Іменем України
Справа № 133/1470/22
провадження № 3/133/1250/22
01.08.22 м. Козятин
Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Пєтухова Н.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від відділення поліції № 2 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , такого, який не працює,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, серії ААД №053687 від 17.07.2022, ОСОБА_1 , 17.07.2022 о 14 год. 50 хв., в м. Козятині по вул. 8-ма Гвардійська, керуючи т/з Forte -250 без д.н.з., потрапив в ДТП, після чого скоїв з'їзд з місця ДТП, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 122-4 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував свою провину, зазначивши, що після скоєння ДТП, він не покидав місця пригоди; після ДТП на місце пригоди прибули поліцейські; він та інший учасник ДТП мали укласти «Європротокол» без фіксації ДТП працівниками поліції ДТП, а тому його транспортний засіб був ним у присутності поліцейських переміщений на узбіччя дороги, щоб не було перешкоди для руху іншим транспортним засобам; однак інший учасник ДТП відмовився укласти "Європротокол" та викликав поліцію для фіксації ДТП.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14«Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративніправопорушення натранспорті» від 23грудня 2005 року судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до адмінвідповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Диспозицією ст.122-4 КпАП України встановлена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Так, диспозиція зазначеної статті є бланкетною, тобто такою, де закріплюється лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення ознак, яких бракує, слід звертатись до відповідних нормативних актів - які містять вимоги щодо правил дорожнього руху. Тобто, посилання на спеціальну норму закону є обов'язковим, та за відсутності посилання на конкретний нормативний акт, яким передбачено правило поведінки та порушене особою, відповідальність не настає.
Проте, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на той чи інший нормативно-правового акт, а також на конкретний пункт (підпункт) ПДР, який було порушено, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, що прямо суперечить принципу правової визначеності, закріпленому у численних рішеннях ЄСПЛ (п.31 рішення від 28 жовтня 2003 року у справі «Ракевич проти Росії» (Rakevich v. Russia), заява №589973/00); п.109 рішення від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» (Metropolitan Church of Bessarabia v. Moldova), заява №45701/99); п.54 рішення від 23 вересня 1998 року у справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» (Steel and Others v. The United Kingdom), згідно яких «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку». А за вказаних обставин не вбачається за можливе встановити, порушення якого саме пункту правил дорожнього руху було порушено. Сам же суд не наділений повноваженнями відшуковувати відповідний пункт правил дорожнього руху, зміст якого узгоджується з фабулою інкримінованого правопорушення.
Разом з тим, відповідно до Правил дорожнього руху :
дорожньо-транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки;
залишення місця дорожньо-транспортної пригоди - це дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п.2.10 Правил дорожнього руху, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: a) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки; відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил; в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди.
Проте у протоколі не зазначено, який саме пункт ПДР був порушений ОСОБА_1 .
З обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпАП, не прослідковується прямий умисел в діях останнього щодо залишення місця ДТП. Разом з тим, із пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності вбачається, що він взагалі не мав наміру покинути місце ДТП, винуватцем якого була інша особа, а за участі працівників поліції, за для забезпечення безпеки руху іншим учасникам руху, відтяг на узбіччя свій мотоцикл, оскільки учасник ДТП мали намір укласти Європротокол.
Крім того, як вбачається із диску з відеосаписом із камер відеоспостережень, наданого особою, яка притягується до адміністративної відповідальності в якості доказу, та оглянутому в судовому засіданні, на 15 хв. 46 с. відео зафіксомано момент ДТП; на 16 хв. 06 с. вказаного відео вбачається, що на місце ДТП прибули працівники поліції, та в цей час обидва транспортних засоби були на місці вчинення ДТП; із 20 хв. 31 с відео вбачається, що в присутності працівників поліції учасниками ДТП з місця скоєння ДТП було забрано транспортні засоби на узбіччя, поряд з самим місце дорожньо-транспортної пригоди, що свідчить про те, що водій не залишив місця своєння ДТП до приїзду працівників поліції, а вже після їхнього приїзду у їхній присутності, прибрав з проїзної частини мотоцикл, а отже прямого умислу в залишенні місця скоєння ДТП водієм ОСОБА_1 не вбачається. Отже, ОСОБА_1 перемістив свій мотоцикл на узбіччя після тривалого часу, впродовж якого на місці ДТП перевував поліцейський автомобіль, що також ставить підсумнів те, що його дії по переміщенню були неправомірними.
До протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказів причетності ОСОБА_1 до адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП надано:
- пояснення ОСОБА_2 від 17.07.2022, із яких вбачається, що того числа - 17.07.2022 мало місце ДТП за його участі, в результаті чого він допустив зіткнення з мотоциклом. Після даної пригоди він з іншими учасниками ДТП домовились про суму відшкодування завданих збитків в результаті ДТП, та з'їхали з місця пригоди, але не зійшовшись у сумі збитків вирішили викликати працівників поліції;
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №053671 від 17.07.2022, відповідно до якого ОСОБА_2 притягується до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП;
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №053688 від 17.07.2022, відповідно до якого ОСОБА_2 притягується до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП;
- постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопрушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі , серії БАВ №81662 від 17.07.2022, за порушення ОСОБА_1 ч.2 ст. 126, ч.6 ст. 121 КУпАП.
Отже, докази, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП , відсутні.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, вважаю, що достовірні докази, які б підтверджували факт залишення ДПТ ОСОБА_1 відсутні.
В силу ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, за наявності вагомих суперечностей у справі, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про закриття справи відносно ОСОБА_1 про притягнення його до відповідальності за ст.122-4 КУпАП на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.122-4, ст.ст.283-285, 289 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя Н.О. Пєтухова
01.08.22