січні та велику ймовірність введення локдауну в країні, просив розглянути можливість щодо продовження загальних строків поставки товару за Договором купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020 до 28.02.2021 (а.с. 24, т. 3).
Листом вих. №1896 від 15.12.2020 Відкрите акціонерне товариство «Мінський автомобільний завод» повідомило відповідача про виникнення труднощів на заводі щодо поставки оригінальних комплектуючих, які необхідні для виготовлення автобусів, про що свідчить лист Торгово-промислової палати Республіки Сербії (а.с. 25, т. 3).
Як вбачається з листа Торгово-промислової палати Республіки Сербія, у зв'язку з заборонами та обмеженнями через COVID-19 контрагент Відкритого акціонерного товариства «Мінський автомобільний завод» не має можливості поставити товар у строк до 01.12.2020 (а.с. 26, т. 3).
Листом вих. №16/12 від 16.12.2020 відповідач повідомив лізингодавця про вказані обставини та повторно просив продовжити строк поставки товару до 28.02.2021 (а.с. 27, т. 3).
Відповідачем долучено до відзиву на позовну заяву копію Висновку Білоруської Торгово-промислової палати про наявність обставин непереборної сили (вих. №3-03-06/1808 від 18.12.2020), в якому зазначено, що Торгово-промислова палата Республіки Білорусії засвідчує, що обставини непереборної сили впливають на можливість належним чином виконати зобов'язання з поставки автобусів (а.с. 29-30, т. 3).
Листом вих. №29/12 від 29.12.2020 та листом вих. №05/01 від 05.01.2021 відповідач повідомив лізингодавця про вказані обставини та повторно просив продовжити строк поставки товару до 28.02.2021 (а.с. 31, 33, т. 3).
Відповідачем також долучено до матеріалів справи копію Експертного висновку Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежні фахові експертизи» вих. №05/7.4/20-46 від 30.12.2020, в якому зазначено, що унеможливлення виконання відповідачем зобов'язань за Договором купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020 з поставки товару в термін до 25.12.2020 спричинене впливом дії форс-мажорних обставин, зокрема, законодавчо встановленими заборонами та обмеженнями на території Сербії. Вказані форс-мажорні обставини об'єктивно впливають на можливість виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020 та є підставою для звільнення відповідача від відповідальності (а.с. 35-58, т. 3).
Крім того, відповідачем долучено до матеріалів справи копію Висновку Київської обласної Торгово-промислової палати вих. №07103.23 від 21.01.2021 «Щодо унеможливлення виконання зобов'язань за Договором купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020, спричиненого істотною зміною обставин, яку сторони не могли передбачити», в якому зазначено, що унеможливлення виконання відповідачем зобов'язань за Договором купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020 спричинено істотною зміною обставин, за які сторони не відповідають: посилення протиепідемічних заходів в Україні, карантин в Україні, загальна епідемічна ситуація з високим рівнем захворювання. Вказані обставини надають можливість сторонами внести зміни щодо строків поставки за Договором купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020 (а.с. 69-72, т. 3).
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо. (ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»).
Частиною 1 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
За приписами ч. 4 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.
Пунктом 3.2. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (надалі - Регламент ТПП України) визначено, що не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недодержання/порушення своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів тощо.
Згідно п. 3.3. Регламенту ТПП України, сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
За результатами розгляду документів ТПП України / регіональна ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (п. 6.11. Регламенту ТПП України).
Висновок Київської обласної Торгово-промислової палати вих. №07103.23 від 21.01.2021 «Щодо унеможливлення виконання зобов'язань за Договором купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020, спричиненого істотною зміною обставин, яку сторони не могли передбачити», свідчить про наявність істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, що надає право відповідачу ініціювати внесення змін до умов договору в частині збільшення строку поставки товару.
Відповідач неодноразово звертався до банку з проханням збільшити строк поставки автобусів за Договором купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020, але оскільки сторонами не було досягнуто згоди щодо внесення змін до Договору купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020 в частині строку поставки товару, відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 652 Цивільного кодексу України, договір може бути змінений за рішенням суду.
Доказів звернення відповідача до суду з позовом про зміну умов Договору купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020 матеріли справи не містять.
Долучений до матеріалів справи відповідачем висновок Київської обласної Торгово-промислової палати вих. №07103.23 від 21.01.2021 «Щодо унеможливлення виконання зобов'язань за Договором купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020, спричиненого істотною зміною обставин, яку сторони не могли передбачити» місцевий господарський суд не визнав документом, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який не є сертифікатом ТПП України у відповідності до Регламенту ТПП України та Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», у зв'язку з чим дійшов висновку про ненадання відповідачем доказів на підтвердження факту відсутності його вини щодо порушення строків поставки товару.
З огляду на положення ст.ст. 42, 193 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що відповідач, укладаючи спірний договір, повинен належним чином планувати виконання своїх зобов'язань у погоджений сторонами строк, здійснювати свою господарську діяльність на власний ризик з врахування всіх обставин, в тому числі враховуючи специфіку своєї діяльності.
Одночасно судом враховано, що затримка поставки автобусів заводом-виробником відбулась не лише у зв'язку з COVID-19, а й браком коштів (відповідно до листів Відкритого акціонерного товариства «Мінський автомобільний завод»), а спірний договір було укладено в період дії обмежувальних заходів та карантину, пов'язаних з COVID-19.
За вказаних обставин суд дійшов висновку про відхилення доводів відповідача щодо наявності істотних змін обставин, що унеможливили виконання зобов'язань відповідачем у встановлений строк та, відповідно, є підставою для звільнення відповідача від відповідальності, передбаченої Договором купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020 за прострочення доставки товару (автобусів), оскільки сторони не дійшли спільної згоди щодо внесення змін до істотних умов договору (продовження строку поставки).
При цьому доводи відповідача прро відмову позивача у період з 04.01.2021 по 27.01.2021 приймати 19 автобусів, що призвело до збільшення періоду прострочення, судом відхилені з урахуванням того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин, що звільняють його від відповідальності за прострочення поставки 53 автобусів у строк до 28.12.2020 включно.
Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 Господарського кодексу України).
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч.2,3 ст.549 ЦК України).
Вирішуючи питання про стягнення штрафних санкцій та їх розмір, суд виходив з наступного:
- відповідно до п. 8.1 Договору купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020 у випадку непоставки товару або ненадання документів, зазначених у п. 3.3 цього договору, протягом періоду, обумовленого договором, з вини продавця (по обставинам, не пов'язаним з невиконанням або неналежним виконанням покупцем-лізингодавцем своїх грошових зобов'язань за договором) продавець повинен заплатити покупцю-лізингодавцю штраф у розмірі 0,1% від ціни кількості фактично не поставленого в термін товару, за кожен день прострочення, але у будь-якому випадку не більше, ніж 5% від загальної ціни товару;
- з огляду на те, що пунктом 8.1 Договору купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020 передбачено нарахування штрафу за кожен день прострочення, місцевий суд дійшов вірного висновку, що передбачена вказаним пунктом неустойка по суті є пенею, а не штрафом;
- для нарахування пені, передбаченої п. 8.1 Договору купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020, слід застосовувати вартість автобуса, яка вказана у відповідному акті приймання-передачі та яка визначена у гривні станом на дату його підписання, виходячи з такого: відповідно до п. 2.3 Договору купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020 продавець, покупець-лізингодавець та лізингоодержувач домовились та погодили, що остаточна загальна ціна товару виражена в гривнях, розраховується на дату відвантаження (поставки) товару і визначається з урахуванням положень п. 5.1 цього договору; згідно п. 5.1 Договору купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020, визначення остаточної ціни товару здійснюється на дату підписання відповідного акту приймання-передачі товару (автобусів), а тому кінцевим строком виконання відповідачем свого обов'язку з поставки автобусів є 28.12.2020, нарахування пені за 28.12.2020 є безпідставним;
- здійснивши перерахунок пені (з урахуванням вищевикладеного), суд дійшов висновку, що розмір пені, визначений з урахуванням ціни товару станом на дату підписання акту приймання-передачі, виходить за межі позовних вимог (є більшим), а зважаючи на те, що суд не може вийти за межі позовних вимог заявлених позивачем, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявленої до стягнення з відповідача пені за прострочення поставки товару за договором поставки у сумі 13794704,36 грн. (336960,00 Євро, що становить 11286576,29 грн, за період з 29.12.2020 по 27.01.2021 (нарахована за прострочення поставки 39 автобусів), 40320,00 Євро, що становить 1350530,50 грн, за період з 28.01.2021 по 03.02.2021 (нарахована за прострочення поставки 20 автобусів) та 34560,00 Євро, що становить 1157597,57 грн, за період 04.02.2021 по 23.02.2021 (нарахована за прострочення поставки 6 автобусів)).
Вирішуючи питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки судом, з посиланням на матеріали справи, обґрунтовано, що:
27.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомобільна компанія «Укравтоторг» (сторона 1), Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк» (сторона 2) та Комунальним підприємством «Київпастранс» (сторона 3) укладено Договір №1133/2020/ФЛ/ППВ, відповідно до умов якого сторона 2 відступає своє право вимоги штрафних санкцій, передбачених п. 8.1 Договору купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020, стороні 3, а сторона 3 приймає таке право вимоги.
Відповідно до п. 1 Договору №1133/2020/ФЛ/ППВ від 27.01.2021 сторона 1 у повному обсязі визнає та зобов'язується сплатити стороні 3 штрафні санкції, передбачені п. 8.1 договору купівлі-продажу. Штрафні санкції, визначні п. 8.1 договору купівлі-продажу, сплачуються стороні 3 стороною 1 в національній валюті по курсу НБУ на дату оплати штрафних санкцій, на вимогу і в строки, встановлені стороною 3, але не раніше поставки останньої партії товару за договором купівлі-продажу.
Згідно з п. 4 Договору №1133/2020/ФЛ/ППВ від 27.01.2021 після підписання сторонами цього договору сторона 3 зобов'язується приймати непоставлений товар, визначений в договорі купівлі-продажу, при його відповідності технічним вимогам, зазначеним у Додатку №1 до договору купівлі-продажу, у відповідності до п.п. 4.1 та 4.3 договору купівлі-продажу.
У п. 7 Договору №1133/2020/ФЛ/ППВ від 27.01.2021 зазначено, що передбачене цим договором право вимоги штрафних санкцій, визначених п. 8.1 договору купівлі-продажу, переходить до сторони 3 з моменту виконання п. 4 договору.
01.03.2021 позивач направив на адресу відповідача вимогу (вих. №053/01-717 від 01.03.2021) про сплату штрафу, нарахованого на підставі п. 8.1 Договору купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020, у розмірі 429834,00 Євро протягом 3-х днів з дати отримання вимоги.
Вказана вимога була отримана відповідачем 23.03.2021, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, яка долучена позивачем до позовної заяви.
Так як відповідачем було у повному обсязі поставлено, а позивачем у повному обсязі прийнято автобуси за Договором купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020 та останній автобуси були поставлені відповідачем 24.02.2021, суд дійшов висновку, що до позивача перейшло право вимоги від відповідача сплати пені, нарахованої відповідно до умов п. 8.1 Договору купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020, та строк її сплати є таким, що настав.
При цьому судом враховано, що оскільки прострочення боржника (відповідача) з поставки автобусів було незначним (до 2-х місяців), зобов'язання з поставки виконано у повному обсязі, зважаючи на надані відповідачем докази (листи контрагентів та висновки торгово-промислових палат), беручи до уваги поведінку позивача щодо небажання приймати частину автобусів, доки відповідач не сплатить штрафні санкції та відсутність будь-якого обгрунтування з боку позивача щодо наслідків такого прострочення (окрім підстав для нарахування пені), виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи інтереси обох сторін, беручи до уваги значний розмір штрафних санкцій, заявлених до стягнення позивачем, а також відсутність доказів понесення позивачем будь-яких збитків, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, до 1 379 470,44 грн (10% від обґрунтованої до стягнення суми).
Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду у вказаній частині та відхиляє доводи апелянта виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також ч. 3 ст. 551 ЦК України.
Так, згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Водночас зазначені норми чинного законодавства України не містять переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
За змістом зазначених норм, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Таким чином, аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткового співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статті 86 ГПК України на власний розсуд та внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.
Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статті 86 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.
Подібний за змістом висновок щодо застосування норм права, а саме статті 551 ЦК України та 233 ГК України, неодноразово послідовно викладався Верховним Судом у постановах, зокрема, але не виключно, від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17, від 12.12.2018 у справі № 921/110/18, від 14.01.2019 у справі № 925/287/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 27.03.2019 у справі № 912/1703/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 03.06.2019 у справі № 914/1517/18, від 23.10.2019 у справі № 917/101/19, від 06.11.2019 у справі №917/1638/18, від 17.12.2019 у справі № 916/545/19, від 13.01.2020 у справі № 902/855/18, від 14.01.2020 у справі № 911/873/19, від 10.02.2020 у справі № 910/1175/19, від 19.02.2020 у справі № 910/1303/19, від 26.02.2020 у справі № 925/605/18, від 17.03.2020 № 925/597/19, від 18.06.2020 у справі № 904/3491/19 від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20.
У постановах від 12.06.2019 у справі № 904/4085/18 та від 09.10.2019 у справі №904/4083/18 Верховний Суд вказав на те, що зменшення розміру пені є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.
Слід зауважити, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.
Господарський суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання).
Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 908/1453/1.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2021 у справі №902/417/18 дійшла висновку про те, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір неустойки, як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 ЦК України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.
Господарський суд об'єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання) тощо.
При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 918/289/19.
Отже, враховуючи ступінь виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором у спірний період, поставку ним у повному обсязі, а позивачем прийняття у повному обсязі автобусів за Договором купівлі-продажу №1133/2020/ФЛ від 22.07.2020 та останню поставку автобусів 24.02.2021, та те, що прострочення боржника (відповідача) з поставки автобусів було незначним (до 2-х місяців), зобов'язання з поставки виконано у повному обсязі, зважаючи на надані відповідачем докази (листи контрагентів та висновки торгово-промислових палат), беручи до уваги поведінку позивача щодо небажання приймати частину автобусів, доки відповідач не сплатить штрафні санкції та відсутність будь-якого обгрунтування з боку позивача щодо наслідків такого прострочення (окрім підстав для нарахування пені), виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи інтереси обох сторін, беручи до уваги значний розмір штрафних санкцій, заявлених до стягнення позивачем, а також відсутність доказів понесення позивачем будь-яких збитків, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, до 1 379 470,44 грн (10% від обґрунтованої до стягнення суми).
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.
Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.
Виходячи з правил ч. 4 ст. 11 ГПК України, апеляційний суд застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).
За таких обставин решту аргументів позивача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про часткове задоволення позову.
Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Комунального підприємства "Київпастранс" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 у справі №910/8501/21.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київпастранс" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 у справі №910/8501/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 у справі №910/8501/21 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Комунальне підприємство "Київпастранс".
4. Матеріали справи №910/8501/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови підписано 04.08.2022.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді Ю.Б. Михальська
А.І. Тищенко