Справа № 716/928/22
03.08.2022 місто Заставна
Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12022262020001875, внесеного до ЄРДР від 26.06.2022 року, яке надійшло з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Кадубівці Чернівецького району Чернівецької області, громадянина України, з середньою освітою, пенсіонера, одруженого, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 369 КК України,
25.06.2022 року, близько 21:47 години під час несення служби нарядом ГРПП ВП №3 (м. Заставна) в складі поліцейського СРПП ОСОБА_6 та інспектора СРПП ОСОБА_7 по вулиці Головній, 34 в селі Кадубівці Чернівецького району Чернівецької області, за порушення п.19.1 ПДР України, а саме не ввімкнення ближнього світла фар у темну пору доби, був зупинений автомобіль марки «ВАЗ-2106», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_5 , з метою вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.
При спілкуванні з водієм ОСОБА_8 у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а за результатами огляду на стан сп'яніння за допомогою алкотестера «DRAGER» стан сп'яніння підтверджено на рівні 0.34 проміле.
За відсутності протоколів про адміністративне правопорушення, оформлення відповідних матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 за ст.130 ч.1 КУпАП продовжував наряд поліції СРПП ВП №3 (м. Заставна) у складі інспектора СРПП ОСОБА_9 та інспектора СРПП ОСОБА_10 .
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про Національну поліцію», Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
За змістом ст.ст.17, 18, 20 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Поліцейський має службове посвідчення, єдиний однострій, на якому розміщується спеціальний жетон.
Поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати прав і свобод людини, та інші.
У складі поліції функціонує, зокрема, патрульна поліція (ч.3 ст.13 ЗУ «Про Національну поліцію).
Відповідно до розділу ІІІ Положення про патрульну службу МВС, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 02.07.2015 №796, патрульна служба відповідно до покладених на неї завдань здійснює: 1) цілодобове патрулювання території обслуговування з метою забезпечення належної охорони громадського порядку, громадської безпеки та контролю за дотриманням правил дорожнього руху, забезпечення його безпеки. У разі необхідності здійснює регулювання дорожнього руху; 2) перше реагування на повідомлення про правопорушення, надання невідкладної допомоги; своєчасне реагування на повідомлення про вчинення правопорушень, а також з метою надання допомоги громадянам. Надає невідкладну допомогу потерпілим від нещасних випадків, правопорушень, аварій, пожеж та інших надзвичайних ситуацій до прибуття на місце компетентних служб; 3) самостійне виявлення правопорушень: під час патрулювання та в інших випадках, передбачених законодавством, звертає увагу на правопорушення з метою їх запобігання, припинення, документування і притягнення до відповідальності; 4) припинення правопорушень: припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення, застосовуючи для цього передбачені законодавством права і повноваження; у випадках та в спосіб, передбачені законодавством, розглядає справи про адміністративні правопорушення і застосовує заходи адміністративного впливу до правопорушників; 5) затримання правопорушників та доставлення їх до підрозділів органів внутрішніх справ.
Таким чином інспектори СРПП ВП №3 (м. Заставна) ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , згідно з ч.3 ст.18 КК України та примітки 1 до ст.364 КК України, є службовими особами, оскільки постійно здійснюють функції представників влади.
Саме вказаними службовими особами було повідомлено ОСОБА_5 про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
В цей час, у ОСОБА_5 , який усвідомлював, що не мав права керувати транспортним засобом, оскільки перебував в стані алкогольного сп'яніння, а також те, що вчинив порушення правил дорожнього руху, за яке передбачена адміністративна відповідальність, з метою уникнення настання негативних правових наслідків для себе за скоєне ним адміністративне правопорушення, та з метою уникнення адміністративної відповідальності, виник злочинний умисел спрямований на пропозицію службовій особі надати неправомірну вигоду за невчинення службовою особою дії в його інтересах з використанням службового становища, а саме не складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП.
З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на пропозицію надати та надання службовій особі неправомірну вигоду за невчинення службовою особою дії в його інтересах з використанням службового становища, а саме не складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що інспектор СРПП відділення поліції №3 (м. Заставна) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_9 є службовою особою органів Національної поліції України, оскільки той перебував в однострої, мав при собі нагрудний жетон, діючи умисно, з метою уникнення адміністративної відповідальності, розуміючи незаконність своїх дій та достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, в ході розмови висловив словесну пропозицію надати поліцейському ОСОБА_9 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів за не складання на нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
При цьому, ОСОБА_5 , не звертаючи уваги на неодноразові попередження інспектора СРПП відділення поліції №3 (м. Заставна) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_9 про кримінальну відповідальність за висловлення пропозиції за надання неправомірної вигоди службовій особі, продовжуючи свій злочинний намір, 25.06.2022 року, близько 22:32 години, перебуваючи у службовому автомобілі «Мітцубісі Аутледер» із номерними знаками на синьому фоні ОСОБА_11 , який знаходився по АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом та розуміючи, що надає неправомірну вигоду службовій особі, надав останньому кошти в сумі 2900 гривень (купюрами номіналом по 100 та 200 гривень), поклавши грошові кошти біля важеля коробки перемикання передач між переднім сидінням водія та пасажирським сидінням службового автомобіля, за не вчинення дій з використанням наданої йому влади та службового становища, а саме не складання протоколу про адміністративне правопорушення за порушення правил дорожнього руху.
Відповідальність за вказане кримінальне правопорушення передбачена ч.1 ст.369 КК України за надання неправомірної вигоди службовій особі за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-які дії з використанням наданої їй влади та службового становища.
Під час досудового розслідування між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 досягнуто та підписано угоду про визнання винуватості від 19.07.2022 року, за умовами якої обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України в обсязі підозри, також сторони узгодили покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за ч.1 ст.369 КК України, у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 гривень.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 беззаперечно визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, пояснивши, що угоду він укладав добровільно і наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі, просив затвердити зазначену угоду.
Прокурор у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, оскільки вона не суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства.
Проти затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим не заперечував захисник ОСОБА_4 .
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні, суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, який згідно ст.12 КК України є нетяжким злочином.
Сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, що передбачені ч. 2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст.468-470, 471 КПК України, відповідає Закону України про кримінальну відповідальність за ч.1 ст.369 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією цієї статті.
Міра покарання, яка узгоджена сторонами, є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого і відповідає загальним засадам призначення покарання.
При призначені покарання враховано обставини, що пом'якшують покарання, а саме, щире каяття та активне сприяння слідству в розкритті злочину, обтяжуючі обставини, визначені ст.67 КК України, а саме вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.369 КК України та ухвалення обвинувального вироку.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст.476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.96-2 КК України, ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається.
Керуючись ст.ст.100, 314, 368, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду від 19 липня 2022 року про визнання винуватості укладену між начальником Заставнівського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_12 та обвинуваченим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.369 КК України.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Речові докази: компакт-диск DVD-RV з написом «хабар», який зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження; грошові кошти: 14 купюр номіналом по 200 гривень із серійними номерами СГ 4235019; СГ 9319355; КЛ 8237531; СГ 3414316; УФ 1063366; ЗВ 7316889; ТБ 6783328; СН 8594897; ТЖ 639600; УЙ 0662808; ЕЧ 7733020; УБ 4638024; УЖ 5227920; ТГ 6663070 та 1 купюра номіналом 100 гривень із серійним номером АА9478140, передані на зберігання до філії Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк» (місто Чернівці, вулиця Героїв Майдану, 244), - конфіскувати у власність держави.
Роз'яснити засудженому ОСОБА_5 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
На вирок може бути подана апеляція до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені у ч.1 ст.473 КПК України.
Суддя ОСОБА_1