Провадження № 33/803/856/22 Справа № 209/1103/22 Суддя у 1-й інстанції - Шендрик К. Л. Суддя у 2-й інстанції - Кононенко О. М.
02 серпня 2022 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Кононенко О.М., за участі законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3 , - адвоката Фесюка Ю.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 на постанову судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 липня 2022 року, щодо:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який тимчасово не працює, перебуває на обліку у Кам'янському міському центрі зайнятості, мешкає за адресою: АДРЕСА_1
у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 184, ч. 5 ст. 184 КУпАП, -
Цією постановою провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184, ч. 5 ст. 184 КУпАП, закриті за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З наведеної вище постанови вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 405887 від 03 червня 2022 року, у період з 13 грудня 2019 року по 27 травня 2022 року за адресою: м. Кам'янське, пр-т Металургів, 86Б-43, ОСОБА_3 порушив рішення органу опіки та піклування Петриківської районної державної адміністрації про визначення участі матері у вихованні дитини та визначення способів такої участі, а саме участі матері ОСОБА_2 у вихованні дитини ОСОБА_1 .
Суддею було встановлено, що даний протокол був складений посадовою особою органів Національної поліції, тобто неуповноваженою особою, тому провадження у справі за ч. 5 ст. 184 КУпАП закрив.
Окрім цього, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 405598 від 03 червня 2022 року, 08 травня 2022 року о 12.00 годині за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 ухилився від виконання своїх батьківських обов'язків у відношенні свого малолітнього сина ОСОБА_1 , 2008 року народження, що виразилося у травмуванні останнього.
Суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки він жодним чином не міг впливати на перебіг тренувальної гонки та спортивний інцидент, який стався, крім того, ухиленням від батьківських обов'язків не вважається будь-яка дія або бездіяльність, а лише невиконання обов'язків чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей
В апеляції:
- ОСОБА_2 просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову судді від 06 липня 2022 року за ч. 1 ст. 184 КУпАП скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку вказує, що справа була розглянута за її відсутності, а копію оскаржуваної постанови від 06 липня 2022 року її представник отримав лише 14 липня 2022 року, а тому саме з цього часу слід відраховувати початок строку апеляційного оскарження.
В обґрунтування апеляційної скарги по її суті вказує, що справа була розглянута за її відсутності та вона не мала можливості надати свої пояснення, покази, а також представляти інтереси неповнолітнього потерпілого, що потягло за собою неправильне встановлення обставин адміністративного правопорушення.
Також вказує, що ОСОБА_3 , як батько потерпілого, не виконав батьківські обов'язки, не піклувався про життя, здоров'я та фізичний розвиток ОСОБА_1 , що полягало у сприянні останньому у зайнятті автоспортом, який є травмонебезпечним та під час занять яким, ОСОБА_1 травмувався.
Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши доводи клопотання про поновлення строку та законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, а апеляція не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Так, вирішуючи питання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови судді першої інстанції, враховую те, що постанова була винесена без участі ОСОБА_2 , копію постанови від 06 липня 2022 року нею отримано 14 липня 2022 року, тому причини пропуску строку є поважними, а відтак вважаю за необхідне поновити строк на оскарження постанови та розглянути подану апеляційну скаргу по суті.
Оскільки ОСОБА_2 не оскаржує постанову судді в частині закриття провадження за протоколом серії ВАВ № 405887 від 03 червня 2022 року за ч. 5 ст. 184 КУпАП, в цій частині постанова не переглядається.
Щодо зауваження ОСОБА_2 стосовно порушення судом першої інстанції її права приймати участь при розгляді справи як заявника і законного представника неповнолітнього потерпілого є слушними. Разом з цим остання приймає участь в апеляційній інстанції при розгляді її апеляції, і не обмежена щодо захисту своїх прав і інтересів в судовому засіданні.
Розглянув і перевірив доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 стосовно необґрунтованості постанови судді в частині висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, вважаю їх безпідставними і необґрунтованими, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
При прийнятті судом першої інстанції оскаржуваної постанови, вказані вимоги закону були дотримані.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей, незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Згідно пояснень ОСОБА_3 в суді першої інстанції, він був присутній на тренуванні сина, крім нього на картодромі були присутні тренер, механік, медик, директор та інші працівники картодрому. В той час, коли сталося зіткнення картів, працівники картодрому зупинили заїзд і він, разом з тренером, підбіг до сина. Син сказав, що з ним все добре, його оглянув медик, що був присутній під час заїзду, але за протоколом вони були повинні пройти повне обстеження, тому вони поїхали до м. Дніпро і у лікарні пройшли всі обстеження, за результатами яких все теж було гаразд.
Окрім цього, судом першої інстанції було досліджено “Правила організації змагань з картингу Комітету картингу Автомобільної Федерації України” та дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_3 жодним чином не міг впливати на перебіг тренувальної гонки та спортивний інцидент.
З наведеного слідує, що належних, допустимих та беззаперечних доказів, які б у своїй сукупності свідчили про те, що ОСОБА_3 , як батько, ухиляється чи не виконує покладені на нього обов'язки по вихованню дитини, не встановлено.
При цьому апеляційний суд не має права самостійно перебирати на себе “функції обвинувачення і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на наведене, вважаю належним чином обґрунтованим і вмотивованим висновок суду про відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а доводи апеляції щодо його винуватості з наведених в ній мотивів є такими, які не знайшли свого підтвердження.
Таким чином, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції, - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку апеляційного оскарження,- задовольнити та поновити їй строк на оскарження вказаної постанови.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , - залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06 липня 2022 року, щодо ОСОБА_3 , у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 184, ч. 5 ст. 184 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Кононенко