Іменем України
06.09.07 Справа №02-7/1717
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Мірошниченко М.В. судді Мірошниченко М.В. , Кричмаржевський В.А. , Хуторной В.М.
при секретарі Соколові А.А.
за участю представників:
прокуратури: Толсторебров І.М., посвідчення № 301 від 01.03.2006р.;
Енергодарської міської ради: Єришова Н.І., довіреність №02-20/2348
від 06.08.2007р.;
КП «Підприємство комунальної власності»: Дублік Л.М., довіреність №53
від 06.02.2007р.;
відповідача: Третьякова Я.В., довіреність №10/9199-104 від 29.12.2006р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційне подання Прокурора м. Енергодара,
м. Енергодар Запорізької області
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.07.2007р.
у справі № 02-7/1717
за позовом Прокурора м. Енергодара в інтересах держави в особі
органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у
спірних правовідносинах в особі Енергодарської міської
ради в особі позивача - Комунального підприємства
«Підприємство комунальної власності»,
м. Енергодар Запорізької області
до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго»,
м. Запоріжжя
про стягнення 1.420.000,00 грн.
Прокурором м. Енергодара в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах в особі Енергодарської міської ради в особі позивача - Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності», м. Енергодар Запорізької області було подано позов до Відкритого акціонерного товариства «Дніпроенерго», м. Запоріжжя про стягнення суми 1.420.000,00 грн. заборгованості за договором № 2815-ДПО/27 про часткове фінансування витрат на ремонт об'єктів соціальної сфери, що передаються в комунальну власність м. Енергодара від 24.12.2004р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.07.2007р. у справі № 02-7/1717 (суддя Гончаренко С.А.) на підставі п.1 ст.62 ГПК України відмовлено у прийнятті позовної заяви.
Ухвала суду мотивована приписами ст.2 ГПК України, ст.ст. 6, 7, 13, 121, 140, 143 Конституції України. Судом зазначено, що в позовній заяві не обґрунтовано, який саме обов'язок (функції органу виконавчої влади) покладено державною на Енергодарську міську раду в особі КП «Підприємство комунальної власності» в даному випадку щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави згідно до приписів Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». В ухвалі зроблений висновок про те, що прокурором невірно визначений орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.
Не погоджуючись з прийнятою у справі ухвалою суду, у поданому апеляційному поданні прокурора м. Енергодара вказується на те, що висновки суду, викладені в ухвалі, не відповідають нормам матеріального та процесуального права. Зазначає зокрема, що міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідні територіальні громади та здійснює від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження органу місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами; крім інших функцій на неї покладено функцію здійснення державної політики в галузі житлово-комунального господарства. Для здійснення реалізації державної політики в галузі житлово-комунального господарства Енергодарською міською радою створено КП «Підприємство комунальної власності», функціями якого, згідно з його Статутом, є організація роботи, направленої на забезпечення комплексного розвитку житлово-комунального господарства м. Енергодара з метою найбільш повного задоволення потреб населення у всіх видах житлово-комунальних послуг. У зв'язку з ненадходженням коштів за договором від 24.12.2004р. №2815-ДПО/27 від відповідача, порушуються права територіальної громади (жителів) м. Енергодара на забезпечення житлово-комунальними послугами необхідного рівня та якості, а також на санітарно-епідеміологічне благополуччя, та призводить до несвоєчасної виплати заробітної плати робітникам КП «Підприємство комунальної власності». Отже, висновок суду першої інстанції про те, що прокурором пред'явлено позов не в інтересах держави, а лише в інтересах суб'єкта господарювання є неправомірним та не відповідає фактичним обставинам справи. Обмежившись посиланням на п.1 ст.62 ГПК України при відмові у прийняття позовної заяви у зв'язку з неправильним визначенням позивача у позовній заяві господарський суд не взяв до уваги, що ст.62 ГПК України не містить норми, яка передбачає таку підставу відмови у прийнятті позовної заяви як неправильне визначення позивача в позовній заяві. Просить ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.07.2007р. у справі №02-7/1717 скасувати та передати справу на розгляд цього суду.
КП «Підприємство комунальної власності», позивач у справі, у відзиві на апеляційне подання підтримує викладені в ньому доводи та зазначає зокрема, що ненадходження коштів за договором від 24.12.2004р. №2815-ДПО/27 від відповідача призводить до недостатнього фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утриманню дитячих дошкільних закладів, об'єктів жилого фонду та об'єктів соціальної інфраструктури міста, відсутності необхідних коштів для проведення ремонтних робіт, заміни і оновлення устаткування, чим порушуються права територіальної громади на забезпечення житлово-комунальними послугами необхідного рівня та якості. Зазначені обставини призводять в свою чергу до несвоєчасної виплати заробітної плати робітникам позивача, а також несплати до державного та міського бюджетів податків та зборів, передбачених чинним законодавством. Просить ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.07.2007р. у справі № 02-7/1717 скасувати, а справу передати на розгляд цього суду.
Від Енергодарської міської ради письмового відзиву на апеляційне подання до суду не надходило. В судовому засіданні її представник підтримав доводи, викладені в апеляційному поданні прокурора м. Енергодара.
Від ВАТ «Дніпроенерго», відповідача у справі, відзиву на апеляційне подання до суду не надходило. В судовому засіданні представник відповідача висловив свою згоду з мотивувальною частиною оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. Також представник погодився з доводами прокурора про наявність порушень норм процесуального права при прийнятті ухвали в частині застосування п.1 ст.62 ГПК України.
Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2484 від 05.09.2007р. справу призначено до розгляду у складі колегії - Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Кричмаржевського В.А., Хуторного В.М.
В судовому засіданні 06.09.2007р. за згодою представників сторін і прокурора оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції.
За клопотанням учасників судового процесу розгляд справи вівся без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, знаходить апеляційне подання таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Підставою для відмови у прийнятті позовної заяви в оскаржуваній ухвалі суду першої зазначено п.1 ст.62 ГПК України.
У відповідності з п.1 ст.62 ГПК України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
З матеріалів справи вбачається, що з позовною заявою до господарського суду звернувся прокурор м. Енергодара. Позов подано в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах в особі Енергодарської міської ради. Позивачем визначено КП «Підприємство комунальної власності». Відповідачем у справі є ВАТ «Дніпроенерго».
Зазначений склад учасників спірних правовідносин відповідає положенням ст.ст. 1, 2, 21 ГПК України.
Зокрема, статтею 2 ГПК України передбачено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Згідно зі ст.21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
В позові ставиться вимога про стягнення з ВАТ «Дніпроенерго» на користь КП «Підприємство комунальної власності» суми 1.420.000,00 грн. заборгованості за договором.
Заявлена в позові вимога відповідає приписам ст.12 ГПК України, якою визначені справи, підвідомчі господарським судам
Так, пунктом 1 ст.12 ГПК України визначено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.
Аналіз змісту позовної заяви свідчить про те, що спір виник з приводу виконання господарського договору, а саме, договору №2815-ДПО/27 про часткове фінансування витрат на ремонт об'єктів соціальної сфери, що передаються в комунальну власність м. Енергодара від 24.12.2004р. Отже, даний спір підвідомчий господарському суду.
Таким чином, місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі безпідставно застосована норма п.1 ст.62 ГПК України та неправомірно відмовлено у прийнятті позовної заяви. Зазначена норма не передбачає таку підставу відмови у прийнятті позовної заяви як неправильне визначення позивача в позовній заяві.
Слід зазначити, що висновок суду в мотивувальній частині ухвали про те, що прокурором невірно визначений орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави є таким, що суперечить висновку суду про відмову у прийнятті позовної заяви на підставі п.1 ст.62 ГПК України.
Так, в п.3 Роз'яснення Президії ВГСУ №04-5/570 від 22.05.2002р. «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» зазначено, що господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. У випадках неправильного визначення прокурором (його заступником) позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК України повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Оскільки місцевим господарським судом в ухвалі від 16.07.2007р. була порушена норма процесуального права (п.1 ст.62 ГПК України), що призвело до прийняття неправильної ухвали і безпідставного висновку суду про відмову у прийнятті позовної заяви, колегія суддів знаходить підстави для скасування оскаржуваної ухвали.
Позовну заяву з доданими матеріалами слід направити до господарського суду Запорізької області для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду.
Керуючись ст. ст. 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Апеляційне подання Прокурора м. Енергодара задовольнити.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.07.2007р. у справі №02-7/1717 скасувати.
Позовну заяву із доданими матеріалами передати до господарського суду Запорізької області для вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду.
Головуючий суддя Мірошниченко М.В.
судді Мірошниченко М.В.
Кричмаржевський В.А. Хуторной В.М.