Провадження № 22-ц/803/1964/22 Справа № 204/8118/14-ц Суддя у 1-й інстанції - Самсонова В.В. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.
27 липня 2022 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого Лаченкової О.В.
суддів Городничої В.С., Пищиди М.М.
при секретарі Кравченко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 13 квітня 2017 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , приватного підприємства «Техніка», Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області, третя особа: Українська товарна біржа «ТБУ» про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації та визнання права приватної власності, -
В листопаді 2014 року до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , приватного підприємства «Техніка», Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області, третя особа: Українська товарна біржа «ТБУ» про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації та визнання права приватної власності.
В обгрунтування позову, з урахуванням наданих уточнень ОСОБА_2 зазначав, що 02 квітня 2010 року на Українській товарній біржі між ПП «Техніка», як членом біржі, з однієї сторони та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , як членами біржі, з другої сторони укладений договір купівлі-продажу зернозбирального Комбайна «CLASS LEXON 480», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Даний договір зареєстрований відповідно до Свідоцтва про реєстрацію машин серії НОМЕР_2 від 08 квітня 2010 року, в якому власником зазначений ОСОБА_3 . Однак, даний договір позивач не підписував і точно впевнений, що його не підписував ОСОБА_1 , оскільки при оплаті грошових засобів та отримання ОСОБА_4 останнього не було у м.Біла Церква. До того ж, позивач був одержувачем та єдиним платником за придбання комбайну. Договір купівлі-продажу від 01 квітня 2010 року передбачає, що ціна за товар складає 163000 грн., і покупець зобов'язується здійснити оплату до 15 квітня 2010 року. Із акту прийому-передачі сільськогосподарської техніки від 13 квітня 2010 року також вбачається, що єдиним одержувачем зернозбирального комбайну являється єдиний покупець - ОСОБА_2 . Тому, незрозуміло, яким чином ОСОБА_1 , який не приймав участь у оплаті та одержанні комбайна, вписаний його співвласником. Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи №70/04-599 від 26 липня 2013 року підписи в графі «Покупець» біржового договору купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний номер 993300 від 02 квітня 2010 року - виконані не ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а іншими особами. Про порушення свого права на зернозбиральний комбайн він дізнався лише у грудні 2012 року, коли відповідач ОСОБА_1 пред'явив до нього позов про компенсацію вартості його частки у спільному сумісному майні. У позивача на руках навіть не було ні біржової угоди, ні реєстраційного талону оскільки, він цим не займався, їх не оформляв, а доручив оформити ОСОБА_1 . Спочатку він був переконаний у порядності відповідача ОСОБА_1 , оскільки досить йому довіряв. А ОСОБА_1 після оформлення біржової угоди та її реєстрації, не віддав йому ні біржової угоди, ні реєстраційного талону і повідомив, що віддасть документи лише після погашення ним боргу по договору позики. Після зіпсування їхніх стосунків, ОСОБА_1 документів йому тим більше не віддав, а пред'явив на підставі них позов. Лише у грудні 2012 року із доданих до позову ОСОБА_1 , пред'явленого до Солонянського районного суду, додатків він дізнався про існування біржової угоди від 02 квітня 2010 року, свідоцтва про реєстрацію машин серії НОМЕР_2 від 08 квітня 2010 року і про ту обставину, що ОСОБА_1 вказаний другим покупцем спірного комбайну та його співвласником. З метою захисту свого порушеного права позивач вимушений звернутися до суду. Просив визнати недійсним договір купівлі-продажу зернозбирального Комбайна «CLAAS LEXION 480», серійний номер 46601212, реєстраційний номер 22196 АЕ від 02 квітня 2010 року, укладений на Українській товарній біржі «ТБУ» УТБ «ТБУ» між Приватним підприємством «Техніка», як членом біржі, з однієї сторони та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , як членами біржі, з другої сторони; скасувати державну реєстрацію зернозбирального комбайну «CLAAS LEXION 480», серійний номер 46601212, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вчинену Державною інспекцією сільського господарства в Дніпропетровській області 08 квітня 2010 року відповідно до свідоцтва про реєстрацію машин серії НОМЕР_2 від 08 квітня 2010 року; та визнати право приватної (індивідуальної) власності на Комбайн зернозбиральний «CLAAS LEXION 480», серійний номер 46601212, рік випуску 2000, за ОСОБА_2 .
Рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 13 квітня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Техніка», Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області, третя особа: Українська товарна біржа «ТБУ» про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації та визнання права приватної власності - задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу зернозбирального Комбайна «CLAAS LEXION 480», серійний номер 46601212, реєстраційний номер 22196 АЕ від 02 квітня 2010 року, укладений на Українській товарній біржі «ТБУ» УТБ «ТБУ» між Приватним підприємством «Техніка», як членом біржі, з однієї сторони та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , як членами біржі, з другої сторони.
Скасовано державну реєстрацію зернозбирального комбайну «CLAAS LEXION 480», серійний номер 46601212, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вчинену Державною інспекцією сільського господарства в Дніпропетровській області 08 квітня 2010 року відповідно до свідоцтва про реєстрацію машин серії НОМЕР_2 від 08 квітня 2010 року.
Визнано право приватної (індивідуальної) власності на Комбайн зернозбиральний «CLAAS LEXION 480», серійний номер 46601212, рік випуску 2000, за ОСОБА_2 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 13 квітня 2017 року просить скасувати рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 13 квітня 2017 року по цивільній справі №204/8118/14 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову.
У відзиві ОСОБА_2 на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 13 квітня 2017 року просить апеляційну скаргу відхилити, рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 13 квітня 2017 року залишити без змін.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року скасовано рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 13 квітня 2017 року та ухвалено нове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , приватного підприємства “Техніка”, Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області, третя особа Українська товарна біржа “ТБУ” про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації та визнання права приватної власності відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 16 грудня 2020 року постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу зернозбирального комбайна «Claas Lexion 480», серійний номер 46601212, реєстраційний номер НОМЕР_1 , від 02 квітня 2010 року змінено, викладено її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 жовтня 2018 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про та скасування державної реєстрації та визнання за ОСОБА_2 права приватної (індивідуальної) власності на комбайн зернозбиральний «Claas Lexion 480», серійний номер 46601212, року випуску 2000, на підставі договору купівлі-продажу комбайна від 01 квітня 2010 року скасовано та направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, оскільки апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні позову в цілому з тих підстав, що договір від 02 квітня 2010 року, за яким власниками комбайну є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , не надав правової оцінки висновкам суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про скасування державної реєстрації та визнання за ОСОБА_2 права власності на комбайн і доказам на підтвердження дійсності договору купівлі-продажу комбайна від 01 квітня 2010 року, на підставі якого ОСОБА_2 просить визнати за ним право власності.
Таким чином суд апеляційної інстанції переглядає справу в частині відмови в задоволенні позовних вимог про та скасування державної реєстрації та визнання за ОСОБА_2 права приватної (індивідуальної) власності на комбайн зернозбиральний «Claas Lexion 480», серійний номер 46601212, року випуску 2000, на підставі договору купівлі-продажу комбайна від 01 квітня 2010 року
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з умовами біржового договору купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний №993300 від 02 квітня 2010 року член УТП ПП «Техніка» в особі ОСОБА_5 продало, а члени УТБ ОСОБА_2 та ОСОБА_1 купили транспортний засіб комбайн зернозбиральний «CLAAS Lexion 480», серійний № НОМЕР_3 , 2000 рік випуску, державний номерний знак (транзит) НОМЕР_4 (далі - комбайн).
Під час розгляду в Красногвардійському районному суді м.Дніпропетровська цивільної справи №204/2572/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права приватної власності на зернозбиральний комбайн за ухвалою суду було проведено судову почеркознавчу експертизу №70/04-599 від 26 липня 2013 року, згідно з висновками якої підпис у графі «Покупець» (другий зліва) біржового договору (угоди) купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний номер №993300 від 02 квітня 2010 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Підпис у графі «Покупець» (перший) на біржовому договорі (угода) купівлі-продажу транспортного засобу реєстраційний №993300 від 02 квітня 2010 року виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2014 року, в справі №204/8799/13 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ПП «Техніка», треті особи: Українська товарна біржа «ТБУ», Державна інспекція сільського господарства в Дніпропетровській області про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу зернозбирального комбайна та скасування державної реєстрації в частині співвласника комбайна рішення Красногвардійського районного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову з тих підстав, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не були присутні при укладанні 02 квітня 2010 року біржового договору (угоди) купівлі-продажу траспортного засобу.
Згідно частини другої статті 207 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі №674/461/16-ц (провадження №61-34764св18) зроблено висновок, що «підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами».
У постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) зроблено висновок, що «правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. Наслідки недійсного правочину також не застосовуються до правочину який не вчинено. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення».
Установивши, що ОСОБА_2 не підписував оспорюваний договір купівлі-продажу, тобто волевиявлення учасника правочину на його укладення відсутнє, в задоволенні позову відмовлено, оскільки правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним.
Вимога про скасування державної реєстрації є похідною від вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу зернозбирального комбайна «Claas Lexion 480», а тому, враховуючи, що спірний договір є неукладеним, із зазначених вище підстав, в її задоволенні слід відмовити.
Щодо заявлених вимог про визнання за ОСОБА_2 права власності на комбайн (як зазначено в позові) на підставі договору купівлі-продажу від 01 квітня 2010 року (а.с.13 т.2) слід зазначити наступне.
Судом встановлено, що 01 квітня 2010 року між ПП «Техніка» та ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу комбайну, який передбачає, що ціна за товар складає 163 000 грн, і покупець зобов'язується здійснити оплату до 15 квітня 2010 року (а.с.16-17 т.1), а відповідно до акта прийому-передачі сільськогосподарської техніки від 13 квітня 2010 року єдиним одержувачем зернозбирального комбайну являється єдиний покупець - ОСОБА_2 (а.с.43 т.1).
Відповідно до п.2.4 цього договору право власності на придбаний за цим договором товар виникає з моменту державної реєстрації (а.с.16 т.1).
Відповідно до положень статті 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюється законом.
Виходячи із приписів Постанови Кабінету Міністрів України № 694 від 08 липня 2009 року «Про затвердження Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо - будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів» та обов'язкової державної реєстрації у Державній інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області сільськогосподарської техніки, була проведена реєстрація спірного комбайну.
Однак, спірний комбайн, як зазначалося вище, було зареєстровано саме за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі вищезазначеної біржевої угоди купівлі-продажу транспортного засобу від 02 квітня 2010 року, а не вказаного договору купівлі-продажу від 01 квітня 2010 року.
Разом із цим, у справі №204/2572/13-ц встановлено, відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи №70/04-599 від 26 липня 2013 року підпис від імені ОСОБА_2 у графі «Прийняв» акту приймання - передачі сільськогосподарської техніки від 01 квітня 2010 року - виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою.
Інших доказів передачі спірного комбайну позивачу матеріали справи не містять.
Верховний Суд в постанові від 30.10.2019р. у справі №683/2694/16 зазначив, що якщо договір відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності в набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Таким чином, вимога про визнання за ОСОБА_2 права власності на підставі договору купівлі-продажу від 01 квітня 2010 року є безпідставною та в її задоволенні слід відмовити, оскільки спірний комбайн у власність позивача не переходив, так як така передача не була оформлена у встановленому законом порядку, а договір, який вчинений у простій письмовій формі без реєстрації транспортного засобу у вищезазначеному порядку не породжує правових наслідків у вигляді переходу права власності від продавця до покупця.
Крім того, рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2014 року, залишеному без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 грудня 2014 року встановлено, що спірний комбайн було придбано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках та він їм належить на праві спільної власності, що є преюдиційним фактом.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень (постанова КЦС ВС від 19.12.2019 по справі №520/11429/17).
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 13 квітня 2017 року в частині скасування державної реєстрації зернозбирального комбайну «CLAAS LEXION 480», серійний номер 46601212, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вчинену Державною інспекцією сільського господарства в Дніпропетровській області 08 квітня 2010 року відповідно до свідоцтва про реєстрацію машин серії НОМЕР_2 від 08 квітня 2010 року та визнання за ОСОБА_2 права приватної (індивідуальної) власності на Комбайн зернозбиральний «CLAAS LEXION 480», серійний номер 46601212, рік випуску 2000 - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , приватного підприємства «Техніка», Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області, третя особа: Українська товарна біржа «ТБУ» про скасування державної реєстрації та визнання права приватної власності.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3201,00 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2017 року в частині скасування державної реєстрації зернозбирального комбайну «CLAAS LEXION 480», серійний номер 46601212, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вчинену Державною інспекцією сільського господарства в Дніпропетровській області 08 квітня 2010 року відповідно до свідоцтва про реєстрацію машин серії НОМЕР_2 від 08 квітня 2010 року та визнання за ОСОБА_2 права приватної (індивідуальної) власності на Комбайн зернозбиральний «CLAAS LEXION 480», серійний номер 46601212, рік випуску 2000 - скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , приватного підприємства «Техніка», Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області, третя особа: Українська товарна біржа «ТБУ» про скасування державної реєстрації та визнання права приватної власності - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3201,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя О.В.Лаченкова
Судді В.С.Городнича
М.М.Пищида