Справа № 136/845/20
Іменем України
04 серпня 2022 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 в кримінальному провадженніпо обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України, -
В провадженні судді Вінницького районного суду Вінницької області ОСОБА_6 перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України.
Ухвалою судді від 26.07.2022 розгляд вказаного кримінального провадження ухвалено проводити в режимі відеоконференції в судовому засіданні 04.08.2022 о 10 год. 00 хв.
03.08.2022 через канцелярію суду надійшло клопотання прокурора Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 .
Законом України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набув чинності 23.04.2020, пункт 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України викладено у редакції, яка передбачає, що у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення судді від 03.08.2022, клопотання прокурора Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 надійшло судді Вінницького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевказане, беручи до уваги те, що до закінчення строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 неможливо розглянути клопотання суддею ОСОБА_6 з об'єктивних причин, а саме: у зв'язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті до 05.08.2022, як члена колегії в кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_7 за п.4 ч.2 ст. 115, ч.3 ст. 187 КК України /головуючий - суддя ОСОБА_8 , члени колегії - судді ОСОБА_6 та ОСОБА_9 /, тому розгляд клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 проводиться іншим суддею Вінницького районного суду Вінницької області, визначеним в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, що відповідає положенням п. 20-5 Розділу XІ Перехідні положення КПК України.
В судовому засіданні 04.08.2022 прокурор підтримав подане через канцелярію суду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , яке мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Липовецького районного суду від 04.04.2020 по даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 01.06.2020, який неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою Вінницького апеляційного суду від 15.04.2022, строком до 14.06.2022 з одночасним визначенням застави у раніше визначеному судом розмірі.
При цьому посилався на наявність ризиків, визначених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають у тому, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів проти власності, останній раз 25.03.2015 Вінницьким районним судом Вінницької області області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ст. ст. 70, 71 КК України до остаточного покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Крім того встановлено, що ОСОБА_5 раніше оголошувався в розшук (СВ Херсонське ВП ГУ НП у Херсонській області) у зв'язку із ухиленням від органу досудового розслідування.
Крім того, ОСОБА_5 будучи раніше неодноразово судимим може не усвідомлювати ймовірності повторного визнання його винуватості висунутим обвинуваченням у вчиненні злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років.
Враховуючи те, що ризики, які існували на час застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 на даний час не зменшились, санкцію статті, за якою ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення передбачає позбавлення волі строком до 12 років, виникла необхідність в продовженні раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою ще на 60 діб.
Потерпіла ОСОБА_10 надала суду заяву, в якій просила судове засідання проводити в її відсутність.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні при вирішенні клопотання прокурора покладався на розсуд суду.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_11 в судовому засіданні при вирішенні клопотання прокурора покладався на розсуд суду.
Заслухавши клопотання та думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора виходячи з наступного.
Частиною 3 ст. 331 КПК України визначено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.
Ухвалою слідчого судді Липовецького районного суду від 04.04.2020 відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 01.06.2020 з одночасним визначенням застави, який неодноразово продовжувався, зокрема, ухвалою Вінницького апеляційного суду від 15.04.2022.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 10.06.2022 строк тримання під вартою ОСОБА_5 продовжено до 09.08.2022 включно.
Вирішуючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
При цьому, суд враховує, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий за скоєння злочинів проти власності, в рамках даного кримінального провадження оголошувався в розшук у зв'язку із ухиленням від органу досудового розслідування, обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину та перебуваючи на волі може, з метою уникнення від покарання, незаконно впливати на потерпілу та свідків, переховуватися від суду.
Таким чином, суд вважає, що є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може допустити невиконання процесуальних обов'язків, покладених на нього в зв'язку зі статусом обвинуваченого.
Відтак, для запобігання вказаним ризикам, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст.2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, суд вважає виправданим тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою та недостатнім застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України - не встановлено.
При цьому судом, враховано вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_5 та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як такого, що недостатній для запобіганню ризиків та забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Виходячи з того, що на даний час судовий розгляд даного кримінального провадження лише розпочато, суд, з'ясувавши думку учасників кримінального провадження, вважає за необхідне продовжити термін тримання під вартою ОСОБА_5 строком на 60 діб.
Також, враховуючи вимоги норм розділу ІІ КПК України, зокрема, ст. ст. 177,183,199, а також вищевказані обставини та час надходження обвинувального акта до суду, суд вважає, що більш м'які заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду даного кримінального провадження.
У зв'язку із викладеним, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, не зачіпляючи питання доказовості вини обвинуваченого, суд вважає, що підстав для зміни чи скасування міри обраного під час досудового розслідування запобіжного заходу немає, обвинуваченому слід продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з залишенням визначеного ухвалою слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 04.04.2020 розміру застави та з покладенням певних обов'язків на обвинуваченого у випадку внесення ним або заставодавцем необхідної суми застави, тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 199, 331, 336 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу - тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, строком на шістдесят днів, тобто до 03 жовтня 2022 року включно, з визначенням застави в розмірі 3 869 423 (три мільйони вісімсот шістдесят дев'ять тисяч чотириста двадцять три) грн 80 коп, що визначено ухвалою слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 4 квітня 2020 року.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатись з місця свого проживання без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити суддю Вінницького районного суду Вінницької області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Роз'яснити заставодавцю, ОСОБА_5 , що у разі якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Застава, не звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Копію ухвали направити для виконання начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)».
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_5 - в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1