Справа № 126/320/22
Провадження № 1-кп/147/47/22
іменем України
04 серпня 2022 року смт Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
із секретарем ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
при розгляді у судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції з Державною установою «Вінницька установа виконання покарань № 1» кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021020000000423 від 08.09.2021, про обвинувачення:
ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.4 ст.187 КК України,
ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,
У провадженні Тростянецького районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 вересня 2022 року за №12021020000000423 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.187, ч.1 ст.263 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
До початку судового засідання 04.08.2022 через канцелярію суду прокурор ОСОБА_3 подав клопотання про продовження строків тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів. В обґрунтування клопотання зазначає, що термін утримання обвинуваченого під вартою спливає, у зв'язку з чим є необхідним та доцільним вирішити питання, щодо продовження строку його утримання під вартою, без зміни раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який, що обґрунтовується наступним. Так, обвинувачений вчинив злочини, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років позбавлення волі. Крім того, наслідком злочинних дій обвинуваченого настала шкода у особливо великих розмірах. Сторона обвинувачення вважає, що з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне ОСОБА_4 може переховуватись від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілу, свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу. Всі з вище перерахованих ризиків та обставин, чітко відображені у відповідних матеріалах судової справи і продовжують мати своє місце на даний час.
Крім того, 04.08.2022 прокурор ОСОБА_3 подав клопотання про продовження строків тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на 60 днів. Клопотання мотивує тим, що термін утримання обвинуваченого під вартою спливає, у зв'язку з чим є необхідним та доцільним вирішити питання, щодо продовження строку його утримання під вартою, без зміни раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який, що обґрунтовується наступним. Так, обвинувачений вчинив злочини, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років позбавлення волі. Крім того, наслідком злочинних дій обвинуваченого настала шкода у особливо великих розмірах. Сторона обвинувачення вважає, що з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне ОСОБА_5 може переховуватись від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілу, свідків, експертів, спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу. Всі з вище перерахованих ризиків та обставин, чітко відображені у відповідних матеріалах судової справи і продовжують мати своє місце на даний час.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подані клопотання підтримав з підстав та доводів, що викладені в них та наполягав на їх задоволенні.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував щодо заявленого клопотання прокурора відносно нього та просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, а також висловився, що він заперечує проти проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв'язку.
Захисники обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заперечували щодо клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_4 . Зазначили, що ризики вказані прокурором на даний час відсутні, обвинувачений має міцні соціальні зв'язки, незадовільний стан здоров'я, всі необхідні слідчі дії вже проведено, а тому ОСОБА_4 не має наміру впливати на свідків чи потерпілу. Із врахуванням викладеного, а також враховуючи надані довідки про склад сім'ї та позитивну характеристику ОСОБА_4 , сторона захисту заперечувала проти клопотання прокурора та наполягали на застосуванні відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби. Додатково сторона захисту зазначила, що захист повинен здійснюватися в повній мірі, особа яка обвинувачується має чітко сприймати обставини, які відбуваються в судовому засіданні, а режим відеоконференцзв'язку не забезпечує в повній мірі такої можливості, що є додатковою підставою для заміни запобіжного заходу на більш м'який. В свою чергу, захисники зобов'язуються забезпечувати явку їхного підзахисного в судові засідання до Тростянецького районного суду Вінницької області.
Обвинувачений ОСОБА_5 при вирішенні клопотання про продовження відносно нього строку тримання під вартою поклався на розсуд суду. Разом з тим висловився, що заперечує проти задоволення клопотання прокурора про продовження терміну дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , зазначає, що останній жодним чином не причетний до злочину в якому він обвинувачується.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 підтримала позицію свого підзахисного та не заперечувала проти продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 . Водночас, висловилася, що підтримує своїх колег і заперечує щодо задоволення клопотання прокурора відносно ОСОБА_4 .
Згідно п. 20-5 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановити такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження: у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Судовий розгляд вказаного кримінального провадження здійснюється колегією суддів Тростянецького районного суду Вінницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
У зв'язку з неможливістю приймати участь судді ОСОБА_9 у судовому засіданні, призначеному на 04.08.2022, через перебування у черговій відпустці, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розглядається головуючим суддею ОСОБА_1 одноособово на підставі п. 20-5 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши подані та заявлені клопотання та матеріали справи дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 даної статті передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що строк тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 закінчується 13 серпня 2022 року.
За змістом ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч.1 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому, який обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що обґрунтованість підозри щодо вчинення обвинуваченими інкримінованих їм кримінальних правопорушень підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, що є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра». При цьому, обґрунтованість пред'явленої підозри неодноразово перевірялася слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених, та судом під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
За твердженням прокурора, на даний час не зменшилися та продовжують існувати ризики щодо переховування обвинувачених від суду, незаконного впливу на потерпілу і свідків у даному кримінальному провадженні та вчинення нових злочинів.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризик це подія, яка імовірно може настати за наявності певних підстав. Об'єктивність існування зазначених підстав щодо ризиків вбачається з вищенаведених відомостей.
Під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд повинен враховувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого ця особа підозрюється, обвинувачується, та дані, які її характеризують і можуть свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Обвинувачений ОСОБА_4 відповідно до положень ст. 12 КК України обвинувачується у вчиненні: тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі від трьох до семи років (ч. 1 ст.263 КК України) та особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна (ч.4 ст. 187 КК України).
Обвинувачений ОСОБА_5 відповідно до положень ст. 12 КК України обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна (ч.4 ст. 187 КК України).
За сукупності вказаних вище обставин, враховуючи, що судове провадження внаслідок об'єктивних обставин не може бути завершено до спливу строку запобіжного заходу обраного обвинуваченим, наявні ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання винними у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачуються, вік та стан здоров'я обвинувачених, міцність соціальних зв'язків обвинувачених в місці проживання, наявність судимостей, що у своїй сукупності свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, суд дійшов висновку про доведення прокурором обставин, які свідчать про необхідність продовження саме раніше визначеного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Крім того, суд бере до уваги мету застосування заходів забезпечення кримінального провадження, яка передбачає досягнення дієвості провадження (ст.131 КПК), з огляду на необхідність попередження ризику переховування обвиинувачених від суду, під тиском тягаря можливого відбування покарання.
Суд критично оцінює доводи сторони захисту про те, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічну пору доби зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 та посилання сторони захисту на незадовільний стан здоров'я ОСОБА_4 та його вік, як на підставу пом'якшення запобіжного заходу, оскільки такі не підтверджені належними та допустимими доказами. Також варто зазначити, що жодних доказів неможливості перебування обвинуваченого під вартою за станом здоров'я суду не надано. Прокурором повністю доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та наявність обґрунтованої підозри, а тому застосування до обвинуваченого інших менш впливових запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків та запобігти ризикам наведених в клопотанні.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України та п. 20-5 Розділу ХІ Перехідні положення КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів - тобто до 02 жовтня 2022 року включно.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 (шістдесят) днів - тобто до 02 жовтня 2022 року включно.
Копію ухвали направити на адресу Державної установи «Вінницька установа виконання покарань №1» для вручення обвинуваченим та виконання.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали суду виготовлено та проголошено 04 серпня 2022 року о 16 год. 00 хв.
Головуючий суддя ОСОБА_1